Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орел степовий (Aquila nipalensis) — хижий птах родини яструбових. Статус в Україні — рідкісний зникаючий вид.
| Орел степовий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Рід: | Орел (Aquila) |
| Вид: | Орел степовий (A. nipalensis) |
| Біноміальна назва | |
| Aquila nipalensis (Hodgson, 1833) | |
 | |
| Ареал A. nipalensis Гніздування Шляхи міграції Зимування | |
| Синоніми | |
| Aquila rapax nipalensis | |
Зауваження щодо систематики
До кінця XX ст. вважали, що вид Aquila rapax (степовий орел) складається з двох підвидів — Aquila rapax rapax (гніздиться в Африці та місцями в Азії, осілий) та Aquila rapax nipalensis (гніздиться в Євразії, перелітний. Ці підвиди були розділені на два види (Aquila rapax та Aquila nipalensis) на основі вираженої відмінності в морфології та анатомії (Clark, 1992; Olson, 1994;. Sangsteret ін, 2002); два молекулярних дослідження, кожне з яких базувалося на невеликій кількості генів, показують, що види є різними, але думки щодо того, наскільки ці дві форми тісно пов'язані, розходяться.
Опис
Довжина тіла — 65-75 см, розмах крил — 1,7-2 м, вага самця 2,2-4,5 кг, самки — 3,5-5 кг. Усе оперення має більш-менш однотонний темно-бурий колір. Молодий птах бурий з вохристим відтінком; Оперення верхньої частини тіла буває дещо темнішим, ніж нижньої, чорнувато-буре з фіолетовим металевим полиском, найкраще помітним на покривних крилах і на перах спини. На зашийку в орла степового часто є світла рудувата або вохриста пляма або кілька дрібних плям такого кольору. Бурувато-чорні першорядні махові пера при основі на внутрішніх опахалах мають сірі плями, що утворюють поперечний рисунок. Невиразний світлий поперечний рисунок є і на перах надхвістя. Стернові пера чорнувато-бурі із світлішими сіруватими поперечними смугами. Оперення цівки темно-коричневе. Райдужна оболонка коричнева або бура. Восковиця, краї розрізу рота й пальці жовті. Дзьоб чорний, з блакитнувато-сірою основою. Кігті чорні.
Живлення
Орел степовий живиться переважно, а часом і виключно, ховрахами, меншою мірою — мишоподібними гризунами. Навіть поширення орла степового значно залежить від поширення ховраха. Полює орел на гризунів у відкритій степовій місцевості. Здобич виглядає з повітря, ширяючи не дуже високо, а іноді й зовсім низько. На помічену тварину кидається стрімко, з напівскладеними крилами. Часто полює і на землі, причому проходить значні відстані, а при потребі може досить добре бігати. Подовгу нерухомо очікує появи ховрахів, заховавшися біля нори або на будь-якому зручному підвищенні поблизу ділянки з норами тварин. Полює один, але в кормних місцях помічалися скупчення кількох птахів на невеликій площі. Мисливська ділянка орла в гніздовий період звичайно відносно невелика, однак іноді птах полює і за кілька кілометрів від гнізда. Здобич убиває кігтями, стискаючи в пальцях. Тварин середніх розмірів (ховрахів) розриває на шматки, дрібних гризунів ковтає цілими.
Розмноження
Орли знаходять пару незабаром після прильоту і будують нове, або відбудовують старе гніздо. Розміщують гнізда переважно на землі, на будь-якому підвищенні (часто на горбках землі) або на скиртах соломи чи сіна, переважно старих, що стоять не один рік. Зрідка гніздо будують на чагарнику або на низьких деревах. Яйця відкладають з інтервалом у дві-три доби. У повній кладці два, три яйця. Самка часто сидить і на порожньому гнізді ще до початку відкладання яєць, а з появою першого, починає насиджувати. Насиджує переважно самка близько 45 діб. Коли один птах сидить на кладці, другий стереже, перебуваючи десь поблизу. Пташенята від ранніх кладок з'являються з середини травня; здебільшого їх буває двоє, проте відомі виводки з трьох пташенят. Наприкінці червня молоді птахи вкриті контурними перами, хоч і мають ще залишки пухового вбрання. Пташеннят годують обидва батьки, переважно ховрахами і мишоподібними гризунами. Молоді птахи перебувають у гнізді близько двох місяців.
Поширення
Орел степовий живе переважно у степовій зоні, з чим і пов'язана його назва. Населяє цілинні, рівні або горбисті степи, напівпустельні місцевості, зрідка околиці пустель, великі рівнини й долини степового характеру в гірських місцевостях. Трапляється від сходу Румунії через степи України, Росії, та Центральної Азії до Монголії. Степові орли з Європи та Центральної Азії зимують в Африці, особини зі східних популяцій в Індії. В Євразії поширений у степовій смузі. В Україні до 1980-х років гніздився в заповіднику Асканія-Нова. Залітає в інші райони степової зони.
