Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ахатина гігантська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lissachatina fulica | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ахати́на гіга́нтська (лат. Lissachatina fulica або лат. Achatina fulica) або Гігантський африканський равлик — вид наземних молюсків класу черевоногих (Gastropoda) підкласу легеневих (Pulmonata) родини Achatinidae. Найбільший наземний равлик в світі, широко розповсюджений в тропічних і субтропічних країнах, де є сільськогосподарським шкідником. Високоінвазивний вид, лише завдяки суворому карантину змогли запобігти інвазії равлика в США, Японії та Австралії. В країнах Європи з помірним кліматом, зокрема в Україні, виживання виду в природі неможливе, тому ахатина гігантська популярна як домашня тварина.
Фізіологія
В природі ахатина гігантська може досягати маси в 450 грамів та нарощувати мушлю завдовжки до 40 сантиметрів. У неволі зазвичай розміри удвічі менші. Колір мушлі варіюється залежно від раціону, зазвичай вона смугаста, жовтих і червоно-коричневих відтінків. Молюск активний при температурі від 9° C до 29° C, при температурі від 2° C до 8° C впадає в сплячку. Ахатини харчуються зеленими частинами рослин і плодами. Для побудови раковини ахатина охоче поїдає вапняні породи, раковини мертвих молюсків, крейду і шкаралупу яєць. Ахатини — гермафродити, тобто кожна особина має як чоловічі, так і жіночі статеві органи. При низькій щільності популяції можливе самозапліднення.
Число яєць в кладці близько 200, равлик може робити 10-12 кладок щороку. Розмір одного яйця становить 4,5-5,5 мм, за формою воно нагадує куряче. Яйця мають білий колір і досить щільну шкаралупу. Розвиток ембріонів можливий при температурі від 24° C і триває від декількох годин до місяця. Новонароджені ахатини перші кілька днів харчуються залишками власного яйця. Ахатини досягають статевої зрілості в 6-15 місяців і живуть до 5-6, іноді 10 років. Ведуть переважно нічний спосіб життя, хоча у вологу погоду можуть виповзати і вдень. Зазвичай же світлий час доби вони проводять в затишних місцях, закопуючись в ґрунт. Попри розміри та масу, цей равлик здатен вилазити на дерева.
Поширення
Ахатина гігантська походить з узбережь Східної Африки, де мешкає у теплому вологому кліматі. Випадковим чином або як джерело їжі молюск був рознесений людиною по інших континентах. До початку XIX століття равлик потрапив на Мадагаскар, у Мавританію, на Коморські острови, Майотту та Реюньйон. Імовірно в 1847 його було занесено натуралістами до Індії та в 1900-х на Шрі-Ланку, поширився в Непал і з вантажами потрапив на Малайський півострів. Незадовго до початку Другої світової війни і під час неї равлика було рознесено японцями по Південно-східній Азії, Тайваню і численних островах Тихого океану. В 1980 ахатина гігантська опинилася на Карибських островах, Мартиніці, у Гваделупі. В 1990-х молюска виявлено в Бразилії, Колумбії, Еквадорі, Перу. Також він з'явився у Південній Африці, Гані й Марокко. Інвазію ахатини гігантської до Австралії, Японії та США було успішно зупинено впродовж другої половини XX століття.
Харчування
Гігантські африканські равлики рослиноїдні. Вони харчуються широким спектром як зелених частин рослин, так і плодів. Молоді молюски віддають перевагу рослинам, що розкладаються, та одноклітинним водоростям; дорослі часто споживають плоди.
Інколи вони їдять крейду харчову, перемелені шкарлупи яєць, остови каракатиць. Всі ці матеріали слугують ахатинам джерелами кальцію для зростання мушлі. В деяких випадках можуть поїдати представників свого виду. Такі випадки трапляються, якщо молюска годували тваринним білком.
Ахатини гігантські потребують близько 18% білків в раціоні для оптимального розвитку, які отримують з овочами та фруктами.
