Якопо Робусті більше відомий як Тінторетто (італ. Jacopo Robusti, Jacopo Comin, Tintoretto; 29 вересня 1518 — 31 травня 1594) — італійський художник з міста Венеція, представник високого венеційського Відродження і маньєризму. Малював портрети, релігійні і алегоричні композиції.
Якопо Тінторетто | |
---|---|
італ. Tintoretto | |
Народився | 1519[4][5] Венеція, Венеційська республіка[4][6] |
Помер | 31 травня 1594[1][2][…] Венеція, Венеційська республіка[4][6] |
Поховання | Церква Мадонна делл'Орто |
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | художник, архітектурний кресляр, унаочнювач |
Галузь | малярство |
Вчителі | Тіціан і Боніфачо де Пітаті |
Відомі учні | Лодовіко Каррачі |
Знання мов | італійська[8] |
Членство | d |
Напрямок | маньєризм[9] і Венеційська школа[9] |
Жанр | Венеційська школа, Відродження, d[3], міфологічний живопис[3] і алегорія[d][3] |
Magnum opus | d, d і d |
Конфесія | католицька церква |
У шлюбі з | d |
Діти | d[10], d[10] і d[10] |
Автограф | |
|
Біографія
Прізвисько
Тінторетто — прізвисько, що йде від італ. tinto («пляма»), в дуже вільному перекладі «неохайний». Батько майбутнього художника був фарбувальником бавовни (tintore). Можливо, від цього йшло і виникнення прізвиська майстра.
Якопо не ображався на це прізвисько. Більше того, він узяв його офіційно, про що свідчить збережений документ від нотаріуса від 1539 року.
Біограф венеційських художників
Ним був Карло Рідольфі (1594—1658). На жаль, він народився у рік смерті Тінторетто і не зустрів того живим. Карло Рідольфі і надрукував у 1648 році «Дива мистецтва, або Життєписи найвідоміших художників Венеції». Рідольфі відштовхувався в своїй книзі від зразка, поданого Вазарі, тому легенди, перекази і факти подав в суміші. Реальний Якопо Робусті був дещо іншим.
Злиденна юність
Родина Робусті не належала до багатіїв чи нобілів Венеції. Тому молодий Якопо заробляв на життя фарбуванням і розписом будинків та весільних скринь — кассоне. Нема точних відомостей і про вчителів Якопо, а коротке навчання у Тіціана вважають легендою.
Якщо у Тінторетто не було свого вчителя, то він автодидакт і це робить йому честь як особі, що створила себе сама. Він міг багато чого запозичити з картин своїх попередників і сучасників. Адже Венеція дивувала гостей і мешканців міста художніми скарбами в чисельних церквах і палацах не гірших за Флоренцію чи Рим. 16 століття в Італії було здебільшого мистецтвом доби маньєризму. І великий присмак маньєризму має ціла низка творів Тінторетто. Але в Венеції ясне і гармонійне мистецтво Відродження затрималось довше, ніж у Флоренції чи Римі. Венеція мала свої особливості і в історії, і в мистецтві довгі століття. Тому ранішні твори Тінторетто і портрети його пензля цілком в стилі Відродження, а релігійні образи здебільшого в стилістиці маньєризму. Його творчість була на довгому переході цих напрямків із одної ідейно-стилістичної системи в другу.
Художня манера і ракурс
Навіть серед венеційських майстрів, таких індивідуальних і особистих, художня манера Тінторетто посіла окреме місце. Розробляючи якусь композицію, майстер ліпив маленькі фігури і прив'язував їх мотузками до рами. Він міняв їх розташування, декор тощо. Композиції Тінторетто дивують свіжістю і незвичністю. Як ніхто, він володів мистецтвом використання незвичного ракурсу. Не менш індивідуальною була і його манера накладання фарб на полотно — швидка, темпераментна, різна за товщиною на різних місцях картини. За висловом російського художника XIX століття Сурикова, Тінторетто орав і боронив фарби, наче землю в полі.
