Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«SA-10» (англ. Saturn-Apollo 10, Сатурн-Аполлон-10) — десятий, останній, політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Шостий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Запуск макета командного модуля і супутника Пегас-3.
| Сатурн-Аполлон-10 | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1965-060B |
| NORAD ID | 01468 |
| Тип апарата | орбітальний, випробувальний |
| Дата запуску | 30 липня 1965, 13:00:00 UTC |
| Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-9) |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-37Бі |
| Тривалість польоту | 3 767 діб |
| Схід з орбіти | 22 листопада 1975 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 4 600 |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | еліптична |
| Ексцентриситет | 0,001 |
| Нахил орбіти | 28.86° |
| Період обертання | 95,02 хв |
| Апоцентр | 534 км |
| Перицентр | 519 км |
| Сатурн-Аполлон-10 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
| Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-10) | ||||
| Місце запуску | Мис Канаверал, СК-37Бі | ||||
| Дата запуску | 30 липня 1965, 13:00:00 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 3 767 діб | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Опис
Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-9) у складі командного і службового відсіків.
Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.
На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см
Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.
Під час запуску службовий відсік захищав метеорологічний супутник Пегас-2 від потоків повітря.
Супутник кріпився до перехідника, а той — до відсіку приладів.
Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.
Після відокремлення першого ступеня і вмикання двигунів другого ступеня відстрілювалась система порятунку на старті.
Після виходу на орбіту другого ступеня відокремлювався масогабаритний макет. Супутник Пегас залишався прикріпленим до другого ступеня і розкривав крилоподібні панелі сонячних батарей.
Підготовка
Керівництво НАСА вирішило у серпні 1965 почати реконструкцію стартового комплексу № 37 для використання ракети-носія Сатурн-1Бі. У випадку неможливості здійснити запуск до 31 липня, його можна було здійснити тільки після запуску ракет-носіїв Сатурн-1Бі. Під тиском крайнього строку підготовка відбувалася в цілодобовому режимі.
Політ
30 липня 1965 о 13:00:00 UTC відбувся успішний запуск ракети-носія Сатурн-1 з масогабаритним макетом командного відсіку і супутником Пегас-3.
22 листопада 1975 після 3 767 діб польоту макет зійшов з орбіти і згорів у атмосфері Землі.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AS-105 (SA-10) |
- Сатурн СА-10 [ 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] у каталозі НАСА(англ.)
- Сатурн СА-10 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у космічній енциклопедії(англ.)
- Місяцепорт: Решта запусків другого блоку: SA-6 — SA-10 [ 3 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SA 10 angl Saturn Apollo 10 Saturn Apollon 10 desyatij ostannij polit raketi nosiya Saturn 1 zdijsnenij za programoyu Apollon Shostij zapusk dvostupenevoyi raketi blok 2 Bezpilotnij viprobuvalnij polit Zapusk maketa komandnogo modulya i suputnika Pegas 3 Saturn Apollon 10Osnovni parametriCOSPAR ID1965 060BNORAD ID01468Tip aparataorbitalnij viprobuvalnijData zapusku30 lipnya 1965 13 00 00 UTCRaketa nosijSaturn 1 SA 9 KosmodromMis Kanaveral SK 37BiTrivalist polotu3 767 dibShid z orbiti22 listopada 1975Tehnichni parametriMasa4 600Orbitalni daniTip orbitieliptichnaEkscentrisitet0 001Nahil orbiti28 86 Period obertannya95 02 hvApocentr534 kmPericentr519 km Saturn Apollon 10Tip kosmichnogo korablyaviprobuvalnijRaketa nosijSaturn 1 SA 10 Misce zapuskuMis Kanaveral SK 37BiData zapusku30 lipnya 1965 13 00 00 UTCTrivalist polotu3 767 dibPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSA 8 A 004 Start SA 10OpisSaturn 1 bula dvostupenevoyu raketoyu nosiyem zi stupeniv S I i S IV Nagori drugogo stupenya bulo prikripleno masogabaritnij maket korablya Apollon BP 9 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv Komandnij vidsik u formi alyuminiyevogo konusa zi sferichnoyu osnovoyu diametrom osnovi 391 sm visotoyu konusa 356 sm buv vkritij korkom dlya teplozahistu j imituvav rozmiri masu formu i centr masi vidsiku u pilotovanomu poloti Na vershini vidsiku bulo zmontovano bashtu sistemi poryatunku na starti visotoyu 305 sm do yakoyi bulo prikripleno maket dviguna dovzhinoyu 470 sm Sluzhbovij vidsik z alyuminiyu diametrom 391 sm dovzhinoyu 358 sm roztashovuvavsya pid komandnim vidsikom Pid chas zapusku sluzhbovij vidsik zahishav meteorologichnij suputnik Pegas 2 vid potokiv povitrya Suputnik kripivsya do perehidnika a toj do vidsiku priladiv Vidsik priladiv masoyu 16 650 kg dovzhinoyu 24 4 m vikoristovuvavsya dlya rozmishennya priladiv sho vimiryuvali 133 pokazniki zokrema perepadi temperatur i aerodinamichni navantazhennya Takozh vidsik mav tri telemetrichni sistemi Pislya vidokremlennya pershogo stupenya i vmikannya dviguniv drugogo stupenya vidstrilyuvalas sistema poryatunku na starti Pislya vihodu na orbitu drugogo stupenya vidokremlyuvavsya masogabaritnij maket Suputnik Pegas zalishavsya prikriplenim do drugogo stupenya i rozkrivav krilopodibni paneli sonyachnih batarej PidgotovkaKerivnictvo NASA virishilo u serpni 1965 pochati rekonstrukciyu startovogo kompleksu 37 dlya vikoristannya raketi nosiya Saturn 1Bi U vipadku nemozhlivosti zdijsniti zapusk do 31 lipnya jogo mozhna bulo zdijsniti tilki pislya zapusku raket nosiyiv Saturn 1Bi Pid tiskom krajnogo stroku pidgotovka vidbuvalasya v cilodobovomu rezhimi Polit30 lipnya 1965 o 13 00 00 UTC vidbuvsya uspishnij zapusk raketi nosiya Saturn 1 z masogabaritnim maketom komandnogo vidsiku i suputnikom Pegas 3 22 listopada 1975 pislya 3 767 dib polotu maket zijshov z orbiti i zgoriv u atmosferi Zemli PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AS 105 SA 10 Saturn SA 10 29 zhovtnya 2007 u Wayback Machine u katalozi NASA angl Saturn SA 10 5 bereznya 2016 u Wayback Machine u kosmichnij enciklopediyi angl Misyaceport Reshta zapuskiv drugogo bloku SA 6 SA 10 3 serpnya 2014 u Wayback Machine angl