Чисельність
Ще наприкінці 19-го століття був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів, але згодом майже повністю зник з території України. Останній випадок гніздування на території України був зафіксований у 1980-ті рр. в заповіднику Асканія-Нова. Причини зміни чисельності: практично суцільне господарське освоєння місць гніздування і безпосереднє знищення гнізд та самих птахів людиною. Європейську гніздову популяцію оцінено у 5-20 тис. пар.
Охорона
У зв'язку з інтенсивним переорюванням цілинних степів, з планомірним винищенням безграмотними землеробами ховрахів, застосуванням пестицидів, і знищенням людиною гнізд, чисельність орла степового почала різко зменшуватись, а до середини 80-х років XX століття він зовсім зник з території України. Нині іноді спостерігається на прольотах, зокрема на осінньому, та на півдні України (Крим) з кінця вересня до середини листопада. Степового орла включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення сільського господарства, проведення реінтродукції ховрахів, посилення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг забруднення оточуючого природного середовища.
У Червоному списку МСОП протягом 2004-2015 рр. степовий орел мав статус «Найменший ризик». У жовтні 2015 року через скорочення чисельності виду було надано статус «Під загрозою вимирання».
Галерея
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Clark, W. S. (1992): The taxonomy of Steppe and Tawny Eagles, with criteria for separation of museum specimens and live eagles. Bulletin of the British Ornithologists' Club. — 112: 150–157
- Червона книга
- BirdLife International. 2015. Aquila nipalensis. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22696038A80351871. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T22696038A80351871.en. Downloaded on 10 January 2016.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орел степовий |
- Домашевський С. В. Орел степовий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 427.
Література
- Зубаровський В. М. Фауна Украины. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orel stepovij znachennya Orel stepovij Aquila nipalensis hizhij ptah rodini yastrubovih Status v Ukrayini ridkisnij znikayuchij vid Orel stepovijOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Orel Aquila Vid Orel stepovij A nipalensis Binomialna nazvaAquila nipalensis Hodgson 1833 Areal A nipalensis Gnizduvannya Shlyahi migraciyi ZimuvannyaSinonimiAquila rapax nipalensisZauvazhennya shodo sistematikiDo kincya XX st vvazhali sho vid Aquila rapax stepovij orel skladayetsya z dvoh pidvidiv Aquila rapax rapax gnizditsya v Africi ta miscyami v Aziyi osilij ta Aquila rapax nipalensis gnizditsya v Yevraziyi perelitnij Ci pidvidi buli rozdileni na dva vidi Aquila rapax ta Aquila nipalensis na osnovi virazhenoyi vidminnosti v morfologiyi ta anatomiyi Clark 1992 Olson 1994 Sangsteret in 2002 dva molekulyarnih doslidzhennya kozhne z yakih bazuvalosya na nevelikij kilkosti geniv pokazuyut sho vidi ye riznimi ale dumki shodo togo naskilki ci dvi formi tisno pov yazani rozhodyatsya OpisOrel stepovij Dovzhina tila 65 75 sm rozmah kril 1 7 2 m vaga samcya 2 2 4 5 kg samki 3 5 5 kg Use operennya maye bilsh mensh odnotonnij temno burij kolir Molodij ptah burij z vohristim vidtinkom Operennya verhnoyi chastini tila buvaye desho temnishim nizh nizhnoyi chornuvato bure z fioletovim metalevim poliskom najkrashe pomitnim na pokrivnih krilah i na perah spini Na zashijku v orla stepovogo chasto ye svitla ruduvata abo vohrista plyama abo kilka dribnih plyam takogo koloru Buruvato chorni pershoryadni mahovi pera pri osnovi na vnutrishnih opahalah mayut siri plyami sho utvoryuyut poperechnij risunok Neviraznij svitlij poperechnij risunok ye i na perah nadhvistya Sternovi pera chornuvato buri iz svitlishimi siruvatimi poperechnimi smugami Operennya civki temno korichneve Rajduzhna obolonka korichneva abo bura Voskovicya krayi rozrizu rota j palci zhovti Dzob chornij z blakitnuvato siroyu osnovoyu Kigti chorni ZhivlennyaOrel stepovij zhivitsya perevazhno a chasom i viklyuchno hovrahami menshoyu miroyu mishopodibnimi grizunami Navit poshirennya orla stepovogo znachno zalezhit vid poshirennya hovraha Polyuye orel na grizuniv u vidkritij stepovij miscevosti Zdobich viglyadaye z povitrya shiryayuchi ne duzhe visoko a inodi j zovsim nizko Na pomichenu tvarinu kidayetsya strimko z napivskladenimi krilami Chasto polyuye i na zemli prichomu prohodit znachni vidstani a pri