Екологічне значення
Цими молюсками харчуються багато видів гризунів, кабани, наземні ракоподібні та інші види равликів. Ахатини гігантські розкладають і споживають мертву рослинність, тому мають важливе значення в кругообігу речовин у природі. Цей вид також є господарем паразитичних організмів, таких як Angiostrongylus cantonensis (щурячий легеневий черв’як), бактерія Aeromonas hydrophila, гриб .
Значення для людини
Ахатина гігантська є шкідником сільськогосподарських рослин у тропічних і субтропічних регіонах та розносником хвороб і паразитів як рослин (какао, чорний перець, кокосова пальма, папая, ваніль, баклажан, мандарин), так і тварин і людини. Зокрема, равлики розносять збудників менінгоенцефаліту. Міжнародним союзом охорони природи їх внесено до переліку 100 найінвазивніших видів у світі.
Для боротьби з поширенням ахатини гігантської застосовуються фізичне знищення молюсків і кладок їх яєць, встановлення огорож. Хімічними засобами боротьби є , хлорид натрію, що спричиняють зневоднення і загибель молюсків. Виявлено репелентний ефект екстрактів й аннони.
В країнах з помірним кліматом ахатини часто утримуються як домашні тварини. Молюсків поміщають в тераріуми щонайменше втричі більші за розміри равлика з вологим ґрунтом за температури 22-28°C. Годують фруктами й овочами, такими як кабачок, морква, селера, гарбуз, яблуко, помідор, огірок, баклажан, кавун. Ріст мушлі вимагає окремого джерела кальцію, також необхідне джерело чистої води. З огляду на високу інвазивність виду, в деяких країнах, таких як США, утримання вдома ахатини гігантської незаконне.
Слиз цих молюсків застосовується в косметології для виготовлення кремів, що стимулюють виробництво колагену. Збір слизу не завдає шкоди тварині та не вимагає спеціального впливу на неї. Цей вид слугує дешевим кормом для риб і курей, сировиною для виготовлення добрив. Також ахатина гігантська, коли її приготувати, може вживатися в їжу людиною.
Примітки
- . www.iucngisd.org. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- Kant, R.; Diarra, S.S. (2016-11). . Acta Horticulturae. № 1128. с. 229—236. doi:10.17660/ActaHortic.2016.1128.35. ISSN 0567-7572. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 25 березня 2023.
- Bequaert JC (1950) Studies on the Achatinidae, a group of African land snails. Bull Mus Comp Zool Harvard 105: 1–216.
- Mead AR (1961) The Giant African Land Snail: a problem in economic malacology. USA: University of Chicago Press. 257 p.
- . Social Science & Medicine (англ.). Т. 34, № 2. 1 січня 1992. с. 199—212. doi:10.1016/0277-9536(92)90097-A. ISSN 0277-9536. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 29 грудня 2018.
- Schotman CYL (1989) Data sheet on the Giant African Land Snail Achatina fulica Bowdich (Mollusca: Achatinidae). In: PROVEG No. 19. FAO Regional Office of Latin America and the Caribbean Plant Quarantine Action Program 16–21.
- Paiva CL (1999) Introdução de Achatina fulica (Mollusca, Achatinidae) no Brasil: responsabilidade profissional e informaçãotécnica. In: Bovi MLA, Betti JA, VeigaRFA, editors. I Encontrosobre Educação Ambientalna Agricultura, 9 e 10 de setembro de 1999. Brazil: Campinas, Instituto Agronômico. 56 p.
- Borrero FJ, Breure ASH, Christensen CC, Correoso M, Avila VM (2009) Into the Andes: three new introductions of Lissachatina fulica (Gastropoda, Achatinidae) and its potential distribution in South America. Tentacle 17: 6–8.
- Raut SK, Barker GM (2002) Achatina fulica Bowdich and other Achatinidae as pests in tropical agriculture. In: Barker GM, editor. Molluscs as Crop Pests. Hamilton, New Zealand: CABI Publishing. pp. 55–114.
- Hoffman, Taylor; Pirie, Nicole. Achatina fulica (giant african snail). Animal Diversity Web (англ.). Процитовано 25 березня 2023.
- Soares, Claudemir Martins; Hayashi, Carmino; Gonçalves, Giovani Sampaio; Nagae, Mariza Yuri; Bascolo, Wilson Rogério (1999). . Acta Scientiarum. Animal Sciences (порт.). Т. 21. с. 683—686. doi:10.4025/actascianimsci.v21i0.4329. ISSN 1807-8672. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 7 серпня 2020.
- Hoffman, Taylor; Pirie, Nicole. Achatina fulica (giant african snail). Animal Diversity Web (англ.). Процитовано 25 березня 2023.
- . www.issg.org. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- (амер.). Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- . The Spruce Pets. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- . Reuters (англ.). 18 травня 2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- . The Klog (амер.). 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
Посилання
- Invasive Species Compendium: Achatina fulica [ 30 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Restricted Genetic Variation in Populations of Achatina (Lissachatina) fulica outside of East Africa and the Indian Ocean Islands Points to the Indian Ocean Islands as the Earliest Known Common Source
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahatina gigantskaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Molyuski Mollusca Klas Cherevonogi Gastropoda Ryad Legenevi Pulmonata Rodina StylommatophoraRid Vid Ahatina gigantskaBinomialna nazvaLissachatina fulicaPosilannyaVikishovishe AchatinaVikividi AchatinaEOL 452699NCBI 6536 Ahati na giga ntska lat Lissachatina fulica abo lat Achatina fulica abo Gigantskij afrikanskij ravlik vid nazemnih molyuskiv klasu cherevonogih Gastropoda pidklasu legenevih Pulmonata rodini Achatinidae Najbilshij nazemnij ravlik v sviti shiroko rozpovsyudzhenij v tropichnih i subtropichnih krayinah de ye silskogospodarskim shkidnikom Visokoinvazivnij vid lishe zavdyaki suvoromu karantinu zmogli zapobigti invaziyi ravlika v SShA Yaponiyi ta Avstraliyi V krayinah Yevropi z pomirnim klimatom zokrema v Ukrayini vizhivannya vidu v prirodi nemozhlive tomu ahatina gigantska populyarna yak domashnya tvarina FiziologiyaAhatina gigantska porivnyano z lyudskoyu rukoyu V prirodi ahatina gigantska mozhe dosyagati masi v 450 gramiv ta naroshuvati mushlyu zavdovzhki do 40 santimetriv U nevoli zazvichaj rozmiri udvichi menshi Kolir mushli variyuyetsya zalezhno vid racionu zazvichaj vona smugasta zhovtih i chervono korichnevih vidtinkiv Molyusk aktivnij pri temperaturi vid 9 C do 29 C pri temperaturi vid 2 C do 8 C vpadaye v splyachku Ahatini harchuyutsya zelenimi chastinami roslin i plodami Dlya pobudovi rakovini ahatina ohoche poyidaye vapnyani porodi rakovini mertvih molyuskiv krejdu i shkaralupu yayec Ahatini germafroditi tobto kozhna osobina maye yak cholovichi tak i zhinochi statevi organi Pri nizkij shilnosti populyaciyi mozhlive samozaplidnennya Chislo yayec v kladci blizko 200 ravlik mozhe robiti 10 12 kladok shoroku Rozmir odnogo yajcya stanovit 4 5 5 5 mm za formoyu vono nagaduye kuryache Yajcya mayut bilij kolir i dosit shilnu shkaralupu Rozvitok embrioniv mozhlivij pri temperaturi vid 24 C i trivaye vid dekilkoh godin do misyacya Novonarodzheni ahatini pershi kilka dniv harchuyutsya zalishkami vlasnogo yajcya Ahatini dosyagayut