Астре́я — астероїд головного поясу. Відкритий в 1845 році, через 38 років після відкриття Вести (1807). Після відкриття Астреї нові астероїди стали знаходити майже щорічно. Астрея значно поступається розмірами першим чотирьом об'єктам у поясі астероїдів.
Спрощене порівняння розмірів Астреї та карликової планети Церери | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Карл Людвиг Генке |
Місце відкриття | Дрезденко |
Дата відкриття | 8 грудня 1845 |
Позначення | |
Позначення | 5 Astraea |
Названа на честь | Астрея |
Тимчасові позначення | 1969 SE |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики | |
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,574572147072 а. о. |
Перигелій | 2,083157647699 а. о. |
Афелій | 3,065986646445 а. о. |
Ексцентриситет | 0,190872296949 |
Орбітальний період | 1508,884602163 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,238586833932 °/д |
Середня аномалія | 164,8152189339° |
Нахил орбіти | 5,367795421747° |
Довгота висхідного вузла | 141,5937478567° |
Аргумент перицентру | 358,8619984034° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 119,07 км |
Маса | 2,9× 1018 кг (припущення) |
Середня густина | ~3,3 г/см³ |
Прискорення вільного падіння на поверхні | ~0,023 м/с² |
Друга космічна швидкість | ~0,062 км/с |
Період обертання | 16,800 год |
Альбедо | 0,2268 |
Температура | ~167 K макс: 263 K (-10 °C) |
Спектральний тип | S (Толен) S (SMASS) |
Видима зоряна величина | 8,74 до 12,89 |
Стандартна зоряна величина | 6,85 |
Кутовий розмір | 0,15" до 0,041" |
5 Астрея у Вікісховищі |
Відкриття і назва
Астрея стала п’ятим об'єктом, відкритим у поясі астероїдів. Її відкрив 8 грудня 1845 року Карл Людвиг Генке. Названо на честь Астреї, грецької богині правосуддя (яка, у свою чергу, була названа на честь зір). Німецький астроном-аматор і директор поштового відділення[], Генке шукав Весту, коли натрапив на Астрею. За це відкриття король Пруссії призначив Генке щорічну пенсію в 1200 марок.
Генке запропонував для Астреї символ у вигляді перевернутого якіра, але, враховуючи зв'язок Астреї зі справедливістю та точністю, це могли б бути стилізовані терези. Цей символ більше не застосовується. Сучасний символ — ⑤: цифра 5, обведена колом.
Протягом 38 років після відкриття Вести, четвертого об'єкта у поясі астероїдів, нових астероїдів не знаходили. Але невдовзі після відкриття Астреї в 1840-х роках було виявлено ще п'ять астероїдів, а в 1850-х роках - 47. Таким чином, відкриття Астреї стало відправною точкою для пониження чотирьох початкових астероїдів (які в той час вважалися планетами) до їх поточного статусу, бо стало очевидним, що ці чотири були лише найбільшими серед тисяч представників нового типу небесних тіл.
Характеристики
Фотометрія вказує на обертання астероїда у прямому напрямку, з положенням північного полюсу в напрямку прямого сходження 9 годин 52 хвилини і схилення 73° з похибкою 5°. Це дає осьовий нахил близько 33°. З видимою зоряною величиною 8,7 (в сприятливе протистояння 15 лютого 2016 року) це лише сімнадцятий за яскравістю астероїд головного поясу. Він тьмяніший, ніж, наприклад, 192 Навсікая або навіть 324 Бамберга (у рідкісні протистояння в перигелії).
Поверхня Астреї має високу відбивну здатність, а її склад, ймовірно, є сумішшю нікелю та заліза з силікатами магнію та заліза. Це астероїд типу S за системою класифікації Толена.
Покриття зорі 6 червня 2008 року дозволило оцінити діаметр Астреї: 115 ± 6 km.
Примітки
- Michalak, G. (2001). Determination of asteroid masses. Astronomy & Astrophysics. 374: 703—711. doi:10.1051/0004-6361:20010731. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 10 листопада 2008.
