Ясінь (також Ясень, пол. Jasień) — колишнє село, зараз мікрорайон Устрик Долішніх.
Історія
Село засноване близько II половини XV століття як королівське. За заслуги у Буковинському поході, Ян Ольбрахт віддав його в управління родини Устрицьких. До 1772 р. знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Устрики-Долішні. З 1940 до 1951 року село Ясінь відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року).
В 1952—1954 роках було центром однойменної ґміни.
Населення
У 1882 році в селі нараховувалося 420 жителів, з них 210 греко-католиків і 110 римо-католиків.
У 1921 році в селі було 102 будинки і 676 мешканців: 385 греко-католиків, 227 римо-католиків, 64 юдеї.
На 01.01.1939 в селі було 900 жителів, з них 480 українців, 340 поляків (переважно робітники рафінерії нафти в Устриках Долішніх) і 80 євреїв.
Церкви
Кам'яний костел збудовано в другій половині XVIII століття. На вівтарі — ікона Матері Божої Бескидської (давньої Рудецької) з І половини XVI століття, яку вважають найціннішою з бескидських ікон. Вона була привезена після Другої світової війни з Рудок біля Львова. Ціннм є амвон, виконаний близько 1700 року. Поруч з костелом — кам'яна дзвіниця з трьома дзвонами. Найстаріший з них — з греко-католицької церкви; він оздоблений гербом Устрицьких і датується 1618 роком.
Поруч з костелом колись була дерев'яна церква святого Архангела Михаїла, збудована 1882 року, належала до парафії Устрики Долішні Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після 1951 року її використовували як склад, а в 1975 році перенесли до Бандрова, перелаштувавши на філіальний костел.
Примусове переселення 1951 року
У 1951 році після обміну територіями з села насильно переселено 191 сім'я (801 особа), з них 122 сім'ї до колгоспу імені Молотова (Снігурівський район, Миколаївська область), 23 сім'ї — до сіл Дрогобицької області.
Див. також
Примітки
- Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 181. ISBN .
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 42, 119.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
- Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 193. ISBN .
Джерела
- Ясінь (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 469. (пол.)
- Метричні книги за період з 1859 по 1890 рр. [ 19 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yasin takozh Yasen pol Jasien kolishnye selo zaraz mikrorajon Ustrik Dolishnih IstoriyaAdministrativna karta novoutvorenogo Ustrickogo povitu sichen 1952 roku Selo zasnovane blizko II polovini XV stolittya yak korolivske Za zaslugi u Bukovinskomu pohodi Yan Olbraht viddav jogo v upravlinnya rodini Ustrickih Do 1772 r znahodilosya v Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Ustriki Dolishni Z 1940 do 1951 roku selo Yasin vidnosilos do Nizhno Ustrickogo rajonu Drogobickoyi oblasti Ukrayini vidijshlo do Polshi vidpovidno do dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku V 1952 1954 rokah bulo centrom odnojmennoyi gmini NaselennyaU 1882 roci v seli narahovuvalosya 420 zhiteliv z nih 210 greko katolikiv i 110 rimo katolikiv U 1921 roci v seli bulo 102 budinki i 676 meshkanciv 385 greko katolikiv 227 rimo katolikiv 64 yudeyi Na 01 01 1939 v seli bulo 900 zhiteliv z nih 480 ukrayinciv 340 polyakiv perevazhno robitniki rafineriyi nafti v Ustrikah Dolishnih i 80 yevreyiv CerkviGreko katolicka cerkva 1882 roku perenesena do Bandrova u 1975 roci Kam yanij kostel zbudovano v drugij polovini XVIII stolittya Na vivtari ikona Materi Bozhoyi Beskidskoyi davnoyi Rudeckoyi z I polovini XVI stolittya yaku vvazhayut najcinnishoyu z beskidskih ikon Vona bula privezena pislya Drugoyi svitovoyi vijni z Rudok bilya Lvova Cinnm ye amvon vikonanij blizko 1700 roku Poruch z kostelom kam yana dzvinicya z troma dzvonami Najstarishij z nih z greko katolickoyi cerkvi vin ozdoblenij gerbom Ustrickih i datuyetsya 1618 rokom Poruch z kostelom kolis bula derev yana cerkva svyatogo Arhangela Mihayila zbudovana 1882 roku nalezhala do parafiyi Ustriki Dolishni Ustrickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Pislya 1951 roku yiyi vikoristovuvali yak sklad a v 1975 roci perenesli do Bandrova perelashtuvavshi na filialnij kostel Primusove pereselennya 1951 rokuU 1951 roci pislya obminu teritoriyami z sela nasilno pereseleno 191 sim ya 801 osoba z nih 122 sim yi do kolgospu imeni Molotova Snigurivskij rajon Mikolayivska oblast 23 sim yi do sil Drogobickoyi oblasti Div takozhRadyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 rokuPrimitkiKlyashtorna Natalya 2006 Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF s 181 ISBN 966 7151 67 0 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 42 119 Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 19 serpnya 2017 Klyashtorna Natalya 2006 Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF s 193 ISBN 966 7151 67 0 DzherelaYasin 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 469 pol Metrichni knigi za period z 1859 po 1890 rr 19 travnya 2015 u Wayback Machine