Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Очеретя́нка садо́ва (Acrocephalus dumetorum) — вид птахів родини очеретянкових. Ареал охоплює переважно Азію, а також північну Європу. В Україні — рідкісний гніздовий перелітний птах на північному сході країни, гніздовий ареал якого поступово поширюється на захід. Монотиповий вид.
| Очеретянка садова | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Очеретянкові (Acrocephalidae) |
| Рід: | Очеретянка (Acrocephalus) |
| Вид: | Очеретянка садова (A. dumetorum) |
| Біноміальна назва | |
| Acrocephalus dumetorum Blyth, 1849 | |
Опис
Морфологічні ознаки
Невеликий птах, трохи менший за горобця. Маса тіла 10-12 г, довжина тіла близько 12 см. Статевий диморфізм не виражений. Оперення верху буре, з оливковим відтінком; перед оком вузька світла смужка; низ бурувато-білий; махові і стернові пера бурі; дзьоб бурий, біля основи нижньої щелепи жовтуватий; ноги бурі. Райдужка коричнева.
Від чагарникової та ставкової очеретянок відрізняється оливковим відтінком верху, але найдостовірніше — лише піснею.
Звуки
Пісня голосна, різноманітна, мелодійніша, ніж у інших очеретянок, складається з набору трелей, свисту, вигуків, що видаються в мінливому порядку. У пісні багато запозичених елементів. Співає у різний час доби, але найбільш активно — на світанку та у присмерках, а також у світлі ночі. Поклик — тихе «чек».
Поширення
Ареал доволі широкий та охоплює переважно Азію, а також північну Європу. Гніздиться південної Швеції, від Балтійського моря на схід до басейну Чони, басейну Чари, басейну верхньої Лени, Східного Саяну, озера Убсу-Нур, південно-східного Алтаю, Саура, Тарбагатая, Джунгарського Алатау. В області Тянь-Шаню і Алтайської системи східні межі поширення збігаються з кордоном колишнього СРСР. На північ до південної Фінляндії, Онезького півострова, району Архангельська, в басейнах Вичегди і Печори до 62-ї паралелі, в Західному Сибіру до 62-ї паралелі, в басейні Єнісею і в Середньому Сибіру до 64-ї паралелі. На південь до Калінінградської області, північної Білорусі, областей Російської Федерації Смоленської, Воронезької, Тамбовської, Саратовської. Далі на схід від Каспійського моря на південь до Копетдагу, , Паропамізу.
В Україні гніздиться подекуди на півночі Харківщини; зальоти мали місце на решті території північного сходу країни. Із 2022 р. співаючих самців і гнізда починають фіксуватись і на заході України .
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 2—5 млн пар, більша частина з яких гніздиться на території Росії; в Україні — лише 10—50 пар. На території Європи гніздиться близько 20 % світової популяції виду, яка за приблизними оцінками оцінена в 21,8-47,8 млн дорослих особин. Чисельність виду зростає.
Місця існування
Більше за інших очеретянок тяжіє до лісових насаджень. Населяє різноманітні . У зонах тайги і широколистяних лісах гніздиться в чагарниках і луках вдовж берегів річок, струмків, озер, на окраїнах боліт, зрідка — в заростях очерету; в надзаплавних лісах та дібровах; у лісових балках і ярах, порослих чагарниками, кропивою та різнотрав'ям; на заростаючих вирубках серед хвойних і листяних лісів; у заростях малини на узліссях вологих ялинових лісів; в окремих кущах і навіть купах лісових буреломів серед світлих борів. У лісостепу трапляється в березових лісочках, зокрема на абсолютно сухих ділянках серед них. У зоні відкритих сухих ландшафтів — на невеликих, порослим очеретом, але з наявним плесом, озерах, на берегах річок, обрамлених кущами або очеретом; у верболозах і вільшняках біля річок і струмків, у заростях тамарикса в сухих руслах річок та чагарниках на схилах пагорбів. У гірських районах займає зарості шипшини і дикої вишні на схилах пагорбів і долин. Може гніздитись також у культурному ландшафті — населяє занедбані сади, парки, гаї та забур'янені городи, особливо розташовані на берегах річок і ставків; у садових канавах, порослих ожиною, очеретом і високотрав'ям.
Гніздування
Гніздиться окремими парами. Гніздо влаштовує на різній відстані від води, іноді на значній — у заростях кропиви, малини, в занедбаних і порослих травою ягідних кущах, серед кущів жасмину, у верболозах, жимолості, в гущавині черемхи, хмелю, в заростях кінського щавлю, шипшини, дикої вишні та ожини. Найважливішим при виборі місця для гнізда є поєднання густої рослинності і великої кількості світла на її околицях.
