Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ясьонка (пол. Jasionka) — колишнє лемківське село, а тепер — присілок села Криве Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Належить до ґміни Сенкова.
Присілок  Координати H G O
 Ясьонка у Вікісховищі |
Розташування
Лежить у Низьких Бескидах, неподалік потоку Завоя — лівої притоки річки Віслока.
Від села 14 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 20 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 118 км до центру воєводства — міста Краків, 8 км до кордону зі Словаччиною.
Історія
Перша згадка про село походить з 1665 р., а в 1765 в селі вже було 12 господарств.
У селі ніколи не було церкви і цвинтаря, а у XVIII ст. воно відносилося до парафії у Кривому. У започаткованих у 1784 р. метриках у Кривому підписувався тамтешній душпастир о. Андрей Криницький як «parochus Krywiensis». У 1819 р. Криве приєднане дочірнім до Воловця. Парохом Кривого і Воловця став спершу о. Андрей Криницький, хоч підписувався ще якийсь час, як завідатель Воловця, а в 1825 р. о. Іоан Ляховський з осідком у Воловці.
За Австрії
Наприкінці XIX ст. Філяк і Петро Кобан виїхали до Америки — 3 місяці пливли кораблем. За ними слідом рушила хвиля ясьончан — по кілька з кожної родини. Частина поверталася із заробленими грошима.
У XIX ст. після пожежі у Кривому збудували нову церкву і школу, до якої ходили також діти з Ясьонки і Баниці. Однак церква і школа знову згоріли в 1902 р. Задля тимчасового проведення служби придбали і перевезли у Криве стару церкву з Радоцини, а дітей учили в пустій хижі в Ясьонці. За 5 років звели нову церкву силами селян трьох сіл та емігрантів до США, яких було по кілька з кожної родини. Головним майстром був Широтак з Гладишова, а його помічниками були жителі Ясьонки Афтан Копча і Петро Кобан, та й головним керівником був Петро Шведа з Ясьонки. Господарі взимку стинали дерева в плебанському лісі та возили на будову. Допомагали всі, навіть ясьонський циган Кузьма Міхалик викував хреста на церкву. У 1907 р. церкву посвятили, а Юрко Шведа з Ясьонки став господарем церкви, секретарем і війтом в Ясьонці. Далі з'явилися перші російські емісари з агітацією «переходу на православ'я» і жителі Ясьонки серед білого дня розібрали стару церкву (з Радоцини) у Кривому і перевезли до себе, однак жителі Кривого через жандармів заборонили ясьонцям збирати церкву, і та залишилася лежати розібраною. Натомість у Ясьонці створили москвофільську читальню імені Качковського в хаті Антона Зорили.
Перша світова війна
Перед самою Першою світовою війною в 1914 р. священик втік до Росії, забравши з собою всі метричні книги і плебанські документи. У військо мобілізували кільканадцять чоловіків, серед яких Дмитро Пелеш і Дмитро Копча воювали на російському фронті, а Іван Васенко і Федько Пелеш — на італійському; кілька загинуло, а Дукач Докля повернувся пораненим у ногу. На початку війни в Талергоф за доносом єврея Хаїма за москвофільство були вивезені Антон Зорило, Петро і Андрій Пелеші, Юрко Шведа, родина Романчаків. Решта селян з радістю чекали «звільнення від Австрії», однак прихід російських військ приніс селянам обов'язок їх годувати. В селян було забрано всі запаси збіжжя і сіна, птицю і худобу, а залишено тільки по одній корові на родину, та й ту не було чим годувати. Запанував жахливий голод і серед ослаблених голодом селян почалися епідемії та численні смерті в кожній родині. В 1915 р. на території села точилися запеклі бої, від яких згоріли село і церква та залишились 2 військові цвинтарі. Разом з російськими військами втекла частина молодих людей зі страху за співробітництво з російською владою та від мобілізації до австрійського війська. Петро Копча і Василь Грацонь повернулися після кількарічних поневірянь, а Іван Зорило й Іван Копча ніколи не повернулися.
