7-ма гвардійська ракетна Режицька Червонопрапорна дивізія — гвардійське формування (з'єднання, ракетна дивізія) в складі 27-ї гвардійської ракетної армії Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) Росії, що дислокується в ЗАТО «Озерний» Бологовського району Тверської області Росії.
7-ма ракетна дивізія | |
Герб | |
Країна | СРСР і Росія |
---|---|
Місце розташування | d |
Отримані відзнаки | |
7-ма ракетна дивізія у Вікісховищі |
Умовне найменування — військова частина № 14245.
Історія
14 липня 1943 року на базі 79-го гвардійського гарматно-артилерійського полку в районі Старої Руси була сформована 19-та окрема гвардійська гарматно-артилерійська бригада. 27 липня 1944 року за мужність і героїзм особового складу в боях за визволення міста Резекне бригаді оголошено подяку Верховного Головнокомандувача, і присвоєно почесне звання «Режицька».
В період німецько-радянської війни бригада з боями пройшла від Старої Руси до Салдуса у Латвії. Протягом усієї війни бригадою командував полковник Соколов М. І..
Відповідно до Директиви Міністра оборони Союзу РСР, від 25 травня 1960 року в червні 1960 на базі 19-ї гвардійської гарматної артилерійської Режицької бригади, передислокованої з Гатчини, була сформована 7-ма ракетна інженерна бригада з дислокацією у селищі Виползово Калінінської області (Бологоє-4). Формування йшло на житловому фонді 6-ї окремої армії ППО. Командиром ракетної бригади було призначено гвардії полковник П. П. Уварова. Чисельність бригади досягала 9 000 осіб (солдати і сержанти). Спочатку бригада входила до складу 46-го навчального артилерійського полігону, а з 10 березня 1961 року увійшла до складу 3-го окремого гвардійського ракетного корпусу.
Першим було сформовано ракетний полк (в/ч 14264) з 3 дивізіонів: 2 з наземними пусковими установками, й 1 з шахтної пускової установкою. 30 листопада 1960 командир бригади доповів головнокомандувачу про завершення формування ракетної бригади — в/ч 14245. З початку 1961 року почалася планова навчання з ракетою Р-5.
Директивою Міністра оборони СРСР від 30 травня 1961 роки 7-ма ракетна бригада перетворена на 7-му ракетну дивізію центрального підпорядкування. 14 квітня 1961 року з'єднанню, з метою збереження бойових традицій й пам'яті про бойові заслуги, скоєних воїнами 19-ї окремої гвардійської гарматної артилерійської бригади за німецько-радянської війни, було присвоєно почесне найменування «Гвардійське Режицьке» . До складу дивізії входили: 4 ракетних полки (військові частини 14264, 14474, 14420, 14443), ремонтна технічна база (РТБ), вузол зв'язку, що забезпечують підрозділи. 16 липня 1961 року з'єднанню вручено Червоний Прапор.
До складу дивізії входили:
11 лютого 1963 року перший дивізіон (БСП-12) заступив на бойове чергування (БЧ) з двома Р-16 з наземними пусковими установками. Всього в 1963—1964 роках на БЧ заступило 6 дивізіонів (БСП): 4 з наземними ПУ й 2 — з шахтними.
24 травня 1963 року народження, незабаром після закінчення Карибської кризи, в обстановці найсуворішої таємності дивізію відвідували Микита Хрущов, кубинський лідер Фідель Кастро, міністр оборони СРСР маршал Радянського Союзу Родіон Малиновський й Головнокомандувач РВСП маршал Радянського Союзу Микола Крилов. Хрущов знайомив Кастро з новою ракетою Р-16.
20 березня 1964 7-ма ракетна дивізія увійшла до складу 3-го окремого гвардійського ракетного корпусу з ракетами Р-16 (8К64). У червні 1964 на базі дивізіонів сформовані ракетні полки Р-16: в/ч 14264, 07382, 12408, 14474, 57388, 74201, 14420, 68528. БСП полки розташовувалися поруч з кордонами Тверської й Новгородської областей.
