Я лта селище в Україні в Мангушській селищній громаді Маріупольського району Донецької області Населення 5256 осіб 2015

Недалеко від селища, біля основи Білосарайської коси, росте сосновий гай площею 4 га, висаджена ентузіастами Жданівського лісгоспу. Поруч розташовується орнітологічний заказник «Приазовський чапельник», що входить до складу природного національного парку «Меотида».

У Ялті міститься відділ прикордонної служби «Ялта» Донецького прикордонного загону.

Клімат

У Ялті переважає континентальний клімат, який пом'якшується впливом Азовського моря. Літо завжди спекотне. Вода в морі прогрівається дуже швидко і вже в середині травня досягає 20—22°C, а в липні-серпні — 26—28 °C. Кількість опадів — 380 мм на рік.

Адміністративний устрій

Селище міського типу Ялта — адміністративний центр Ялтинського селищної ради, в який входять також села Азовське та Юр'ївка.

Назва

Ялта, грецькою Яліта, що походить від румейських «яло» (море) і «ялос» (морське узбережжя). Катойконіми: ялтинський, ялтинська, ялтинці, яльтинет.

Історія

Селище засноване у 1780 греками, які переселились із Криму і назване на честь кримської Ялти. Переселенці походили з міста Ялти та сіл Верхньої та Нижньої Аутки, Масандри, Магарача, Нікіти, Великого Ломбата та Малого Ламбата.

У перший же рік поселенці Ялти побудували спочатку з місцевого каменю невелику церкву Іоанна Златоустого, а 1784 року була побудована і освячена велика кам'яна церква з тією ж назвою. Богослужіння велося грецькою (румейською) мовою. 1873 року було запроваджено богослужіння церковнослов'янською мовою, а священики були вже суто росіяни. У той же час з'явилися метричні книги.

У 1876 році в Ялті вперше була відкрита двокласну церковно-парафіяльна школа російською мовою. Перші вчителі не знали грецької, а учні російської мови. До цього населення Ялти було не грамотне не знаючи грамоти.

В кінці XIX століття в Ялті були відкриті 2 чотириповерхові школи, побудовані на кошти повітового земства, мешканці називали їх «земськими».

У кінці XIX століття Маріупольська єпархія дала згоду і частково фінансувала будівництво великої кам'яної церкви, яка була освячена в день Івана Купали, румейською «Ай-Ян». Цей день в Ялті церквою та парафіянами відзначався як храмове свято.

У 1912 році в с. Ялта було 999 будинків, в яких проживало 6056 осіб: 3094 чоловіків та 2962 жінок. У селі діяла одна церква, 4 школи, мешкали урядник, лікар і фельдшер. Працювали 6 вітряних млинів і 2 заводи з виробництва дахівки.

Радянська влада встановлена в січні 1918 року. У роки громадянської війни створений у селі місцевими жителями В. П. Шурдою та О. В. Лук'яновим повстанський загін бився з денікінцями. 5 травня 1919 року під с. Троянами Бердянського повіту загін оточили махновці. Після жорстокої сутички частина бійців разом з В. П. Шурдою потрапила у полон і була розстріляна. 19 жовтня 1920 року в селі організувалася трудова артіль «Артільна сім'я». 1921 року створена сільськогосподарська кооперація. Під час суцільної колективізації в 1931 році в Ялті створено 8 колгоспів та МТС. У перші ж дні окупації гітлерівці розстріляли комуністів К. Д. Арнаутова; І. Л. Тодурова, Ф. В. Дмитрієва.

На фронтах німецько-радянської війни билися 400 жителів Ялти, з них 156 загинули, 193 удостоєні урядових нагород, у тому числі В. Г. Будико — ордена Леніна.

У 1969 році Ялті надано статус селища міського типу.

У центрі Ялти 9 травня 1975 року відкрито меморіальний пам'ятник на честь воїнів, загиблих у боротьбі проти нацизму.

Археологія

У селища Ялта, в одному з курганів групи «Комишеватка» епохи енеоліту/бронзи, був виявлений скелет стародавньої людини, ріст якої становив 2 метри. Також знайдено посуд, який відноситься до зрубної археологічної культури.

Туризм

Ялта це регіональний морський курорт. У селищі і в околицях розташовані понад 65 баз відпочинку і пансіонатів, велика кількість дитячих оздоровчих таборів, приватних котеджів. Море у межах селища мілководне (частково оточене Білосарайською косою), добре прогрівається. У Ялті можна оздоровитися за допомогою лікувальних грязей. У Старій Ялті дно моря переважно грязьове, піщане дно на пляжі у Новій частині селища. Пляжі упорядковані тіньовими навісами. Ціле літо в селищі працюють продуктові ринки. Насиченість морського повітря озоном, бромом, йодом створюють комфортні умови для відпочинку і оздоровлення в Ялті. Купальний сезон розпочинається у середині травня.

Між Старою та Новою Ялтою є безкоштовний кемпінг, де відпочивають туристи з наметами. У центрі Ялти діє луна-парк.

Найбільші санаторії, пансіонати, готелі та бази відпочинку:

«Самсон» (раніше «Азовсталь»)
«Східний»
«Меблевик»
«Азовські зорі»
«Гірник»
«Збагачувач»
"Перлина" (колишній «Вторчормет»)
«Вогник»
«Колосок»
«Комунальник»
«Хвиля» (Укрвторчермет)
«Ялта»
«Нептун»
«Азовочка»
«Червона гвоздика»
«Сонячна»
«Світлячок»
«Вуглик»
«Металург»
«Сонячний берег»
«Рибак»
«Кооператор»
«Лагуна»
«Хвиля»
«Топольок»
«Меркурій»
«Дельфін»
«Житловик»
«Геолог»
«Кондитер»
«Хвиля»
«Зв'язок»
«Золотий колос»
«Галинка»
«Південний»
«Перлина»
«Шиферник»
Готель «Таранова Бухта»

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 5798 осіб.

1859	1885	1897	1908	1939	1959	1970	1979	1987	1989	1992	1998	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
→ 2204	↗ 3040	↗ 5853	↘ 5321	↗ 5535	↘ 5232	↗ 5600	↗ 5800	↗ 5900	↘ 5600	↗ 6000	→ 6000	↘ 5798	↘ 5732	↘ 5648	↘ 5597	↘ 5540	↘ 5485	↘ 5421	↘ 5412	↘ 5407	↘ 5361	↘ 5321	↘ 5290	↘ 5278	↘ 5276	↘ 5256

Розподіл населення за рідною мовою (2001).

українська	російська	грецька	вірменська	білоруська	молдовська
4,17 %	93,79 %	1,54 %	0,29 %	0,09 %	0,2 %%

Економіка

Харчова промисловість (молочна, маслосироробна). Рибна промисловість, місцевий морський курорт. Місце розселення греків Приазов'я. Неподалік розташований ландшафтний парк Білосарайська коса.

Культура

Ялта 2003 року приймала міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі.

Центральна площа Ялти має назву «Грецька площа». Відкрита в честь 225 річниці заснування грецького селища Ялта, і у святкові дні тут проходять концерти та культурно-розважальні заходи. Храм Святителя Іоанна Златоуста знаходиться на найвищій точці Ялти, поряд з Грецькою площею. У храмі покояться частки мощей Святителя Іоанна Златоуста і Святителя Василя Великого, які були передані з острова Крит напередодні 1600-ї річниці пам'яті покровителя Храму.

Соціальна сфера

У Ялті діють:

Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2,
Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1,
філія районної дитячої музичної школи,
будинок культури,
бібліотека,
лікарня,
протитубдиспансер,
дитячі садки,
два стаціонарних поштових відділення та одне сезонне (забезпечує відпочивальників у курортній зоні усіма видами послуг зв'язку).
кавярні
дві аптеки
дві перукарні
три ринки (продовольчі та сувенірний)
крамниці («Рибник», «Ялта», «Скіф», «Диліжан», «Щирий Кум», «Караван», «Схід», «Чебуречна», «Кулінарія» та автомагазин)
автозаправка
шиномонтаж
відділення поліції
дискотека «Левада»
автовокзал

Персоналії

У селищі народились:

Агурбаш Микола Георгійович — російський підприємець, музичний продюсер, меценат;
Акритова Елла Олексіївна — українська оперна співачка, сопрано, Заслужена артистка України.
Карабиць Іван Федорович — композитор;
Константинов Валентин Костянтинович (1923—2012) — український живописець і скульптор.
Проценко Аркадій Дмитрович — письменник, краєзнавець, автор 15 книг. Член Спілки краєзнавців України, Член Спілки журналістів України.
— генерал-лейтенант МВС України.
— поет, етнограф, фольклорист.
Харакоз Наталія Георгіївна — член Національної спілки письменників України, член Спілки журналістів України, оглядач газети «Приазовский рабочий». Керівник літклубу «Азов'я».
Чебурахін Михайло Васильович — архітектор, технолог, автор футбольного кубка «Кубок України».

Пам’ятники та меморіали

На території Ялти знаходяться декілька пам’ятників. Серед них, меморіали загиблим у Німецько-радянській війні (1941-1945), у радянсько-афганській війні (1979-1989), ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986).

Крім того на Грецькому майдані є архітектурна інсталяція, в античному стилі з указанням першопереселенців на нову батьківщину.

Існуючі пам’ятники

Меморіал загиблим у Німецько-радянській війні (1941-1945)
Меморіал загиблим у Радянсько-афганській війні (1979-1989)
Меморіал ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986)
Грецький майдан
Грецький майдан

Пам'ятки

Поблизу Ялти розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення Приазовський чапельник.

Цікавий факт

На Великдень 2011 року в селищі Ялта спекли найбільшу українську паску вагою 2,1 тонни — її випікали 10 пекарів упродовж 100 годин, використавши понад тонну борошна, 480 л молока, 7,5 тисяч яєць, 280 кг родзинок, 10,5 кг солі, 315 кг цукру, 90 кг дріжджів, 430 кг вершкового масла. Кожному з семи тисяч мешканців Ялти дісталося по 300 грамів випічки, унікальність якої визнали експерти Національного реєстру рекордів України.

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 12 січня 2008.
В Приазовье обнаружено захоронение эпохи ранней бронзы [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
. Національний інститут статистики України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2014.
На Донеччині з'їли найбільшу паску, повідомл. у «Відомості.ua» за 05-05-2011 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.], також «Україна Молода» за 29-30.04.2011

Література

Ялта у сестринських Вікіпроєктах
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?
	Ялта у Вікісховищі^?

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Ялтинська селищна рада [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.]

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] . Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 12 січня 2008.

[3] В Приазовье обнаружено захоронение эпохи ранней бронзы [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[populatie_ucraina_2001-4] . Національний інститут статистики України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2014.

[5] На Донеччині з'їли найбільшу паску, повідомл. у «Відомості.ua» за 05-05-2011 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.], також «Україна Молода» за 29-30.04.2011