Australohyaena — вимерлий рід хижих ссавців, що належить до ряду Sparassodonta. Він жив під час пізнього олігоцену, а його скам'янілі останки були виявлені в Аргентині.
Australohyaena | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | †Sparassodonta |
Родина: | †Borhyaenidae |
Рід: | †Australohyaena Forasiepi et al, 2015 |
Типовий вид | |
Australohyaena antiqua Ameghino, 1894 |
Опис
Цей рід в основному відомий з черепних матеріалів і був споріднений роду Borhyaena. Його череп мав коротку морду, міцні та великі ікла, особливо глибоку нижню щелепу та корінні зуби зі зменшеними талонідами та протоконусами. Він також мав роздуте склепіння черепа та добре розвинену скроневу ямку. Австралогієна була одним з найбільших хижаків у свому середовищі, важачи до 70 кілограмів.
Класифікація
Цей рід донедавна був відомий лише з окремих зубів, описаних у 1894 році Флорентіно Амегіно як Borhyaena antiqua. Пізніше ці зуби були віднесені до роду Pharsophorus. У 2014 році виявлення повного черепа дозволило визначити його як новий рід, Australohyaena.
Australohyaena є членом ряду Sparassodonta, групи південноамериканських ссавців, схожих на сумчастих, чий зовнішній вигляд віддалено нагадує плацентарних м'ясоїдних з решти світу.
Палебіологія
Деякі характеристики австралогієни, такі як її коротка морда, великі ікла, глибокі нижні щелепи та зменшені протоконус і талонід, вказують на те, що вона була гіперхижаком; чітко виражена скронева ямка та добре розвинене склепіння черепа вказують на те, що він міг ламати кістки завдяки своїм сильним зубам, можливо, у поведінці, подібній до сучасних гієн.
Примітки
Джерела
- F. Ameghino. 1894. Sur les oiseaux fossiles de Patagonie; et la faune mammalogique des couches à Pyrotherium. Boletin del Instituto Geographico Argentino 15:501–660
- A. M. Forasiepi, M. Judith Babot, and N. Zimicz. 2014. Australohyaena antiqua (Mammalia, Metatheria, Sparassodonta), a large predator from the Late Oligocene of Patagonia. Journal of Systematic Palaeontology 13(6):503–525
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Australohyaena vimerlij rid hizhih ssavciv sho nalezhit do ryadu Sparassodonta Vin zhiv pid chas piznogo oligocenu a jogo skam yanili ostanki buli viyavleni v Argentini Australohyaena Period isnuvannya piznij oligocen 25 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Sparassodonta Rodina Borhyaenidae Rid Australohyaena Forasiepi et al 2015 Tipovij vid Australohyaena antiqua Ameghino 1894OpisCej rid v osnovnomu vidomij z cherepnih materialiv i buv sporidnenij rodu Borhyaena Jogo cherep mav korotku mordu micni ta veliki ikla osoblivo gliboku nizhnyu shelepu ta korinni zubi zi zmenshenimi talonidami ta protokonusami Vin takozh mav rozdute sklepinnya cherepa ta dobre rozvinenu skronevu yamku Avstralogiyena bula odnim z najbilshih hizhakiv u svomu seredovishi vazhachi do 70 kilogramiv KlasifikaciyaCej rid donedavna buv vidomij lishe z okremih zubiv opisanih u 1894 roci Florentino Amegino yak Borhyaena antiqua Piznishe ci zubi buli vidneseni do rodu Pharsophorus U 2014 roci viyavlennya povnogo cherepa dozvolilo viznachiti jogo yak novij rid Australohyaena Australohyaena ye chlenom ryadu Sparassodonta grupi pivdennoamerikanskih ssavciv shozhih na sumchastih chij zovnishnij viglyad viddaleno nagaduye placentarnih m yasoyidnih z reshti svitu PalebiologiyaDeyaki harakteristiki avstralogiyeni taki yak yiyi korotka morda veliki ikla gliboki nizhni shelepi ta zmensheni protokonus i talonid vkazuyut na te sho vona bula giperhizhakom chitko virazhena skroneva yamka ta dobre rozvinene sklepinnya cherepa vkazuyut na te sho vin mig lamati kistki zavdyaki svoyim silnim zubam mozhlivo u povedinci podibnij do suchasnih giyen PrimitkiDzherelaF Ameghino 1894 Sur les oiseaux fossiles de Patagonie et la faune mammalogique des couches a Pyrotherium Boletin del Instituto Geographico Argentino 15 501 660 A M Forasiepi M Judith Babot and N Zimicz 2014 Australohyaena antiqua Mammalia Metatheria Sparassodonta a large predator from the Late Oligocene of Patagonia Journal of Systematic Palaeontology 13 6 503 525