Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Салангана маврикійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aerodramus francicus (Gmelin, JF, 1789) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Hirundo francica Collocalia francica Aerodramus francica | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Саланга́на маврикійська (Aerodramus francicus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Мешкає на Маскаренських островах. Маврикійські салангани раніше вважалися конспецифічними з сейшельськими саланганами, однак дослідження показало, що ці два види розділилися приблизно 500 тисяч років тому, а їх загальний предок відділився від решти саланган приблизно мільйон років тому.
Опис
Довжина птаха становить 10,5 см, довжина крила становить 108-117 см, вага 9,2-9,6 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови чорнувато-коричнева, скроні коричневі. горло помітно світліше, сірувато-коричневе. Верхня частина тіла темно-коричневе, верхня сторона крил більш темна, надхвістя помітно світліше, сірувато-біле. Нижня частина тіла світло-сірувато-коричнева, нижні покривні пера хвоста більш темні. Махові пера і нижні першорядні покривні пера менш контрастні відносно світлої нижньої сторони крил, ніж більш темні другорядні і третьорядні нижні покривні пер. Хвіст дещо роздвоєний. Лапи дуже короткі, чорні.
Представники підвиду A. f. saffordi є дещо більш темні, ніж представники номінативного підвиду, особливо на надхвісті. Маврикійські салангани відрізняються від дещо більших за розмірами сейшельських саланган дещо коротшими крилами, меншим дзьобом, більш темною нижньою частиною тіла і помітно світлішим надхвістям.
В польоті птахи видають тихий щебет. Також вони використовують низькі металеві клацаючі звуки для ехолокації в печерах.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Маврикійські салангани мешкають мешкають на Реюньйоні та на Маврикії. Вони зустрічаються в різноманітних природних середовищах, зокрема в тропічних лісах, чагарникових заростях, на луках і полях. Гніздяться переважно в лавових тунелях і на стелях печер. На Реюньйоні гніздування було зафіксоване в покинутому залізничному тунелі між Сан-Дені і Ла-Гранд-Шалуп.
Маврикійські салангани, на відміну від сейшельських саланган, ведуть переважно денний спосіб життя, зоча вони можуть орієнтуватися в темряві печер завдяки ехолокації. Під час негніздового періоду вони також певертаються на ночівлю до місць гніздування в печерах, де ночують парами. Як правило, вони прибувають до печер менш ніж через 20, максимум через 35 хвилин після настання темряви. Маврикійські салангани живляться комахами, яких ловлять в польоті. Вони шукають здобич поодинці або невеликими зграйками, переважно над озерами, в інших місцями на висоті понад 20 м над землею, при хорошій погоді на значно вищих висотах.
Маврикійські салангани розмножуються протягом всього року. Їх гнізда мають дугоподібну форму і прикріплюються до більш-менш вертикальних поверхонь в печерах. Вони робляться з рослинності, лишайників, зокрема уснеї і хвойних голок, зокрема казуаринових, скріплених за допомогою слини. В кладці два білих яйця розміром 19,4×13 мм. Інкубаційний період триває 21-23 дні, пташенята вилуплюються синхронно і покидають гніздо через 45-55 днів після вилуплення. За сезон може вилупитися 2, іноді 3 виводки. Успішність гніздування доволі висока і становить 84%.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція маврикійських саланган на Реюньйоні становить приблизно 20 тисяч птахів, а на Маврикії від 2244 до 2610. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Aerodramus francicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). La petite hirondelle noire à croupion gris. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 6. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 696—697.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Hirondelle de l'Isle de Bourbon. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 6. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 544, fig 2.
- Gmelin, Johann Friedrich (1789). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 2 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 1017.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Kevin P. Johnson, Dale H. Clayton: Swiftlets on islands: genetics and phylogeny of the Seychelles and Mascarene swiftlets. In: Phelsuma. Nr. 7, 1999, S. 9–13 (Архівна копія на сайті Wayback Machine.)
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.
Джерела
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
- (Hrsg.): Studies of Mascarene Island Birds. Cambridge University Press, Cambridge 1987, .