- (Оцінка маси Астреї 0,015 / Маса Церери 4,75) * Маса Церери 9,43E+20 = 2,977E+18
- Michalak 2001 (Таблиця 6) — маси астероїдів, відносно яких відбувалось зміщення, що використовувалося у обрахунку мас, припущені.
- База даних малих космічних тіл JPL: 5 Астрея (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.08.14.
- . NASA. Архів оригіналу за 21 May 2009. Процитовано 17 квітня 2009.
- Bericht über die zur Bekanntmachung geeigneten Verhandlungen der Königl. Preuss. Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin; Königlich Preussische Akademie der Wissenschaften zu Berlin. 1845. с. 406.
Der Planet hat mit Einwilligung des Entdeckers den Namen Astraea erhalten, und sein Zeichen wird nach dem Wunsche des Hr. Hencke ein umgekehrter Anker sein.
- Schmadel, Lutz D. (2003). Dictionary of Minor Planet Names. Springer. с. 15–18. ISBN .
- The Planet Hygea. spaceweather.com. 1849. оригіналу за 9 April 2008. Процитовано 18 квітня 2008.
- Ďurech, Josef; Kaasalainen, Mikko; Herald, David; Dunham, David; Timerson, Brad; Hanuš, Josef та ін. (2011). (PDF). Icarus. 214 (2): 652—670. arXiv:1104.4227. Bibcode:2011Icar..214..652D. doi:10.1016/j.icarus.2011.03.016. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 26 січня 2012.
Посилання
- 5 Астрея — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astre ya asteroyid golovnogo poyasu Vidkritij v 1845 roci cherez 38 rokiv pislya vidkrittya Vesti 1807 Pislya vidkrittya Astreyi novi asteroyidi stali znahoditi majzhe shorichno Astreya znachno postupayetsya rozmirami pershim chotirom ob yektam u poyasi asteroyidiv 5 Astreya Sproshene porivnyannya rozmiriv Astreyi ta karlikovoyi planeti CereriVidkrittyaVidkrivachKarl Lyudvig GenkeMisce vidkrittyaDrezdenkoData vidkrittya8 grudnya 1845PoznachennyaPoznachennya5 AstraeaNazvana na chestAstreyaTimchasovi poznachennya1969 SEKategoriya maloyi planetiAsteroyid golovnogo poyasuOrbitalni harakteristikiEpoha 4 listopada 2013 2 456 600 5 JD Velika pivvis2 574572147072 a o Perigelij2 083157647699 a o Afelij3 065986646445 a o Ekscentrisitet0 190872296949Orbitalnij period1508 884602163 dSerednya orbitalna shvidkist0 238586833932 dSerednya anomaliya164 8152189339 Nahil orbiti5 367795421747 Dovgota vishidnogo vuzla141 5937478567 Argument pericentru358 8619984034 Fizichni harakteristikiRozmiri119 07 kmMasa2 9 1018 kg pripushennya Serednya gustina 3 3 g sm Priskorennya vilnogo padinnya na poverhni 0 023 m s Druga kosmichna shvidkist 0 062 km sPeriod obertannya16 800 godAlbedo0 2268Temperatura 167 K maks 263 K 10 C Spektralnij tipS Tolen S SMASS Vidima zoryana velichina8 74 do 12 89Standartna zoryana velichina6 85Kutovij rozmir0 15 do 0 041 5 Astreya u VikishovishiVidkrittya i nazvaAstreya stala p yatim ob yektom vidkritim u poyasi asteroyidiv Yiyi vidkriv 8 grudnya 1845 roku Karl Lyudvig Genke Nazvano na chest Astreyi greckoyi bogini pravosuddya yaka u svoyu chergu bula nazvana na chest zir Nimeckij astronom amator i direktor poshtovogo viddilennya vidsutnye v dzhereli Genke shukav Vestu koli natrapiv na Astreyu Za ce vidkrittya korol Prussiyi priznachiv Genke shorichnu pensiyu v 1200 marok Genke zaproponuvav dlya Astreyi