Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Очеретя́нка інді́йська (Acrocephalus agricola) — вид птахів родини очеретянкових. Гніздиться в центральній Євразії, в Україні — у приморських районах та подекуди на сході країни.
| Очеретянка індійська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Очеретянкові (Acrocephalidae) |
| Рід: | Очеретянка (Acrocephalus) |
| Вид: | Очеретянка індійська (A. agricola) |
| Біноміальна назва | |
| Acrocephalus agricola (Jerdon, 1845) | |
Опис
Морфологічні ознаки
Невеликий птах, менший за горобця. Маса тіла 9-11 г, довжина тіла близько 12 см, довжина крила 52-62 мм. Статевий диморфізм не виражений. Оперення верху буре, з рудим відтінком, голова темніша; над оком чітка світла «брова»; поперек рудуватий; низ білуватий; махові і стернові пера бурі; дзьоб бурий, біля основи нижньої щелепи жовтуватий; ноги бурі; райдужка коричнева. 1-ше першорядне махове перо помітно довше за криючі пера кисті, 2-ге першорядне махове коротше за 5-те, відстань від вершини 1-го другорядного махового до вершини крила не більше 15 мм. Молоді птахи більш бліді.
Очеретянка індійська від садової, ставкової і чагарникової очеретянок відрізняється світлими «бровами» і рудуватим попереком, хоча найдостовірніше — піснею.
Звуки
Пісня, як і у інших очеретянок, складна, довготривала та має багато запозичень інших видів. Пісня нагадує пісню звичайної берестянки, чагарникової та лучної очеретянок, але швидша та практично не має тріскучих звуків, звучить дуже м'яко. Часом пісня подібна до польового жайворонка. Співають переважно в заростях очерету, під час активного співу — на високих стеблах. Токового польоту немає. Співає у світлу пору доби, найактивніше — зранку та ввечері.
Поклик — тихе «чек» або «чре».
Поширення
Ареал складається з окремих розкиданих ділянок та охоплює Євразію від дельти Дунаю на схід до Мінусинської угловини, верхів'я Єнісею, котловини в північно-західній Монголії, оз. Орог-Нур, Цайдама. На північ до пониззя Дніпра, Полтавської області, пониззя Дону, долини Західного Маничу, району Вятки, до районів Єкатеринбурга, Омська, Новосибірська, Мінусинської угловини. На південь до північного узбережжя Чорного моря, північного підніжжя Великого Кавказу. На схід від Каспійського моря на південь до Хорасану, Сістану, північного Афганістану, Куньлуня. Східна ділянка ареалу охоплює простір від південно-східного Забайкалля, хребта Тайханшань, хребта Циньлін, східної меже плато Ґуйчжоу, на схід до океанічного узбережжя Азії. На північ до південно-східного Забайкалля (), середньої течії Сунгарі та південного Примор'я. На південь до 25-ї паралелі.
В Україні гніздиться в приморських районах та подекуди на сході країни.
Підвиди
Виділяють 4 підвиди:
- A. a. agricola
- A. a. brevipennis (Severtzov, 1873)
- A. a. capistrata
- A. a. septima Gavrilenko, 1954
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 470—880 тис. пар, в Україні — 17—25 тис. пар. Чисельність європейської популяції виду становить лише менше 10 % від загальної. Чисельність скорочується.
Місця існування
Мешкає переважно в очеретяних заростях по берегам водойм. У лісостепу гніздиться в заболочених місцях березових заростей, на рівнинах і в річкових долинах, переважно в низькорослому розрідженому очереті на берегах різноманітних прісноводних водойм, а також у верболозах і заростях тамариксу біля води упереміж з очеретом. На великих озерах, облямованих значними масивами очерету, займає місця подалі від берега вглиб водойми.
Гніздування
Гніздиться окремими парами. Гніздо влаштовує в очереті або серед гілок прибережних чагарників на висоті 30-120 см над водою або землею. Воно циліндричної форми або у вигляді зрізаної зверху кулі, кріпиться між стеблами очерету, іноді між гілками чагарнику. Матеріал гнізда — розмочене листя різних болотних рослин і злаків, а також з китиць очерету та рослинного пуху. Зовнішній шар гнізда побудований із більш грубого матеріалу, ретельно пригладжений і міцно обвитий очеретяними волокнами. Лоток гнізда вистелений найтоншими стеблинками злаків і китиць очерету, іноді щільно викладений рослинним пухом. Кладка з 4-5 яєць трьох типів забарвлення. Здебільшого яйця мають світло-оливкове основне тло, з глибокими неясними оливковими крапками і поверхневими чіткими оливково-бурими полями і плямами. Рідше трапляються яйця зі світло-бурим основним фоном, з глибокими малопомітними бурими і поверхневими різкими полями і плямами. Іноді яйця мають блідо-зеленувате основне тло з блакитною домішкою або без неї і з численними глибокими і поверхневими буро-оливковими або чисто оливковими плямами і крапками, з домішкою сіруватих цяток і чорних штрихів. Виліт пташенят з гнізда починається з другої половини червня.
Живлення
Раціон складається з різноманітних дрібних комах, споживає також павуків і дощових червів.
Загрози та охорона
Очеретянка індійська перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток II) та Боннської конвенції (Додаток II).
Джерела та література
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- BirdLife International. 2016. Acrocephalus agricola. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22714714A87571365. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22714714A87571365.en. Downloaded on 28 February 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ocheretya nka indi jska Acrocephalus agricola vid ptahiv rodini ocheretyankovih Gnizditsya v centralnij Yevraziyi v Ukrayini u primorskih rajonah ta podekudi na shodi krayini Ocheretyanka indijska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Ocheretyankovi Acrocephalidae Rid Ocheretyanka Acrocephalus Vid Ocheretyanka indijska A agricola Binomialna nazva Acrocephalus agricola Jerdon 1845 yajce Acrocephalus agricola Tuluzkij muzejOpisMorfologichni oznaki Nevelikij ptah menshij za gorobcya Masa tila 9 11 g dovzhina tila blizko 12 sm dovzhina krila 52 62 mm Statevij dimorfizm ne virazhenij Operennya verhu bure z rudim vidtinkom golova temnisha nad okom chitka svitla brova poperek ruduvatij niz biluvatij mahovi i sternovi pera buri dzob burij bilya osnovi nizhnoyi shelepi zhovtuvatij nogi buri rajduzhka korichneva 1 she pershoryadne mahove pero pomitno dovshe za kriyuchi pera kisti 2 ge pershoryadne mahove korotshe za 5 te vidstan vid vershini 1 go drugoryadnogo mahovogo do vershini krila ne bilshe 15 mm Molodi ptahi bilsh blidi Ocheretyanka indijska vid sadovoyi stavkovoyi i chagarnikovoyi ocheretyanok vidriznyayetsya svitlimi brovami i ruduvatim poperekom hocha najdostovirnishe pisneyu Zvuki Pisnya yak i u inshih ocheretyanok skladna dovgotrivala ta maye bagato zapozichen inshih vidiv Pisnya nagaduye pisnyu zvichajnoyi berestyanki chagarnikovoyi ta luchnoyi ocheretyanok ale shvidsha ta praktichno ne maye triskuchih zvukiv zvuchit duzhe m yako Chasom pisnya podibna do polovogo zhajvoronka Spivayut perevazhno v zarostyah ocheretu pid chas aktivnogo spivu na visokih steblah Tokovogo polotu nemaye Spivaye u svitlu poru dobi najaktivnishe zranku ta vvecheri Poklik tihe chek abo chre PoshirennyaAreal skladayetsya z okremih rozkidanih dilyanok ta ohoplyuye Yevraziyu vid delti Dunayu na shid do Minusinskoyi uglovini verhiv ya Yeniseyu kotlovini v pivnichno zahidnij Mongoliyi oz Orog Nur Cajdama Na pivnich do ponizzya Dnipra Poltavskoyi oblasti ponizzya Donu dolini Zahidnogo Manichu rajonu Vyatki do rajoniv Yekaterinburga Omska Novosibirska Minusinskoyi uglovini Na pivden do pivnichnogo uzberezhzhya Chornogo morya pivnichnogo pidnizhzhya Velikogo Kavkazu Na shid vid Kaspijskogo morya na pivden do Horasanu Sistanu pivnichnogo Afganistanu Kunlunya Shidna dilyanka arealu ohoplyuye prostir vid pivdenno shidnogo Zabajkallya hrebta Tajhanshan hrebta Cinlin shidnoyi mezhe plato Gujchzhou na shid do okeanichnogo uzberezhzhya Aziyi Na pivnich do pivdenno shidnogo Zabajkallya serednoyi techiyi Sungari ta pivdennogo Primor ya Na pivden do 25 yi paraleli V Ukrayini gnizditsya v primorskih rajonah ta podekudi na shodi krayini Na zimivlyu migruyut do Pakistanu ta Indiyi PidvidiVidilyayut 4 pidvidi A a agricola A a brevipennis Severtzov 1873 A a capistrata A a septima Gavrilenko 1954ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 470 880 tis par v Ukrayini 17 25 tis par Chiselnist yevropejskoyi populyaciyi vidu stanovit lishe menshe 10 vid zagalnoyi Chiselnist skorochuyetsya Miscya isnuvannyaMeshkaye perevazhno v ocheretyanih zarostyah po beregam vodojm U lisostepu gnizditsya v zabolochenih miscyah berezovih zarostej na rivninah i v richkovih dolinah perevazhno v nizkoroslomu rozridzhenomu ochereti na beregah riznomanitnih prisnovodnih vodojm a takozh u verbolozah i zarostyah tamariksu bilya vodi uperemizh z ocheretom Na velikih ozerah oblyamovanih znachnimi masivami ocheretu zajmaye miscya podali vid berega vglib vodojmi GnizduvannyaGnizditsya okremimi parami Gnizdo vlashtovuye v ochereti abo sered gilok priberezhnih chagarnikiv na visoti 30 120 sm nad vodoyu abo zemleyu Vono cilindrichnoyi formi abo u viglyadi zrizanoyi zverhu kuli kripitsya mizh steblami ocheretu inodi mizh gilkami chagarniku Material gnizda rozmochene listya riznih bolotnih roslin i zlakiv a takozh z kitic ocheretu ta roslinnogo puhu Zovnishnij shar gnizda pobudovanij iz bilsh grubogo materialu retelno prigladzhenij i micno obvitij ocheretyanimi voloknami Lotok gnizda vistelenij najtonshimi steblinkami zlakiv i kitic ocheretu inodi shilno vikladenij roslinnim puhom Kladka z 4 5 yayec troh tipiv zabarvlennya Zdebilshogo yajcya mayut svitlo olivkove osnovne tlo z glibokimi neyasnimi olivkovimi krapkami i poverhnevimi chitkimi olivkovo burimi polyami i plyamami Ridshe traplyayutsya yajcya zi svitlo burim osnovnim fonom z glibokimi malopomitnimi burimi i poverhnevimi rizkimi polyami i plyamami Inodi yajcya mayut blido zelenuvate osnovne tlo z blakitnoyu domishkoyu abo bez neyi i z chislennimi glibokimi i poverhnevimi buro olivkovimi abo chisto olivkovimi plyamami i krapkami z domishkoyu siruvatih cyatok i chornih shtrihiv Vilit ptashenyat z gnizda pochinayetsya z drugoyi polovini chervnya ZhivlennyaRacion skladayetsya z riznomanitnih dribnih komah spozhivaye takozh pavukiv i doshovih cherviv Zagrozi ta ohoronaOcheretyanka indijska perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II ta Bonnskoyi konvenciyi Dodatok II Dzherela ta literaturaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 BirdLife International 2016 Acrocephalus agricola The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22714714A87571365 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22714714A87571365 en Downloaded on 28 February 2017