Друга Річ Посполита
Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. поляки спробували мобілізувати жителів Кривого до польського війська, однак ті переховувались до кінця війни в навколишніх лісах. Економічне становище було дуже важким, працю знаходили хіба на власній землі. За Польщі легше було виїхати до Канади, але стало важко — до США (доводилося рушати в обхід через Чехословаччину). Зразковими садівниками стали Михайло Василько, Василь Романчак, Семан Смий, Гриць Копча, Юрко Зорило, Стефан Гайтко, Василь Грацонь. Кілька зайнялися контрабандою, але були піймані та виказали організатора — єврея Хаїма, тож їх відпустили, а Хаїма покарали і товар конфіскували. Довкола села було багато лісу, здебільшого хвойного. Кожен господар мав свій ліс і це було справжнім багатством. Якщо мав чим завезти деревину до Горлиць, то міг стверджувати, що гроші ростуть у лісі. Люди однак господарювали ощадливо і берегли ліс для дітей. Використовували тільки на побудову хат, виробництво ґонту та на опалення. Однак ці вікові ліси були варварськи вирубані після виселення лемків.
Село славилося своїми будівельниками і столярами; найліпшими були Афтан Копча, Андрій Зорило, Стефан Гайтко і Стефан Смий. Найкращі вози робив Гнат Зорило. Вправними ковалями були Дмитро Квочка і поляк Скурський, який виїхав на початку війни. Була й оліярня Василя Романчака. Андрій Гайтко навчився шевського ремесла в Горлиці, а Іван Гайтко, Демко Онущак і Юрко Зорило були самоучками. Перукарством займався Демко Онущак. А Василь Грацонь рвав зуби.
Поступово селяни гуртом відбудували зруйноване. Жителі села повернули розібрану радоцинську церкву з Ясьонки у Криве, зібрали і почали будівництво нової. Знову 5 років будували у Кривому церкву з допомогою емігрантів і в 1924 р. освятили. Збудували у Кривому і школу. В 1920-х роках заснували читальню «Просвіти» в хаті ґазди Міхалика, яку польська поліція незабаром заборонила і тривало переслідувала ґазду і священика. Звільнили місцевих лемківських вчителів і прислали польку Габелю, яка не володіла лемківською мовою, вела уроки тільки польською і примушувала молитись «Отче наш» польською — лише частина учнів відмовлялась.
В 1933 р. — тому, що Воловець перейшов на схизму 1927—1928 рp., а Криве — ні, село дістала від Ординаріяту в Перемишлі дозвіл на будову власного приходства у себе, де того ж року вже поселився парох Володимир Гайдукевич. Його громадську діяльність і роботи з опорядження церкви перервала війна, коли в перші дні поляки його арештували і відправили до в'язниці в Горлиці, далі — до Берези Картузької, звідки повернувся вже в кінці листопада. До 1946 р. в селі Криве була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також Воловець і Баниця. Метричні книги велися з 1784 р.
Влітку 1939 р. Хаїм спалив свій магазин, забрав страховку і виїхав до Палестини.
У селі було чисто лемківське населення: з 300 жителів села — всі 300 українці.
Друга світова війна
Навесні і влітку 1939 р. усіх заставляли працювати на будівництві укріплень між Гладишовом, Пантною і Маластовом, а якщо мав коні — то з конями. Але німці легко здолали танками ті укріплення. До війська мобілізували кількох чоловіків, з них Андрій Шопа і Гриць Копча повернулися до Ясьонки, а Фецько Шопа і Стефан Зорило всю війну були в неволі в Німеччині, а після війни виїхали до Австралії і Канади.
Після приходу німців школу віддали українцям і уроки до 1945 р. вела українською мовою дружина священика Любомира Гайдукевич, яка також керувала церковним і шкільним хором, викладала німецьку мову. Допомагав їй отець В. Гайдукевич, який навчав релігії, географії, фізичного виховання, історії, провадив театральний гурток, організував читальню. Також почали догодовувати дітей: давали хліб з маргарином чи мармеладом, макарони, чорну каву.
Німцями був призначений солтис на три села Гриць Кець з Баниці, підсолтисом — Семан Смий з Ясьонки, війтом гміни Гладишів (до неї ввійшло село) — Кобаний, комендантом поліції — німець Дуве. З початку 1940 р. до Німеччини на підневільну працю вивезли кільканадцять осіб. Усіх німці обклали високими контингентами молока і худоби та заставляли працювати на дуже важкому вивезенні деревини. У селі утворилась група, яка займалася контрабандою на словацький бік. До неї входили Іван і Фецько Зорило, Василь Романчак, Тимко Шведа, Дмитро Квочка, Антон Гаталович та ще кілька. Але через посилення кари аж до розстрілу припинили контрабанду. В 1944 р. всіх заставляли копати окопи коло Снітниці. Наприкінці літа 1944 р. фронт на 4 місяці зупинився в недалекій Тихані, гриміла артилерія, і жителі сіл Тиханя, Жидівське, Розстайне, Граб, Ожинна змушені були втікати, Багато з них знайшли притулок в родичів у Ясьонці. З них залишилась тільки родина двоюрідної сестри в Насті Зорило. Втікачів, які не виїхали в довжелезній кавалькаді на захід, не маючи куди повертатись (села були зрівняні з землею), примусово вивезли до СРСР.
В перших числах січня 1945 р. ішли вперті бої. Німці в селі влаштували склади харчів і амуніції, які залишились селянам після відступу. Після приходу Червоної Армії кілька хлопців зголосилися добровольцями, а інших мобілізували примусово. Тож вони воювали в Чехії, обслуговували військові транспорти, гнали худобу з Німеччини до СРСР.
Повоєнний час
| Цей розділ не містить . (грудень 2021) |
На початку 1946 р. в околицях села з'явився відділ УПА. В засідці на армійський транспорт із провіантом на межі з Чорною загинули крім польських вояків кілька лемків з Граба, які нерозважливо йшли поряд. Іншого разу в тому ж місці повстанці повісили Піґоша з Граба за доноси полякам. То були тяжкі часи, коли вдень приходили поляки, а вночі — партизани. Спочатку жителі села зі страху доносили на партизанів полякам, але після повішання Піґоша сиділи вже тихо.
Після Другої світової війни під впливом радянської пропаганди кілька родин виїхали в СРСР. В 1946 р. кількох арештовано (серед них отець Гайдукевич), а надалі вислано в СРСР, решту ж — 182 жителі 9 червня 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на Повернені Землі. Село обступила 6 дивізія піхоти Війська польського і дали кількадесят хвилин на збирання. Ніхто не знав, куди вивозять — на схід чи на захід? Тих, хто не хотів іти, виганяли ударами прикладів карабінів. Усіх зігнали в купу і гнали через Криве, перелякані жителі якого спостерігали видовище з хат. Попри протести солдатів, всі затрималися коло церкви і кожен зайшов, укляк і помолився. Також по дорозі коло Баниці вийшли кілька вцілілих родин і прощалися. На ніч розмістилися в порожніх хатах Гладишова, жителів яких забрали за день до того — крім тих кількох родин, які були громадянами США. Наступного 10 червня гнали всіх аж до Заґужан, де у таборі тримали 3 доби. Далі половину вигнали на станцію, де в телячий вагон заганяли по дві родини разом із худобою. Долучили також кілька родин із Мацини Великої. 13 червня вирушив транспорт з Горлиці в невідоме. По дорозі зупинили в Освенцімі на «гігієнічну чистку», в ході якої забрані й ув'язнені в концтаборі Явожно Семен і Яким Васенко та Петро Дзьопа, якого тримали в концтаборі два роки. Пунктом призначення транспорту були околиці Легниці, Радошиць, Волува і Сцинави. Другий транспорт із Заґужан виїхав 14 червня і прибув до околиць Познані. Територію ж знелюднілого села приєднали до Кривого. Після полегшення комуністичного режиму з 1955 р. 60 родин з виселених жителів Ясьонки неодноразово письмово просили дозволу повернутися в рідне село, але жодного разу їм не дозволили цього, через що вони залишилися на Повернених Землях. Порожні ж хати поступово руйнувалися і в 1961 р. з понад 60 хиж залишалося тільки дві.
Сучасність
Не збереглося жодного лемківського будинку, наявні ж кілька будівель збудовані пізніше держгоспом. Колишня сільська вулиця помітна поміж трав, а обіч неї стоять кілька кам'яних і залізних хрестів і скульптур.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
Джерела
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 21-22 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Jasionka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 481. (пол.)
- Jasionka k.Gładyszowa (opis + foto) [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Apokryf Ruski [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
 | Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yasonka Yasonka pol Jasionka kolishnye lemkivske selo a teper prisilok sela Krive Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Respubliki Polsha Nalezhit do gmini Senkova Prisilok Yasonka pol Jasionka Koordinati 49 30 04 pn sh 21 19 08 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina Gmina SenkovaPersha zgadka 1665Visota centru 686 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 307Avtomobilnij kod KGRKod SIMC 0464805GeoNames 770329OSM 2668912 R Gmina Senkova YasonkaYasonka Polsha YasonkaYasonka Malopolske voyevodstvo Yasonka u VikishovishiRoztashuvannyaLezhit u Nizkih Beskidah nepodalik potoku Zavoya livoyi pritoki richki Visloka Vid sela 14 km do administrativnogo centru gmini mista Senkova 20 km do administrativnogo centru povitu mista Gorlici i 118 km do centru voyevodstva mista Krakiv 8 km do kordonu zi Slovachchinoyu IstoriyaPersha zgadka pro selo pohodit z 1665 r a v 1765 v seli vzhe bulo 12 gospodarstv U seli nikoli ne bulo cerkvi i cvintarya a u XVIII st vono vidnosilosya do parafiyi u Krivomu U zapochatkovanih u 1784 r metrikah u Krivomu pidpisuvavsya tamteshnij dushpastir o Andrej Krinickij yak parochus Krywiensis U 1819 r Krive priyednane dochirnim do Volovcya Parohom Krivogo i Volovcya stav spershu o Andrej Krinickij hoch pidpisuvavsya she yakijs chas yak zavidatel Volovcya a v 1825 r o Ioan Lyahovskij z osidkom u Volovci Za Avstriyi Naprikinci XIX st Filyak i Petro Koban viyihali do Ameriki 3 misyaci plivli korablem Za nimi slidom rushila hvilya yasonchan po kilka z kozhnoyi rodini Chastina povertalasya iz zaroblenimi groshima U XIX st pislya pozhezhi u Krivomu zbuduvali novu cerkvu i shkolu do yakoyi hodili takozh diti z Yasonki i Banici Odnak cerkva i shkola znovu zgorili v 1902 r Zadlya timchasovogo provedennya sluzhbi pridbali i perevezli u Krive staru cerkvu z Radocini a ditej uchili v pustij hizhi v Yasonci Za 5 rokiv zveli novu cerkvu silami selyan troh sil ta emigrantiv do SShA yakih bulo po kilka z kozhnoyi rodini Golovnim majstrom buv Shirotak z Gladishova a jogo pomichnikami buli zhiteli Yasonki Aftan Kopcha i Petro Koban ta j golovnim kerivnikom buv Petro Shveda z Yasonki Gospodari vzimku stinali dereva v plebanskomu lisi ta vozili na budovu Dopomagali vsi navit yasonskij cigan Kuzma Mihalik vikuvav hresta na cerkvu U 1907 r cerkvu posvyatili a Yurko Shveda z Yasonki stav gospodarem cerkvi sekretarem i vijtom v Yasonci Dali z yavilisya pershi rosijski emisari z agitaciyeyu perehodu na pravoslav ya i zhiteli Yasonki sered bilogo dnya rozibrali staru cerkvu z Radocini u Krivomu i perevezli do sebe odnak zhiteli