Гніздо кріпиться верхнім краєм до 3-5 стеблин рослин, зазвичай на висоті не більше 1 м. Гніздо має форму глибокого кошика або чашечки, гладкої зовні і зсередини. Воно акуратно сплетене з сухих стебел злаків, скріплених вузьким листям трав'янистих рослин, луб'яними волокнами кропиви, а також з рослинного пуху і кропиви. Внутрішній шар складається з більш тонких стебел, листя і китиць злаків. Таким самим матеріалом вистилається і оток, в якому інколи буває шерсть.
Кладка складається з 3-6 (найчастіше 4-5) яєць. Їх забарвлення поібне до очеретянки чагарникової, хоча основний фон шкаралупи більш вохристий, а плями — сірувато-бурі. Середній розмір яєць в Європі 17,94-13,72 мм. Відкладання яєць відбувається переважно наприкінці травня — на початку червня. Насиджують самка і самець протягом 12-15 діб. Пташенят вигодовують обоє батьків 11-13 днів. Протягом року один виводок.
Живлення
Живиться різноманітними комахами, може споживати також ягоди.
Загрози та охорона
Очеретянка садова перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ) та Боннської конвенції (Додаток ІІ).
Джерела та література
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Blyth's Reed Warbler (Acrocephalus dumetorum) is a new species for West Ukraine (англ.). doi:10.5281/zenodo.10777209. Процитовано 4 березня 2024.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).(англ.)
- BirdLife International. 2016. Acrocephalus dumetorum. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22714736A87575415. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22714736A87575415.en. Downloaded on 23 February 2017.(англ.)
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ocheretya nka sado va Acrocephalus dumetorum vid ptahiv rodini ocheretyankovih Areal ohoplyuye perevazhno Aziyu a takozh pivnichnu Yevropu V Ukrayini ridkisnij gnizdovij perelitnij ptah na pivnichnomu shodi krayini gnizdovij areal yakogo postupovo poshiryuyetsya na zahid Monotipovij vid Ocheretyanka sadovaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Ocheretyankovi Acrocephalidae Rid Ocheretyanka Acrocephalus Vid Ocheretyanka sadova A dumetorum Binomialna nazvaAcrocephalus dumetorum Blyth 1849OpisMorfologichni oznaki Nevelikij ptah trohi menshij za gorobcya Masa tila 10 12 g dovzhina tila blizko 12 sm Statevij dimorfizm ne virazhenij Operennya verhu bure z olivkovim vidtinkom pered okom vuzka svitla smuzhka niz buruvato bilij mahovi i sternovi pera buri dzob burij bilya osnovi nizhnoyi shelepi zhovtuvatij nogi buri Rajduzhka korichneva Vid chagarnikovoyi ta stavkovoyi ocheretyanok vidriznyayetsya olivkovim vidtinkom verhu ale najdostovirnishe lishe pisneyu Zvuki source source Pisnya Pisnya golosna riznomanitna melodijnisha nizh u inshih ocheretyanok skladayetsya z naboru trelej svistu vigukiv sho vidayutsya v minlivomu poryadku U pisni bagato zapozichenih elementiv Spivaye u riznij chas dobi ale najbilsh aktivno na svitanku ta u prismerkah a takozh u svitli nochi Poklik tihe chek PoshirennyaAreal dovoli shirokij ta ohoplyuye perevazhno Aziyu a takozh pivnichnu Yevropu Gnizditsya pivdennoyi Shveciyi vid Baltijskogo morya na shid do basejnu Choni basejnu Chari basejnu verhnoyi Leni Shidnogo Sayanu ozera Ubsu Nur pivdenno shidnogo Altayu Saura Tarbagataya Dzhungarskogo Alatau V oblasti Tyan Shanyu i Altajskoyi sistemi shidni mezhi poshirennya zbigayutsya z kordonom kolishnogo SRSR Na pivnich do pivdennoyi Finlyandiyi Onezkogo pivostrova rajonu Arhangelska v basejnah Vichegdi i Pechori do 62 yi paraleli v Zahidnomu Sibiru do 62 yi paraleli v basejni Yeniseyu i v Serednomu Sibiru do 64 yi paraleli Na pivden do Kaliningradskoyi oblasti pivnichnoyi Bilorusi oblastej Rosijskoyi Federaciyi Smolenskoyi Voronezkoyi Tambovskoyi Saratovskoyi Dali na shid vid Kaspijskogo morya na pivden do Kopetdagu Paropamizu V Ukrayini gnizditsya podekudi na pivnochi Harkivshini