Яструб ящірколов Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Яструб-ящірколов

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина:	Яструбові (Accipitridae)
Підродина:	Harpaginae
Рід:	*Яструб-ящірколов (Kaupifalco)* Bonaparte, 1854
Вид:	Яструб-ящірколов

Біноміальна назва

Kaupifalco monogrammicus
(Temminck, 1824)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Falco monogrammicus Temminck, 1824

Посилання

Вікісховище:	Kaupifalco monogrammicus
Віківиди:	Kaupifalco monogrammicus
EOL:	1047312
ITIS:	175534
МСОП:	22695421
NCBI:	223780

Я́струб-ящірко́лов (Kaupifalco monogrammicus) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Це єдиний представник монотипового роду Яструб-ящірколов (Kaupifalco).

Опис

Яструб-ящірколов (Національний парк Дельта Салума, Сенегал)

Яструб-ящірколов — відносно невеликий, кремезний хижий птах з великою головою, коротким дзьобом і довгими лапами. Його середня довжина становить 30-38 см, розмах крил 63–79 см. Самці важать 220–275 г, самиці 282–340 г. Голова, шия, груди і верхня частина тіла сірі. На білому горлі є характерна вертикальна чорна смуга. Живіт смугастий, сіро-білий. Нижня сторона крил біла, кінчики крил темні. Хвіст чорний з однією, рідше двома білими смугами, на кінці білий. Колір очей варіюється від темно-червонувато-карого до чорного. Восковиця і лапи червоні або оранжево-червоні. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення дорослих птахів, однак крила у них мають коричнюватий відтінок, а восковиця і лапи оранжево-жовті.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

K. m. monogrammicus (Temminck, 1824) — від Сенегалу і Гамбії до Ефіопії і Кенії;
K. m. meridionalis (Hartlaub, 1860) — від південної Кенії до Анголи, Намібії і ПАР.

Поширення і екологія

Яструби-ящірколови живуть у лісистих саванах і рідколіссях, в міомбо, на узліссях тропічних лісів, в галерейних лісах, чагарникових заростях і садах. Ведуть переважно осілий спосіб життя. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря, місцями на висоті до 3000 м над рівнем моря. Вони живляться безхребетними, плазунами і ссавцями, на яких чатують, сидячи на гілці на висоті від 8 до 10 м над землею. В Західній Африці їх раціон на 61% складається з прямокрилих комах, на 27% з ящірок (зокрема з африканських мабуй і агам) і на 10% з дрібних гризунів. В Південній Африці основою їх раціону є ящірки, дрібні змії і терміти.

Яструби-ящірколови є моногамними птахами, утворюють тривалі пари. Сезон розмноження в Західній Африці триває з лютого по квітень, в Судані з березня по червень, в Східній Африці з січня по березень і з серпня по жовтень, в Малаві з серпня по грудень. В ДР Конго яструби-ящірколови розмножуються протягом всього року. Гніздо чашоподібне, компактне, діаметром 40 см і глибиною 15 см, робиться з гілочок, встелюється мохом, лишайником, сухою травою і листям, розміщується на дереві, в розвилці між гілками, на висоті від 3 до 25 м над землею. Іноді яструби-ящірколови можуть захоплювати чужі гнізда. В кладці від 1 до 3 білих яєць, розміром 45×36 мм. Інкубаційний період триває 32-32 дні, насиджують переважно самиці. Пташенята покидають гніздо через 40 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 50 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). Kaupifalco monogrammicus.
J. C. Temminck: Nouveau recueil de planches coloriées d’oiseaux. Pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4º de l’Imprimerie royale, 1770. Strasburg: Chez Legras Imbert et Comp., 1824, ss. 182–183.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
James Ferguson-Lees, David A. Christie: Raptors of the World. Londyn: Christopher Helm, 2001, ss. 613–615. .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 квітня 2022.
Thiollay, J.M. (15 червня 1988). Comparative foraging adaptations of small raptors in a dense African savanna. Ibis. 132: 42—47. doi:10.1111/j.1474-919x.1990.tb01015.x.
A. D. Lewis. Unusual prey of lizard buzzard Kaupifalco monogrammicus. „Scopus”. 7 (1), s. 92, 1983.

Джерела

Lizard buzzard - Species text in The Atlas of Southern African Birds

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Kaupifalco monogrammicus.

[autor-2] J. C. Temminck: Nouveau recueil de planches coloriées d’oiseaux. Pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4º de l’Imprimerie royale, 1770. Strasburg: Chez Legras Imbert et Comp., 1824, ss. 182–183.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ferrguson&christie-4] James Ferguson-Lees, David A. Christie: Raptors of the World. Londyn: Christopher Helm, 2001, ss. 613–615. .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 квітня 2022.

[:1-6] Thiollay, J.M. (15 червня 1988). Comparative foraging adaptations of small raptors in a dense African savanna. Ibis. 132: 42—47. doi:10.1111/j.1474-919x.1990.tb01015.x.

[scopus7-7] A. D. Lewis. Unusual prey of lizard buzzard Kaupifalco monogrammicus. „Scopus”. 7 (1), s. 92, 1983.