З 1965 року в дивізії почалася підготовка до будівництва БСП ракетних комплексів нового покоління з ШПУ окремих стартів («ОС»). На виконання директиви Генерального штабу від 31 березня 1966 року сформовано 6 ракетних полків «ОС» з ракетами УР-100 (8К84). У 1967 році перший «ОСовський» полк заступив на БЧ (в/ч 97688).
1 листопада 1967 нагороджена Пам'ятним Прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Ради Міністрів СРСР за успіхи в ратній праці в честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.
З квітня 1970 року по 30 червня 1990 дивізія входила до складу 50-ї ракетної армії (місто Смоленськ). У квітні 1970 року ще 5 полків почали переозброюватися на ракетний комплекс з УР-100.
З 1973 року розпочато роботи по зняттю з бойового чергування УР-100 й постановці на БЧ нових комплексів 15П015 з ракетою МР-УР-100 (15А15) (з 1977 року замінювався на комплекс 15П016 з МР-УР-100У). Перший полк з ракетою 15А15 заступив на БЧ 6 травня 1975 року. За період з 15 жовтня 1975 року по 3 жовтня місяця 1978 року на чергування встали ще 8 полків, що змінили УР-100 Володимира Челомея на МР-УР-100 дніпропетровського конструктора Михайла Янгеля.
3 жовтня 1978 року встали на БЧ 2 ракетних полку з модернізованим комплексом 15П016 з ракетою МР-УР-100У.
З 1982 року, згідно з планом Генштабу, частина «ОСовських» полків з МР-УР-100 знімалася з чергування й розформовувалася, а частина переводилася на вдосконалений комплекс 15П016.
З березня 1986 року на базі дивізії проводилися порівняльні випробування колісних пускових установок 15У157 на шасі МАЗ-7906 і МАЗ-7907 (з вересня) ракетного комплексу 15П162 «Цілина-2» з ракетою РТ-23УТТХ (15Ж62) масою 104,5 т. Для 8- і 12-вісних шасі власною масою по 65 тонн і вантажопідйомністю по 150 тонн були побудовані величезні ангари і спеціальні ділянки доріг з мостами і розв'язками для дослідження руйнівного впливу на асфальтобетонне покриття. Всі роботи проводилися тільки в нічний час, в режимі найсуворішої секретності. Випробування були завершені в вересні 1987 року вибором ПУ на 12-осном зчленованому шасі МАЗ-7907.
У 1994 році останній «ОСовський» ракетний полк було знято з БЧ. Відповідно до рішення Ради Міністрів Росії на базі однієї з бойових стартових позицій (ШПУ) в/ч 14264 організовано музей Ракетних військ, згодом розформований. 30 грудня 1994 року перший «ОСовська» полк (в/ч 14264) було переведено на ПГРК «Тополя» з ракетою РТ-2ПМ (15Ж58). 27 грудня 1996 року на БЧ постав другий полк (в/ч 52642) з «Тополь». Восени 1996 року бойовими розрахунками ракетних полків дивізії на полігоні Плесецьк проведено 2 успішні навчально-бойових пуски.
Командири
- З травня 1960 по 13 квітня 1970 — полковник (з? — генерал-майор) Уваров Петро Петрович;
- З 13 квітня 1970 по 21 листопада 1973 — генерал-майор Морсака Юрій Степанович;
- З 21 листопада 1973 по 3 грудня 1977 — генерал-майор Волков, Олександр Петрович;
- З 3 грудня 1977 по 4 січня 1982 — генерал-майор Іванов Євген Степанович;
- З 4 січня 1982 по 31 липня 1986 — генерал-майор Храмченков Віктор Петрович;
- З 31 липня 1986 по 14 липня 1998 — генерал-майор Грибов Олександр Вікторович;
- З 14 липня 1998 по 4 липня 2000 — генерал-майор Абрамов Олексій Сергійович;
- З 4 липня 2000 по 2006 — генерал-майор Шурко Анатолій Федорович;
- з червня 2006 по грудень 2009 — генерал-майор Кузічкін Іван Миколайович;
- з грудня 2009 по травень 2011 — полковник Галактіон Олександр Михайлович;
- з липня 2011 по серпень 2013 — полковник Бурбін Андрій Анатолійович;
- з серпня 2013 по квітень 2016 — полковник Ланкін Олег В'ячеславович;
- з квітня 2016 — генерал-майор Рябченко Максим Володимирович.
Склад з'єднання
- управління дивізії;
- 510-й ракетний полк (в/ч 52642) (майданчик 3к);
- 41-й ракетний полк (в/ч 14264) (майданчик 1С);
- 2423-та технічна ракетна база (ТРБ) (в/ч 96778) (майданчики 5, 6);
- 281-й вузол зв'язку (в/ч 14245-В (УС)) (до 2012 року в/ч 03394);
- 212-та окрема група регламенту засобів бойового управління та зв'язку в складі 1193-го Центру бойового управління (в/ч 49494) 606310, Нижньогородська область, Дальнє Константиново-5;
- 1501-ша ремонтно-технічна база (в/ч 33787);
- 41-ша експлуатаційно-технічна комендатура (в/ч 63627) Озерний, вул. Радянська, д. 7;
- 61-ша станція (ФПС в/ч 80253);
- 509-й окремий інженерно-саперний батальйон (в/ч 03071);
- Окремий батальйон охорони і розвідки (в/ч 14245) (ОБОР);
- 3-й окремий медико-санітарний батальйон (в/ч 46181);
- 9-та рухома автомобільна ремонтна майстерня (в/ч 14245-Д);
- 261-й вузол комплексного технічного контролю (в/ч 14245-Р).
Розформовані підрозділи:
- 129-й ракетний полк (в/ч 97688) — розформований 01.12.1989
- 222-й ракетний полк (в/ч 95835) — розформований 01.07.1990
- 319-й ракетний полк (в/ч 52643) — розформований 01.12.1989
- 320-й ракетний полк (в/ч 52644) — розформований 01.12.1989
- 509-й ракетний полк (в/ч 52641) — розформований 30.01.1990
- 818-й ракетний полк (в/ч 74201) (51-й майданчик), — розформований 01.12.1993
- 272-й ракетний полк (в/ч 68528) (42-й майданчик), — розформований
- 342-й ракетний полк (в/ч 57338) — розформований 30.10.1990
- 256? -Й (526) ракетний полк (в/ч 07382) (11-й майданчик, 12-й майданчик), — розформований 01.10.1993
- 29-та окрема вертолітна ескадрилья (в/ч 65177) — розформована в грудні 2001 року
- Окрема експлуатаційно-регламентна група (ОЕРГ) (в/ч 14245-Р) — розформована
Озброєння
У різні роки на озброєнні дивізії стояли ракетні комплекси:
Примітки
- {{{Заголовок}}} / Сост. И. В. Вершков и др., под ред.: В. Г. Гагарина. — Владимир : Аркаим, 2006. — С. 292—310. — .
- Полковник Николай Качук. // Журнал Вооружённых сил Республики Беларусь «Армия». — Минск, 2007. — Вып. 64. — № 6. — С. 50—53. — ISSN 1819-0790. з джерела 3 січня 2011.
Література
- «Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения» / Министерство обороны России.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — ISBN 5-85270-315-X.
- «Владимирская ракетная стратегическая: краткая хроника основных событий истории ракетной армии» / Сост. И. В. Вершков и др., под ред.: В. Г. Гагарина. — Владимир: Аркаим, 2006. — 480 с. — 2000 экз. — ISBN 5-93767-023-X.