statevoyi zrilosti v 6 15 misyaciv i zhivut do 5 6 inodi 10 rokiv Vedut perevazhno nichnij sposib zhittya hocha u vologu pogodu mozhut vipovzati i vden Zazvichaj zhe svitlij chas dobi voni provodyat v zatishnih miscyah zakopuyuchis v grunt Popri rozmiri ta masu cej ravlik zdaten vilaziti na dereva PoshirennyaMolodi molyuski Ahatina gigantska pohodit z uzberezh Shidnoyi Afriki de meshkaye u teplomu vologomu klimati Vipadkovim chinom abo yak dzherelo yizhi molyusk buv roznesenij lyudinoyu po inshih kontinentah Do pochatku XIX stolittya ravlik potrapiv na Madagaskar u Mavritaniyu na Komorski ostrovi Majottu ta Reyunjon Imovirno v 1847 jogo bulo zaneseno naturalistami do Indiyi ta v 1900 h na Shri Lanku poshirivsya v Nepal i z vantazhami potrapiv na Malajskij pivostriv Nezadovgo do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni i pid chas neyi ravlika bulo rozneseno yaponcyami po Pivdenno shidnij Aziyi Tajvanyu i chislennih ostrovah Tihogo okeanu V 1980 ahatina gigantska opinilasya na Karibskih ostrovah Martinici u Gvadelupi V 1990 h molyuska viyavleno v Braziliyi Kolumbiyi Ekvadori Peru Takozh vin z yavivsya u Pivdennij Africi Gani j Marokko Invaziyu ahatini gigantskoyi do Avstraliyi Yaponiyi ta SShA bulo uspishno zupineno vprodovzh drugoyi polovini XX stolittya HarchuvannyaGigantski afrikanski ravliki roslinoyidni Voni harchuyutsya shirokim spektrom yak zelenih chastin roslin tak i plodiv Molodi molyuski viddayut perevagu roslinam sho rozkladayutsya ta odnoklitinnim vodorostyam dorosli chasto spozhivayut plodi Inkoli voni yidyat krejdu harchovu peremeleni shkarlupi yayec ostovi karakatic Vsi ci materiali sluguyut ahatinam dzherelami kalciyu dlya zrostannya mushli V deyakih vipadkah mozhut poyidati predstavnikiv svogo vidu Taki vipadki traplyayutsya yaksho molyuska goduvali tvarinnim bilkom Ahatini gigantski potrebuyut blizko 18 bilkiv v racioni dlya optimalnogo rozvitku yaki otrimuyut z ovochami ta fruktami Ekologichne znachennyaCimi molyuskami harchuyutsya bagato vidiv grizuniv kabani nazemni rakopodibni ta inshi vidi ravlikiv Ahatini gigantski rozkladayut i spozhivayut mertvu roslinnist tomu mayut vazhlive znachennya v krugoobigu rechovin u prirodi Cej vid takozh ye gospodarem parazitichnih organizmiv takih yak Angiostrongylus cantonensis shuryachij legenevij cherv yak bakteriya Aeromonas hydrophila grib Znachennya dlya lyudiniMolodi ahatini ta poshkodzhena nimi papaya Ahatina gigantska ye shkidnikom silskogospodarskih roslin u tropichnih i subtropichnih regionah ta roznosnikom hvorob i parazitiv yak roslin kakao chornij perec kokosova palma papaya vanil baklazhan mandarin tak i tvarin i lyudini Zokrema ravliki roznosyat zbudnikiv meningoencefalitu Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi yih vneseno do pereliku 100 najinvazivnishih vidiv u sviti Dlya borotbi z poshirennyam ahatini gigantskoyi zastosovuyutsya fizichne znishennya molyuskiv i kladok yih yayec vstanovlennya ogorozh Himichnimi zasobami borotbi ye hlorid natriyu sho sprichinyayut znevodnennya i zagibel molyuskiv Viyavleno repelentnij efekt ekstraktiv j annoni V krayinah z pomirnim klimatom ahatini chasto utrimuyutsya yak domashni tvarini Molyuskiv pomishayut v terariumi shonajmenshe vtrichi bilshi za rozmiri ravlika z vologim gruntom za temperaturi 22 28 C Goduyut fruktami j ovochami takimi yak kabachok morkva selera