Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян зі Щекоцинів і Войцехова, Ян Щекоцький гербу Одровонж (пом. січень 1462) — військовий і державний діяч Королівства Польського, підкоморій люблінський (1436—1439), стольник сандомирський (1439—1462), маршалок надвірний (1454—1455); староста люблінський (1439—1462) і ґрудзьондзький (1455—1459).
| Ян зі Щекоцинів і Войцехова пол. Jan ze Szczekocin i Wojciechowa | ||
 | ||
| Родовий герб Одровонж | ||
| ||
|---|---|---|
| 1436 — 1439 | ||
| Монарх: | Владислав III Варненчик | |
| Наступник: | Ян Куропатва | |
| ||
| 1439 — 1462 | ||
| Монарх: | Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик | |
| Попередник: | [pl] | |
| Наступник: | Томаш із Санциґнюва | |
| ||
| 22 вересня 1454 — 13 січня 1455 | ||
| Монарх: | Казимир IV Ягеллончик | |
| Попередник: | Ян Бейзат із Мокрського | |
| Наступник: | Ян Куропатва | |
| Смерть: | 1462[1] | |
| Країна: |  Королівство Польське | |
| Батько: | Ян зі Щекоцинів[d] | |
| Мати: | Офка з Вельґомлинів | |
| Шлюб: | Катажина Чайка з Явора | |
| Діти: | Збіґнєв, Генрик, Анна, Катажина, Зофія | |
Життєпис
Ян був наймолодшим сином каштеляна завихостського, вішьлицького та люблінського, старости генерального Великопольського [pl] і Офки, доньки Збіґнєва з Вельґомлинів. Мав двох братів — Пйотра Воду та Добєслава.
Вперше згадується у документах 27 грудня 1424 року. Разом із батьком і братами склав 29 березня 1425 року в Сєрадзі присягу вірності королеві Владиславові Яґайлу, пообіцявши, що тенути Ольштин і Бобровники не дістануться нікому, крім монарха, а в разі його смерті — лише королевичу Владиславу або королеві Ядвізі.
У липні 1428 року взяв участь у поході великого литовського князя Вітовта на Новгород, під час якого військовий досвід та лицарське звання.
Наприкінці травня 1436 року став першим осібним підкоморієм люблінським, який не поєднував цей уряд із урядом підкоморія сандомирського. Перебував на посаді до кінця лютого 1439 року.
25 квітня 1438 року в Новому Корчині Ян зі Щекочинів став членом [pl], спрямованої проти каштеляна бецького Спитка з Мельштина. За різними даними, з кінця 1438 чи з травня 1439 року став старостою люблінським. У лютому 1439 року був призначений також стольником сандомирським. Обидві посади обіймав до кінця життя.
Як довірена особа при дворі, Щекоцький серед інших супроводжував у травні 1440 року королевича Казимира до Литви. Там він виступав проти проголошення останнього у Вільні 29 червня цього ж року, всупереч намірам польського двору, великим князем литовським.
З весни 1441 року Ян перебував у оточенні короля Владислава в Угорщині. У травні 1442 року, під час повернення до Польщі, військо під час постою в Егері було атаковане відділами чехів і німців. Упродовж збройної сутички Ян Щекоцький і [pl] були поранені. Протягом 1443—1446 років як асесор чи учасник судового процесу регулярно з'являвся на рочках судових земських у Любліні, як староста брав участь у судах над люблінськими міщанами.
У червні 1447 року Щекоцький декілька днів приймав у себе в Любліні Казимира Ягеллончика, який прямував на коронацію до Кракова; за інформацією Яна Длугоша, останній його за це щедро винагородив. У липні супроводжував короля під час об'їзду Великопольщі, пізніше відбув із монархом до Русі, зокрема, відвідав Львів.
На Люблінському з'їзді в грудні 1452 року Ян зі Щекоцинів разом із Яном Куропатвою був призначений одним із керівників походу затяжних військ проти князя освенцимського [pl], який спільно з князем тошецьким [pl] вторглися на польсько-сілезьке пограниччя. На початку 1453 року учасники походу взяли в облогу замок у Освенцимі й змусили князя Яна віддати в заставу все Освенцимське князівство до виплати компенсації за збитки.
