Яків Вілімович Брюс рос Яков Вилимович Брюс англ Jacob James Daniel Bruce 1669 Москва 19 30 квітня 1735 садиба нині Щолк

Яків Вілімович Брюс (рос. Яков Вилимович Брюс, англ. Jacob (James) Daniel Bruce; 1669, Москва — 19 (30) квітня 1735, садиба , (нині Щолковський район Московської області)) — російський державний діяч, військовий і вчений, інженер і фортифікатор, один з найближчих сподвижників Петра I, представник знатного шотландського роду Брюсів, молодший брат , перший обер-комендант Санкт-Петербурга.

Яків Вілімович Брюс
англ. James Daniel Bruce
Портрет Я. Брюса, 1710-ті рр. Ермітаж. Портрет Я. Брюса, 1710-ті рр. Ермітаж.
Народився	1669(1669) Москва
Помер	19 (30) квітня 1735(1735-04-30) садиба Глинки
Поховання	Москва
Місце проживання	садиба Глинки, Підмосков'я
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	астроном, офіцер, політик
Галузь	астрономія, математика, картографія,
Заклад	Навігацька школа в Москві
Вчене звання	військове звання фельдмаршал
Військове звання	генерал-фельдмаршал^[d]
Відомий завдяки:	складання і друкування календарів
Рід	^d
Батько	^d
Брати, сестри	Роберт Брюс^[d]
Нагороди
Брюс Яків Вілімович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брюс.

Біографія

Походить з давнього королівського роду. Предки Брюсів правили Шотландією в 14 столітті. З 1649 р. батько Я. Брюса (Вілім Роберт) оселився в Московії.

Брав участь у Кримських (1687, 1689) і в Азовських (1695, 1696) походах Петра I, у становленні московської артилерії під час Північної війни. За командування артилерією московитів у Полтавській битві 1709 народжений орденом Андрія Первозванного.

У 1714 р. звинувачений у розкраданні скарбниці та звільнений від покарання за особистим розпорядженням Петра I. У 1716 р. залучений до укладання військового артикулу. З 1717 р. призначений сенатором і президентом Берг- і Мануфактур-колегій.

У 1721 році отримав титул графа Російської імперії.

Генерал-фельдмаршал (1726). Того ж року подав у відставку та цілком присвятив себе науці.

Енциклопедист Яків Брюс

Брюс був одним з найосвіченіших людей Росії, природодослідником і астрономом, і володів найбільшою приватною бібліотекою, що налічувала близько 1 500 томів, майже виключно науково-технічного і довідкового змісту. У 1696 він склав «Карту земель від Москви до Малої Азії». Сам багато читав і вів щоденники.

Яків Брюс вільно володів шістьма європейськими мовами. За наказом царя займався перекладами з іноземних мов видань по фортифікації, артилерії, математиці, фармакології, географії тощо.

У 1697 р. Брюса залучили до Великого посольства, у складі якого відбув до Нідерландів. За кордоном вдосконалював свої знання з математики, фортифікації, вивчав монетну справу. Пізніше Брюс і цар Петро І керуватимуть грошовою реформою в Московії, а Брюс стане головою Монетного двору.

Брюс підтримував приятельські стосунки з відомим математиком і науковцем на ім'я Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646—1716).

У 1699 організував за вказівкою Петра I «навігацьку школу» — перший навчальний заклад у Московії, у якому вивчали астрономію. У 1702 школу перевели в 64-метрову Сухареву вежу. В одному з верхніх поверхів башти Брюс влаштував першу в Московії астрономічну обсерваторію, обладнану «зоровими» трубами, секторами і квадрантами, величезним зоряним глобусом роботи В. Блеу. Школа містилася в Сухаревій вежі, побудованій в 1695, яка сильно контрастувала з архітектурою патріархальної Москви. Можливо, саме тому народна поголоска приписувала Брюсу славу чорнокнижника і чарівника.

У 1703 Брюс переїхав до Петербурга, де редагував щорічник «Календар, або месяцеслов» і продовжував астрономічні спостереження. Склав карту зоряного неба — «Глобус небесний іже про сферу небесную» (1707). Переклав російською мовою «Космотеорос» X. Гюйгенса і написав передмову до нього. Це перша книга російською мовою з викладом учення М.Коперника. Під керівництвом Брюса бібліотекар В. Куприянов уклав сторічний календар на 6 окремих листах, виданий в 1709—1715. Це один з перших друкарських календарів Московії, що містить астрономічні, астрологічні, метеорологічні і інші відомості. Брюс зібрав цінну бібліотеку, яку заповідав Петербурзькій АН.

Брав участь у закладенні Санкт-Петербурга 16 травня 1703 року. Є автором зодіакального радіально-кільцевого планування Москви.

Упорядник і видавець довідково-астрологічного «Брюсова календаря».

Садиба Глинки

У 1726 вийшов у відставку в чині генерал-фельдмаршала і поселився в Глинках неподалік Москви. Село належало Долгорукову і було розташоване в місті впадіння річки Ворі в Клязьму.

Це була вельможна садиба нового типу. Відомий інженер і фортифікатор, Брюс самостійно склав проект і керував будівництвом господського дому (палацу), флігелів, ставка. Усі будівлі садиби вибудовані з цегли, що було перешкодою пожежам і надало садибним будівлям довготривалості. За винятком зруйнованої і перебудованої за СРСР церкви, будівлі дійшли до 21 століття. Використовуються як санаторій.

Садиба мала сад бароко, один з перших в Підмосков'ї.

Його «кабінет курйозних речей» був єдиним у своєму роді в Росії і після смерті Брюса влився в кунсткамеру Академії наук Петербургу.

Смерть

Яків Брюс помер у садибі, але був похований у Москві в Німецькій слободі в кірсі св. Михайла. Кірху зруйнували в 1930-ті роки, під час перебудов території знайдено старий саркофаг з поховання Я. Брюса і речі в труні (військові ботфорти, зірка ордену Андрія Первозваного тощо). Вони реставровані і передані на збереження в Державний історичний музей у Москві.

Див. також

Примітки

Брюс [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

Бантыш-Каменский, Д. Н. 8-й генерал-фельдмаршал граф Яков Вилимович Брюс // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4-х частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1-2. [ 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.] — М.: Культура, 1991. — 620 с. —
Альманах «Памятники отечества», № 2, 1989
Брюс и Сухарева Башня: Легенды старой Москвы. Хранилище Черной книги
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Посилання

[1] Брюс [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.