potrebi mozhe dosit dobre bigati Podovgu neruhomo ochikuye poyavi hovrahiv zahovavshisya bilya nori abo na bud yakomu zruchnomu pidvishenni poblizu dilyanki z norami tvarin Polyuye odin ale v kormnih miscyah pomichalisya skupchennya kilkoh ptahiv na nevelikij ploshi Mislivska dilyanka orla v gnizdovij period zvichajno vidnosno nevelika odnak inodi ptah polyuye i za kilka kilometriv vid gnizda Zdobich ubivaye kigtyami stiskayuchi v palcyah Tvarin serednih rozmiriv hovrahiv rozrivaye na shmatki dribnih grizuniv kovtaye cilimi RozmnozhennyaYajcya stepovogo orla v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Orli znahodyat paru nezabarom pislya prilotu i buduyut nove abo vidbudovuyut stare gnizdo Rozmishuyut gnizda perevazhno na zemli na bud yakomu pidvishenni chasto na gorbkah zemli abo na skirtah solomi chi sina perevazhno starih sho stoyat ne odin rik Zridka gnizdo buduyut na chagarniku abo na nizkih derevah Yajcya vidkladayut z intervalom u dvi tri dobi U povnij kladci dva tri yajcya Samka chasto sidit i na porozhnomu gnizdi she do pochatku vidkladannya yayec a z poyavoyu pershogo pochinaye nasidzhuvati Nasidzhuye perevazhno samka blizko 45 dib Koli odin ptah sidit na kladci drugij sterezhe perebuvayuchi des poblizu Ptashenyata vid rannih kladok z yavlyayutsya z seredini travnya zdebilshogo yih buvaye dvoye prote vidomi vivodki z troh ptashenyat Naprikinci chervnya molodi ptahi vkriti konturnimi perami hoch i mayut she zalishki puhovogo vbrannya Ptashennyat goduyut obidva batki perevazhno hovrahami i mishopodibnimi grizunami Molodi ptahi perebuvayut u gnizdi blizko dvoh misyaciv PoshirennyaOrel stepovij zhive perevazhno u stepovij zoni z chim i pov yazana jogo nazva Naselyaye cilinni rivni abo gorbisti stepi napivpustelni miscevosti zridka okolici pustel veliki rivnini j dolini stepovogo harakteru v girskih miscevostyah Traplyayetsya vid shodu Rumuniyi cherez stepi Ukrayini Rosiyi ta Centralnoyi Aziyi do Mongoliyi Stepovi orli z Yevropi ta Centralnoyi Aziyi zimuyut v Africi osobini zi shidnih populyacij v Indiyi V Yevraziyi poshirenij u stepovij smuzi V Ukrayini do 1980 h rokiv gnizdivsya v zapovidniku Askaniya Nova Zalitaye v inshi rajoni stepovoyi zoni ChiselnistShe naprikinci 19 go stolittya buv ne tilki zvichajnim a navit fonovim ptahom bagatoh stepiv ale zgodom majzhe povnistyu znik z teritoriyi Ukrayini Ostannij vipadok gnizduvannya na teritoriyi Ukrayini buv zafiksovanij u 1980 ti rr v zapovidniku Askaniya Nova Prichini zmini chiselnosti praktichno sucilne gospodarske osvoyennya misc gnizduvannya i bezposerednye znishennya gnizd ta samih ptahiv lyudinoyu Yevropejsku gnizdovu populyaciyu ocineno u 5 20 tis par OhoronaU zv yazku z intensivnim pereoryuvannyam cilinnih stepiv z planomirnim vinishennyam bezgramotnimi zemlerobami hovrahiv zastosuvannyam pesticidiv i znishennyam lyudinoyu gnizd chiselnist orla stepovogo pochala rizko zmenshuvatis a do seredini 80 h rokiv XX stolittya vin zovsim znik z teritoriyi Ukrayini Nini inodi sposterigayetsya na prolotah zokrema na osinnomu ta na pivdni Ukrayini Krim z kincya veresnya do seredini listopada Stepovogo orla vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 do Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij Dlya pokrashannya ohoroni neobhidni zbalansovane vedennya silskogo gospodarstva provedennya reintrodukciyi hovrahiv posilennya kontrolyu za vipadkami nezakonnogo vidstrilu monitoring zabrudnennya otochuyuchogo prirodnogo seredovisha U Chervonomu spisku MSOP protyagom 2004 2015 rr stepovij orel mav status Najmenshij rizik U zhovtni 2015 roku cherez skorochennya chiselnosti vidu bulo nadano status Pid zagrozoyu vimirannya GalereyaMoneta nominalom 2 grivni iz zobrazhennyam orla stepovogo Sribna moneta Orel stepovij PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Clark W S 1992 The taxonomy of Steppe and Tawny Eagles with criteria for separation of museum specimens and live eagles Bulletin of the British Ornithologists Club 112 150 157 Chervona kniga BirdLife International 2015 Aquila nipalensis The IUCN Red List of Threatened Species 2015 e T22696038A80351871 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2015 4 RLTS T22696038A80351871 en Downloaded on 10 January 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orel stepovijDomashevskij S V Orel stepovij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 427 LiteraturaZubarovskij V M Fauna Ukrainy 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s