Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Святосла́вич (? — 14 серпня 1407/після 1420) — великий князь смоленський (1386—1395, 1401—1404), князь рославський (1395—1401) та порховський (1404—1407), другий син і спадкоємець великого князя смоленського Святослава Івановича
| Юрій Святославич | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1386 — 1392 | ||
| Попередник: | Святослав Іванович | |
| Наступник: | Гліб Святославич | |
| 1401 — 1404 | ||
| Попередник: | Вітовт | |
| Наступник: | Вітовт | |
| Народження: | 14 століття | |
| Смерть: | 14 серпня 1407 Золота Орда або Рязанська земля | |
| Рід: | Рюриковичі (Ростиславичі Смоленські) | |
| Батько: | Святослав Іванович | |
| Шлюб: | ||
| Діти: | Федір, Анастасія | |
| | ||
Біографія
Юрій Святославич вперше згадується в описі походу смоленських князів 1386 року на Мстиславль, відібраний Литвою ще в 1359 р. У битві з литовськими військами, що відбувся 29 квітня на р. Вихра під Мстиславлем, загинув великий князь смоленський Святослав Іванович, і престол зайняв його син Юрій. 16 вересня 1386 року він присягнув на вірність польському королю і верховному князю литовському Владиславу II Ягайла і його наміснику Скиргайлу.
В 1393 р. Юрій Святославович, ще бувши великим князем смоленським, брав участь в поході Вітовта і Скиргайло проти бунтівного Свидригайла, але незабаром, згідно «Летописцу великих князей литовских», Вітовт посадив на смоленський престол брата Юрія — Гліба Святославича, який перебував з ним в Пруссії, а Юрію Святославичу віддав Рославль.
Незадоволений проявами самостійності з боку Гліба, Вітовт вирішив покінчити з незалежністю Смоленського князівства і 28 вересня 1395 р. віроломно захопив Смоленськ, взяв у полон багато смоленських князів на чолі з Глібом та «найстаріших бояр» і посадив у місті своїх намісників — князя і Василя Борейковича. Юрій Святославович в цей час знаходився в Рязані у свого тестя, великого князя Олега Івановича. Завдяки його допомозі в серпні 1401 р. Юрію Святославичу вдалося повернути собі Смоленське князівство.
Однак вже восени 1401 р. Вітовт з'явився під стінами Смоленська, проте місто успішно витримало чотиритижневу облогу, і Вітовт змушений був укласти перемир'я. У 1403 р. Вітовт оволодів Вязьмою, яка служила сполучною ланкою між Смоленським, Московським і Рязанським князівствами, і захопивши яку литовці відрізали Смоленськ від сходу. В наступному році литовський князь з'явився під Смоленськ з великим військом і артилерією. Невдала облога тривала всю весну, і Вітовт відійшов від міста, зробивши страшне руйнування околиць.
Остаточно взяти Смоленськ литовцям вдалось лише 26 червня 1404 року. Юрій в цей час перебував у Москві де просив військової допомоги у великого князя Василія І. Оскільки останній не хотів псувати стосунків зі своїм тестем Вітовтом, Юрій Святославович дуже скоро змушений був покинути Москву і перебратися в Великий Новгород
Останні роки та смерть
Після того як почалася нова литовсько-московська війна, в кінці 1406 або на початку 1407 р. Юрій вступив на службу до Василя I, від якого отримав в годування Торжок. Убивши там князя Симеона Вяземського і його дружину Юліану, восени 1406 року Юрій вирушив в Орду, де розраховував знайти притулок. Однак це йому не вдалося, і на зворотному шляху на Русь в Веневому монастирі на околиці Рязанського князівства 14 вересня 1407 року він помер. За РБС — Юрій помер у 1409 р., після довгих мандрівок по Русі. Л. Войтович вважає що Юрій загинув після 1420 р., однак свою думку нічим не обґрунтовує.
Легенда про вбивство Симеона Вяземського і його дружини
Як свідчать літописи, перебуваючи в Торжку, князь Юрій Святославович зачарувався красою Юліанії (дружини князя , який також походив із династії смоленських Ростиславовичів) і всіляко намагався схилити її до перелюбства, але Юліанія суворо зберігала подружню вірність. Одного разу під час бенкету князь Юрій убив чоловіка Юліанії, в надії насильством оволодіти нею. Свята Юліанія не погодилась віддатися насильникові. Розлючений князь Юрій наказав відрубати їй ноги і руки, а тіло її кинути в річку Тверцю́. Від докорів сумління князь Юрій утік до татар, але й там не знайшов спокою.
 | И великий князь Василий Дмитриевич сделал его наместником в Торжке, а он там безвинно убил служащего князя Семена Мстиславича Вяземского и его княгиню Иулианию, так как охваченный плотским желанием к его жене, взял её к себе в дом, желая сожительствовать с ней. Княгиня же, не желая этого, сказала «О, князь, как ты думаешь, разве могу я оставить своего живого мужа и пойти к тебе?» Он же захотел лечь с ней, она сопротивляясь ему, схватила нож и ударила его в мышцу. Он разгневался и вскоре убил её мужа князя Семена Мстиславича Вяземского, служащего у него, проливавшего за него кровь и ни в чем не виновного перед ним, так как не он научил жену так поступить с князем И повелел отсечь княгине руки и ноги и бросить в воду. Слуги сделали приказанное им, бросили её в воду, стало это грехом и великим стыдом для князя Юрия, не желая переносить своего несчастья и стыда, и бесчестия, бежал он в Орду. |  |
Сім'я та діти
Дружина: Олена Олегівна — дочка великого князя рязанського Олега Івановича (?—1402).
Діти:
- Анастасія — дружина третього сина Дмитра Донського, Юрія Дмитровича, князя галицького і звенигородського.
Див. також
Примітки
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
- Полехов С. В. Браки князя Свидригайла Ольгердовича // По любви, въ правду, безо всякие хитрости. Друзья и коллеги к 80-летию В. А. Кучкина. Сб. ст. Москва, 2014. — С. 245
- Греков Вл. Смоленские удельные князья // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
Література і джерела
- Полехов С.В. Браки князя Свидригайла Ольгердовича // По любви, въ правду, безо всякие хитрости. Друзья и коллеги к 80-летию В.А. Кучкина. : Сб. ст.. — Москва: ИНДРИК, 2014. — С. 235—268.
- Вл. Греков. Смоленские удельные князья // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Svyatosla vich 14 serpnya 1407 pislya 1420 velikij knyaz smolenskij 1386 1395 1401 1404 knyaz roslavskij 1395 1401 ta porhovskij 1404 1407 drugij sin i spadkoyemec velikogo knyazya smolenskogo Svyatoslava IvanovichaYurij Svyatoslavich Velikij knyaz smolenskij 1386 1392 Poperednik Svyatoslav Ivanovich Nastupnik Glib Svyatoslavich 1401 1404 Poperednik Vitovt Nastupnik Vitovt Narodzhennya 14 stolittyaSmert 14 serpnya 1407 Zolota Orda abo Ryazanska zemlyaRid Ryurikovichi Rostislavichi Smolenski Batko Svyatoslav IvanovichShlyub Diti Fedir Anastasiya Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaYurij Svyatoslavich vpershe zgaduyetsya v opisi pohodu smolenskih knyaziv 1386 roku na Mstislavl vidibranij Litvoyu she v 1359 r U bitvi z litovskimi vijskami sho vidbuvsya 29 kvitnya na r Vihra pid Mstislavlem zaginuv velikij knyaz smolenskij Svyatoslav Ivanovich i prestol zajnyav jogo sin Yurij 16 veresnya 1386 roku vin prisyagnuv na virnist polskomu korolyu i verhovnomu knyazyu litovskomu Vladislavu II Yagajla i jogo namisniku Skirgajlu V 1393 r Yurij Svyatoslavovich she buvshi velikim knyazem smolenskim brav uchast v pohodi Vitovta i Skirgajlo proti buntivnogo Svidrigajla ale nezabarom zgidno Letopiscu velikih knyazej litovskih Vitovt posadiv na smolenskij prestol brata Yuriya Gliba Svyatoslavicha yakij perebuvav z nim v Prussiyi a Yuriyu Svyatoslavichu viddav Roslavl Nezadovolenij proyavami samostijnosti z boku Gliba Vitovt virishiv pokinchiti z nezalezhnistyu Smolenskogo knyazivstva i 28 veresnya 1395 r virolomno zahopiv Smolensk vzyav u polon bagato smolenskih knyaziv na choli z Glibom ta najstarishih boyar i posadiv u misti svoyih namisnikiv knyazya i Vasilya Borejkovicha Yurij Svyatoslavovich v cej chas znahodivsya v Ryazani u svogo testya velikogo knyazya Olega Ivanovicha Zavdyaki jogo dopomozi v serpni 1401 r Yuriyu Svyatoslavichu vdalosya povernuti sobi Smolenske knyazivstvo Odnak vzhe voseni 1401 r Vitovt z yavivsya pid stinami Smolenska prote misto uspishno vitrimalo chotiritizhnevu oblogu i Vitovt zmushenij buv uklasti peremir ya U 1403 r Vitovt ovolodiv Vyazmoyu yaka sluzhila spoluchnoyu lankoyu mizh Smolenskim Moskovskim i Ryazanskim knyazivstvami i zahopivshi yaku litovci vidrizali Smolensk vid shodu V nastupnomu roci litovskij knyaz z yavivsya pid Smolensk z velikim vijskom i artileriyeyu Nevdala obloga trivala vsyu vesnu i Vitovt vidijshov vid mista zrobivshi strashne rujnuvannya okolic Ostatochno vzyati Smolensk litovcyam vdalos lishe 26 chervnya 1404 roku Yurij v cej chas perebuvav u Moskvi de prosiv vijskovoyi dopomogi u velikogo knyazya Vasiliya I Oskilki ostannij ne hotiv psuvati stosunkiv zi svoyim testem Vitovtom Yurij Svyatoslavovich duzhe skoro zmushenij buv pokinuti Moskvu i perebratisya v Velikij Novgorod Ostanni roki ta smert Pislya togo yak pochalasya nova litovsko moskovska vijna v kinci 1406 abo na pochatku 1407 r Yurij vstupiv na sluzhbu do Vasilya I vid yakogo otrimav v goduvannya Torzhok Ubivshi tam knyazya Simeona Vyazemskogo i jogo druzhinu Yulianu voseni 1406 roku Yurij virushiv v Ordu de rozrahovuvav znajti pritulok Odnak ce jomu ne vdalosya i na zvorotnomu shlyahu na Rus v Venevomu monastiri na okolici Ryazanskogo knyazivstva 14 veresnya 1407 roku vin pomer Za RBS Yurij pomer u 1409 r pislya dovgih mandrivok po Rusi L Vojtovich vvazhaye sho Yurij zaginuv pislya 1420 r odnak svoyu dumku nichim ne obgruntovuye Legenda pro vbivstvo Simeona Vyazemskogo i jogo druzhiniYak svidchat litopisi perebuvayuchi v Torzhku knyaz Yurij Svyatoslavovich zacharuvavsya krasoyu Yulianiyi druzhini knyazya yakij takozh pohodiv iz dinastiyi smolenskih Rostislavovichiv i vsilyako namagavsya shiliti yiyi do perelyubstva ale Yulianiya suvoro zberigala podruzhnyu virnist Odnogo razu pid chas benketu knyaz Yurij ubiv cholovika Yulianiyi v nadiyi nasilstvom ovoloditi neyu Svyata Yulianiya ne pogodilas viddatisya nasilnikovi Rozlyuchenij knyaz Yurij nakazav vidrubati yij nogi i ruki a tilo yiyi kinuti v richku Tvercyu Vid dokoriv sumlinnya knyaz Yurij utik do tatar ale j tam ne znajshov spokoyu I velikij knyaz Vasilij Dmitrievich sdelal ego namestnikom v Torzhke a on tam bezvinno ubil sluzhashego knyazya Semena Mstislavicha Vyazemskogo i ego knyaginyu Iulianiyu tak kak ohvachennyj plotskim zhelaniem k ego zhene vzyal eyo k sebe v dom zhelaya sozhitelstvovat s nej Knyaginya zhe ne zhelaya etogo skazala O knyaz kak ty dumaesh razve mogu ya ostavit svoego zhivogo muzha i pojti k tebe On zhe zahotel lech s nej ona soprotivlyayas emu shvatila nozh i udarila ego v myshcu On razgnevalsya i vskore ubil eyo muzha knyazya Semena Mstislavicha Vyazemskogo sluzhashego u nego prolivavshego za nego krov i ni v chem ne vinovnogo pered nim tak kak ne on nauchil zhenu tak postupit s knyazem I povelel otsech knyagine ruki i nogi i brosit v vodu Slugi sdelali prikazannoe im brosili eyo v vodu stalo eto grehom i velikim stydom dlya knyazya Yuriya ne zhelaya perenosit svoego neschastya i styda i beschestiya bezhal on v Ordu Sim ya ta ditiDruzhina Olena Olegivna dochka velikogo knyazya ryazanskogo Olega Ivanovicha 1402 Diti Anastasiya druzhina tretogo sina Dmitra Donskogo Yuriya Dmitrovicha knyazya galickogo i zvenigorodskogo Div takozhFedir Chornij Zhizhemski Obloga Smolenska 1404 PrimitkiVojtovich L Knyazha doba portreti eliti 1 Bila Cerkva 2006 Polehov S V Braki knyazya Svidrigajla Olgerdovicha Po lyubvi v pravdu bezo vsyakie hitrosti Druzya i kollegi k 80 letiyu V A Kuchkina Sb st Moskva 2014 S 245 Grekov Vl Smolenskie udelnye knyazya Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 Literatura i dzherelaPolehov S V Braki knyazya Svidrigajla Olgerdovicha Po lyubvi v pravdu bezo vsyakie hitrosti Druzya i kollegi k 80 letiyu V A Kuchkina Sb st Moskva INDRIK 2014 S 235 268 Vl Grekov Smolenskie udelnye knyazya Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918