Малюнки Тінторетто
Не менш індивідуальним був Тінторетто і в своїх малюнках. Їх зберіглося небагато. Але, ймовірно, їх і не було багато. Бо як більшість майстрів Венеції, він часто малював одразу на полотні, покладаючись на віднайдену на моделях композицію і свою могутню уяву. Це не завжди працювало на виразність і завершений вигляд картин. Сучасників і замовників картин дратували фігури другого ряду на полотнах майстра з погано вимальованими обличчями чи схематичним одягом, через який проглядали дерева чи деталі на тлі. Є картини, що цілком створені без спостережень за натурою, а лише за уявою майстра. Їх відрізняє штучність, фантазійність, яку помітили і сучасники. Картини Тінторетто дуже різні за мистецькими якостями, іноді — недбалі.
Тінторетто виправдовувався великою кількістю замов і вимушеною швидкістю своєї роботи. Але він не вимагав великих коштів за свої картини, як Тіціан, а частку картин віддавав взагалі безкоштовно.
Портрети пензля Тінторетто
-
-
-
- Сенатор з Венеції
Скуола Гранде ді Сан Марко в Венеції
Особливістю громадського життя венеційців XVI століття були релігійни гуртки, що збирались в скуолах. Кожна скуола обирала собі якогось Святого за покровителя. Святий Марк був покровителем міста Венеція, якому присвятили головний собор міста. Була ще й скуола Святого Марка. У 1540-ві роки Тінторетто разом з іншими художниками брав участь у декоруванні цієї скуоли. Його твори сподобались і він перезнайомився з гуртком. Трохи пізніше він бере шлюб з дочкою головного охоронця скуоли і стає для гуртка цілком своїм. До Тінторетто згодом перейдуть усі замови на картини для цієї скуоли, бо він був щось на кшталт офіційного художника гуртка. Один з шедеврів Тінторетто — картина «Диво Святого Марка» 1548 року — намальована саме для «своєї» скуоли (нині в Галереї Академії, Венеція).
Працював Тінторетто і для других скуол. Для скуоли Сан Рокко (захісника від чуми) Тінторетто намалював більше 50 картин.
Родина і дочка художниця
В родині було троє дітей, два сини і дочка — Маріетта Робусті Тінторетто. Діти допомагали батьку у виконанні багатьох замовлень. А дочка стане одною з перших в Венеції.
Маріетта померла у віці 30 років, що було великою втратою для родини. Батько був настільки пригніченим передчасною смертю дочки, що дав обіцянку мовчання.
Єдина подорож Тінторетто
Слава Тінторетто перетнула Венецію і майстер отримав замову від герцога з міста Мантуя. Художник з помічниками за рік виконали замову і Тінторетто отримав запрошеня до герцогського двору, аби представити там свої картини. Художник відвідав Мантую, таку не схожу на Венецію. Дослідники вважають, що то була єдина далека подорож майстра, що ніколи не полишав рідного міста.
Смерть
Тінторетто почув власну смерть у 75-річному віці. Він пише заповіт і наказує сину Доменіко закінчити картини, що залишились у власній майстерні. Художник помер в травні 1594 року і був похований на цвинтарі церкви Санта Марія дель Орто (Церква Мадонна делл'Орто), де трохи раніше поховали і його дочку Маріетту.
Галерея вибраних творів
- «Філософ», 1570, Національна бібліотека святого Марка, Венеція.
- «Христос в Еммаусі», Музей образотворчих мистецтв, Будапешт.
-
- «Христос миє ноги апостолам», Національна галерея, Лондон
-
-
- Тайна вечеря — картина, виконана в 1592-1594 роках
Країни світу, де зберігають твори Тінторетто
- Австралія
- Австрія
- Велика Британія
- Вірменія
- Голландія
- Іспанія
- Італія
- Німеччина
- Росія
- США
- Угорщина
- Франція
- Чехія
- Швейцарія
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118622854 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- RKDartists — 2019.
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO5570_III
- Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- Pallucchini R. Encyclopædia Britannica
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
Джерела і література
- Theodor Hetzer: Venezianische Malerei von ihren Anfängen bis zum Tode Tintorettos. Stuttgart 1985.
- Janitschek in Dohmes Kunst und Künstler. Leipzig 1876.
- Roland Krischel: Jacopo Robusti, genannt Tintoretto : 1519—1594. Könemann, Köln 2000, .
- Roberto Longhi: Venezianische Malerei. Florenz 1975.
- Carlo Ridolfi-Filippi (Hg.): Vite dei Tintoretti de Le Maraviglie dell'arte. Venedig 1994.
- Helga Wäß: «Der Raub der Sabinerinnen» der Familie Gradenigo. Neueste Forschungen zum Frühwerk Tintorettos. Eine Hommage an die Gründerväter Venedigs in einem unbekannten venezianischen Gemälde der Zeit nach 1539. Schnell & Steiner, Passau 2000, .
- Ulrich Willmes: Studien zur Scuola di San Rocco in Venedig. Verlag scaneg, München 1985.
- H. Wittmann: Sartre und die Kunst. Die Porträtstudien von Tintoretto bis Flaubert. Gunter Narr Verlag, Tübingen 1996.
- Tom Nichols: Tintoretto. Tradition and Identity. London 1999.
- Astrid Zenkert: Tintoretto in der Scuola di San Rocco, Ensemble und Wirkung. Ernst Wasmuth Verlag, Tübingen 2003.
- Von Cranach bis Monet: Europäische Meisterwerke aus dem Nationalen Kunstmuseum Bukarest, Wuppertal, Von der Heydt-Museum, 1993, S. 46-49
Посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakopo Robusti bilshe vidomij yak Tintoretto ital Jacopo Robusti Jacopo Comin Tintoretto 29 veresnya 1518 31 travnya 1594 italijskij hudozhnik z mista Veneciya predstavnik visokogo venecijskogo Vidrodzhennya i manyerizmu Malyuvav portreti religijni i alegorichni kompoziciyi Yakopo Tintorettoital TintorettoNarodivsya 1519 4 5 Veneciya Venecijska respublika 4 6 Pomer 31 travnya 1594 1594 05 31 1 2 Veneciya Venecijska respublika 4 6 Pohovannya Cerkva Madonna dell OrtoKrayina Venecijska respublikaDiyalnist hudozhnik arhitekturnij kreslyar unaochnyuvachGaluz malyarstvoVchiteli Tician i Bonifacho de PitatiVidomi uchni Lodoviko KarrachiZnannya mov italijska 8 Chlenstvo dNapryamok manyerizm 9 i Venecijska shkola 9 Zhanr Venecijska shkola Vidrodzhennya d 3 mifologichnij zhivopis 3 i alegoriya d 3 Magnum opus d d i dKonfesiya katolicka cerkvaU shlyubi z dDiti d 10 d 10 i d 10 Avtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPrizvisko Tintoretto prizvisko sho jde vid ital tinto plyama v duzhe vilnomu perekladi neohajnij Batko majbutnogo hudozhnika buv farbuvalnikom bavovni tintore Mozhlivo vid cogo jshlo i viniknennya prizviska majstra Yakopo ne obrazhavsya na ce prizvisko Bilshe togo vin uzyav jogo oficijno pro sho svidchit zberezhenij dokument vid notariusa vid 1539 roku Biograf venecijskih hudozhnikiv Nim buv Karlo Ridolfi 1594 1658 Na zhal vin narodivsya u rik smerti Tintoretto i ne zustriv togo zhivim Karlo Ridolfi i nadrukuvav u 1648 roci Diva mistectva abo Zhittyepisi najvidomishih hudozhnikiv Veneciyi Ridolfi vidshtovhuvavsya v svoyij knizi vid zrazka podanogo Vazari tomu legendi perekazi i fakti podav v sumishi Realnij Yakopo Robusti buv desho inshim Zlidenna yunist Rodina Robusti ne nalezhala do bagatiyiv chi nobiliv Veneciyi Tomu molodij Yakopo zaroblyav na zhittya farbuvannyam i rozpisom budinkiv ta vesilnih skrin kassone Nema tochnih vidomostej i pro vchiteliv Yakopo a korotke navchannya u Ticiana vvazhayut legendoyu Yaksho u Tintoretto ne bulo svogo vchitelya to vin avtodidakt i ce robit jomu chest yak osobi sho stvorila sebe sama Vin mig bagato chogo zapozichiti z kartin svoyih poperednikiv i suchasnikiv Adzhe Veneciya divuvala gostej i meshkanciv mista hudozhnimi skarbami v chiselnih cerkvah i palacah ne girshih za Florenciyu chi Rim 16 stolittya v Italiyi bulo zdebilshogo mistectvom dobi manyerizmu I velikij prismak manyerizmu maye cila nizka tvoriv Tintoretto Ale v Veneciyi yasne i garmonijne mistectvo Vidrodzhennya zatrimalos dovshe nizh u Florenciyi chi Rimi Veneciya mala svoyi osoblivosti i v istoriyi i v mistectvi dovgi stolittya Tomu ranishni tvori Tintoretto i portreti jogo penzlya cilkom v stili Vidrodzhennya a religijni obrazi zdebilshogo v stilistici manyerizmu Jogo tvorchist bula na dovgomu perehodi cih napryamkiv iz odnoyi idejno stilistichnoyi sistemi v drugu Hudozhnya manera i rakurs Zrazok zhivopisu Tintoretto v palaci dozhiv Veneciyi Hozhdinnya po vodi Gospodom Navit sered venecijskih majstriv takih individualnih i osobistih hudozhnya manera Tintoretto posila okreme misce Rozroblyayuchi yakus kompoziciyu majster lipiv malenki figuri i priv yazuvav yih motuzkami do rami Vin minyav yih roztashuvannya dekor tosho Kompoziciyi Tintoretto divuyut svizhistyu i nezvichnistyu Yak nihto vin volodiv mistectvom vikoristannya nezvichnogo rakursu Ne mensh individualnoyu bula i jogo manera nakladannya farb na polotno shvidka temperamentna rizna za tovshinoyu na riznih miscyah kartini Za vislovom rosijskogo hudozhnika XIX stolittya Surikova Tintoretto orav i boroniv farbi nache zemlyu v poli Malyunki Tintoretto Ne mensh individualnim buv Tintoretto i v svoyih malyunkah Yih zberiglosya nebagato Ale jmovirno yih i ne bulo bagato Bo yak bilshist majstriv Veneciyi vin chasto malyuvav odrazu na polotni pokladayuchis na vidnajdenu na modelyah kompoziciyu i svoyu mogutnyu uyavu Ce ne zavzhdi pracyuvalo na viraznist i zavershenij viglyad kartin Suchasnikiv i zamovnikiv kartin dratuvali figuri drugogo ryadu na polotnah majstra z pogano vimalovanimi oblichchyami chi shematichnim odyagom cherez yakij proglyadali dereva chi detali na tli Ye kartini sho cilkom stvoreni bez sposterezhen za naturoyu a lishe za uyavoyu majstra Yih vidriznyaye shtuchnist fantazijnist yaku pomitili i suchasniki Kartini Tintoretto duzhe rizni za misteckimi yakostyami inodi nedbali Tintoretto vipravdovuvavsya velikoyu kilkistyu zamov i vimushenoyu shvidkistyu svoyeyi roboti Ale vin ne vimagav velikih koshtiv za svoyi kartini yak Tician a chastku kartin viddavav vzagali bezkoshtovno Portreti penzlya Tintoretto Portret prokuratora Yakopo Soranco bl 1550 Galereya Akademiyi Veneciya Portret Lorenco Soranco 1553 Muzej istoriyi mistectv Viden Senator z Veneciyi Skuola Grande di San Marko v Veneciyi Divo Svyatogo Marka 1548 rik Osoblivistyu gromadskogo zhittya venecijciv XVI stolittya buli religijni gurtki sho zbiralis v skuolah Kozhna skuola obirala sobi yakogos Svyatogo za pokrovitelya Svyatij Mark buv pokrovitelem mista Veneciya yakomu prisvyatili golovnij sobor mista Bula she j skuola Svyatogo Marka U 1540 vi roki Tintoretto razom z inshimi hudozhnikami brav uchast u dekoruvanni ciyeyi skuoli Jogo tvori spodobalis i vin pereznajomivsya z gurtkom Trohi piznishe vin bere shlyub z dochkoyu golovnogo ohoroncya skuoli i staye dlya gurtka cilkom svoyim Do Tintoretto zgodom perejdut usi zamovi na kartini dlya ciyeyi skuoli bo vin buv shos na kshtalt oficijnogo hudozhnika gurtka Odin z shedevriv Tintoretto kartina Divo Svyatogo Marka 1548 roku namalovana same dlya svoyeyi skuoli nini v Galereyi Akademiyi Veneciya Pracyuvav Tintoretto i dlya drugih skuol Dlya skuoli San Rokko zahisnika vid chumi Tintoretto namalyuvav bilshe 50 kartin Rodina i dochka hudozhnicya V rodini bulo troye ditej dva sini i dochka Marietta Robusti Tintoretto Diti dopomagali batku u vikonanni bagatoh zamovlen A dochka stane odnoyu z pershih v Veneciyi Marietta pomerla u vici 30 rokiv sho bulo velikoyu vtratoyu dlya rodini Batko buv nastilki prignichenim peredchasnoyu smertyu dochki sho dav obicyanku movchannya Yedina podorozh Tintoretto Slava Tintoretto peretnula Veneciyu i majster otrimav zamovu vid gercoga z mista Mantuya Hudozhnik z pomichnikami za rik vikonali zamovu i Tintoretto otrimav zaproshenya do gercogskogo dvoru abi predstaviti tam svoyi kartini Hudozhnik vidvidav Mantuyu taku ne shozhu na Veneciyu Doslidniki vvazhayut sho to bula yedina daleka podorozh majstra sho nikoli ne polishav ridnogo mista Smert jogo mogila Tintoretto pochuv vlasnu smert u 75 richnomu vici Vin pishe zapovit i nakazuye sinu Domeniko zakinchiti kartini sho zalishilis u vlasnij majsterni Hudozhnik pomer v travni 1594 roku i buv pohovanij na cvintari cerkvi Santa Mariya del Orto Cerkva Madonna dell Orto de trohi ranishe pohovali i jogo dochku Mariettu Galereya vibranih tvoriv Filosof 1570 Nacionalna biblioteka svyatogo Marka Veneciya Hristos v Emmausi Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht Susanna i starci 1555 1556 Muzej istoriyi mistectv Viden Hristos miye nogi apostolam Nacionalna galereya London Pokladannya Hrista u trunu 1565 r Nacionalna galereya Shotlandiyi Edinburg Ryatuvannya Arsinoyi 1556 r Galereya starih majstriv Drezden Tajna vecherya kartina vikonana v 1592 1594 rokah Krayini svitu de zberigayut tvori Tintoretto Avstraliya Avstriya Velika Britaniya Virmeniya Gollandiya Ispaniya Italiya Nimechchina Rosiya SShA Ugorshina Franciya Chehiya ShvejcariyaDiv takozhVidrodzhennya Manyerizm Portret Kategoriya Kartini Tintoretto Venecijska shkola Madonna z troma kaznacheyamiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118622854 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 RKDartists 2019 d Track Q17299517 https www museabrugge be collection work id 0000 GRO5570 III Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Pallucchini R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2017 d Track Q110250907d Track Q2494649Dzherela i literaturaTheodor Hetzer Venezianische Malerei von ihren Anfangen bis zum Tode Tintorettos Stuttgart 1985 Janitschek in Dohmes Kunst und Kunstler Leipzig 1876 Roland Krischel Jacopo Robusti genannt Tintoretto 1519 1594 Konemann Koln 2000 ISBN 3 8290 1638 7 Roberto Longhi Venezianische Malerei Florenz 1975 Carlo Ridolfi Filippi Hg Vite dei Tintoretti de Le Maraviglie dell arte Venedig 1994 Helga Wass Der Raub der Sabinerinnen der Familie Gradenigo Neueste Forschungen zum Fruhwerk Tintorettos Eine Hommage an die Grundervater Venedigs in einem unbekannten venezianischen Gemalde der Zeit nach 1539 Schnell amp Steiner Passau 2000 ISBN 3 7954 1338 9 Ulrich Willmes Studien zur Scuola di San Rocco in Venedig Verlag scaneg Munchen 1985 H Wittmann Sartre und die Kunst Die Portratstudien von Tintoretto bis Flaubert Gunter Narr Verlag Tubingen 1996 Tom Nichols Tintoretto Tradition and Identity London 1999 Astrid Zenkert Tintoretto in der Scuola di San Rocco Ensemble und Wirkung Ernst Wasmuth Verlag Tubingen 2003 Von Cranach bis Monet Europaische Meisterwerke aus dem Nationalen Kunstmuseum Bukarest Wuppertal Von der Heydt Museum 1993 S 46 49PosilannyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985