zaloti mali misce na reshti teritoriyi pivnichnogo shodu krayini Iz 2022 r spivayuchih samciv i gnizda pochinayut fiksuvatis i na zahodi Ukrayini Zimuye v Indiyi na Cejloni i v Birmi ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 2 5 mln par bilsha chastina z yakih gnizditsya na teritoriyi Rosiyi v Ukrayini lishe 10 50 par Na teritoriyi Yevropi gnizditsya blizko 20 svitovoyi populyaciyi vidu yaka za pribliznimi ocinkami ocinena v 21 8 47 8 mln doroslih osobin Chiselnist vidu zrostaye Miscya isnuvannyaBilshe za inshih ocheretyanok tyazhiye do lisovih nasadzhen Naselyaye riznomanitni U zonah tajgi i shirokolistyanih lisah gnizditsya v chagarnikah i lukah vdovzh beregiv richok strumkiv ozer na okrayinah bolit zridka v zarostyah ocheretu v nadzaplavnih lisah ta dibrovah u lisovih balkah i yarah poroslih chagarnikami kropivoyu ta riznotrav yam na zarostayuchih virubkah sered hvojnih i listyanih lisiv u zarostyah malini na uzlissyah vologih yalinovih lisiv v okremih kushah i navit kupah lisovih burelomiv sered svitlih boriv U lisostepu traplyayetsya v berezovih lisochkah zokrema na absolyutno suhih dilyankah sered nih U zoni vidkritih suhih landshaftiv na nevelikih poroslim ocheretom ale z nayavnim plesom ozerah na beregah richok obramlenih kushami abo ocheretom u verbolozah i vilshnyakah bilya richok i strumkiv u zarostyah tamariksa v suhih ruslah richok ta chagarnikah na shilah pagorbiv U girskih rajonah zajmaye zarosti shipshini i dikoyi vishni na shilah pagorbiv i dolin Mozhe gnizditis takozh u kulturnomu landshafti naselyaye zanedbani sadi parki gayi ta zabur yaneni gorodi osoblivo roztashovani na beregah richok i stavkiv u sadovih kanavah poroslih ozhinoyu ocheretom i visokotrav yam GnizduvannyaGnizdo z kladkoyu Gnizditsya okremimi parami Gnizdo vlashtovuye na riznij vidstani vid vodi inodi na znachnij u zarostyah kropivi malini v zanedbanih i poroslih travoyu yagidnih kushah sered kushiv zhasminu u verbolozah zhimolosti v gushavini cheremhi hmelyu v zarostyah kinskogo shavlyu shipshini dikoyi vishni ta ozhini Najvazhlivishim pri vibori miscya dlya gnizda ye poyednannya gustoyi roslinnosti i velikoyi kilkosti svitla na yiyi okolicyah Gnizdo kripitsya verhnim krayem do 3 5 steblin roslin zazvichaj na visoti ne bilshe 1 m Gnizdo maye formu glibokogo koshika abo chashechki gladkoyi zovni i zseredini Vono akuratno spletene z suhih stebel zlakiv skriplenih vuzkim listyam trav yanistih roslin lub yanimi voloknami kropivi a takozh z roslinnogo puhu i kropivi Vnutrishnij shar skladayetsya z bilsh tonkih stebel listya i kitic zlakiv Takim samim materialom vistilayetsya i otok v yakomu inkoli buvaye sherst Kladka skladayetsya z 3 6 najchastishe 4 5 yayec Yih zabarvlennya poibne do ocheretyanki chagarnikovoyi hocha osnovnij fon shkaralupi bilsh vohristij a plyami siruvato buri Serednij rozmir yayec v Yevropi 17 94 13 72 mm Vidkladannya yayec vidbuvayetsya perevazhno naprikinci travnya na pochatku chervnya Nasidzhuyut samka i samec protyagom 12 15 dib Ptashenyat vigodovuyut oboye batkiv 11 13 dniv Protyagom roku odin vivodok ZhivlennyaZhivitsya riznomanitnimi komahami mozhe spozhivati takozh yagodi Zagrozi ta ohoronaOcheretyanka sadova perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II ta Bonnskoyi konvenciyi Dodatok II Dzherela ta literaturaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Blyth s Reed Warbler Acrocephalus dumetorum is a new species for West Ukraine angl doi 10 5281 zenodo 10777209 Procitovano 4 bereznya 2024 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 angl BirdLife International 2016 Acrocephalus dumetorum The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22714736A87575415 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22714736A87575415 en Downloaded on 23 February 2017 angl Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8