Krivogo cherez zhandarmiv zaboronili yasoncyam zbirati cerkvu i ta zalishilasya lezhati rozibranoyu Natomist u Yasonci stvorili moskvofilsku chitalnyu imeni Kachkovskogo v hati Antona Zorili Persha svitova vijna Pered samoyu Pershoyu svitovoyu vijnoyu v 1914 r svyashenik vtik do Rosiyi zabravshi z soboyu vsi metrichni knigi i plebanski dokumenti U vijsko mobilizuvali kilkanadcyat cholovikiv sered yakih Dmitro Pelesh i Dmitro Kopcha voyuvali na rosijskomu fronti a Ivan Vasenko i Fedko Pelesh na italijskomu kilka zaginulo a Dukach Doklya povernuvsya poranenim u nogu Na pochatku vijni v Talergof za donosom yevreya Hayima za moskvofilstvo buli vivezeni Anton Zorilo Petro i Andrij Peleshi Yurko Shveda rodina Romanchakiv Reshta selyan z radistyu chekali zvilnennya vid Avstriyi odnak prihid rosijskih vijsk prinis selyanam obov yazok yih goduvati V selyan bulo zabrano vsi zapasi zbizhzhya i sina pticyu i hudobu a zalisheno tilki po odnij korovi na rodinu ta j tu ne bulo chim goduvati Zapanuvav zhahlivij golod i sered oslablenih golodom selyan pochalisya epidemiyi ta chislenni smerti v kozhnij rodini V 1915 r na teritoriyi sela tochilisya zapekli boyi vid yakih zgorili selo i cerkva ta zalishilis 2 vijskovi cvintari Razom z rosijskimi vijskami vtekla chastina molodih lyudej zi strahu za spivrobitnictvo z rosijskoyu vladoyu ta vid mobilizaciyi do avstrijskogo vijska Petro Kopcha i Vasil Gracon povernulisya pislya kilkarichnih poneviryan a Ivan Zorilo j Ivan Kopcha nikoli ne povernulisya Druga Rich Pospolita Pislya rozpadu Avstro Ugorshini v 1918 r polyaki sprobuvali mobilizuvati zhiteliv Krivogo do polskogo vijska odnak ti perehovuvalis do kincya vijni v navkolishnih lisah Ekonomichne stanovishe bulo duzhe vazhkim pracyu znahodili hiba na vlasnij zemli Za Polshi legshe bulo viyihati do Kanadi ale stalo vazhko do SShA dovodilosya rushati v obhid cherez Chehoslovachchinu Zrazkovimi sadivnikami stali Mihajlo Vasilko Vasil Romanchak Seman Smij Gric Kopcha Yurko Zorilo Stefan Gajtko Vasil Gracon Kilka zajnyalisya kontrabandoyu ale buli pijmani ta vikazali organizatora yevreya Hayima tozh yih vidpustili a Hayima pokarali i tovar konfiskuvali Dovkola sela bulo bagato lisu zdebilshogo hvojnogo Kozhen gospodar mav svij lis i ce bulo spravzhnim bagatstvom Yaksho mav chim zavezti derevinu do Gorlic to mig stverdzhuvati sho groshi rostut u lisi Lyudi odnak gospodaryuvali oshadlivo i beregli lis dlya ditej Vikoristovuvali tilki na pobudovu hat virobnictvo gontu ta na opalennya Odnak ci vikovi lisi buli varvarski virubani pislya viselennya lemkiv Selo slavilosya svoyimi budivelnikami i stolyarami najlipshimi buli Aftan Kopcha Andrij Zorilo Stefan Gajtko i Stefan Smij Najkrashi vozi robiv Gnat Zorilo Vpravnimi kovalyami buli Dmitro Kvochka i polyak Skurskij yakij viyihav na pochatku vijni Bula j oliyarnya Vasilya Romanchaka Andrij Gajtko navchivsya shevskogo remesla v Gorlici a Ivan Gajtko Demko Onushak i Yurko Zorilo buli samouchkami Perukarstvom zajmavsya Demko Onushak A Vasil Gracon rvav zubi Postupovo selyani gurtom vidbuduvali zrujnovane Zhiteli sela povernuli rozibranu radocinsku cerkvu z Yasonki u Krive zibrali i pochali budivnictvo novoyi Znovu 5 rokiv buduvali u Krivomu cerkvu z dopomogoyu emigrantiv i v 1924 r osvyatili Zbuduvali u Krivomu