Посилання
- Офіційний сайт ЗАТО Озерний — Ракетне з'єднання. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Виползово — місце у Великий історії. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
7 ma gvardijska raketna Rezhicka Chervonopraporna diviziya gvardijske formuvannya z yednannya raketna diviziya v skladi 27 yi gvardijskoyi raketnoyi armiyi Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya RVSP Rosiyi sho dislokuyetsya v ZATO Ozernij Bologovskogo rajonu Tverskoyi oblasti Rosiyi 7 ma raketna diviziya Gerb Krayina SRSR i Rosiya Misce roztashuvannyad Otrimani vidznakiRadyanska gvardiya 7 ma raketna diviziya u Vikishovishi Umovne najmenuvannya vijskova chastina 14245 IstoriyaNarukavnij znak RVSN ZS SRSR 14 lipnya 1943 roku na bazi 79 go gvardijskogo garmatno artilerijskogo polku v rajoni Staroyi Rusi bula sformovana 19 ta okrema gvardijska garmatno artilerijska brigada 27 lipnya 1944 roku za muzhnist i geroyizm osobovogo skladu v boyah za vizvolennya mista Rezekne brigadi ogolosheno podyaku Verhovnogo Golovnokomanduvacha i prisvoyeno pochesne zvannya Rezhicka V period nimecko radyanskoyi vijni brigada z boyami projshla vid Staroyi Rusi do Saldusa u Latviyi Protyagom usiyeyi vijni brigadoyu komanduvav polkovnik Sokolov M I Vidpovidno do Direktivi Ministra oboroni Soyuzu RSR vid 25 travnya 1960 roku v chervni 1960 na bazi 19 yi gvardijskoyi garmatnoyi artilerijskoyi Rezhickoyi brigadi peredislokovanoyi z Gatchini bula sformovana 7 ma raketna inzhenerna brigada z dislokaciyeyu u selishi Vipolzovo Kalininskoyi oblasti Bologoye 4 Formuvannya jshlo na zhitlovomu fondi 6 yi okremoyi armiyi PPO Komandirom raketnoyi brigadi bulo priznacheno gvardiyi polkovnik P P Uvarova Chiselnist brigadi dosyagala 9 000 osib soldati i serzhanti Spochatku brigada vhodila do skladu 46 go navchalnogo artilerijskogo poligonu a z 10 bereznya 1961 roku uvijshla do skladu 3 go okremogo gvardijskogo raketnogo korpusu Pershim bulo sformovano raketnij polk v ch 14264 z 3 divizioniv 2 z nazemnimi puskovimi ustanovkami j 1 z shahtnoyi puskovoyi ustanovkoyu 30 listopada 1960 komandir brigadi dopoviv golovnokomanduvachu pro zavershennya formuvannya raketnoyi brigadi v ch 14245 Z pochatku 1961 roku pochalasya planova navchannya z raketoyu R 5 Direktivoyu Ministra oboroni SRSR vid 30 travnya 1961 roki 7 ma raketna brigada peretvorena na 7 mu raketnu diviziyu centralnogo pidporyadkuvannya 14 kvitnya 1961 roku z yednannyu z metoyu zberezhennya bojovih tradicij j pam yati pro bojovi zaslugi skoyenih voyinami 19 yi okremoyi gvardijskoyi garmatnoyi artilerijskoyi brigadi za nimecko radyanskoyi vijni bulo prisvoyeno pochesne najmenuvannya Gvardijske Rezhicke Do skladu diviziyi vhodili 4 raketnih polki vijskovi chastini 14264 14474 14420 14443 remontna tehnichna baza RTB vuzol zv yazku sho zabezpechuyut pidrozdili 16 lipnya 1961 roku z yednannyu vrucheno Chervonij Prapor Do skladu diviziyi vhodili 11 lyutogo 1963 roku pershij divizion BSP 12 zastupiv na bojove cherguvannya BCh z dvoma R 16 z nazemnimi puskovimi ustanovkami Vsogo v 1963 1964 rokah na BCh zastupilo 6 divizioniv BSP 4 z nazemnimi PU j 2 z shahtnimi 24 travnya 1963 roku narodzhennya nezabarom pislya zakinchennya Karibskoyi krizi v obstanovci najsuvorishoyi tayemnosti diviziyu vidviduvali Mikita Hrushov kubinskij lider Fidel Kastro ministr oboroni SRSR marshal Radyanskogo Soyuzu Rodion Malinovskij j Golovnokomanduvach RVSP