У липні 1454 Ян зі Щекоцинів був у Ґрудзьондзі, на спільному з'їзді Казимира IV Ягеллончика з сановниками Пруссії. Потім був призначений командиром військового відділу, що складався з близько 400 вершників, який узяв участь у військових діях проти тевтонських лицарів. Імовірно, саме тоді й у зв'язку з цим завданням він був призначений надвірним маршалком (виступає з цим титулом від 22 вересня 1454 року до 13 січня 1455 року за одночасного перебування на цій посаді Яна Бейзата з Мокрського). Влітку 1454 року керував надвірними хоругвами під Мальборком, підтримуючи сили [pl] під час облоги міста, проте 1 серпня зазнав значних втрат у сутичці з захисниками замку. Дізнавшись про [pl] (18 вересня), не чекаючи наказу короля, вранці 21 вересня лицарі в паніці покинули облогу та відступили до Хелмінської землі. Наприкінці вересня Щекоцький перебував у Ґрудзьондзькому замку, ймовірно, вже як місцевий староста (вперше з цим титулом згадується 13 січня 1455 року). Він листувався з великим магістром Тевтонського ордену Людвігом фон Ерліхсгаузеном, зокрема, щодо звільнення в'язнів.
1457 року супроводжував короля під час його урочистого в'їзду до Ґданська. 12 жовтня 1458 року привісив свою печатку до акту польсько-тевтонського перемир'я, укладеного в Прабутах. 26 січня 1459 року востаннє згадується як староста ґрудзьондзький.
Ян Щекоцький підтримував контакти з людьми різних політичних поглядів, але переважно з тими, хто був пов'язаний з королівським двором. Його стосунки з родиною були добрими, він встановив близькі відносини з Яном Куропатвою, [pl] і Яном Ритв'янськими та Пілецькими, а також з деякими представниками місцевої ієрархії Люблінської землі.
Ян зі Щекоцинів ще був живий на переломі 1461 i 1462 років. Згадується як померлий у люблінських земських книгах 18 січня 1462 року.
Маєтності
29 листопада 1426 року батько Яна Щекоцького заповів синам свої маєтки в Краківській і Люблінській землях. Останній протягом усього життя писався «зі Щекоцинів», хоча не був власником цього міста. Після смерті батька 1433 року Ян із братами провели поділ дідичних маєтностей, в результаті якого йому дістався ключ Войцеховський у Люблінській землі, до складу якого входили: Войцехув, Машкі, Сварочин, Палікіє та Бонткі (частина Машків). Йогшо резиденцією був збудований батьком мурований двір у Войцехові.
Дідичні маєтки Ян розширив 1456 року, придбавши Понікводу (тепер частина міста Люблін). Тоді ж до його володіння потрапили королівські села Ратиборовичі та Кремпець. Він також розпоряджався тенутами, які були принесені йому дружиною як посаг: Піляшковиці на Люблінщині та Нисько й Заосиці на річці Сян у Сандомирській пущі та Млодзеюв Люблінського воєводства. Як староста він тримав також тенути в Шьвіднику-Дужому (1457), Пшибиславицях (1436—1442) та, ймовірно, в Яновицях.
Сім'я
Ян зі Щекоцинів близько 1430 року одружився з Катажиною, донькою королівського придворного Міколая Чайки з Явора, родичкою краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького. Подружжя мало 5 дітей:
- Збіґнєв (пом. 1490) — канонік сандомирський, староста люблінський (1468—1469);
- Генрик (пом. 1466) — староста люблінський (1462—1466);
- Анна (пом. після 1487) — дружина великого маршалка коронного, каштеляна сандомирського та воєводи краківського Яна Ритв'янського;
- Катажина (пом. 1481) — дружина каштеляна малоґоського, сондецького та войніцького Анджея Тенчинського (пом. 1503);
- Зофія (пом. бл. 1489) — дружина каштеляна бецького, сондецького та вішьлицького, воєводи руського та сандомирського Яна Пілецького.
Примітки
- Sejm-Wielki.pl — 2002.
- Renata Trawka, Jan Szczekocki ze Szczekocin i Wojciechowa h. Odrowąż. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 143—144.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 292.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 217.
- Rozbójnicy Skrzyńscy herbu Łabędź.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 85.
- Przybysławice. Miejscowości – część ekspercka. Centrum Badań nad Historią Regionalną i Lokalną UMCS.
- Jacek Laberschek, Początki i rozwój miasta Szczekociny do końca XV w. Potomkowie: Piotra Wody, Dobiesława i Jana. Cz. 10. Stowarzyszenie Miłośników Historii Szczekocin i Okolic.
Джерела
- Renata Trawka, Szczekocki Jan (zm. 1462), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 47, Szaniawski Józef Kalasanty — Szeliga (Scheliga, Seliga) Franciszek, Kraków; Wrocław, Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Societas Vistulana, 2010—2011, s. 238—243.
Посилання
- Renata Trawka, Jan Szczekocki ze Szczekocin i Wojciechowa h. Odrowąż. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Yan zi Shekociniv Yan zi Shekociniv i Vojcehova Yan Shekockij gerbu Odrovonzh pom sichen 1462 vijskovij i derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo pidkomorij lyublinskij 1436 1439 stolnik sandomirskij 1439 1462 marshalok nadvirnij 1454 1455 starosta lyublinskij 1439 1462 i grudzondzkij 1455 1459 Yan zi Shekociniv i Vojcehova pol Jan ze Szczekocin i Wojciechowa Rodovij gerb Odrovonzh Lyublinskij pidkomorij 1436 1439 Monarh Vladislav III Varnenchik Nastupnik Yan Kuropatva Sandomirskij stolnik 1439 1462 Monarh Vladislav III Varnenchik Kazimir IV Yagellonchik Poperednik Mikolaj Povala z Tachova pl Nastupnik Tomash iz Sancignyuva Marshalok nadvirnij 22 veresnya 1454 13 sichnya 1455 Monarh Kazimir IV Yagellonchik Poperednik Yan Bejzat iz Mokrskogo Nastupnik Yan Kuropatva Smert 1462 1 Krayina Korolivstvo PolskeBatko Yan zi Shekociniv d Mati Ofka z VelgomlinivShlyub Katazhina Chajka z YavoraDiti Zbignyev Genrik Anna Katazhina Zofiya Zmist 1 Zhittyepis 2 Mayetnosti 3 Sim ya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepisred Yan buv najmolodshim sinom kashtelyana zavihostskogo vishlickogo ta lyublinskogo starosti generalnogo Velikopolskogo Yana zi Shekociniv pl i Ofki donki Zbignyeva z Velgomliniv Mav dvoh brativ Pjotra Vodu ta Dobyeslava Vpershe zgaduyetsya u dokumentah 27 grudnya 1424 roku Razom iz batkom i bratami sklav 29 bereznya 1425 roku v Syeradzi prisyagu virnosti korolevi Vladislavovi Yagajlu poobicyavshi sho tenuti Olshtin i Bobrovniki ne distanutsya nikomu krim monarha a v razi jogo smerti lishe korolevichu Vladislavu abo korolevi Yadvizi 2 U lipni 1428 roku vzyav uchast u pohodi velikogo litovskogo knyazya Vitovta na Novgorod pid chas yakogo vijskovij dosvid ta licarske zvannya 2 Naprikinci travnya 1436 roku stav pershim osibnim pidkomoriyem lyublinskim yakij ne poyednuvav cej uryad iz uryadom pidkomoriya sandomirskogo Perebuvav na posadi do kincya lyutogo 1439 roku 3 25 kvitnya 1438 roku v Novomu Korchini Yan zi Shekochiniv stav chlenom konfederaciyi Zbignyeva Oleshnickogo pl spryamovanoyi proti kashtelyana beckogo Spitka z Melshtina 2 Za riznimi danimi z kincya 1438 chi