garbuz yabluko pomidor ogirok baklazhan kavun Rist mushli vimagaye okremogo dzherela kalciyu takozh neobhidne dzherelo chistoyi vodi Z oglyadu na visoku invazivnist vidu v deyakih krayinah takih yak SShA utrimannya vdoma ahatini gigantskoyi nezakonne Sliz cih molyuskiv zastosovuyetsya v kosmetologiyi dlya vigotovlennya kremiv sho stimulyuyut virobnictvo kolagenu Zbir slizu ne zavdaye shkodi tvarini ta ne vimagaye specialnogo vplivu na neyi Cej vid sluguye deshevim kormom dlya rib i kurej sirovinoyu dlya vigotovlennya dobriv Takozh ahatina gigantska koli yiyi prigotuvati mozhe vzhivatisya v yizhu lyudinoyu Primitki www iucngisd org Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Kant R Diarra S S 2016 11 Acta Horticulturae 1128 s 229 236 doi 10 17660 ActaHortic 2016 1128 35 ISSN 0567 7572 Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 25 bereznya 2023 Bequaert JC 1950 Studies on the Achatinidae a group of African land snails Bull Mus Comp Zool Harvard 105 1 216 Mead AR 1961 The Giant African Land Snail a problem in economic malacology USA University of Chicago Press 257 p Social Science amp Medicine angl T 34 2 1 sichnya 1992 s 199 212 doi 10 1016 0277 9536 92 90097 A ISSN 0277 9536 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2018 Schotman CYL 1989 Data sheet on the Giant African Land Snail Achatina fulica Bowdich Mollusca Achatinidae In PROVEG No 19 FAO Regional Office of Latin America and the Caribbean Plant Quarantine Action Program 16 21 Paiva CL 1999 Introducao de Achatina fulica Mollusca Achatinidae no Brasil responsabilidade profissional e informacaotecnica In Bovi MLA Betti JA VeigaRFA editors I Encontrosobre Educacao Ambientalna Agricultura 9 e 10 de setembro de 1999 Brazil Campinas Instituto Agronomico 56 p Borrero FJ Breure ASH Christensen CC Correoso M Avila VM 2009 Into the Andes three new introductions of Lissachatina fulica Gastropoda Achatinidae and its potential distribution in South America Tentacle 17 6 8 Raut SK Barker GM 2002 Achatina fulica Bowdich and other Achatinidae as pests in tropical agriculture In Barker GM editor Molluscs as Crop Pests Hamilton New Zealand CABI Publishing pp 55 114 Hoffman Taylor Pirie Nicole Achatina fulica giant african snail Animal Diversity Web angl Procitovano 25 bereznya 2023 Soares Claudemir Martins Hayashi Carmino Goncalves Giovani Sampaio Nagae Mariza Yuri Bascolo Wilson Rogerio 1999 Acta Scientiarum Animal Sciences port T 21 s 683 686 doi 10 4025 actascianimsci v21i0 4329 ISSN 1807 8672 Arhiv originalu za 2 grudnya 2017 Procitovano 7 serpnya 2020 Hoffman Taylor Pirie Nicole Achatina fulica giant african snail Animal Diversity Web angl Procitovano 25 bereznya 2023 www issg org Arhiv originalu za 29 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 amer Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 The Spruce Pets Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Reuters angl 18 travnya 2018 Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 The Klog amer 4 veresnya 2018 Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 PosilannyaInvasive Species Compendium Achatina fulica 30 grudnya 2018 u Wayback Machine Restricted Genetic Variation in Populations of Achatina Lissachatina fulica outside of East Africa and the Indian Ocean Islands Points to the Indian Ocean Islands as the Earliest Known Common Source