simvol u viglyadi perevernutogo yakira ale vrahovuyuchi zv yazok Astreyi zi spravedlivistyu ta tochnistyu ce mogli b buti stilizovani terezi Cej simvol bilshe ne zastosovuyetsya Suchasnij simvol cifra 5 obvedena kolom Protyagom 38 rokiv pislya vidkrittya Vesti chetvertogo ob yekta u poyasi asteroyidiv novih asteroyidiv ne znahodili Ale nevdovzi pislya vidkrittya Astreyi v 1840 h rokah bulo viyavleno she p yat asteroyidiv a v 1850 h rokah 47 Takim chinom vidkrittya Astreyi stalo vidpravnoyu tochkoyu dlya ponizhennya chotiroh pochatkovih asteroyidiv yaki v toj chas vvazhalisya planetami do yih potochnogo statusu bo stalo ochevidnim sho ci chotiri buli lishe najbilshimi sered tisyach predstavnikiv novogo tipu nebesnih til HarakteristikiFotometriya vkazuye na obertannya asteroyida u pryamomu napryamku z polozhennyam pivnichnogo polyusu v napryamku pryamogo shodzhennya 9 godin 52 hvilini i shilennya 73 z pohibkoyu 5 Ce daye osovij nahil blizko 33 Z vidimoyu zoryanoyu velichinoyu 8 7 v spriyatlive protistoyannya 15 lyutogo 2016 roku ce lishe simnadcyatij za yaskravistyu asteroyid golovnogo poyasu Vin tmyanishij nizh napriklad 192 Navsikaya abo navit 324 Bamberga u ridkisni protistoyannya v perigeliyi Poverhnya Astreyi maye visoku vidbivnu zdatnist a yiyi sklad jmovirno ye sumishshyu nikelyu ta zaliza z silikatami magniyu ta zaliza Ce asteroyid tipu S za sistemoyu klasifikaciyi Tolena Pokrittya zori 6 chervnya 2008 roku dozvolilo ociniti diametr Astreyi 115 6 km Porivnyannya rozmiriv pershih 10 pronumerovanih asteroyidiv zobrazhenih na foni Misyacya Orbita Astreyi bilogo koloru u porivnyanni z orbitami Zemli Marsa ta Yupitera PrimitkiMichalak G 2001 Determination of asteroid masses Astronomy amp Astrophysics 374 703 711 doi 10 1051 0004 6361 20010731 Arhiv originalu za 4 grudnya 2012 Procitovano 10 listopada 2008 Ocinka masi Astreyi 0 015 Masa Cereri 4 75 Masa Cereri 9 43E 20 2 977E 18 Michalak 2001 Tablicya 6 masi asteroyidiv vidnosno yakih vidbuvalos zmishennya sho vikoristovuvalosya u obrahunku mas pripusheni Baza danih malih kosmichnih til JPL 5 Astreya angl Procitovano 2013 12 27 Ostannye sposterezhennya 2013 08 14 NASA Arhiv originalu za 21 May 2009 Procitovano 17 kvitnya 2009 Bericht uber die zur Bekanntmachung geeigneten Verhandlungen der Konigl Preuss Akademie der Wissenschaften zu Berlin Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin Koniglich Preussische Akademie der Wissenschaften zu Berlin 1845 s 406 Der Planet hat mit Einwilligung des Entdeckers den Namen Astraea erhalten und sein Zeichen wird nach dem Wunsche des Hr Hencke ein umgekehrter Anker sein Schmadel Lutz D 2003 Dictionary of Minor Planet Names Springer s 15 18 ISBN 978 0 354 06174 2 The Planet Hygea spaceweather com 1849 originalu za 9 April 2008 Procitovano 18 kvitnya 2008 Durech Josef Kaasalainen Mikko Herald David Dunham David Timerson Brad Hanus Josef ta in 2011 PDF Icarus 214 2 652 670 arXiv 1104 4227 Bibcode 2011Icar 214 652D doi 10 1016 j icarus 2011 03 016 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 sichnya 2012 PosilannyaPortal Astronomiya 5 Astreya Ob yemne interaktivne vidobrazhennya orbitalnogo ruhu angl