z travnya 1439 roku stav starostoyu lyublinskim 4 U lyutomu 1439 roku buv priznachenij takozh stolnikom sandomirskim 5 Obidvi posadi obijmav do kincya zhittya Yak dovirena osoba pri dvori Shekockij sered inshih suprovodzhuvav u travni 1440 roku korolevicha Kazimira do Litvi Tam vin vistupav proti progoloshennya ostannogo u Vilni 29 chervnya cogo zh roku vsuperech namiram polskogo dvoru velikim knyazem litovskim 2 Z vesni 1441 roku Yan perebuvav u otochenni korolya Vladislava v Ugorshini U travni 1442 roku pid chas povernennya do Polshi vijsko pid chas postoyu v Egeri bulo atakovane viddilami chehiv i nimciv Uprodovzh zbrojnoyi sutichki Yan Shekockij i Yan Gincha z Rogova pl buli poraneni Protyagom 1443 1446 rokiv yak asesor chi uchasnik sudovogo procesu regulyarno z yavlyavsya na rochkah sudovih zemskih u Lyublini yak starosta brav uchast u sudah nad lyublinskimi mishanami 2 U chervni 1447 roku Shekockij dekilka dniv prijmav u sebe v Lyublini Kazimira Yagellonchika yakij pryamuvav na koronaciyu do Krakova za informaciyeyu Yana Dlugosha ostannij jogo za ce shedro vinagorodiv U lipni suprovodzhuvav korolya pid chas ob yizdu Velikopolshi piznishe vidbuv iz monarhom do Rusi zokrema vidvidav Lviv 2 Na Lyublinskomu z yizdi v grudni 1452 roku Yan zi Shekociniv razom iz Yanom Kuropatvoyu buv priznachenij odnim iz kerivnikiv pohodu zatyazhnih vijsk proti knyazya osvencimskogo Yana IV pl yakij spilno z knyazem tosheckim Pshemislavom pl vtorglisya na polsko silezke pogranichchya Na pochatku 1453 roku uchasniki pohodu vzyali v oblogu zamok u Osvencimi j zmusili knyazya Yana viddati v zastavu vse Osvencimske knyazivstvo do viplati kompensaciyi za zbitki 6 U lipni 1454 Yan zi Shekociniv buv u Grudzondzi na spilnomu z yizdi Kazimira IV Yagellonchika z sanovnikami Prussiyi Potim buv priznachenij komandirom vijskovogo viddilu sho skladavsya z blizko 400 vershnikiv yakij uzyav uchast u vijskovih diyah proti tevtonskih licariv Imovirno same todi j u zv yazku z cim zavdannyam vin buv priznachenij nadvirnim marshalkom vistupaye z cim titulom vid 22 veresnya 1454 roku do 13 sichnya 1455 roku za odnochasnogo perebuvannya na cij posadi Yana Bejzata z Mokrskogo 7 Vlitku 1454 roku keruvav nadvirnimi horugvami pid Malborkom pidtrimuyuchi sili Prusskogo soyuzu pl pid chas oblogi mista prote 1 serpnya zaznav znachnih vtrat u sutichci z zahisnikami zamku Diznavshis pro porazku pid Hojnicyami pl 18 veresnya ne chekayuchi nakazu korolya vranci 21 veresnya licari v panici pokinuli oblogu ta vidstupili do Helminskoyi zemli Naprikinci veresnya Shekockij perebuvav u Grudzondzkomu zamku jmovirno vzhe yak miscevij starosta vpershe z cim titulom zgaduyetsya 13 sichnya 1455 roku Vin listuvavsya z velikim magistrom Tevtonskogo ordenu Lyudvigom fon Erlihsgauzenom zokrema shodo zvilnennya v yazniv 2 1457 roku suprovodzhuvav korolya pid chas jogo urochistogo v yizdu do Gdanska 12 zhovtnya 1458 roku privisiv svoyu pechatku do aktu polsko tevtonskogo peremir ya ukladenogo v Prabutah 26 sichnya 1459 roku vostannye zgaduyetsya yak starosta grudzondzkij 2 Yan Shekockij pidtrimuvav kontakti z lyudmi riznih politichnih poglyadiv ale perevazhno z timi hto buv pov yazanij z korolivskim dvorom Jogo stosunki z rodinoyu buli dobrimi vin vstanoviv blizki vidnosini z Yanom Kuropatvoyu Dzyerslavom pl i Yanom Ritv yanskimi ta Pileckimi a takozh z deyakimi predstavnikami miscevoyi iyerarhiyi Lyublinskoyi zemli 2 Yan zi Shekociniv she buv zhivij na perelomi 1461 i 1462 rokiv Zgaduyetsya yak pomerlij u lyublinskih zemskih knigah 18 sichnya 1462 roku 2 Mayetnostired 29 listopada 1426 roku batko Yana Shekockogo zapoviv sinam svoyi mayetki v Krakivskij i Lyublinskij zemlyah Ostannij protyagom usogo zhittya pisavsya zi Shekociniv hocha ne buv vlasnikom cogo mista Pislya smerti batka 1433 roku Yan iz bratami proveli podil didichnih mayetnostej v rezultati yakogo jomu distavsya klyuch Vojcehovskij u Lyublinskij zemli do skladu yakogo vhodili Vojcehuv Mashki Svarochin Palikiye ta Bontki chastina Mashkiv Jogsho rezidenciyeyu buv zbudovanij batkom murovanij dvir u Vojcehovi 2 Didichni mayetki Yan rozshiriv 1456 roku pridbavshi Ponikvodu teper chastina mista Lyublin Todi zh do jogo volodinnya potrapili korolivski sela Ratiborovichi ta Krempec Vin takozh rozporyadzhavsya tenutami yaki buli prineseni jomu druzhinoyu yak posag Pilyashkovici na Lyublinshini ta Nisko j Zaosici na richci Syan u Sandomirskij pushi ta Mlodzeyuv Lyublinskogo voyevodstva Yak starosta vin trimav takozh tenuti v Shvidniku Duzhomu 1457 Pshibislavicyah 1436 1442 8 ta jmovirno v Yanovicyah 2 Sim yared Yan zi Shekociniv blizko 1430 roku odruzhivsya z Katazhinoyu donkoyu korolivskogo pridvornogo Mikolaya Chajki z Yavora rodichkoyu krakivskogo yepiskopa Zbignyeva Oleshnickogo Podruzhzhya malo 5 ditej Zbignyev pom 1490 kanonik sandomirskij starosta lyublinskij 1468 1469 Genrik pom 1466 starosta lyublinskij 1462 1466 Anna pom pislya 1487 druzhina velikogo marshalka koronnogo kashtelyana sandomirskogo ta voyevodi krakivskogo Yana Ritv yanskogo Katazhina pom 1481 druzhina kashtelyana malogoskogo sondeckogo ta vojnickogo Andzheya Tenchinskogo pom 1503 Zofiya pom bl 1489 druzhina kashtelyana beckogo sondeckogo ta vishlickogo voyevodi ruskogo ta sandomirskogo Yana Pileckogo 9 Primitkired Sejm Wielki pl 2002 d Track Q93482363 a b v g d e zh i k l m n Renata Trawka Jan Szczekocki ze Szczekocin i Wojciechowa h Odrowaz Internetowy Polski Slownik Biograficzny Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 143 144 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 292 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 217 Rozbojnicy Skrzynscy herbu Labedz Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 85 Przybyslawice Miejscowosci czesc ekspercka Centrum Badan nad Historia Regionalna i Lokalna UMCS Jacek Laberschek Poczatki i rozwoj miasta Szczekociny do konca XV w Potomkowie Piotra Wody Dobieslawa i Jana Cz 10 Stowarzyszenie Milosnikow Historii Szczekocin i Okolic Dzherelared Renata Trawka Szczekocki Jan zm 1462 w Polski slownik biograficzny T 47 Szaniawski Jozef Kalasanty Szeliga Scheliga Seliga Franciszek Krakow Wroclaw Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Societas Vistulana 2010 2011 s 238 243 Posilannyared Renata Trawka Jan Szczekocki ze Szczekocin i Wojciechowa h Odrowaz Internetowy Polski Slownik Biograficzny Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan zi Shekociniv pom 1462 amp oldid 43339854