- , : Lost Land of the Dodo. An Ecological History of Mauritius, Réunion & Rodrigues. T & AD Poyser, London 2008, .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salangana mavrikijska Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Serpokrilcevi Apodidae Rid Bura salangana Aerodramus Vid Salangana mavrikijska Binomialna nazva Aerodramus francicus Gmelin JF 1789 Pidvidi Div tekst Sinonimi Hirundo francica Collocalia francica Aerodramus francica Posilannya Vikishovishe Aerodramus francicus Vikividi Aerodramus francicus EOL 1048585 ITIS 554948 MSOP 22686511 NCBI 46477 Salanga na mavrikijska Aerodramus francicus vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini serpokrilcevih Apodidae Meshkaye na Maskarenskih ostrovah Mavrikijski salangani ranishe vvazhalisya konspecifichnimi z sejshelskimi salanganami odnak doslidzhennya pokazalo sho ci dva vidi rozdililisya priblizno 500 tisyach rokiv tomu a yih zagalnij predok viddilivsya vid reshti salangan priblizno miljon rokiv tomu OpisDovzhina ptaha stanovit 10 5 sm dovzhina krila stanovit 108 117 sm vaga 9 2 9 6 g Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Verhnya chastina golovi chornuvato korichneva skroni korichnevi gorlo pomitno svitlishe siruvato korichneve Verhnya chastina tila temno korichneve verhnya storona kril bilsh temna nadhvistya pomitno svitlishe siruvato bile Nizhnya chastina tila svitlo siruvato korichneva nizhni pokrivni pera hvosta bilsh temni Mahovi pera i nizhni pershoryadni pokrivni pera mensh kontrastni vidnosno svitloyi nizhnoyi storoni kril nizh bilsh temni drugoryadni i tretoryadni nizhni pokrivni per Hvist desho rozdvoyenij Lapi duzhe korotki chorni Predstavniki pidvidu A f saffordi ye desho bilsh temni nizh predstavniki nominativnogo pidvidu osoblivo na nadhvisti Mavrikijski salangani vidriznyayutsya vid desho bilshih za rozmirami sejshelskih salangan desho korotshimi krilami menshim dzobom bilsh temnoyu nizhnoyu chastinoyu tila i pomitno svitlishim nadhvistyam V poloti ptahi vidayut tihij shebet Takozh voni vikoristovuyut nizki metalevi klacayuchi zvuki dlya eholokaciyi v pecherah PidvidiVidilyayut dva pidvidi A f francicus Gmelin JF 1789 ostriv Mavrikij A f saffordi Kirwan Shirihai amp Schweizer 2018 ostriv Reyunjon Poshirennya i ekologiyaMavrikijski salangani meshkayut meshkayut na Reyunjoni ta na Mavrikiyi Voni zustrichayutsya v riznomanitnih prirodnih seredovishah zokrema v tropichnih lisah chagarnikovih zarostyah na lukah i polyah Gnizdyatsya perevazhno v lavovih tunelyah i na stelyah pecher Na Reyunjoni gnizduvannya bulo zafiksovane v pokinutomu zaliznichnomu tuneli mizh San Deni i La Grand Shalup Mavrikijski salangani na vidminu vid sejshelskih salangan vedut perevazhno dennij sposib zhittya zocha voni mozhut oriyentuvatisya v temryavi pecher zavdyaki eholokaciyi Pid chas negnizdovogo periodu voni takozh pevertayutsya na nochivlyu do misc gnizduvannya v pecherah de nochuyut parami Yak pravilo voni pribuvayut do pecher mensh nizh cherez 20 maksimum cherez 35 hvilin pislya nastannya temryavi Mavrikijski salangani zhivlyatsya komahami yakih lovlyat v poloti Voni shukayut zdobich poodinci abo nevelikimi zgrajkami perevazhno nad ozerami v inshih miscyami na visoti ponad 20 m nad zemleyu pri horoshij pogodi na znachno vishih visotah Mavrikijski salangani rozmnozhuyutsya protyagom vsogo roku Yih gnizda mayut dugopodibnu formu i prikriplyuyutsya do bilsh mensh vertikalnih poverhon v pecherah Voni roblyatsya z roslinnosti lishajnikiv zokrema usneyi i hvojnih golok zokrema kazuarinovih skriplenih za dopomogoyu slini V kladci dva bilih yajcya rozmirom 19 4 13 mm Inkubacijnij period trivaye 21 23 dni ptashenyata viluplyuyutsya sinhronno i pokidayut gnizdo cherez 45 55 dniv pislya viluplennya Za sezon mozhe vilupitisya 2 inodi 3 vivodki Uspishnist gnizduvannya dovoli visoka i stanovit 84 ZberezhennyaMSOP klasifikuye stan zberezhennya cogo vidu yak blizkij do zagrozlivogo Za ocinkami doslidnikiv populyaciya mavrikijskih salangan na Reyunjoni stanovit priblizno 20 tisyach ptahiv a na Mavrikiyi vid 2244 do 2610 Yim mozhe zagrozhuvati znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Aerodramus francicus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 listopada 2022 Buffon Georges Louis Leclerc de 1779 La petite hirondelle noire a croupion gris Histoire Naturelle des Oiseaux French T 6 Paris De l Imprimerie Royale s 696 697 Buffon Georges Louis Leclerc de Daubenton Louis Jean Marie 1765 1783 Hirondelle de l Isle de Bourbon Planches Enluminees D Histoire Naturelle T 6 Paris De L Imprimerie Royale Plate 544 fig 2 Gmelin Johann Friedrich 1789 Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 2 vid 13th Lipsiae Leipzig Georg Emanuel Beer s 1017 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Kevin P Johnson Dale H Clayton Swiftlets on islands genetics and phylogeny of the Seychelles and Mascarene swiftlets In Phelsuma Nr 7 1999 S 9 13 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Gill Frank Donsker David red Owlet nightjars treeswifts swifts World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 listopada 2022 DzherelaChantler Phil amp Driessens Gerald 2000 Swifts a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World 2nd ed Pica Press East Sussex Hrsg Studies of Mascarene Island Birds Cambridge University Press Cambridge 1987 ISBN 0 521 25808 1 Lost Land of the Dodo An Ecological History of Mauritius Reunion amp Rodrigues T amp AD Poyser London 2008 ISBN 978 0 7136 6544 4 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi