Куба́, або Ґуба́ (азерб. Quba) — місто в Азербайджані, адміністративний центр та один з найрозвиненіших населених пунктів . Розташовується за 28 км від залізничної станції Хачмаз.
Координати 41°21′55″ пн. ш. 48°31′35″ сх. д. / 41.36527777780577253° пн. ш. 48.52638888891677738° сх. д.Координати: 41°21′55″ пн. ш. 48°31′35″ сх. д. / 41.36527777780577253° пн. ш. 48.52638888891677738° сх. д.
Куба у Вікісховищі |
Населення 23,9 тис. осіб (станом на 2012 рік).
Історія
Місто було засноване в XV столітті, в другій половині XVIII століття був столицею Кубинського ханства. Центр садівничого району. Відомий центр килимарства. У Кубі знаходиться філія . Є історико-краєзнавчий музей.
Передмістя (Qırmızı Qəsəbə), а також саме місто — є одним із центрів концентрації гірських євреїв в Азербайджані.
Клімат
Кліматограма Куба | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
62 2 −4 | 58 9 −3 | 55 15 −1 | 53 20 2 | 44 22 11 | 33 28 15 | 27 31 17 | 11 32 19 | 66 26 13 | 47 21 8 | 55 12 2 | 54 5 −3 |
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 565 мм. |
Примітки
- Перепис населення СРСР 1989
- Куба [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Куба́ // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- Євреї гірські [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.] // Етнічний довідник. — Ч. 2 / Л. Аза та ін.; Центр етносоціологічних та етнополітичних досліджень Інституту соціології НАН України; Міністерство України у справах національностей та міграції; Інститут етнічних, регіональних та діаспорознавчих студій. — К., 1996. — С. 54
- Азербайджан // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuba znachennya Kuba abo Guba azerb Quba misto v Azerbajdzhani administrativnij centr ta odin z najrozvinenishih naselenih punktiv Roztashovuyetsya za 28 km vid zaliznichnoyi stanciyi Hachmaz Kuba azerb Quba Koordinati 41 21 55 pn sh 48 31 35 sh d 41 36527777780577253 pn sh 48 52638888891677738 sh d 41 36527777780577253 48 52638888891677738 Koordinati 41 21 55 pn sh 48 31 35 sh d 41 36527777780577253 pn sh 48 52638888891677738 sh d 41 36527777780577253 48 52638888891677738 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya Gubinskij rajonData zasnuvannya 15 stolittyaVisota centru 11 1 mOficijna mova azerbajdzhanskaNaselennya 20 791 osib 1989 1 Mista pobratimi ErzinChasovij poyas UTC 4Poshtovij indeks AZ 4000GeoNames 585221OSM 3764570 R Gubinskij rajon KubaKuba Azerbajdzhan Kuba u Vikishovishi Naselennya 23 9 tis osib stanom na 2012 rik IstoriyaMisto bulo zasnovane v XV stolitti v drugij polovini XVIII stolittya buv stoliceyu Kubinskogo hanstva Centr sadivnichogo rajonu Vidomij centr kilimarstva U Kubi znahoditsya filiya Ye istoriko krayeznavchij muzej Peredmistya Qirmizi Qesebe a takozh same misto ye odnim iz centriv koncentraciyi girskih yevreyiv v Azerbajdzhani KlimatKlimatograma Kuba SLBKTChLSVZhLG 62 2 4 58 9 3 55 15 1 53 20 2 44 22 11 33 28 15 27 31 17 11 32 19 66 26 13 47 21 8 55 12 2 54 5 3 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 565 mm PrimitkiPerepis naselennya SRSR 1989 d Track Q2621042 Kuba 22 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kuba Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Yevreyi girski 8 chervnya 2020 u Wayback Machine Etnichnij dovidnik Ch 2 L Aza ta in Centr etnosociologichnih ta etnopolitichnih doslidzhen Institutu sociologiyi NAN Ukrayini Ministerstvo Ukrayini u spravah nacionalnostej ta migraciyi Institut etnichnih regionalnih ta diasporoznavchih studij K 1996 S 54 Azerbajdzhan Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi