Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сова болотяна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Asio flammeus (, 1763) | ||||||||||||||
 Ареал A. flammeus Гніздування Осіле проживання Шляхи міграції Зимування Випадкова поява Імовірна поява | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Asio accipitrinus | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Сова́ боло́тяна (Asio flammeus) — вид птахів роду вухаті сови (Asio) родини Совові ряду Совоподібні. В Україні осілий, кочовий птах. Занесена до Червоної книги України (2009).
Опис
Птах середніх розмірів (трохи більший за голуба Columba livia), схожий на сову вухату. Забарвлення з домінуванням жовтуватих або вохристих тонів. Верх рудо-бурий, низ світлий з вузькими довгастими плямами (без поперечних штрихів). Низ грудей, черевце та підхвістя білі. «Вушка» дуже маленькі, ледь помітні (вночі їх притискає). Лицевий диск рудий, з ледве помітними бурими штрихами, чітко не обмежений, через що часто зливається. «Лице» витягнуте, на відміну від плоского лицьового диска сови вухатої.
Очі жовті, з широкими чорними кругами довкола очей. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий. Під дзьобом біле пір'я. Між очима білі валики у вигляді півмісяців.
Самки більші за самців, зазвичай з густішими плямами. Маса самців сови болотяної — 0,23—0,39 кг, самок — 0,24—0,43 кг, довжина — 34—42 см, крило самців — 26,4—33,0 см, самок — 27,7—33,8 см, розмах — 84—112 см.
Крила досить довгі, знизу світлі, з широкими білими полями, чорними плямами на згинах. У птаха в польоті крила зігнуті в кисті, однак кут згину достатньо тупий. Знизу на хвості 3 смуги і 1—2 прикриті.
На відміну від багатьох інших сов часто полює вдень, зазвичай же в сутінках. Навесні при світлі заходу сонця можна побачити характерний шлюбний політ самця з різкими зниженнями і підйомами, крутими поворотами, з повільними і глибокими помахами крил, серіями ударів крилами перед собою в піке.
Поширення
Гніздовий ареал охоплює Північну Євразію, Північну Америку та частково Південну Америку. Болотяна сова — мешканець відкритих просторів, через що, найбільшої чисельності досягає в степах і тундрі. У степовій зоні максимальної чисельності досягає у високо-трав'яному степу, часто з солончаками. У сильно освоєних степах приурочена до цілинних ділянок балок і зарослих кропивою та лободою руїн поселень і літників. У горах гніздиться в гірських степах і тундрі, однак, в значно меншій кількості, ніж в їх рівнинних аналогах. У лісовій зоні тяжіє до річкових долин, де гніздиться на відкритих ділянках.
Чисельність і причини її зміни
Загальна чисельність популяції виду в Україні точно не відома; ймовірно, вона становить 850–1700 пар. З 1960-х рр. відбувається значне зниження щільності гніздування. Відносно звичайним буває тільки у роки підйому чисельності основних видів жертв — мишоподібних гризунів. Скорочення чисельності спричиняють сільгоспроботи з використанням техніки, випасання худоби, випалювання рослинності у весняний період та безпосередній відстріл мисливцями.
Гніздування
Гнізда влаштовує виключно на землі. Гніздо розташовується серед високої трави або під прикриттям куща. Болотяна сова на відміну від інших сов зрідка самостійно будує гніздо. В залежності від зволоження ґрунту гніздо являє собою витоптаний в траві майданчик або ямку в ґрунті діаметром 20—50 см, глибиною 1—3 см або ж пухку плоску споруду, споруджену з декількох десятків стебел трав, діаметром 30—50 см, висотою 2—4 см і глибиною 1—2 см. В кладці від 4 до 10, частіше 5—6 круглястих яєць білого забарвлення.
Відстань між гніздами різних пар в густих гніздових угрупуваннях становить 200–800 м, в менш насичених — 0,8—3 км. В лісовій зоні, як правило, одна пара болотяних сов контролює одне поле або інший обмежений лісом відкритий простір, а тому, відстань між парами коливається від 3 до 10 км. Приблизно на такій же відстані гніздяться пари на заплавах рік.
Пташенята в першому пуховому вбранні білі з рожевим відтінком і сіруватим дзьобом. Довкола очей великі чорні поля. Між очима над наддзьобком чорне пір'я, обрамлене по боках вузькими білими смугами. Під дзьобом досить довга і вузька біла пляма. Дзьоб чорний. Пухові вушка відсутні.
Охорона
Включено до Червоної книги України (2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Разом з іншими птахами охороняється в заповідниках та національних природних парках України. Треба охороняти придатні для гніздування виду водно-болотні біотопи, проводити роз'яснювальну роботу серед мисливців.
Див. також
- 8752 Фламмеус — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Кузьменко Ю. В. Сова болотяна // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 464.
- Сова болотяна в Червоній книзі України
Джерела
- Сайт «Хижі птахи України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sova bolotyana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Sovovi Strigidae Rid Vuhata sova Asio Vid Sova bolotyana Binomialna nazva Asio flammeus 1763 Areal A flammeus Gnizduvannya Osile prozhivannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Vipadkova poyava Imovirna poyava Sinonimi Asio accipitrinus Posilannya Vikishovishe Asio flammeus Vikividi Asio flammeus ITIS 177935 MSOP 22689531 NCBI 56267 Fossilworks 161530 Sova bolo tyana Asio flammeus vid ptahiv rodu vuhati sovi Asio rodini Sovovi ryadu Sovopodibni V Ukrayini osilij kochovij ptah Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 Opis 1698 1764 Kopengagen doslidnik sho vpershe opisav cej vid sov Ptah serednih rozmiriv trohi bilshij za goluba Columba livia shozhij na sovu vuhatu Zabarvlennya z dominuvannyam zhovtuvatih abo vohristih toniv Verh rudo burij niz svitlij z vuzkimi dovgastimi plyamami bez poperechnih shtrihiv Niz grudej cherevce ta pidhvistya bili Vushka duzhe malenki led pomitni vnochi yih pritiskaye Licevij disk rudij z ledve pomitnimi burimi shtrihami chitko ne obmezhenij cherez sho chasto zlivayetsya Lice vityagnute na vidminu vid ploskogo licovogo diska sovi vuhatoyi Ochi zhovti z shirokimi chornimi krugami dovkola ochej Dzob temno sirij abo chornuvatij Pid dzobom bile pir ya Mizh ochima bili valiki u viglyadi pivmisyaciv Samki bilshi za samciv zazvichaj z gustishimi plyamami Masa samciv sovi bolotyanoyi 0 23 0 39 kg samok 0 24 0 43 kg dovzhina 34 42 sm krilo samciv 26 4 33 0 sm samok 27 7 33 8 sm rozmah 84 112 sm Krila dosit dovgi znizu svitli z shirokimi bilimi polyami chornimi plyamami na zginah U ptaha v poloti krila zignuti v kisti odnak kut zginu dostatno tupij Znizu na hvosti 3 smugi i 1 2 prikriti Na vidminu vid bagatoh inshih sov chasto polyuye vden zazvichaj zhe v sutinkah Navesni pri svitli zahodu soncya mozhna pobachiti harakternij shlyubnij polit samcya z rizkimi znizhennyami i pidjomami krutimi povorotami z povilnimi i glibokimi pomahami kril seriyami udariv krilami pered soboyu v pike PoshirennyaSova bolotyana na prisadi Braziliya Gnizdovij areal ohoplyuye Pivnichnu Yevraziyu Pivnichnu Ameriku ta chastkovo Pivdennu Ameriku Bolotyana sova meshkanec vidkritih prostoriv cherez sho najbilshoyi chiselnosti dosyagaye v stepah i tundri U stepovij zoni maksimalnoyi chiselnosti dosyagaye u visoko trav yanomu stepu chasto z solonchakami U silno osvoyenih stepah priurochena do cilinnih dilyanok balok i zaroslih kropivoyu ta lobodoyu ruyin poselen i litnikiv U gorah gnizditsya v girskih stepah i tundri odnak v znachno menshij kilkosti nizh v yih rivninnih analogah U lisovij zoni tyazhiye do richkovih dolin de gnizditsya na vidkritih dilyankah Chiselnist i prichini yiyi zminiZagalna chiselnist populyaciyi vidu v Ukrayini tochno ne vidoma jmovirno vona stanovit 850 1700 par Z 1960 h rr vidbuvayetsya znachne znizhennya shilnosti gnizduvannya Vidnosno zvichajnim buvaye tilki u roki pidjomu chiselnosti osnovnih vidiv zhertv mishopodibnih grizuniv Skorochennya chiselnosti sprichinyayut silgosproboti z vikoristannyam tehniki vipasannya hudobi vipalyuvannya roslinnosti u vesnyanij period ta bezposerednij vidstril mislivcyami GnizduvannyaYajcya sovi bolotyanoyi v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Gnizda vlashtovuye viklyuchno na zemli Gnizdo roztashovuyetsya sered visokoyi travi abo pid prikrittyam kusha Bolotyana sova na vidminu vid inshih sov zridka samostijno buduye gnizdo V zalezhnosti vid zvolozhennya gruntu gnizdo yavlyaye soboyu vitoptanij v travi majdanchik abo yamku v grunti diametrom 20 50 sm glibinoyu 1 3 sm abo zh puhku plosku sporudu sporudzhenu z dekilkoh desyatkiv stebel trav diametrom 30 50 sm visotoyu 2 4 sm i glibinoyu 1 2 sm V kladci vid 4 do 10 chastishe 5 6 kruglyastih yayec bilogo zabarvlennya Vidstan mizh gnizdami riznih par v gustih gnizdovih ugrupuvannyah stanovit 200 800 m v mensh nasichenih 0 8 3 km V lisovij zoni yak pravilo odna para bolotyanih sov kontrolyuye odne pole abo inshij obmezhenij lisom vidkritij prostir a tomu vidstan mizh parami kolivayetsya vid 3 do 10 km Priblizno na takij zhe vidstani gnizdyatsya pari na zaplavah rik Ptashenyata v pershomu puhovomu vbranni bili z rozhevim vidtinkom i siruvatim dzobom Dovkola ochej veliki chorni polya Mizh ochima nad naddzobkom chorne pir ya obramlene po bokah vuzkimi bilimi smugami Pid dzobom dosit dovga i vuzka bila plyama Dzob chornij Puhovi vushka vidsutni OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 do Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij Razom z inshimi ptahami ohoronyayetsya v zapovidnikah ta nacionalnih prirodnih parkah Ukrayini Treba ohoronyati pridatni dlya gnizduvannya vidu vodno bolotni biotopi provoditi roz yasnyuvalnu robotu sered mislivciv Div takozh8752 Flammeus asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaKuzmenko Yu V Sova bolotyana Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 464 Sova bolotyana v Chervonij knizi UkrayiniDzherelaSajt Hizhi ptahi Ukrayini