Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гі́ссен (нім. Gießen) — університетське місто в землі Гессен, Німеччина. Підпорядковане адміністративному округу Гіссен. Входить до складу району Гіссен. Населення становить 75 349 осіб (на 30 червня 2009 року). Займає площу 72,562 км ². Офіційний код 5 червня 31005.
| Місто Гіссен Gießen
Координати 50°35′ пн. ш. 8°40′ сх. д. / 50.583° пн. ш. 8.667° сх. д.Координати: 50°35′ пн. ш. 8°40′ сх. д. / 50.583° пн. ш. 8.667° сх. д.
 Гіссен у Вікісховищі |
Географія
Гіссен розташований на вигині річки Лан, там де вона змінює свій напрямок з південного на західний, між містами Ветцлар (12 км нижче за течією Лану) та Марбург (30 км вище за течією Лану). На північний захід від Гіссена починається гірський масив Таунус, а на схід — Фогельсберг.
Сусідні громади:
- (нім. Heuchelheim)
- Веттенберг (нім. Wettenberg)
- Лоллар (нім. Lollar)
- Штауфенберг (нім. Staufenberg)
- Бузек (нім. Buseck)
- Фернвальд (нім. Fernwald)
- Польгайм (нім. Pohlheim)
- Лінден (нім. Linden)
- Гюттенберг (нім. Hüttenberg) (Lahn-Dill-Kreis)
- Ветцлар (нім. Wetzlar) (Lahn-Dill-Kreis).
Гіссен поділяється на 6 міських районів:
Історія
Зародження міста
1152 року Вільгельм фон Гляйберг (нім. Wilhelm von Gleiberg) заснував замок Гіссен за 5 км від свого замку Глейберг та переселився туди. Перша письмова згадка про нове поселення відноситься до 1197 року. 1248 року Гіссен став містом і 1264 року перейшов до . 1442 року Гіссен отримав право на свободу торгівлі (створення міського ринку), що мало в середньовіччі велике значення для розвитку міської економіки.
Близько 1535 року ландграф Філіп I Великодушний велів укріпити місто. При розподілі 1567 року Гіссен перейшов до ландграфства , а 1604 році — до ландграфства Гессен-Дармштадт.
Університет
19 травня 1607 року було засновано Університет Людвіга (нім. Ludwigsuniversität), а через два роки й Гіссенський ботанічний сад — найстаріший ботанічний сад Німеччини.
XVII–XVIII століття
У 1634-1635 роках внаслідок чуми значно скоротила чисельність населення.
Під час воєн у XVIII столітті Гіссен неодноразово потрапляв до рук завойовників.
XIX століття
1803 року Гіссен став столицею провінції Обергессен у складі Великого герцогства Гессен. У той час були зміцнені міські укріплення.
З 1824 до 1852 року в Гіссенскому університеті викладав Юстус Лібіх.
1849 року з введенням в експлуатацію гілки Франкфурт-Кассель Гіссен був підключений до німецької залізничної мережі. 1862 року додалася гілку на Кельн, а через два роки до Гіссена була продовжена гілка Кобленц-Ветцлар.
1855 року було засновано добровільну пожежну охорону.
1870 року увійшла в експлуатацію залізнична гілка на Фульду, а 1872 року — на Гельнгаузен.
У 1879–1888 роках в Гіссенскому університеті викладав Вільгельм Конрад Рентген.
1893 року була відкрита Євангельська церква Йоханнеса (нім. Johanneskirche) — сьогодні найбільша церква міста.
XX століття
1907 року відкрився міський театр.
До 1942 року більш 1000 євреїв було депортовано в нацистські концтабори.
Чисельність населення
У Середньовіччі Гіссен налічував від декількох сотень до декількох тисяч жителів. Чисельність населення зростала повільно внаслідок частих воєн, епідемій та голоду, як наприклад під час чуми в 1634–1635 гг. З початком індустріалізації в XIX сторіччі приріст населення прискорився.
Під час Другої світової війни кількість населення значно зменшилася з 47.000 1939 року до 25.000 1945 року.
Приріст населення до 78.000 1971 року пояснюється приєднанням сусідніх громад Аллендорф-на-Лані та Редген. 1977 року міста Гіссен, Ветцлар і 14 сусідніх громад були об'єднані в одне місто під назвою Лан (за іменем річки) з населенням в 155.000, але таке утворення протрималося лише до 1 серпня 1979 року і було знову поділене через численні протести.
З 1963 року кількість населення Гіссена практично не опускається нижче 70.000.
| 1495 | 1577 | 1675 | 1782 | 1800 | 1834 | 1900 | 1919 | 1939 | 1945 | 1950 | 1965 | 1980 | 1987 | 1990 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1.200 | 3.000 | 4.450 | 4.600 | 4.800 | 7.878 | 25.491 | 33.402 | 46.560 | 34.907 | 46.712 | 72.395 | 76.374 | 69.824 | 74.497 | 75.140 |
Клімат
Середньомісячна температура, °C:
| -0,1 | +0,7 | +4,6 | +8,9 | +13,5 | +16,6 | +18,2 | +17,4 | +14,0 | +9,0 | +4,7 | +1,1 |
Середньомісячні опади, мм:
| 48 | 42 | 31 | 38 | 51 | 66 | 65 | 63 | 48 | 44 | 46 | 45 |
|---|
Політика
Комунальні вибори 26 березня 2006 показали такі результати:
| Партії та суспільства | Голоси, % 2006 | Крісла 2006 | Голоси, % 2001 | Крісла 2001 |
| ХДС | 36,0 | 21 | 38,6 | 23 |
| СДПН | 33,2 | 20 | 33,4 | 20 |
| (Союз 90/Зелені) | 12,8 | 8 | 9,7 | 6 |
| ВДП | 5,7 | 3 | 5,5 | 3 |
| Вільні виборці | 3,8 | 2 | 7,4 | 4 |
| 5,9 | 4 | 3,8 | 2 | |
| Цивільний список Гіссен | 2,4 | 1 | 1,1 | 1 |
| Інші | 0,1 | 0 | 0,5 | 0 |
| Всього | 100 | 59 | 100 | 59 |
| Участь у виборах, % | 37,9 | 47,2 | ||
З 2001 року правляча коаліція з ХДС, ВДП і Вільних виборців втратила частину голосів протягом останніх виборах. Після виборів 2006 року у Гіссені перебуває при владі коаліція з ХДС, ВДП та Союзу 90/Зелені.
За підсумками прямих виборів 7 червня 2009 року Гіссена стала Дітлінд Грабі-Больц (СДПН), яка отримала 55,5% голосів.
Економіка та інфраструктура
Транспорт
Гіссен є вузловим пунктом у центрі Гессена. Поруч з ним проходять автомагістралі, що зв'язують Марбург та Кассель на півночі, Франкфурт-на-Майні на півдні, Вюрцбург на південному сході, Зіген на північному заході, а також Лімбург-ан-дер-Лан та Кобленц на південному заході. Навколо міста прокладено кільцеву магістраль.
Гіссен є також вузловим залізничним пунктом в центральній частині Гессена. У місті є як пасажирський так і вантажний залізничний вокзал. До 2003 року працювало локомотивне депо. Залізничні гілки з'єднують Гіссен з Касселем на півночі, Франкфуртом-на-Майні на півдні, Кельном на заході, Кобленцем на південному заході, Фульдою на сході та Гельнгаузеном на південному сході.
Велику роль відіграє близькість до міжнародного аеропорту Франкфурт-на-Майні (близько 70 км).
З кінця Другої світової війни й до середини 2007 року в Гіссені розташовувався центральний склад армії США в Німеччині, що постачав продуктами та товарами цивільного призначення американських військовослужбовців та їхні родини в Європі.
Освіта
Гіссенський університет імені Юстуса Лібіха був заснований 1607 року Ландграфом Людвігом V і носив його ім'я до 1945 року. Університет досі пов'язаний зі своїм засновником — його головна будівля розташована на вулиці Людвіга (нім. Ludwigstraße). 2009 року Гіссенський університет налічував понад 24 000 студентів. Основний напрямок освіти — природничі науки та медицина. Поряд з навчальними будівлями до університету відноситься .
Другим вищим навчальним закладом в Гіссені є (нім. Fachhochschule Gießen-Friedberg), заснована 1971 року, яка нараховує 2009 року понад 11 700 студентів, з них близько 6 000 навчаються в самому Гіссені.
2008 року було засновано вищий навчальний заклад Вільна теологічна вища школа Гіссена (Freie Theologische Hochschule Gießen), для вивчення теології.
З 75 000 жителів міста близько 30 000 становлять студенти.
Юстиція
У Гіссені розташована низка судових установ: цивільний суд, адміністративний суд, прокуратура, а також юридична установа з питань відбуття покарання.
Пам'ятки
Театр
Міський театр на 600 глядацьких місць був споруджений в 1906–1907 роках архітектурним бюро «Фельнер & Гельмер» за типом як і театри в Клагенфурті та в Яблонці. У гіссенскому міському театрі проводяться театральні постановки, опери, оперети, мюзикл, танці та концерти.
Музеї
Музей Математикум (нім. Mathematikum) — перший та єдиний у своєму роді музей в Німеччині — знайомить відвідувачів з математикою в дуже наочній та цікавій формі. Поруч з Математикумом розташований музей Лібіха, присвячений науковому внеску відомого хіміка.
Обергессенський музей складається з трьох частин — Валенфельского будинку, Лейбського будинку та музею в Старому замку. Перші два розташовані в історичних міських будівлях на центральній площі Кірхплац (Kirchplatz). Тут можна познайомитися з доісторичними та ранніми історичними археологічними знахідками в районі Гіссена та експонатами з історії міста. У Старому замку на площі Брандплац (Brandplatz) зібрано художні твори місцевих майстрів з XIX–XX століть.
Архітектурні споруди
Унаслідок повітряних нальотів під час Другої світової війни історичні споруди в центрі Гіссена майже не збереглися. До визначних пам'яток Гіссена належать деякі відновлені фахверкові будинки. У ресторані Zum Löwen 1772 року Гете зустрічався зі своїми друзями. Старий замок та Новий замок . Фасад головного будинку Гіссенского університету та Цойґгавз, який також використовується університетом.
Готична західна башта міської церкви, зруйнованої 1944 року під час повітряних нальотів, була відновлена як пам'ятник жертвам трагічних подій. А з уламків міської церкви побудували каплицю — Капелла святого Панкрата (Pankratiuskapelle).
У 1891–1893 роках за планами берлінського архітектора недалеко від міського театру була побудована церква Йоганнеса (нім. Johanneskirche) — найбільша євангельська церква Гіссена, споруджена в стилі. Її висота сягає 75 метрів.
Старий цвинтар (нім. Alter Friedhof) за межами міського муру заклали 1530 року. На території цвинтаря є капела, побудована в 1623–1625 роках. За власним заповітом на цьому кладовищі був похований Вільгельм Конрад Рентген.
Будівля вокзалу була споруджена архітектором Людвігом Гофманом у стилі Модерн, при цьому він зберіг попередню будову 1854 року.
Шіффенберг
Шіффенберг розташований за п'ять кілометрів від Гіссена на височині Гаусберг (нім. Hausberg) (281 м). Споруди колишнього монастиря було збудовано у першій половині XII століття. У 1323–1809 роках монастир належав Тевтонському орденові. Останнім часом частина споруд зруйнована. 1972 року Шіффенберге був викуплений землею Гессен та переданий на утримання містові Гіссену. З 1975 року в літні місяці тут проводяться музичні концерти просто неба.
Баденбург
Руїни Баденбургу розташовані в північно-східній частині міста — в районі Візек. Баденбург був побудований 1358 року і зруйнований під час Тридцятирічної війни. Свого часу там проживав письменник Георг Бюхнер, де й написав свій памфлет «Der Hessische Landbote». Зараз там розташувався ресторан.
Спорт
Чоловіча баскетбольна команда LTi Gießen 46ers (раніше MTV Gießen) починаючи з 1966 року щорічно грає в першій національній лізі Німеччини та неодноразово ставала .
Чоловіча волейбольна команда USC Gießen тричі перемагала в першостях Німеччини в 80-і роки.
Відомі уродженці та жителі
- 1803–1873: Юстус Лібіх, засновник сучасної органічної хімії
- 1813–1837: Георг Бюхнер, поет і драматург
- 1817–1895: , натураліст, зоолог, палеонтолог, лікар
- 1818–1892: Август Вільгельм фон Гофман, хімік-органік
- 1845–1923: Вільгельм Конрад Рентген, перший лауреат Нобелівської премії з фізики
- 1860–1921: , географ-країнознавець, мандрівник
- 1865–1939: Філіп Шейдеман, політик, соціал-демократ, який 9 листопада 1918 року проголосив Німеччину республікою (в результаті Листопадової революції), перший канцлер Веймарської республіки
- 1885–1970: Фрідріх Кельнер, німецький політичний діяч, військовий юрист, опозиціонер нацизму
- 1895–1980: Вальтер Дорнбергер, інженер-адміністратор, один із засновників важкого ракетного машинобудування, генерал-лейтенант
- 1957–1985: , автогонщик, учасник чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1
- 1960: , фізик, астроном, філософ та телеведучий
- 1963: Тіль Швайгер, актор, режисер, продюсер та сценарист
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.giessen.de/Rathaus/Stadtinfos/St%C3%A4dtepartnerschaften/Wenzhou/
- https://www.giessen.de/Rathaus/Stadtinfos/St%C3%A4dtepartnerschaften/
- http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/2021-10/12/c_655166.htm
- . Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 31 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 31 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2010. Процитовано 31 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 31 січня 2013.
Література
- [en]: Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler Hessen, Deutscher Kunstverlag, Berlin 1999, .
- Otto Stumpf: Einwohnerlisten des Amtes Gießen vom 15. bis zum 17. Jahrhundert 81470 — 1669). Gießen 1983.
- Erwin Knauß: Zwischen Kirche und Pforte. 1200 Jahre Wieseck. Gießen-Wieseck 1975. (Hrsg.: Stadt Gießen)
- Karlheinz Lang: Universitätsstadt Gießen. Vieweg, Braunschweig/Wiesbaden 1993, . (Hrsg.: Landesamt für Denkmalpflege Hessen) (Reihe: Denkmaltopographie Bundesrepublik Deutschland. Kulturdenkmäler in Hessen)
- Thomas Weyrauch: Städtische Amts- und Gewerbeordnungen der frühen Neuzeit im mittleren Hessen. In: Mitteilungen des Oberhessischen Geschichtsvereins Gießen. Neue Folge, Band 72/1987, ISSN 0342-1198.
- Thomas Weyrauch: Gießener Rechtsquellen für Ämter und Gewerbe 1528–1737. In: Veröffentlichungen des Oberhessischen Geschichtsvereins Gießen e. V. ISSN 0342-1198, Gießen 1989.
- Thea Altaras: Stätten der Juden in Gießen von den Anfängen bis heute. Die Blauen Bücher, Königstein i. Ts. 1998, .
- Dr Friedrich Kraft: Geschichte von Gießen und der Umgebung von der ältesten Zeit bis zum Jahre 1265. Darmstadt 1876.
- Wolfgang Meyer: Stadt und Festung Gießen in der Franzosenzeit 1796/1797. Gießen 1918.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гіссен |
- www.giessen.de — офіційний сайт міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gissen znachennya Gi ssen nim Giessen universitetske misto v zemli Gessen Nimechchina Pidporyadkovane administrativnomu okrugu Gissen Vhodit do skladu rajonu Gissen Naselennya stanovit 75 349 osib na 30 chervnya 2009 roku Zajmaye ploshu 72 562 km Oficijnij kod 5 chervnya 31005 Misto Gissen Giessen Gerb Koordinati 50 35 pn sh 8 40 sh d 50 583 pn sh 8 667 sh d 50 583 8 667 Koordinati 50 35 pn sh 8 40 sh d 50 583 pn sh 8 667 sh d 50 583 8 667 Krayina Nimechchina 1 Nimechchina 1 Zemlya GessenRajon GissenVnutrishnij podil d d d d dOberburgomistr Ditlind Grabe Bolc Dietlind Grabe Bolz SDP Data zasnuvannya 1152Plosha 72 562 km Visota centru 155 304 mVodojma LanNaselennya 77366 osib 2010 Mista pobratimi Venchzhou traven 2011 2 3 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 0641 06403 06406Poshtovij indeks 35331 35398Avtomobilnij kod GIOficijnij kod 06 5 31 005GeoNames 6559130OSM r418617 ROficijnij sajt giessen de nim GissenGissen Nimechchina GissenGissen Gessen Gissen u VikishovishiGeografiyaPanorama Gissena Gissen roztashovanij na vigini richki Lan tam de vona zminyuye svij napryamok z pivdennogo na zahidnij mizh mistami Vetclar 12 km nizhche za techiyeyu Lanu ta Marburg 30 km vishe za techiyeyu Lanu Na pivnichnij zahid vid Gissena pochinayetsya girskij masiv Taunus a na shid Fogelsberg Susidni gromadi nim Heuchelheim Vettenberg nim Wettenberg Lollar nim Lollar Shtaufenberg nim Staufenberg Buzek nim Buseck Fernvald nim Fernwald Polgajm nim Pohlheim Linden nim Linden Gyuttenberg nim Huttenberg Lahn Dill Kreis Vetclar nim Wetzlar Lahn Dill Kreis Gissen podilyayetsya na 6 miskih rajoniv Centralnij rajon nim Kernstadt Vizek nim Wieseck Klyajnlinden nim Kleinlinden Allendorf na Lani nim Allendorf Lahn Redgen nim Rodgen Lyutcenlinden nim Lutzellinden IstoriyaYevangelska cerkva JogannesaZarodzhennya mista 1152 roku Vilgelm fon Glyajberg nim Wilhelm von Gleiberg zasnuvav zamok Gissen za 5 km vid svogo zamku Glejberg ta pereselivsya tudi Persha pismova zgadka pro nove poselennya vidnositsya do 1197 roku 1248 roku Gissen stav mistom i 1264 roku perejshov do 1442 roku Gissen otrimav pravo na svobodu torgivli stvorennya miskogo rinku sho malo v serednovichchi velike znachennya dlya rozvitku miskoyi ekonomiki Blizko 1535 roku landgraf Filip I Velikodushnij veliv ukripiti misto Pri rozpodili 1567 roku Gissen perejshov do landgrafstva a 1604 roci do landgrafstva Gessen Darmshtadt Universitet 19 travnya 1607 roku bulo zasnovano Universitet Lyudviga nim Ludwigsuniversitat a cherez dva roki j Gissenskij botanichnij sad najstarishij botanichnij sad Nimechchini XVII XVIII stolittya U 1634 1635 rokah vnaslidok chumi znachno skorotila chiselnist naselennya Pid chas voyen u XVIII stolitti Gissen neodnorazovo potraplyav do ruk zavojovnikiv XIX stolittya 1803 roku Gissen stav stoliceyu provinciyi Obergessen u skladi Velikogo gercogstva Gessen U toj chas buli zmicneni miski ukriplennya Z 1824 do 1852 roku v Gissenskomu universiteti vikladav Yustus Libih 1849 roku z vvedennyam v ekspluataciyu gilki Frankfurt Kassel Gissen buv pidklyuchenij do nimeckoyi zaliznichnoyi merezhi 1862 roku dodalasya gilku na Keln a cherez dva roki do Gissena bula prodovzhena gilka Koblenc Vetclar 1855 roku bulo zasnovano dobrovilnu pozhezhnu ohoronu 1870 roku uvijshla v ekspluataciyu zaliznichna gilka na Fuldu a 1872 roku na Gelngauzen U 1879 1888 rokah v Gissenskomu universiteti vikladav Vilgelm Konrad Rentgen 1893 roku bula vidkrita Yevangelska cerkva Johannesa nim Johanneskirche sogodni najbilsha cerkva mista XX stolittya Tabir peremishenih osib ukrayinciv u Gisseni 1948 r 1907 roku vidkrivsya miskij teatr Do 1942 roku bilsh 1000 yevreyiv bulo deportovano v nacistski konctabori Chiselnist naselennyaU Serednovichchi Gissen nalichuvav vid dekilkoh soten do dekilkoh tisyach zhiteliv Chiselnist naselennya zrostala povilno vnaslidok chastih voyen epidemij ta golodu yak napriklad pid chas chumi v 1634 1635 gg Z pochatkom industrializaciyi v XIX storichchi pririst naselennya priskorivsya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kilkist naselennya znachno zmenshilasya z 47 000 1939 roku do 25 000 1945 roku Pririst naselennya do 78 000 1971 roku poyasnyuyetsya priyednannyam susidnih gromad Allendorf na Lani ta Redgen 1977 roku mista Gissen Vetclar i 14 susidnih gromad buli ob yednani v odne misto pid nazvoyu Lan za imenem richki z naselennyam v 155 000 ale take utvorennya protrimalosya lishe do 1 serpnya 1979 roku i bulo znovu podilene cherez chislenni protesti Z 1963 roku kilkist naselennya Gissena praktichno ne opuskayetsya nizhche 70 000 1495 1577 1675 1782 1800 1834 1900 1919 1939 1945 1950 1965 1980 1987 1990 20081 200 3 000 4 450 4 600 4 800 7 878 25 491 33 402 46 560 34 907 46 712 72 395 76 374 69 824 74 497 75 140KlimatSerednomisyachna temperatura C 0 1 0 7 4 6 8 9 13 5 16 6 18 2 17 4 14 0 9 0 4 7 1 1 Serednomisyachni opadi mm 48 42 31 38 51 66 65 63 48 44 46 45PolitikaKomunalni vibori 26 bereznya 2006 pokazali taki rezultati Partiyi ta suspilstva Golosi 2006 Krisla 2006 Golosi 2001 Krisla 2001HDS 36 0 21 38 6 23SDPN 33 2 20 33 4 20Soyuz 90 Zeleni 12 8 8 9 7 6VDP 5 7 3 5 5 3Vilni viborci 3 8 2 7 4 45 9 4 3 8 2Civilnij spisok Gissen 2 4 1 1 1 1Inshi 0 1 0 0 5 0Vsogo 100 59 100 59Uchast u viborah 37 9 47 2 Z 2001 roku pravlyacha koaliciya z HDS VDP i Vilnih viborciv vtratila chastinu golosiv protyagom ostannih viborah Pislya viboriv 2006 roku u Gisseni perebuvaye pri vladi koaliciya z HDS VDP ta Soyuzu 90 Zeleni Za pidsumkami pryamih viboriv 7 chervnya 2009 roku Gissena stala Ditlind Grabi Bolc SDPN yaka otrimala 55 5 golosiv Ekonomika ta infrastrukturaPlosha pered zaliznichnim vokzalomTransport Gissen ye vuzlovim punktom u centri Gessena Poruch z nim prohodyat avtomagistrali sho zv yazuyut Marburg ta Kassel na pivnochi Frankfurt na Majni na pivdni Vyurcburg na pivdennomu shodi Zigen na pivnichnomu zahodi a takozh Limburg an der Lan ta Koblenc na pivdennomu zahodi Navkolo mista prokladeno kilcevu magistral Gissen ye takozh vuzlovim zaliznichnim punktom v centralnij chastini Gessena U misti ye yak pasazhirskij tak i vantazhnij zaliznichnij vokzal Do 2003 roku pracyuvalo lokomotivne depo Zaliznichni gilki z yednuyut Gissen z Kasselem na pivnochi Frankfurtom na Majni na pivdni Kelnom na zahodi Koblencem na pivdennomu zahodi Fuldoyu na shodi ta Gelngauzenom na pivdennomu shodi Veliku rol vidigraye blizkist do mizhnarodnogo aeroportu Frankfurt na Majni blizko 70 km Z kincya Drugoyi svitovoyi vijni j do seredini 2007 roku v Gisseni roztashovuvavsya centralnij sklad armiyi SShA v Nimechchini sho postachav produktami ta tovarami civilnogo priznachennya amerikanskih vijskovosluzhbovciv ta yihni rodini v Yevropi Osvita Golovna budivlya Gissenskogo universitetuVishij navchalnij zaklad Gissen Fridberg Gissenskij universitet imeni Yustusa Libiha buv zasnovanij 1607 roku Landgrafom Lyudvigom V i nosiv jogo im ya do 1945 roku Universitet dosi pov yazanij zi svoyim zasnovnikom jogo golovna budivlya roztashovana na vulici Lyudviga nim Ludwigstrasse 2009 roku Gissenskij universitet nalichuvav ponad 24 000 studentiv Osnovnij napryamok osviti prirodnichi nauki ta medicina Poryad z navchalnimi budivlyami do universitetu vidnositsya Drugim vishim navchalnim zakladom v Gisseni ye nim Fachhochschule Giessen Friedberg zasnovana 1971 roku yaka narahovuye 2009 roku ponad 11 700 studentiv z nih blizko 6 000 navchayutsya v samomu Gisseni 2008 roku bulo zasnovano vishij navchalnij zaklad Vilna teologichna visha shkola Gissena Freie Theologische Hochschule Giessen dlya vivchennya teologiyi Z 75 000 zhiteliv mista blizko 30 000 stanovlyat studenti Yusticiya U Gisseni roztashovana nizka sudovih ustanov civilnij sud administrativnij sud prokuratura a takozh yuridichna ustanova z pitan vidbuttya pokarannya Pam yatkiMiskij teatrMuzej MatematikumTeatr Miskij teatr na 600 glyadackih misc buv sporudzhenij v 1906 1907 rokah arhitekturnim byuro Felner amp Gelmer za tipom yak i teatri v Klagenfurti ta v Yablonci U gissenskomu miskomu teatri provodyatsya teatralni postanovki operi opereti myuzikl tanci ta koncerti Muzeyi Muzej Matematikum nim Mathematikum pershij ta yedinij u svoyemu rodi muzej v Nimechchini znajomit vidviduvachiv z matematikoyu v duzhe naochnij ta cikavij formi Poruch z Matematikumom roztashovanij muzej Libiha prisvyachenij naukovomu vnesku vidomogo himika Obergessenskij muzej skladayetsya z troh chastin Valenfelskogo budinku Lejbskogo budinku ta muzeyu v Staromu zamku Pershi dva roztashovani v istorichnih miskih budivlyah na centralnij ploshi Kirhplac Kirchplatz Tut mozhna poznajomitisya z doistorichnimi ta rannimi istorichnimi arheologichnimi znahidkami v rajoni Gissena ta eksponatami z istoriyi mista U Staromu zamku na ploshi Brandplac Brandplatz zibrano hudozhni tvori miscevih majstriv z XIX XX stolit Arhitekturni sporudi Novij zamokCojggavz Unaslidok povitryanih nalotiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni istorichni sporudi v centri Gissena majzhe ne zbereglisya Do viznachnih pam yatok Gissena nalezhat deyaki vidnovleni fahverkovi budinki U restorani Zum Lowen 1772 roku Gete zustrichavsya zi svoyimi druzyami Starij zamok ta Novij zamok Fasad golovnogo budinku Gissenskogo universitetu ta Cojggavz yakij takozh vikoristovuyetsya universitetom Gotichna zahidna bashta miskoyi cerkvi zrujnovanoyi 1944 roku pid chas povitryanih nalotiv bula vidnovlena yak pam yatnik zhertvam tragichnih podij A z ulamkiv miskoyi cerkvi pobuduvali kaplicyu Kapella svyatogo Pankrata Pankratiuskapelle U 1891 1893 rokah za planami berlinskogo arhitektora nedaleko vid miskogo teatru bula pobudovana cerkva Jogannesa nim Johanneskirche najbilsha yevangelska cerkva Gissena sporudzhena v stili Yiyi visota syagaye 75 metriv Starij cvintar nim Alter Friedhof za mezhami miskogo muru zaklali 1530 roku Na teritoriyi cvintarya ye kapela pobudovana v 1623 1625 rokah Za vlasnim zapovitom na comu kladovishi buv pohovanij Vilgelm Konrad Rentgen Budivlya vokzalu bula sporudzhena arhitektorom Lyudvigom Gofmanom u stili Modern pri comu vin zberig poperednyu budovu 1854 roku Shiffenberg Shiffenberg roztashovanij za p yat kilometriv vid Gissena na visochini Gausberg nim Hausberg 281 m Sporudi kolishnogo monastirya bulo zbudovano u pershij polovini XII stolittya U 1323 1809 rokah monastir nalezhav Tevtonskomu ordenovi Ostannim chasom chastina sporud zrujnovana 1972 roku Shiffenberge buv vikuplenij zemleyu Gessen ta peredanij na utrimannya mistovi Gissenu Z 1975 roku v litni misyaci tut provodyatsya muzichni koncerti prosto neba Badenburg Badenburg Ruyini Badenburgu roztashovani v pivnichno shidnij chastini mista v rajoni Vizek Badenburg buv pobudovanij 1358 roku i zrujnovanij pid chas Tridcyatirichnoyi vijni Svogo chasu tam prozhivav pismennik Georg Byuhner de j napisav svij pamflet Der Hessische Landbote Zaraz tam roztashuvavsya restoran SportCholovicha basketbolna komanda LTi Giessen 46ers ranishe MTV Giessen pochinayuchi z 1966 roku shorichno graye v pershij nacionalnij lizi Nimechchini ta neodnorazovo stavala Cholovicha volejbolna komanda USC Giessen trichi peremagala v pershostyah Nimechchini v 80 i roki Rentgenivski promeniVidomi urodzhenci ta zhiteli1803 1873 Yustus Libih zasnovnik suchasnoyi organichnoyi himiyi 1813 1837 Georg Byuhner poet i dramaturg 1817 1895 naturalist zoolog paleontolog likar 1818 1892 Avgust Vilgelm fon Gofman himik organik 1845 1923 Vilgelm Konrad Rentgen pershij laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1860 1921 geograf krayinoznavec mandrivnik 1865 1939 Filip Shejdeman politik social demokrat yakij 9 listopada 1918 roku progolosiv Nimechchinu respublikoyu v rezultati Listopadovoyi revolyuciyi pershij kancler Vejmarskoyi respubliki 1885 1970 Fridrih Kelner nimeckij politichnij diyach vijskovij yurist opozicioner nacizmu 1895 1980 Valter Dornberger inzhener administrator odin iz zasnovnikiv vazhkogo raketnogo mashinobuduvannya general lejtenant 1957 1985 avtogonshik uchasnik chempionatu svitu z avtoperegoniv u klasi Formula 1 1960 fizik astronom filosof ta televeduchij 1963 Til Shvajger aktor rezhiser prodyuser ta scenaristPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www giessen de Rathaus Stadtinfos St C3 A4dtepartnerschaften Wenzhou https www giessen de Rathaus Stadtinfos St C3 A4dtepartnerschaften http www ezhejiang gov cn wenzhou 2021 10 12 c 655166 htm Arhiv originalu za 18 chervnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2013 Arhiv originalu za 29 lipnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2013 Arhiv originalu za 9 bereznya 2010 Procitovano 31 sichnya 2013 Arhiv originalu za 29 lipnya 2010 Procitovano 31 sichnya 2013 Literatura en Handbuch der Deutschen Kunstdenkmaler Hessen Deutscher Kunstverlag Berlin 1999 ISBN 3 422 00380 0 Otto Stumpf Einwohnerlisten des Amtes Giessen vom 15 bis zum 17 Jahrhundert 81470 1669 Giessen 1983 Erwin Knauss Zwischen Kirche und Pforte 1200 Jahre Wieseck Giessen Wieseck 1975 Hrsg Stadt Giessen Karlheinz Lang Universitatsstadt Giessen Vieweg Braunschweig Wiesbaden 1993 ISBN 3 528 06246 0 Hrsg Landesamt fur Denkmalpflege Hessen Reihe Denkmaltopographie Bundesrepublik Deutschland Kulturdenkmaler in Hessen Thomas Weyrauch Stadtische Amts und Gewerbeordnungen der fruhen Neuzeit im mittleren Hessen In Mitteilungen des Oberhessischen Geschichtsvereins Giessen Neue Folge Band 72 1987 ISSN 0342 1198 Thomas Weyrauch Giessener Rechtsquellen fur Amter und Gewerbe 1528 1737 In Veroffentlichungen des Oberhessischen Geschichtsvereins Giessen e V ISSN 0342 1198 Giessen 1989 Thea Altaras Statten der Juden in Giessen von den Anfangen bis heute Die Blauen Bucher Konigstein i Ts 1998 ISBN 3 7845 7793 8 Dr Friedrich Kraft Geschichte von Giessen und der Umgebung von der altesten Zeit bis zum Jahre 1265 Darmstadt 1876 Wolfgang Meyer Stadt und Festung Giessen in der Franzosenzeit 1796 1797 Giessen 1918 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gissenwww giessen de oficijnij sajt mista