Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Митрополит Георгій пол Jerzy Jaroszewski в миру Григорій Антонович Яроше вський 1872 с Тернівка нині Крижопільський райо

Юрій (Ярошевський)

Юрій (Ярошевський)

Митрополит Георгій ( пол. Jerzy Jaroszewski, в миру Григорій Антонович Яроше́вський ) 1872, с. Тернівка, нині Крижопільський район, Вінницька область, Україна — 8 лютого 1923, Варшава, Польща) — церковний діяч в Україні, Польщі та Московщині. Ректор Санкт-Петербурзької духовної академії. Очільник Варшавської митрополії (1922 — 1923). Жертва теракту російського релігійного фанатика архімандрита Смарагда (Латишенка).

Георгій (Ярошевський)
image
Митрополит Варшавський
Церква: Польська Православна Церква
Наступник: Митрополит Діонісій (Валединський)
 
Альма-матер: Київська духовна академія (1897)
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Григорій Ярошевський
Народження: 18 листопада 1872 рік
Мала Тернавка
Смерть: 8 лютого 1923 рік
Варшава
Похований: Церква святого Іоана Ліствичника (Варшава)

image Георгій у Вікісховищі

Життєпис

Народився в с. Мала Тернівка Ольгопільського повіту Подільської губ. (нині – с. Тернівка, Крижопільська ОТГ, Тульчинський р-н., Вінницька обл.) у родині священика. Закінчив Подільську Духовну семінарію (1894) та Київську Духовну Академію (1897) зі ступенем кандидата богослов’я за роботу «Соборное послание Св. Апостола Иакова». Залишений в Академії в якості професорського стипендіата на 1897 – 1898 рр.

Згідно зі спогадами О. Лотоцького належав до кола проукраїнсько налаштованих студентів КДА. Одна з перших друкованих праць Ярошевського (1895) була опублікована Записках НТШ, що виходили у Львові.

17.09. 1898 призначений викладачем гомілетики Таврійської ДС. 24.03. 1900 прийняв чернечий постриг, 26.03.1900 – рукопокладений в ієромонаха та призначений смотрителем Калузького ДУ.

26.04. 1901 Рада КДА, за монографію «Соборное послание Св. Апостола Иакова» (доопрацьований та розширений варіант кандидатської), присвоїла Г. ступінь магістра богослов’я. Інспектор Могилівської ДС (з 16.08.1902). У березні 1903 піднесений до сану архімандрита та призначений ректором Тульскої ДС (перебував на посаді до 16.09.1906).

1.07. 1906 висвячений на єпископа Каширського, вікарія Тульської єпархії. З 1.02. 1908 – єпископ Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії; 19.11. 1910 переведений на кафедру єпископа Ямбурзького, вікарія Санкт–Петербурзької єпархії.

З 22.11. 1910 по 13.05.1913 Г. був ректором СпДА. Сприяв пожвавленню академічного життя у цьому навчальному закладі. У період ректорства Г. також суттєво збільшилась кількість студентів, які виявили бажання прийняти чернецтво (7 осіб за 3 роки, тоді як за все перше десятиліття ХХ ст. таких було тільки 2 особи).

З 13.05. 1913 по 5.07.1916 – єпископ Калузький та Боровський.

Активно публікувався. Окрім екзегетичних праць Г. також підготував декілька богословсько-психологічних нарисів (про стигматизацію, так звані «демонічні» хвороби та феномен «глоссолалії» – безглуздого, але фонетично структурованого мовлення, що не нагадує жодну з відомих людству мов).

За свідченням єп. Александра (Іноземцева) Г. також закінчив роботу над докторською дисертацією по І–му Соборному посланню апостола Петра (не збереглася).

З 6.07. 1916 – єпископ (з 25.04. 1918 – архієпископ) Мінський та Туровський.

Учасник Всеросійського Помісного Собору 1917 – 1918. Голова Соборного відділу з єпархіального управління.

Влітку 1918 підтримав діяльність українських організацій в Білорусі. 9.07.1918 року міністр ісповідань Української Держави Василь Зінківський направив спеціального листа з подякою за підтримку Г. діяльності української «Просвіти» в Мінську.

В жовтні 1918 брав участь у роботі Всеукраїнського Собору 1918 р. В листопаді 1918 виїхав до Пінська, на початку січня 1919 – переїхав до Києва. Контактував з Міністерством культів УНР в справі визнання своїх повноважень на керування тими повітами Мінської єпархії, що входили складу Української Держави. У своєму листі до міністерства (17.01.1919) підкреслив, що сам є українцем за походженням, а отже не вбачає причин, з яких визнання за ним права керування українською частиною єпархії може зашкодити інтересам УНР.

Був призначений до складу Вищої Освященної церковної Ради (Синоду) оголошеної 1.01.1919 автокефальною УПЦ, однак участі в роботі цього органу не брав.

У березні 1919 року виїхав до Греції. Планував стати викладачем Богословської школи на о. Халкі. Написав дві статті (грецькою мовою) («Святійший Патріарх Тихон – коротка характеристика» та «Становище Російської церкви за радянської влади») опубліковані в журналі Вселенського патріархату «Εκκλησιαστική Άλήθεια» («Церковна істина»).

22.08.1919 призначений Вищим церковним управлінням Південного Сходу Росії (діяло при Добровольчій Армії) тимчасово керуючим Харківською єпархією та повернувся до України.

19.01.1920 виїхав до Стамбулу. 5.02.1920 прибув до Бєлграду. Пізніше проживав у монастирях Крушедол і Раваніце Сербської православної церкви.

В лютому 1921 керуючим західноєвропейськими парафіями РПЦ Євлогієм (Георгієвським) призначений опікуватись російськими парафіями в Королівстві Італія і переїхав до м. Барі.

Влітку 1921 вступив в контакт з польськ. урядом, який запросив Г. до Варшави для організації вищого органу управління Православної церкви в Польщі.

Г. разом з єп. Діонісієм (Валединським) та єп. підписав підготовлену міністром ісповідань та народної освіти Польщі декларацію, в якій підтвердив готовність підтримати автокефалію Православної церкви в Польщі у випадку, якщо на це буде отримано згоду від Московського Патріарха.

Указом Патріарха та Св. Синоду РПЦ 11.10.1921 Г. був призначений тимчасово керуючим Варшавською єпархією та Екзархом Польщі. 30.01.1922 піднесений до сану митрополита та призначений Варшавським єпархіальним архієреєм (замість архієп. Серафима (Чичагова), який відмовився від цієї кафедри) й тимчасово керуючим Холмською єпархією. В січневому Указі Патріарха не згадувались екзарші повноваження Г., що дозволило пізніше його противникам поставити під сумнів наявність у нього прав обласного митрополита.

Г. намагався унормувати взаємини між Православною церквою та польськ. державою, йдучи на поступки вимогам уряду. Попри невдоволення частини єпископату, підписав розроблені Міністерством ісповідань та народної освіти Польщі «Тимчасові правила про взаємини уряду та Православної церкви в Польщі» («Tymczasowe przepisy o stosunku rządu do Kościoła prawosławnego w Polsce») (запроваджені в життя з 30.01.1922, діяли до 18.11. 1938).

Після арешту в травні 1922 року Патріарха Тихона, Г. наполіг на фактичному унезалежненні Православної митрополії в Польщі. На Соборі єпископів, який відбувся 14 – 15.06.1922, голосами владик Георгія, Діонісія та Александра (Іноземцева), було прийняте рішення про те, що всі справи, що торкаються Православної Церкви в Польщі, має вирішувати на місці Собор православних архієреїв. Єпископи задекларували, що не мають нічого проти автокефалії, за умови, що польськ. уряд одержить на неї згоду від Вселенського патріарха та предстоятелів інших Помісних Церков (у тому числі – й РПЦ, у випадку, якщо Патріарх Тихон повернеться до управління).

Протягом 1922 Г., за порозумінням з урядом, усунув зі своїх кафедр противників автокефалії (архієп. Віленського Єлевтерія (Богоявленського), єпископів Пантелеймона (Рожновського), . Ці дії призвели до серйозного напруження серед духовенства та мирян Православної митрополії в Польщі та викликали протест збоку Архієрейського Собору РПЦ за кордоном.

З ініціативи Г. було започатковано видання друкованого органу «Вестник Православной митрополии в Польше», а також засновано Синодальну друкарню – найбільший центр православного книгодрукування у Східній Європі у міжвоєнний період.

Митрополит планував створення православного богословського фак–ту у Варшавському університеті, до викладання на якому хотів залучити низку професорів дореволюційних російських Духовних Академії, у тому числі – останнього ректора КДА єп. Василя (Богдашевського).

8.03.1923 Г., в його резиденції, застрелив колишній ректор Холмської ДС, архімандрит Смарагд (Латишенко). Причиною злочину було оголошено незгоду Латишенка з діяльністю Г., спрямованою на отримання автокефалії Православної церкви в Польщі, однак у судовому вироку вбивці було підкреслено, що архімандрит керувався мотивами особистої ненависті (Г. заборонив Смарагда у священослужінні, що унеможливлювало його єпископську хіротонію).

Похований під аналоєм храму Св. пророка Іллі та Св. Ієронима (нижня частина церкви Св. Іоанна Ліствичника на Вольському православному кладовищі у Варшаві).

Хоча формально Г. не належав до єпископату Польської автокефальної православної церкви (ПАПЦ), однак, з огляду на те, що його діяльність сприяла отриманню цією церквою незалежності (підтверджена Томосом Вселенського Патріарха від 13.11.1924), вважається першим предстоятелем ПАПЦ.

Найважливіші праці:

  • «Соборное послание Св. Апостола Иакова: Опыт исагогико-экзегетического исследования». – Киев: тип. И. И. Горбунова, 1901.
  • Стигматизация. Богословско-психологический очерк.
  • Демонические болезни. Богословско-психологический очерк.
  • Наше духовенство в произведениях А. П. Чехова (литературно-философский очерк).

Примітки

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Георгій (Ярошевський)


  • · Александр (Иноземцев), епископ. Высокопреосвященный Георгий (Ярошевский), митрополит Варшавский и всей Православной церкви в Польше (биографический очерк)// Вестник Православной митрополии в Польше. – 1923. – №7 – 8.
  • Алексий (Громадский), архиепископ. Митрополит Георгий. – Варшава: Синодальная типография, 1931.
  • Кривонос Ф., священник. Минская епархия в период революционных потрясений 1917 года и во время немецкой и польской оккупации Белоруссии (до марта 1921 г.)(http://minds.by/article/157.html).
  • Papierzyńska-Turek M. Między tradycją a rzeczewistością. Państwo wobec prawosławia (1918 – 1939). Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1989.
  • Bendza M. Droga Kościoła prawosławnego w Polsce do autokefalii. – Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2006.
  • Pelica G. Kościół prawosławny w województwie lubelskim (1918 – 1939). – Lublin: Fundacja Dialog Narodów, 2007.
  • Стародуб А. Православна Церква в Польщі на початку 1920-х рр. крізь призму процесу над Павлом Латишенком (архімандритом Смарагдом)// Наукові записки. Збірник праць молодиx вчeниx та аспірантів – К., Хмельницький, 2002 – Т. 8. – Ч.ІІ – С.151 – 177.
  • Стародуб А. Митрополит Георгій (Ярошевський) як ініціатор започаткування вищої православної богословської освіти в Польщі //Київська Академія. – 2011. – Вип.10. – С.198 – 211.
  • Стародуб А. Георгій (Ярошевський). У кн.: «Київська духовна академія в іменах: 1819– 1924» / упор. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. – Т. 1. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015. – С. 365-368.
  • Ярошевський Юрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2131. — 1000 екз.

Посилання

  • У вбивстві митрополита Георгія є «сліди» радянської дипмісії — Андрій Стародуб [ 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mitropolit Georgij pol Jerzy Jaroszewski v miru Grigorij Antonovich Yaroshe vskij 1872 s Ternivka nini Krizhopilskij rajon Vinnicka oblast Ukrayina 8 lyutogo 1923 Varshava Polsha cerkovnij diyach v Ukrayini Polshi ta Moskovshini Rektor Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi Ochilnik Varshavskoyi mitropoliyi 1922 1923 Zhertva teraktu rosijskogo religijnogo fanatika arhimandrita Smaragda Latishenka Georgij Yaroshevskij Mitropolit VarshavskijCerkva Polska Pravoslavna CerkvaNastupnik Mitropolit Dionisij Valedinskij Alma mater Kiyivska duhovna akademiya 1897 Diyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Grigorij YaroshevskijNarodzhennya 18 listopada 1872 rik Mala TernavkaSmert 8 lyutogo 1923 rik VarshavaPohovanij Cerkva svyatogo Ioana Listvichnika Varshava Georgij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v s Mala Ternivka Olgopilskogo povitu Podilskoyi gub nini s Ternivka Krizhopilska OTG Tulchinskij r n Vinnicka obl u rodini svyashenika Zakinchiv Podilsku Duhovnu seminariyu 1894 ta Kiyivsku Duhovnu Akademiyu 1897 zi stupenem kandidata bogoslov ya za robotu Sobornoe poslanie Sv Apostola Iakova Zalishenij v Akademiyi v yakosti profesorskogo stipendiata na 1897 1898 rr Zgidno zi spogadami O Lotockogo nalezhav do kola proukrayinsko nalashtovanih studentiv KDA Odna z pershih drukovanih prac Yaroshevskogo 1895 bula opublikovana Zapiskah NTSh sho vihodili u Lvovi 17 09 1898 priznachenij vikladachem gomiletiki Tavrijskoyi DS 24 03 1900 prijnyav chernechij postrig 26 03 1900 rukopokladenij v iyeromonaha ta priznachenij smotritelem Kaluzkogo DU 26 04 1901 Rada KDA za monografiyu Sobornoe poslanie Sv Apostola Iakova doopracovanij ta rozshirenij variant kandidatskoyi prisvoyila G stupin magistra bogoslov ya Inspektor Mogilivskoyi DS z 16 08 1902 U berezni 1903 pidnesenij do sanu arhimandrita ta priznachenij rektorom Tulskoyi DS perebuvav na posadi do 16 09 1906 1 07 1906 visvyachenij na yepiskopa Kashirskogo vikariya Tulskoyi yeparhiyi Z 1 02 1908 yepiskop Priluckij vikarij Poltavskoyi yeparhiyi 19 11 1910 perevedenij na kafedru yepiskopa Yamburzkogo vikariya Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi Z 22 11 1910 po 13 05 1913 G buv rektorom SpDA Spriyav pozhvavlennyu akademichnogo zhittya u comu navchalnomu zakladi U period rektorstva G takozh suttyevo zbilshilas kilkist studentiv yaki viyavili bazhannya prijnyati chernectvo 7 osib za 3 roki todi yak za vse pershe desyatilittya HH st takih bulo tilki 2 osobi Z 13 05 1913 po 5 07 1916 yepiskop Kaluzkij ta Borovskij Aktivno publikuvavsya Okrim ekzegetichnih prac G takozh pidgotuvav dekilka bogoslovsko psihologichnih narisiv pro stigmatizaciyu tak zvani demonichni hvorobi ta fenomen glossolaliyi bezgluzdogo ale fonetichno strukturovanogo movlennya sho ne nagaduye zhodnu z vidomih lyudstvu mov Za svidchennyam yep Aleksandra Inozemceva G takozh zakinchiv robotu nad doktorskoyu disertaciyeyu po I mu Sobornomu poslannyu apostola Petra ne zbereglasya Z 6 07 1916 yepiskop z 25 04 1918 arhiyepiskop Minskij ta Turovskij Uchasnik Vserosijskogo Pomisnogo Soboru 1917 1918 Golova Sobornogo viddilu z yeparhialnogo upravlinnya Vlitku 1918 pidtrimav diyalnist ukrayinskih organizacij v Bilorusi 9 07 1918 roku ministr ispovidan Ukrayinskoyi Derzhavi Vasil Zinkivskij napraviv specialnogo lista z podyakoyu za pidtrimku G diyalnosti ukrayinskoyi Prosviti v Minsku V zhovtni 1918 brav uchast u roboti Vseukrayinskogo Soboru 1918 r V listopadi 1918 viyihav do Pinska na pochatku sichnya 1919 pereyihav do Kiyeva Kontaktuvav z Ministerstvom kultiv UNR v spravi viznannya svoyih povnovazhen na keruvannya timi povitami Minskoyi yeparhiyi sho vhodili skladu Ukrayinskoyi Derzhavi U svoyemu listi do ministerstva 17 01 1919 pidkresliv sho sam ye ukrayincem za pohodzhennyam a otzhe ne vbachaye prichin z yakih viznannya za nim prava keruvannya ukrayinskoyu chastinoyu yeparhiyi mozhe zashkoditi interesam UNR Buv priznachenij do skladu Vishoyi Osvyashennoyi cerkovnoyi Radi Sinodu ogoloshenoyi 1 01 1919 avtokefalnoyu UPC odnak uchasti v roboti cogo organu ne brav U berezni 1919 roku viyihav do Greciyi Planuvav stati vikladachem Bogoslovskoyi shkoli na o Halki Napisav dvi statti greckoyu movoyu Svyatijshij Patriarh Tihon korotka harakteristika ta Stanovishe Rosijskoyi cerkvi za radyanskoyi vladi opublikovani v zhurnali Vselenskogo patriarhatu Ekklhsiastikh Alh8eia Cerkovna istina 22 08 1919 priznachenij Vishim cerkovnim upravlinnyam Pivdennogo Shodu Rosiyi diyalo pri Dobrovolchij Armiyi timchasovo keruyuchim Harkivskoyu yeparhiyeyu ta povernuvsya do Ukrayini 19 01 1920 viyihav do Stambulu 5 02 1920 pribuv do Byelgradu Piznishe prozhivav u monastiryah Krushedol i Ravanice Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi V lyutomu 1921 keruyuchim zahidnoyevropejskimi parafiyami RPC Yevlogiyem Georgiyevskim priznachenij opikuvatis rosijskimi parafiyami v Korolivstvi Italiya i pereyihav do m Bari Vlitku 1921 vstupiv v kontakt z polsk uryadom yakij zaprosiv G do Varshavi dlya organizaciyi vishogo organu upravlinnya Pravoslavnoyi cerkvi v Polshi G razom z yep Dionisiyem Valedinskim ta yep pidpisav pidgotovlenu ministrom ispovidan ta narodnoyi osviti Polshi deklaraciyu v yakij pidtverdiv gotovnist pidtrimati avtokefaliyu Pravoslavnoyi cerkvi v Polshi u vipadku yaksho na ce bude otrimano zgodu vid Moskovskogo Patriarha Ukazom Patriarha ta Sv Sinodu RPC 11 10 1921 G buv priznachenij timchasovo keruyuchim Varshavskoyu yeparhiyeyu ta Ekzarhom Polshi 30 01 1922 pidnesenij do sanu mitropolita ta priznachenij Varshavskim yeparhialnim arhiyereyem zamist arhiyep Serafima Chichagova yakij vidmovivsya vid ciyeyi kafedri j timchasovo keruyuchim Holmskoyu yeparhiyeyu V sichnevomu Ukazi Patriarha ne zgaduvalis ekzarshi povnovazhennya G sho dozvolilo piznishe jogo protivnikam postaviti pid sumniv nayavnist u nogo prav oblasnogo mitropolita G namagavsya unormuvati vzayemini mizh Pravoslavnoyu cerkvoyu ta polsk derzhavoyu jduchi na postupki vimogam uryadu Popri nevdovolennya chastini yepiskopatu pidpisav rozrobleni Ministerstvom ispovidan ta narodnoyi osviti Polshi Timchasovi pravila pro vzayemini uryadu ta Pravoslavnoyi cerkvi v Polshi Tymczasowe przepisy o stosunku rzadu do Kosciola prawoslawnego w Polsce zaprovadzheni v zhittya z 30 01 1922 diyali do 18 11 1938 Pislya areshtu v travni 1922 roku Patriarha Tihona G napolig na faktichnomu unezalezhnenni Pravoslavnoyi mitropoliyi v Polshi Na Sobori yepiskopiv yakij vidbuvsya 14 15 06 1922 golosami vladik Georgiya Dionisiya ta Aleksandra Inozemceva bulo prijnyate rishennya pro te sho vsi spravi sho torkayutsya Pravoslavnoyi Cerkvi v Polshi maye virishuvati na misci Sobor pravoslavnih arhiyereyiv Yepiskopi zadeklaruvali sho ne mayut nichogo proti avtokefaliyi za umovi sho polsk uryad oderzhit na neyi zgodu vid Vselenskogo patriarha ta predstoyateliv inshih Pomisnih Cerkov u tomu chisli j RPC u vipadku yaksho Patriarh Tihon povernetsya do upravlinnya Protyagom 1922 G za porozuminnyam z uryadom usunuv zi svoyih kafedr protivnikiv avtokefaliyi arhiyep Vilenskogo Yelevteriya Bogoyavlenskogo yepiskopiv Pantelejmona Rozhnovskogo Ci diyi prizveli do serjoznogo napruzhennya sered duhovenstva ta miryan Pravoslavnoyi mitropoliyi v Polshi ta viklikali protest zboku Arhiyerejskogo Soboru RPC za kordonom Z iniciativi G bulo zapochatkovano vidannya drukovanogo organu Vestnik Pravoslavnoj mitropolii v Polshe a takozh zasnovano Sinodalnu drukarnyu najbilshij centr pravoslavnogo knigodrukuvannya u Shidnij Yevropi u mizhvoyennij period Mitropolit planuvav stvorennya pravoslavnogo bogoslovskogo fak tu u Varshavskomu universiteti do vikladannya na yakomu hotiv zaluchiti nizku profesoriv dorevolyucijnih rosijskih Duhovnih Akademiyi u tomu chisli ostannogo rektora KDA yep Vasilya Bogdashevskogo 8 03 1923 G v jogo rezidenciyi zastreliv kolishnij rektor Holmskoyi DS arhimandrit Smaragd Latishenko Prichinoyu zlochinu bulo ogolosheno nezgodu Latishenka z diyalnistyu G spryamovanoyu na otrimannya avtokefaliyi Pravoslavnoyi cerkvi v Polshi odnak u sudovomu viroku vbivci bulo pidkresleno sho arhimandrit keruvavsya motivami osobistoyi nenavisti G zaboroniv Smaragda u svyashenosluzhinni sho unemozhlivlyuvalo jogo yepiskopsku hirotoniyu Pohovanij pid analoyem hramu Sv proroka Illi ta Sv Iyeronima nizhnya chastina cerkvi Sv Ioanna Listvichnika na Volskomu pravoslavnomu kladovishi u Varshavi Hocha formalno G ne nalezhav do yepiskopatu Polskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi PAPC odnak z oglyadu na te sho jogo diyalnist spriyala otrimannyu ciyeyu cerkvoyu nezalezhnosti pidtverdzhena Tomosom Vselenskogo Patriarha vid 13 11 1924 vvazhayetsya pershim predstoyatelem PAPC Najvazhlivishi praci Sobornoe poslanie Sv Apostola Iakova Opyt isagogiko ekzegeticheskogo issledovaniya Kiev tip I I Gorbunova 1901 Stigmatizaciya Bogoslovsko psihologicheskij ocherk Demonicheskie bolezni Bogoslovsko psihologicheskij ocherk Nashe duhovenstvo v proizvedeniyah A P Chehova literaturno filosofskij ocherk PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Georgij Yaroshevskij Aleksandr Inozemcev episkop Vysokopreosvyashennyj Georgij Yaroshevskij mitropolit Varshavskij i vsej Pravoslavnoj cerkvi v Polshe biograficheskij ocherk Vestnik Pravoslavnoj mitropolii v Polshe 1923 7 8 Aleksij Gromadskij arhiepiskop Mitropolit Georgij Varshava Sinodalnaya tipografiya 1931 Krivonos F svyashennik Minskaya eparhiya v period revolyucionnyh potryasenij 1917 goda i vo vremya nemeckoj i polskoj okkupacii Belorussii do marta 1921 g http minds by article 157 html Papierzynska Turek M Miedzy tradycja a rzeczewistoscia Panstwo wobec prawoslawia 1918 1939 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1989 Bendza M Droga Kosciola prawoslawnego w Polsce do autokefalii Bialystok Wydawnictwo Uniwersytetu w Bialymstoku 2006 Pelica G Kosciol prawoslawny w wojewodztwie lubelskim 1918 1939 Lublin Fundacja Dialog Narodow 2007 Starodub A Pravoslavna Cerkva v Polshi na pochatku 1920 h rr kriz prizmu procesu nad Pavlom Latishenkom arhimandritom Smaragdom Naukovi zapiski Zbirnik prac molodix vchenix ta aspirantiv K Hmelnickij 2002 T 8 Ch II S 151 177 Starodub A Mitropolit Georgij Yaroshevskij yak iniciator zapochatkuvannya vishoyi pravoslavnoyi bogoslovskoyi osviti v Polshi Kiyivska Akademiya 2011 Vip 10 S 198 211 Starodub A Georgij Yaroshevskij U kn Kiyivska duhovna akademiya v imenah 1819 1924 upor i nauk red M L Tkachuk vidp red V S Bryuhoveckij T 1 K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2015 S 365 368 Yaroshevskij Yurij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2131 1000 ekz Yurij Yaroshevskij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 10 S 3944 DAHmO F 315 Op 1 Spr 12528 Ark 742PosilannyaU vbivstvi mitropolita Georgiya ye slidi radyanskoyi dipmisiyi Andrij Starodub 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro religijnogo diyacha chi diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