marshal Radyanskogo Soyuzu Mikola Krilov Hrushov znajomiv Kastro z novoyu raketoyu R 16 20 bereznya 1964 7 ma raketna diviziya uvijshla do skladu 3 go okremogo gvardijskogo raketnogo korpusu z raketami R 16 8K64 U chervni 1964 na bazi divizioniv sformovani raketni polki R 16 v ch 14264 07382 12408 14474 57388 74201 14420 68528 BSP polki roztashovuvalisya poruch z kordonami Tverskoyi j Novgorodskoyi oblastej Z 1965 roku v diviziyi pochalasya pidgotovka do budivnictva BSP raketnih kompleksiv novogo pokolinnya z ShPU okremih startiv OS Na vikonannya direktivi Generalnogo shtabu vid 31 bereznya 1966 roku sformovano 6 raketnih polkiv OS z raketami UR 100 8K84 U 1967 roci pershij OSovskij polk zastupiv na BCh v ch 97688 1 listopada 1967 nagorodzhena Pam yatnim Praporom CK KPRS Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR i Radi Ministriv SRSR za uspihi v ratnij praci v chest 50 richchya Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Z kvitnya 1970 roku po 30 chervnya 1990 diviziya vhodila do skladu 50 yi raketnoyi armiyi misto Smolensk U kvitni 1970 roku she 5 polkiv pochali pereozbroyuvatisya na raketnij kompleks z UR 100 Z 1973 roku rozpochato roboti po znyattyu z bojovogo cherguvannya UR 100 j postanovci na BCh novih kompleksiv 15P015 z raketoyu MR UR 100 15A15 z 1977 roku zaminyuvavsya na kompleks 15P016 z MR UR 100U Pershij polk z raketoyu 15A15 zastupiv na BCh 6 travnya 1975 roku Za period z 15 zhovtnya 1975 roku po 3 zhovtnya misyacya 1978 roku na cherguvannya vstali she 8 polkiv sho zminili UR 100 Volodimira Chelomeya na MR UR 100 dnipropetrovskogo konstruktora Mihajla Yangelya 3 zhovtnya 1978 roku vstali na BCh 2 raketnih polku z modernizovanim kompleksom 15P016 z raketoyu MR UR 100U Z 1982 roku zgidno z planom Genshtabu chastina OSovskih polkiv z MR UR 100 znimalasya z cherguvannya j rozformovuvalasya a chastina perevodilasya na vdoskonalenij kompleks 15P016 Z bereznya 1986 roku na bazi diviziyi provodilisya porivnyalni viprobuvannya kolisnih puskovih ustanovok 15U157 na shasi MAZ 7906 i MAZ 7907 z veresnya raketnogo kompleksu 15P162 Cilina 2 z raketoyu RT 23UTTH 15Zh62 masoyu 104 5 t Dlya 8 i 12 visnih shasi vlasnoyu masoyu po 65 tonn i vantazhopidjomnistyu po 150 tonn buli pobudovani velichezni angari i specialni dilyanki dorig z mostami i rozv yazkami dlya doslidzhennya rujnivnogo vplivu na asfaltobetonne pokrittya Vsi roboti provodilisya tilki v nichnij chas v rezhimi najsuvorishoyi sekretnosti Viprobuvannya buli zaversheni v veresni 1987 roku viborom PU na 12 osnom zchlenovanomu shasi MAZ 7907 U 1994 roci ostannij OSovskij raketnij polk bulo znyato z BCh Vidpovidno do rishennya Radi Ministriv Rosiyi na bazi odniyeyi z bojovih startovih pozicij ShPU v ch 14264 organizovano muzej Raketnih vijsk zgodom rozformovanij 30 grudnya 1994 roku pershij OSovska polk v ch 14264 bulo perevedeno na PGRK Topolya z raketoyu RT 2PM 15Zh58 27 grudnya 1996 roku na BCh postav drugij polk v ch 52642 z Topol Voseni 1996 roku bojovimi rozrahunkami raketnih polkiv diviziyi na poligoni Pleseck provedeno 2 uspishni navchalno bojovih puski KomandiriZ travnya 1960 po 13 kvitnya 1970 polkovnik z general major Uvarov Petro Petrovich Z 13 kvitnya 1970 po 21 listopada 1973 general major Morsaka Yurij Stepanovich Z 21 listopada 1973 po 3 grudnya 1977 general major Volkov Oleksandr Petrovich Z 3 grudnya 1977 po 4 sichnya 1982 general major Ivanov Yevgen Stepanovich Z 4 