i shkolu V 1920 h rokah zasnuvali chitalnyu Prosviti v hati gazdi Mihalika yaku polska policiya nezabarom zaboronila i trivalo peresliduvala gazdu i svyashenika Zvilnili miscevih lemkivskih vchiteliv i prislali polku Gabelyu yaka ne volodila lemkivskoyu movoyu vela uroki tilki polskoyu i primushuvala molitis Otche nash polskoyu lishe chastina uchniv vidmovlyalas V 1933 r tomu sho Volovec perejshov na shizmu 1927 1928 rp a Krive ni selo distala vid Ordinariyatu v Peremishli dozvil na budovu vlasnogo prihodstva u sebe de togo zh roku vzhe poselivsya paroh Volodimir Gajdukevich Jogo gromadsku diyalnist i roboti z oporyadzhennya cerkvi perervala vijna koli v pershi dni polyaki jogo areshtuvali i vidpravili do v yaznici v Gorlici dali do Berezi Kartuzkoyi zvidki povernuvsya vzhe v kinci listopada Do 1946 r v seli Krive bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi nalezhali takozh Volovec i Banicya Metrichni knigi velisya z 1784 r Vlitku 1939 r Hayim spaliv svij magazin zabrav strahovku i viyihav do Palestini U seli bulo chisto lemkivske naselennya z 300 zhiteliv sela vsi 300 ukrayinci Druga svitova vijna Navesni i vlitku 1939 r usih zastavlyali pracyuvati na budivnictvi ukriplen mizh Gladishovom Pantnoyu i Malastovom a yaksho mav koni to z konyami Ale nimci legko zdolali tankami ti ukriplennya Do vijska mobilizuvali kilkoh cholovikiv z nih Andrij Shopa i Gric Kopcha povernulisya do Yasonki a Fecko Shopa i Stefan Zorilo vsyu vijnu buli v nevoli v Nimechchini a pislya vijni viyihali do Avstraliyi i Kanadi Pislya prihodu nimciv shkolu viddali ukrayincyam i uroki do 1945 r vela ukrayinskoyu movoyu druzhina svyashenika Lyubomira Gajdukevich yaka takozh keruvala cerkovnim i shkilnim horom vikladala nimecku movu Dopomagav yij otec V Gajdukevich yakij navchav religiyi geografiyi fizichnogo vihovannya istoriyi provadiv teatralnij gurtok organizuvav chitalnyu Takozh pochali dogodovuvati ditej davali hlib z margarinom chi marmeladom makaroni chornu kavu Nimcyami buv priznachenij soltis na tri sela Gric Kec z Banici pidsoltisom Seman Smij z Yasonki vijtom gmini Gladishiv do neyi vvijshlo selo Kobanij komendantom policiyi nimec Duve Z pochatku 1940 r do Nimechchini na pidnevilnu pracyu vivezli kilkanadcyat osib Usih nimci obklali visokimi kontingentami moloka i hudobi ta zastavlyali pracyuvati na duzhe vazhkomu vivezenni derevini U seli utvorilas grupa yaka zajmalasya kontrabandoyu na slovackij bik Do neyi vhodili Ivan i Fecko Zorilo Vasil Romanchak Timko Shveda Dmitro Kvochka Anton Gatalovich ta she kilka Ale cherez posilennya kari azh do rozstrilu pripinili kontrabandu V 1944 r vsih zastavlyali kopati okopi kolo Snitnici Naprikinci lita 1944 r front na 4 misyaci zupinivsya v nedalekij Tihani grimila artileriya i zhiteli sil Tihanya Zhidivske Rozstajne Grab Ozhinna zmusheni buli vtikati Bagato z nih znajshli pritulok v rodichiv u Yasonci Z nih zalishilas tilki rodina dvoyuridnoyi sestri v Nasti Zorilo Vtikachiv yaki ne viyihali v dovzheleznij kavalkadi na zahid ne mayuchi kudi povertatis sela buli zrivnyani z zemleyu primusovo vivezli do SRSR V pershih chislah sichnya 1945 r ishli vperti boyi Nimci v seli vlashtuvali skladi harchiv i amuniciyi yaki zalishilis selyanam pislya vidstupu Pislya prihodu Chervonoyi Armiyi kilka hlopciv