sichnya 1982 po 31 lipnya 1986 general major Hramchenkov Viktor Petrovich Z 31 lipnya 1986 po 14 lipnya 1998 general major Gribov Oleksandr Viktorovich Z 14 lipnya 1998 po 4 lipnya 2000 general major Abramov Oleksij Sergijovich Z 4 lipnya 2000 po 2006 general major Shurko Anatolij Fedorovich z chervnya 2006 po gruden 2009 general major Kuzichkin Ivan Mikolajovich z grudnya 2009 po traven 2011 polkovnik Galaktion Oleksandr Mihajlovich z lipnya 2011 po serpen 2013 polkovnik Burbin Andrij Anatolijovich z serpnya 2013 po kviten 2016 polkovnik Lankin Oleg V yacheslavovich z kvitnya 2016 general major Ryabchenko Maksim Volodimirovich Sklad z yednannyaupravlinnya diviziyi 510 j raketnij polk v ch 52642 majdanchik 3k 41 j raketnij polk v ch 14264 majdanchik 1S 2423 ta tehnichna raketna baza TRB v ch 96778 majdanchiki 5 6 281 j vuzol zv yazku v ch 14245 V US do 2012 roku v ch 03394 212 ta okrema grupa reglamentu zasobiv bojovogo upravlinnya ta zv yazku v skladi 1193 go Centru bojovogo upravlinnya v ch 49494 606310 Nizhnogorodska oblast Dalnye Konstantinovo 5 1501 sha remontno tehnichna baza v ch 33787 41 sha ekspluatacijno tehnichna komendatura v ch 63627 Ozernij vul Radyanska d 7 61 sha stanciya FPS v ch 80253 509 j okremij inzhenerno sapernij bataljon v ch 03071 Okremij bataljon ohoroni i rozvidki v ch 14245 OBOR 3 j okremij mediko sanitarnij bataljon v ch 46181 9 ta ruhoma avtomobilna remontna majsternya v ch 14245 D 261 j vuzol kompleksnogo tehnichnogo kontrolyu v ch 14245 R Rozformovani pidrozdili 129 j raketnij polk v ch 97688 rozformovanij 01 12 1989 222 j raketnij polk v ch 95835 rozformovanij 01 07 1990 319 j raketnij polk v ch 52643 rozformovanij 01 12 1989 320 j raketnij polk v ch 52644 rozformovanij 01 12 1989 509 j raketnij polk v ch 52641 rozformovanij 30 01 1990 818 j raketnij polk v ch 74201 51 j majdanchik rozformovanij 01 12 1993 272 j raketnij polk v ch 68528 42 j majdanchik rozformovanij 342 j raketnij polk v ch 57338 rozformovanij 30 10 1990 256 J 526 raketnij polk v ch 07382 11 j majdanchik 12 j majdanchik rozformovanij 01 10 1993 29 ta okrema vertolitna eskadrilya v ch 65177 rozformovana v grudni 2001 roku Okrema ekspluatacijno reglamentna grupa OERG v ch 14245 R rozformovanaOzbroyennyaU rizni roki na ozbroyenni diviziyi stoyali raketni kompleksi U 1963 1977 rr R 16U 8K64U U 1967 1979 rr UR 100 8K84 U 1975 1991 rr MR UR 100 15A15 U 1978 1994 rr MR UR 100 UTTH 15A16 Z 1994 dosi RT 2PM Topolya 15Zh58 Z 2017 roku planuyetsya postanovka na bojove cherguvannya raket RS 24 Primitki Zagolovok Sost I V Vershkov i dr pod red V G Gagarina Vladimir Arkaim 2006 S 292 310 ISBN 5 93767 023 X Polkovnik Nikolaj Kachuk Zhurnal Vooruzhyonnyh sil Respubliki Belarus Armiya Minsk 2007 Vyp 64 6 S 50 53 ISSN 1819 0790 z dzherela 3 sichnya 2011 Literatura Voennyj enciklopedicheskij slovar raketnyh vojsk strategicheskogo naznacheniya Ministerstvo oborony Rossii Gl red I D Sergeev V N Yakovlev N E Solovcov Moskva Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1999 632 s 8500 ekz ISBN 5 85270 315 X Vladimirskaya raketnaya strategicheskaya kratkaya hronika osnovnyh sobytij istorii raketnoj armii Sost I V Vershkov i dr pod red V G Gagarina Vladimir Arkaim 2006 480 s 2000 ekz ISBN 5 93767 023 X PosilannyaOficijnij sajt ZATO Ozernij Raketne z yednannya 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Vipolzovo misce u Velikij istoriyi 19 veresnya 2020 u Wayback Machine