zgolosilisya dobrovolcyami a inshih mobilizuvali primusovo Tozh voni voyuvali v Chehiyi obslugovuvali vijskovi transporti gnali hudobu z Nimechchini do SRSR Povoyennij chas Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2021 Na pochatku 1946 r v okolicyah sela z yavivsya viddil UPA V zasidci na armijskij transport iz proviantom na mezhi z Chornoyu zaginuli krim polskih voyakiv kilka lemkiv z Graba yaki nerozvazhlivo jshli poryad Inshogo razu v tomu zh misci povstanci povisili Pigosha z Graba za donosi polyakam To buli tyazhki chasi koli vden prihodili polyaki a vnochi partizani Spochatku zhiteli sela zi strahu donosili na partizaniv polyakam ale pislya povishannya Pigosha sidili vzhe tiho Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pid vplivom radyanskoyi propagandi kilka rodin viyihali v SRSR V 1946 r kilkoh areshtovano sered nih otec Gajdukevich a nadali vislano v SRSR reshtu zh 182 zhiteli 9 chervnya 1947 r pid chas operaciyi Visla deportuvali na Poverneni Zemli Selo obstupila 6 diviziya pihoti Vijska polskogo i dali kilkadesyat hvilin na zbirannya Nihto ne znav kudi vivozyat na shid chi na zahid Tih hto ne hotiv iti viganyali udarami prikladiv karabiniv Usih zignali v kupu i gnali cherez Krive perelyakani zhiteli yakogo sposterigali vidovishe z hat Popri protesti soldativ vsi zatrimalisya kolo cerkvi i kozhen zajshov uklyak i pomolivsya Takozh po dorozi kolo Banici vijshli kilka vcililih rodin i proshalisya Na nich rozmistilisya v porozhnih hatah Gladishova zhiteliv yakih zabrali za den do togo krim tih kilkoh rodin yaki buli gromadyanami SShA Nastupnogo 10 chervnya gnali vsih azh do Zaguzhan de u tabori trimali 3 dobi Dali polovinu vignali na stanciyu de v telyachij vagon zaganyali po dvi rodini razom iz hudoboyu Doluchili takozh kilka rodin iz Macini Velikoyi 13 chervnya virushiv transport z Gorlici v nevidome Po dorozi zupinili v Osvencimi na gigiyenichnu chistku v hodi yakoyi zabrani j uv yazneni v konctabori Yavozhno Semen i Yakim Vasenko ta Petro Dzopa yakogo trimali v konctabori dva roki Punktom priznachennya transportu buli okolici Legnici Radoshic Voluva i Scinavi Drugij transport iz Zaguzhan viyihav 14 chervnya i pribuv do okolic Poznani Teritoriyu zh znelyudnilogo sela priyednali do Krivogo Pislya polegshennya komunistichnogo rezhimu z 1955 r 60 rodin z viselenih zhiteliv Yasonki neodnorazovo pismovo prosili dozvolu povernutisya v ridne selo ale zhodnogo razu yim ne dozvolili cogo cherez sho voni zalishilisya na Povernenih Zemlyah Porozhni zh hati postupovo rujnuvalisya i v 1961 r z ponad 60 hizh zalishalosya tilki dvi SuchasnistNe zbereglosya zhodnogo lemkivskogo budinku nayavni zh kilka budivel zbudovani piznishe derzhgospom Kolishnya silska vulicya pomitna pomizh trav a obich neyi stoyat kilka kam yanih i zaliznih hrestiv i skulptur PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24 DzherelaShematizm greko katolickoyi yeparhiyi Lemkivshini Lviv 1936 s 21 22 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Jasionka 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 481 pol Jasionka k Gladyszowa opis foto 6 travnya 2021 u Wayback Machine pol Apokryf Ruski 29 bereznya 2019 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Malopolske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi