Юзеф Пєньонжек (пол. Józef Pieniążek; 1 березня 1888, Пиховіце, Австрійська імперія — 25 травня 1953, Краків) — польський живописець, графік, педагог.
Юзеф Пєньонжек | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Józef Pieniążek | ||||
Юзеф Пєньонжек | ||||
Народження | 1 березня 1888 Пиховіце, Австрійська імперія | |||
Смерть | 25 травня 1953 (65 років) | |||
Краків, Польща | ||||
Національність | поляк | |||
Країна | Австро-Угорщина→ Польща | |||
Жанр | живопис, графіка, гравюра | |||
Навчання | Ягеллонський університет, Академія образотворчого мистецтва в Кракові | |||
Діяльність | художник | |||
Роки творчості | 1918—1953 | |||
Вплив | Леон Вичулковський | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Юзеф Пєньонжек у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 1 березня 1888 року у передмісті Кракова — селі Пиховіце (нині — район в дільниці VIII Дембники м. Кракова); його батько, Пьотр, був фермером, а мати Юзефа — домогосподаркою. Навчався та закінчив гімназію у Подгожу.
У 1908—1913 роках навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Водночас у 1908—1912 роках навчався в Академії образотворчого мистецтва у Кракові в майстернях Юзефа Панькевича, Войцеха Вайса, Станіслава Дембіцького та Леона Вичулковського. Саме Леон Вичулковський справив на нього особливе враження. Пєньонжек навчався у нього тоді, коли Вичулковський був зачарований красою та історичною спадщиною Вавеля. Портфоліо літографій «Вавель» 1911—1912 років стало джерелом натхнення для молодого Пєньонжека. Але спілкування обох митців було не тривалим. 30 листопада 1911 року Вичулковський залишив професорську посаду та пішов на пенсію за станом здоров'я.
Пєньонжек також мандрував Європою, відвідавши Італію, Німеччину, Австрію та Чехію, а за деякими даними, також Британію. З цієї подорожі мало що збереглося («Вигляд Верони», 1918; «Вигляд Венеції», 1914); після цього він не повертався до цих тем. У 1912 році він склав іспит на професора середніх шкіл. Свою кар'єру розпочав учителем малювання в середній школі у Кракові (1912—1915). Під час першої світової війни Пєньонжек служив у 13-му піхотному полку. Від 10 жовтня 1915 року по 26 травня 1923 року викладав у Самбірській гімназії. У 1918 році під час візиту до Кракова він відновив знайомство з Вичулковським, який запросив Пєньонжека до своєї майстерні на вулиці Шлак у Кракові і протягом кількох тижнів терпляче знайомив його з таємницями графічного мистецтва. Незважаючи на різницю у віці, митці з часом здружилися, а професор залишався наставником Пєньонжека протягом його зрілої творчості. Вичулковський повторював: «Якби я був молодшим, я б заснував братство графіків, художників, етнографів, істориків мистецтва та письменників; Пов'язав би всіх чернечим правилом, кожному призначив би відповідне завдання, розіслав би по Польщі збирати те, що є гарне і цінне, а те, що втрачено, знищено часом, нашим невіглаством і марнотратством». Пєньонжек залишився вірним цьому посланню до останніх днів свого життя.
Учитель гімназії в Самборі привернув увагу свого начальства і у 1923—1939 роках викладав вже у VIII Державній гімназії імені короля Казимира Великого. Одним із його учнів був Збіґнєв Герберт, який згадував про нього так: «Майстер малювання, який панував у майстерні з бюстами богів, філософів та поетів — був відомий художник Юзеф Пєньонжек, зачарований Підгаллям, колега майстра Станіслава Батовського, який приходив до школи за учнями, які позували йому, між іншим для Редуту наймолодших. Оборона Львова 1918 р.». Ще одним учнем Пєньонжека був Юліуш Йоняк, живописець і графік, професор Академії красних мистецтв у Кракові.
Він залишався в постійному контакті з Вичулковським, переважно через листування. Пєньонжек допомагав йому в незначних справах, наприклад, виступаючи посередником з продажу творів майстра до наукового закладу імені Оссолінських (Оссолінеуму) у Львові. Час від часу вони разом їздили на екскурсії. Саме під час таких експедицій Пєньонжек збирав ескізи для своїх тонких, цінних документально графічних робіт. У 1933 році він організував ювілейну виставку Леона Вичулковського та був автором вступної статті до каталогу.
Митець також товаришував з Юзефом Осостовичем, батьком надзвичайно талановитого художника Станіслава Осостовича, та з Емілем Зеґадловічем. Належав до літературно-мистецького гуртка «Чартак», заснованого Емілем Зегадловичем 1922 року у Вадовицях. Свідоцтво інтимної близькості залишилося в «Книзі гостей і подій» Зеґадловича, яку проілюстрували колеги художника — Властиміл Гофман, Ян Гринковський, Збігнєв Пронашко та Стефан Жеховський. Знайомство також пов'язало його з Владиславом Орканом. Дотепер в горчанській віллі письменника висять роботи Пєньонжека, на яких зображені костел у Рабці та каплиця в Оркануві.
У 1925—1938 роках Пєньонжек активно брав участь у мистецькому житті, беручи участь у численних виставках, салонах та показах. Не цурався і благодійних акцій. Був активним учасником в Асоціації польських художників-графіків. У 1937 році був членом ревізійної комісії Товариства прихильників красних мистецтв у Львові, а у 1939 році він був нагороджений Лицарський хрестом ордена Відродження Польщі.
Під час радянської окупації Львова він продовжував викладати (тоді ще й математику). На той час VIII Державна гімназія імені короля Казимира Великого стала львівською середньою школою № 14 міського відділу народної освіти з польською мовою навчання. Юзеф Пєньонжек не полишав участі в мистецькому житті; він брав участь (точніше був вимушений) у виставках «Пластика Західної України» та «Графіка Західної України», організованих владою у 1940 році. Під час німецької окупації викладав малювання у Львівській художньо-промисловій школі (нім. Kunstgewerbeschule) з польською мовою викладання. Там він працював до 15 травня 1946 року, хоча з 2 жовтня 1944 року навчальний заклад був уже під радянським управлінням. Влітку 1946 року Пєньонжек виїхав зі Львова. Оселився у Кракові, де з 1947 року викладав у II державному ліцеї та гімназії імені Святого Яцка. Виїжджав на звільнені території, де малював переважно пам'ятки архітектури, зокрема Вроцлава та Клодзька. Спеціалізувався на графіці по міді (офорти, акватинти) на пейзажні та архітектурні теми. Опублікував декілька графічних портфоліо. Він також створив акварелі, що відображають народну культуру польських горян Підгалля, Спиша, Орави та Живєччини.
У 1923—1946 роках мешкав у Львові, спочатку на вул. Князів Острозьких, 6, пізніше — в будинку на вулиці Пісковій, 26.
Помер 25 травня 1953 року у Кракові. Художника поховали на новому Подгурському цвинтарі (секція IVb-12-17).
Творчість
Творчість Юзефа Пєньонжека можна вважати стилістично однорідною. Перші роботи мало чим відрізняються від останніх. Художник рано отримав технічну майстерність, тому легше розділити його роботу географічно, ніж наполягати на хронологічному порядку.
Початок 1920-х років — це захоплення митця Краковом та його пам'ятками. Одними з перших композицій були, явно інспіровані творчістю Вичулковського, олійні зображення інтер'єрів монументальних храмів — Вавельської катедри та костелу Святої Марії. Пєньонжек пішов слідами свого майстра, художника, прив'язаного до місць та об'єктів національного культу. Проте швидко захопився технікою графіки. Його по праву вважали майстром аквафорту. Він створив серію вдалих графічних робіт, які в своїй тематиці не виходили за межі усталеного канону, можливо, за винятком подвір'я на Казимира. Він постійно повертався до теми Кракова. Офорт «Вавель на віддалі» (1951), одна з останніх робіт художника, є аналогом ранішої акварелі 1930-х років «Панорама Кракова з Вольського лісу». Він так і не вирішив присвятити місту своєї юності графічне портфоліо. Проте зі складанням портфоліо, присвяченого пам'яткам Сандомира, він не мав проблем. Він кілька разів відвідував одне з найкрасивіших польських міст, але вирішальними стали кілька тижнів, які він провів там улітку 1925 року. Він поїхав на пленер разом з Вичулковським. Насправді метою експедиції була Волинь, яку Вичулковський з теплотою згадував як «коридор України», але місто над Віслою зацікавило їх настільки, що вони змінили свої плани. Малювали панорами, церкви, ратушу, відвідали Баранув, Тарнобжег та Копшивницю. Пєньонжек згадував про цю подорож через роки. З цієї подорожі збереглися акварельні етюди, але врешті-решт митець обрав як засіб важкі металеві техніки. На обкладинці також є гравюра на дереві з виглядом ратуші у Сандомирі. «Сандомирське портфоліо» було видано 1926 року у Львові. З численних ескізів митець зрештою обрав десять тем, дев'ять видів Сандомира, доповнивши його видами абатства у Копшивниці.
Він чудово передав настрій і красу одного з найкрасивіших, найстаріших і колись найважливіших польських міст. Портфоліо автор штампував власноруч, про що не оминув підкреслити на титульній сторінці. Видання характеризується найвищою якістю відбитків, адже лише такі були додатково підписані художником олівцем та включені до комплектів. Портфоліо принесло Пєньонжеку визнання, хоча були критики, які відзначали його консерватизм.
Свої позиції він зміцнив у 1927 році, так зване кременецьке портфоліо (повна назва — «Кременець. Рідне місто Юліуша Словацького») опинилося у Львові. Портфоліо містило двадцять одну роботу в офорті та акватинті. Художник надрукував 90 примірників; всередині була додатково пронумерована титульна сторінка з його автографом, сторінка зі вступом Еміля Зеґадловича та сторінка зі списком дощок (двостороння, польською та французькою мовами). Перевагою була ретельно підготовлена палітурка з додатковою ламінованою графікою.
Віддавши шану поетові, Пєньонжек вирушив у лабіринт вулиць та дерев'яних будинків. У результаті виникла одна з найкрасивіших графічних пам'яток прикордоння. Без підсмоктування, без зайвих прикрас. Крива бруківка, порожні вулиці, діряві дахи, загрозливо похилені будинки, а над усім височіє гора Бони та вежі костелу знаменитого ліцею. У цих творах присутні велич, повага до минулого та меланхолія. Портфоліо також було важливим для міста — воно вивело із забуття напівзруйнований Кременець, а Пєньонжек привернув увагу польських художників до міста у 1930-х роках. Навіть тепер цей елемент творчості художника є відносно більш відомим. У 2010 році в музеї «Вісла», що у Казімежі-Дольному відбулася виставка «Мистецька колонія у Кременці над Іквою», де портфоліо було представлено в широкому загалу митців.
Кременецька графіка базувалася на ранніх малюнках та акварелях. З різних етапів творчості художника збереглися ескізи, часто уточнені, що становлять окремі композиції. Але не всі вони знайшли графічний фінал. Прикладом такої «необробленої» акварелі є роботи «Вонхоцьк. Цистерціанське абатство» (1925), «Пінчів. Дерев'яна забудова» (1938), «Панорама Пінчева» (1938) та інші.
Два портфоліо, видані у одне за другим, привернули увагу мистецького середовища до особи Пєньонжека. Інтимна графічна робота, створена під впливом Вичулковського, викликала інтерес критиків та колекціонерів. Пєньонжек почав частіше виставлятися, розширилося коло його мистецьких знайомств. Портфоліо швидко потрапили до музейних та бібліотечних колекцій. Художником та його творчістю зацікавилася преса. Ще одне з «міських» портфоліо Юзеф Пєньонжек зробив на замовлення. Бидгоське портфоліо, видане в 1929 році, було підготовлено на замовлення муніципалітету міста Бидгощ. Воно складалося з десяти графічних зображень — семи видів Бидгоща та по одному вигляду Остромецька, Кцині та Короново. Крім основних композицій, були й невеликі замальовки — дзвони, дзвіночки, скрині з приданим. Можна жартома припустити, що комісар не погодився включити до портфоліо три гравюри на торуньську тематику, зроблені раніше, у 1924—1926 роках.
Мало уваги художник приділив мальовничому Вільнюсу, популярному серед графіків у міжвоєнний період. Не зважаючи на значну кількість робіт, львівське портфоліо також не було створено. Достатньо було б завершити — у родинній колекції збереглися використані етюдники та акварелі. Гравюри «Вихід з вулиці Личаковської» (1945) та «Панорама Львова» (1945) — це як символічне прощання художника з містом, у якому пройшло майже все його зріле життя.
Окрім циклів, художник малював й поодинокі об'єкти, такі як:
- «Чорштинський замок» (1927; аквафорта);
- «Замок у Недзиці» (1928; аквафорта);
- «Беч. Будинок Катовських» (1936; аквафорта, акватинта).
Він інтегрував силуети замків в інші зображення. Так, замок у Недзиці можна побачити на тлі зображення циганського скрипаля (1920-ті роки), другу з дунаєцьких фортець зображено на портреті пастуха 1932 року.
На зламі 1920–1930-х років Пєньонжек зацікавився народною культурою. Він почав фіксувати пам'ятки старовинного вбрання, пам'ятки традиційного мистецтва та архітектури, часто показані на тлі ще чистого пейзажу. З професорською прискіпливістю він намагався сублімувати найцінніші об'єкти з поширених у його часи ресурсів архітектури та народної культури. З нагоди створено серію малюнків на тему дерев — ботанічних пам'яток природи, зокрема, «Дуб у Бухчицях» (1938; село у гміні Тухув Тарновського повіту Малопольського воєводства).
Пєньонжек цікавився пам'ятками дерев'яної архітектури, документуючи їх неповторну красу. Перші спроби він зробив одразу після закінчення першої світової війни. Пізніше він кілька разів повертався до цієї теми, закарбувавши:
- «Kостел Успіння Пресвятої Діви Марії у Волі Радзішовській» (1920-ті рр.; аквафорта, акватинта);
- «Оравка, костел святого Івана Хрестителя в первісному вигляді» (близько 1927; аквафорта);
- «Kостел Святої Трійці та святого Антонія абата в Лопушні» (1927; аквафорта);
- «Kостел святого Михаїла Архангела в Дембно Підхалянському», «Kостел святого Мартина в Клікушова» (обидва 1927; аквафорта, суха голка).
- «Kостел святого Антонія в Сеняві», «Kостел святої Анни в Новому Торгу» (обидва 1927; аквафорта, акватинта);
- «Kостел святого Івана Хрестителя в Коморовицях» (1928; акватинта);
- «Закопане. Старий костел на вулиці Косцеліській» (1928; аквафорта, суха голка).
- «Kостел святого Андрія Апостола в Луковиці» (1934; аквафорта);
- «Kостел святого Свєрада в Тропі» (1937; аквафорта).
Він думав про розміщення деяких гравюр у нереалізованих портфоліо Спиша, Орави та Підгалля. Він мав намір додати до них композицію «Кремпачі у Спіші» (1929, офорт), де на передньому плані розмістив зруби дерев'яних будинків та господарських будівель, а на задньому плані — контур церкви з дзвіницею. Імовірно, до портфоліо також мали увійти наступні композиції:
- «Капличка» (1920-ті рр.; аквафорта);
- «Придорожній хрест у Ласеку на Підгаллі» (близько 1927 р.; аквафорта)
- «Вечір у гірській хатині» (1927; аквафорта);
- «Свошовіце. Придорожній хрест» (кінець 1920-х років; аквафорта);
- «Страсті Христові» (1930-ті рр.; аквафорта).
Те, що раніше було звичним, тепер стало унікальним, наприклад, вертепи з костелу в Оравці. Під час своїх екскурсійних подорожей Пєньонжек багато працював над документуванням народного вбрання, зникаючих професій, зображення людей. Ґазда з Пшишова (останній кравець-декоратор Войцех Плата), повніші з Камениці, горяни з Вітова та Камениці є чудовими прикладами. Почало ширше цінуватися знання митця про народний костюм. Пєньонжек назвав великий набір акварелей та малюнків «Підтатранська земля в малюнках», хоча — всупереч назві — він задокументував пам'ятки від Живецького краю до . Деякі роботи відомі з фоторепродукцій, наприклад, «Святиня у Пекельнику в Ораві» або «Старий костел у Рабці», багато з них були втрачені, інші належать родині художника. Деякі із збережених композицій:
- «Яблунька в Ораві» (1928; акварель, розмита туш; на картині зображено типові дерев'яні будинки з так званими «вишками» (один поверх);
- «Оравка, присілок Студьонки» (1929; акварель; дзвіниця так звана «громовиця» (звук дзвону мав розігнати хмари), характерна для Підгалля та Орави);
- «Фігурки в садибі Моняків у Зубжиці» (1930-ті рр.; акварель, картон; своєрідна «Кунсткамера», зібрана в будинку сільського адміністратора (XVII століття);
- «Страсті Христові з кам'яниці в Горцях» (1933; олівець, папір);
- «Капличка святого Марка в Новому Сончі» (1937; акварель, картон; так звана шведська каплиця, збудована у 1771 році на честь вигнання шведів з міста у 1655 році);
- «Капличка Матері Божої» (кінець 1930-х рр.; акварель);
- «Страсті Господні з Лібуші» (1939, акварель, картон).
Репродукції акварелей з цієї серії з'являлися 1929 року у різних друкованих виданнях або як книжкові ілюстрації, наприклад «Живєцький Валлас» включив у колись відому працю Юзефа Путека «Про розбійницькі замки, єретичні церкви та аушвіцький Єрусалим. Нариси з історії Сілезько-Польського прикордоння». Водночас «документальні» акварелі з широко трактованого Підгальського краю отримали негативні відгуки мистецтвознавців. Автора звинувачували в поспіху, нестаранності, засуджували «консервативний дилетантизм», вказували на більшу користь фотографії. Проте Юзефа Пєньонжека усе частіше визнавали як знавця дерев'яної архітектури та народного костюма.
У 1929 році він разом з професором Ягеллонського університету Владиславом Семковичем показав президенту Ігнацію Мосціцькому костел в Оравці. За документалістику отримав державну стипендію. У 1935 році він був членом конкурсного журі Фестивалю гірських країв у Закопаному під головуванням Валерія Гетеля, яке складалося з людей різних професій. Виступи горян на сцені оцінювали, окрім Пєньонжек, письменник Ян Віктор, художники Рафал Мальчевський, Ян Ґосеніца-Шостак, майор Броніслав Романишин та професорка Зофія Квасніцова, знавець народного танцю. Знайомство з Ґетелем, головою Комісії батьківщини, призвело до участі Пєньонжека в експедиції групи дослідників (зокрема Тадеуша Северина та Гелени Рой-Козловської), метою якої було створити письмову документацію про музику, пісні та обряди людей, що населяють широкий діапазон Карпат від Цешина до Гуцульщини.
Незважаючи на невдоволення, Пєньонжек вирішив видати 1937 року у Львові 40 барвистих композицій, що показують костюми та типи горян, пам'ятки архітектури, церковної та народної культури і мистецтва з Підгалля, Орави, Спіша, Живеччини, П'єнін і Сондеччини. Вичулковський підтримав його в його спробах опублікувати зібраний матеріал, написавши (15 листопада 1932 р.) у рекомендаційному листі: «Установа, яка фінансово підтримає реалізацію цього важливого видання, заслужить щиру вдячність історії польського мистецтва та Польська наука, тим більше, що ці пам'ятки старої польської культури вмирають і їх треба якомога швидше зберегти». Набір кольорових креслень класичного розміром фоліо було вміщено в ошатне портфоліо з гравюрою по дереву, виготовлене палітурною майстернею Романовського у Львові. Випущено 150 примірників, пронумерованих та підписаних автором, «в більш декоративному оформленні». Підгалля в картинах набуло несподіваної популярності. Елементи композиції Пєньонжек були включені в декорації та рекламні відбитки МС «Баторія», у календарі та на листівках. Автор присвятив видання Леону Вичулковському. «Він завжди заохочував Пєньонжека випустити портфоліо і давав поради. Він вважав себе першим передплатником і «хрещеним батьком» альбому. Він довго стискає руку автора. Пєньонжек притиснув руку майстра до своїх грудей і поцілував її. […] [Вичулковський] Він попрощався з усіма. Моє серце билося все рідше». Це не був порожній жест у бік Майстра, що проходив повз, — Пєньонжек був щиро зачарований ним. Звідси такий великий заряд емоцій у прекрасній композиції Леона Вичулковського в його майстерні в Кракові (1925). Це не єдине зображення професора, хоча Пєньонжек не захоплювався портретом. Однак він також створив образ художника Людомира Бенедиктовича (1926), недатований портрет Яна Матейка (можливо, митець передбачав його як частину нереалізованого краківського портфоліо) та вдалий автопортрет (з 1920-х років).
Зовсім іншими, жорсткими й помпезними були портрети діячів Польської республіки — Юзефа Пілсудського та Ігнація Мосціцького, виконані у 1930-х роках. Подібним статичним є портрет кардинала Адама Стефана Сапіги (1951). На портреті Ігнація Мосціцького на задньому плані зображено панораму Польщі від гір до моря. Пєньонжек показав країну крізь призму символічних елементів — дерев'яної дзвіниці та сільської хати, Чорштинського та Вавельського замків, Гнєзненського собору та Маріацького костелу в Гданську. Він додав вітрильник «Dar Pomorza», але відокремив промислові елементи — димові заводські труби та нафтові колодязі у Бориславі — уявною річкою. У митці прокинувся антрепренер. Пєньонжек замовив рекламну листівку, в якій сповіщалося, що він отримав особливу подяку від Цивільної канцелярії Президента за портрет Мосціцького і що він — відповідно до схвалення Міністерства релігійних справ і громадської просвіти — «придатний для державних залів», кабінетів державних та муніципальних керівників». Унікальне місце в творчості Пєньонжека займає твір «Jezu Ufam Tobie» 1944 року, представлений на конкурсі образу Ісуса Милосердного, організованому у 1940-х роках.
Після повернення до Кракова у 1947 році Пєньонжек вирушив у мистецьку подорож до відновлених територій; створюються останні твори з мейнстриму — офорти із зображенням пам'яток Клодзька. Пробував свої сили в стилі соцреалізму, але безрезультатно. Зображення шахтарів з шахти Дмитрова у Битомі (нині — копальня кам'яного вугілля «Центр» пол. kopalnia węgla kamiennego «Centrum») не вдалися. Він вже був важко хворий, але думав про портфоліо з пам'ятками Нижньої Сілезії та Помор'я. Про це він писав — за два тижні до смерті — у своїй заяві на стипендію, адресованій Головній управі закладів образотворчого мистецтва у Варшаві.
Графічні портфоліо
- «Сандомир» (1926);
- «Кременець. Рідне місто Юліуша Словацького» (1927);
- «Старий Бидгощ» («Види Бидгоща») (1929);
- «Підгалля в світлинах: альбом» (1937).
Інші твори
- «Вонхок» (1918; акварель, папір);
- «У тіні яблуні» (1918; олія на текстурі);
- «Вільнюс. Провулок з костелом святого Казимира» (1923; аквафорта, папір);
- «Костел св. Андрія з костелом св. Марії на задньому плані» (1924; аквафорта, акватинта, папір);
- «Торунь. Костел Святого Якуба» (1924; аквафорта, акватинта);
- «Портрет Юліуша Словацького» (1926; аквафорта, папір);
- «Кременець. Будинки при вул. Кладковій» (1926; аквафорта);
- «Кременець. Вулиця Широка» (1926; аквафорта, папір);
- «Кременець. Будинки при вул. Кладковій ІІ» (1926; аквафорта);
- «Кременець. Вулиця Кладкова» (1926; аквафорта, папір);
- «Кременець. Будинок заїжджого двору» (1926; аквафорта, папір);
- «Будинки при вул. А. де Бопре» (1926; аквафорта, папір);
- «Портрет Юліуша Словацького» (1927; аквафорта, папір);
- «Кременецький ліцей» (1927; аквафорта, папір);
- «Кременець. Вигляд на ліцей та гору Бони» (1927; аквафорта, папір);
- «Кременець» (1927; аквафорта, папір);
- «Фридман у Спишу» (1929; акварель, папір);
- «Різдвяна шопка» (1929; акварель, олівець, папір);
- «Кременець» (1929; аквафорта, папір);
- «Хижне» (1929; акварель, папір);
- «Свідник» (1933; акварель, папір);
- «Замок в Острозі» (1935; акварель, папір);
- «Вигляд замку Острозьких в Острозі» (1935; акварель, папір);
- «Гуральська хата в Мілувці» (1937);
- «Панорама Пінчова ІІ» (1938; акварель, олівець, картон);
- «Шидлов» (1938; акварель, папір);
- «Львівські дахи та купол Домініканського костелу» (вигляд з площі Стрілецької на будинки при вул. Скарбковській та Вірменській; 1941; олівець, картка для етюдника);
- «Єврейська дільниця у Львові» (1945; аквафорта, акватинта, папір);
- «Вроцлав» (1947; акварель, папір);
- «Береза» (1950-ті роки; аквафорта, акватинта);
- «Будяки» (1953; акварель, олівець, папір);
- «Човен на березі Балтійського моря» (олія, полотно);
- «Вигляд на Нісу» (акварель, папір);
- «Місто в Нижній Сілезії» (акварель, папір);
- «Вигляд на камальдульський монастир у Білянах» (гуаш, папір, наклеєний на картон);
- «Старий ґазда з Жеписька у Спиші»;
- «Каплиця Боїмів у Львові» (аквафорта, акватинта, папір);
- «Внутрішнє оздоблення дерев'яного костелу в Оравці» (олія, полотно наклеєне на картон).
Примітки
- Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.): malarze, rzeźbiarze, graficy… — S. 112—116.
- Piąte Sprawozdanie Dyrekcji c. k. Gimnazjum w Podgórzu za rok szkolny 1903. — Kraków, 1903. — S. 78. (пол.)
- A. K. Banach Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860-1918. — Kraków, 1997. — S. 141, 278. (пол.)
- Z. Kucielska Wystawy jubileuszowe 150-lecia Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie. 1818—1968. — Kraków, 1969. — S. 98. (пол.)
- J. Pieniążek Wycieczka z profesorem Wyczółkowskim do Sandomierza // Przegląd Bydgoski. — 1937. — z. 1. — S. 44—49. (пол.)
- Stefan Legeżyński Ósme gimnazjum we Lwowie // Biuletyn. — Koło Lwowian w Londynie. — R. 13. — nr 27. — Grudzień 1974. — S. 42. (пол.)
- Adam Trojanowski. VIII Gimnazjum i Liceum im. Króla Kazimierza Wielkiego we Lwowie. Refleksja na sześciesięciolecie. lwow.com.pl (пол.). оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 6 березня 2023.
- J. Siedlecka Pan od poezji: o Zbigniewie Herbercie. — Warszawa: Prószyński i S-ka, 2002. — S. 42. (пол.)
- B. Ziembicka Najprostszą drogą: rozmowy z artystami. — Kraków: Znak, 1998. — S. 155. — . (пол.)
- Вичулковський, зазвичай пов'язаний з Краковом, з 1922 року часто їздив до маєтку в Ґосьцерадзі поблизу Бидгоща. У 1929 році він залишив Краків і перевіз свою майстерню до Познані. У 1934 році він зайняв посаду професора графіки у Варшавській академії красних мистецтв і був пов'язаний з цим містом до самої смерті.
- Listy / Stanisław Osostowicz; oprac. Irena Jakimowicz. Osostowicz, Stanisław (1906—1939); Jakimowicz, Irena (1922—1999). — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1978. — S. 67. (пол.)
- Збереглася графіка з присвятою: «Моєму коханому пану Емілю Зеґадловічу на згадку у Ґожені-Ґурному 19.8.1936».
- M. Wójcik Księga Gości i Zdarzeń. «Miscelaneiczne pêle-mêle» Emila Zegadłowicza // Teksty Drugie. — R. 2004. — z. 4. — S. 227—228. (пол.)
- Z Towarzystwa Przyjaciół Sztuk Pięknych we Lwowie // Gazeta Lwowska. — nr 56. — 11 marca 1937. — S. 2. (пол.)
- Dekoracja odznaczonych w lwowskim Pałacu Wojewódzkim // Gazeta Lwowska. — nr 100. — 5 maja 1939. — S. 3. (пол.)
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 121. (рос.)
- J. Jaworska Polska sztuka walcząca 1939—1945. — Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i filmowe, 1976 — S. 209. — (seria «Sztuka Polska») (пол.)
- Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 99. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — .
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — S. 278. (пол.)
- Zarząd Cmentarzy Komunalnych w Krakowie. Internetowy lokalizator grobów. Józef Pieniążek. zck-krakow.pl (пол.). оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 6 березня 2023.
- . sowa.website.pl (пол.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 26 березня 2023.
- M. Tyrowicz Wspomnienia o życiu kulturalnym i obyczajowym Lwowa 1918—1939. — Wrocław: zakł. Narodowy im. Ossolińskich, 1991. — S. 175. (пол.)
- E. Sekuła-Tauer Leon Wyczółkowski. — Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie, 2001. — S. 68. — (seria «W Zwierciadle Sztuki») (пол.)
- M. Grońska Grafika w książce, tece i albumie: polskie wydawnictwa artystyczne i bibliofilskie z lat 1899—1945. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1994. — poz. 435—436. (пол.)
- Wystawa pamiątek po Słowackim // Przegląd Biblioteczny. — 1927. — z. 1/2. — Lwów: Wydawnictwo Związku Bibliotekarzy Polskich. — S. 174—176. (пол.)
- В музеї в Ґожені-Ґурному зберігся екземпляр портфоліо, присвячений Зегадловичу
- W. Odorowski, D. Seweryn-Puchalska Kolonia artystyczna w Krzemieńcu nad Ikwą. — Kazimierz Dolny, 2010. — S. 107—111. (пол.)
- Muzeum Zamojskie, nr inw. G-259; R. Marcinek, M. Maksymiuk, jw. — S. 309—322. (пол.)
- B. Bazielich Badania nad odzieżą i strojem ludowym w Polsce // Lud. — 1995. — t. 78. — S. 199. (пол.)
- Aukcja nr 35 (Malarstwo, rzeźba, rysunek, grafika, rzemiosło artysty). Wystawa przedaukcyjna. 10-14 XII 2012. — Kraków^ Salon Antykwaryczny Nautilus, 2012. — S. 6. (пол.)
- Józef Putek O zbójnickich zamkach heretyckich zborach i Oświęcimskiej Jerozolimie Szkice z dziejów pogranicza Śląsko-Polskiego / Biblioteka Kresów Śląskich. — tom I. — Kraków, 1938. — 264 s. (пол.)
- Obrazy Józefa Pieniążka z cyklu «Ziemia Podtatrzańska» // Świat. — R. 28. — nr 17. — 1933. — 29 kwietnia. — S. 20. (пол.)
- M. Kurzeja-Światek Święta Gór (1935—1938) i ich rola w krzewieniu wiedzy o regionach // Małopolska. — 2013. — t. 15. — S. 134, 144. (пол.)
Джерела та література
- Anacka-Łyjak Maria Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.): malarze, rzeźbiarze, graficy. — T. 7: Pe-Po, uzupełnienia i sprostowania do tomów 1-6. — Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2003. — 463 s. — S. 112—116. — . (пол.)
- // Salon Antykwaryczny «Nautilus». — nr 36. — 3 marca 2013. — S. 4, 5, 34, 51. (пол.)
- Roman Marcinek Józef Pieniążek. Piewca rodzimego krajobrazu = Józef Pieniążek. Bard of the native landscape // Ochrona zabytków. — № 1 (272) LXXI. — 2018. — S. 167—194. (пол.)(англ.)
- Józef Pieniążek — Aukcje. onebid.pl (пол.). OneBid. оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 7 березня 2023.
Посилання
- Biografia i prace Józefa Pieniążka. galeria-attis.pl (пол.). Krakowska galeria sztuki «Attis». оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 6 березня 2023.
- Obiekty archiwalne. Józef Pieniążek. desa.pl (пол.). Dom Aukcyjny «DESA Unicum». Процитовано 7 березня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Dzieła autora: Józef Pieniążek na aukcja. sztuka.agraart.pl (пол.). Dom Aukcyjny «Agra-Art S.A.». оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 7 березня 2023.
- Artyści: Józef Pieniążek. koneser.krakow.pl (пол.). Salon Dzieł Sztuki «Connaisseur». Процитовано 7 березня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuzef Pyenonzhek pol Jozef Pieniazek 1 bereznya 1888 Pihovice Avstrijska imperiya 25 travnya 1953 Krakiv polskij zhivopisec grafik pedagog Yuzef Pyenonzhekpol Jozef PieniazekYuzef PyenonzhekNarodzhennya1 bereznya 1888 1888 03 01 Pihovice Avstrijska imperiyaSmert25 travnya 1953 1953 05 25 65 rokiv Krakiv PolshaNacionalnistpolyakKrayina Avstro Ugorshina PolshaZhanrzhivopis grafika gravyuraNavchannyaYagellonskij universitet Akademiya obrazotvorchogo mistectva v KrakoviDiyalnisthudozhnikRoki tvorchosti1918 1953VplivLeon VichulkovskijNagorodi Yuzef Pyenonzhek u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1 bereznya 1888 roku u peredmisti Krakova seli Pihovice nini rajon v dilnici VIII Dembniki m Krakova jogo batko Potr buv fermerom a mati Yuzefa domogospodarkoyu Navchavsya ta zakinchiv gimnaziyu u Podgozhu U 1908 1913 rokah navchavsya na filosofskomu fakulteti Yagellonskogo universitetu Vodnochas u 1908 1912 rokah navchavsya v Akademiyi obrazotvorchogo mistectva u Krakovi v majsternyah Yuzefa Pankevicha Vojceha Vajsa Stanislava Dembickogo ta Leona Vichulkovskogo Same Leon Vichulkovskij spraviv na nogo osoblive vrazhennya Pyenonzhek navchavsya u nogo todi koli Vichulkovskij buv zacharovanij krasoyu ta istorichnoyu spadshinoyu Vavelya Portfolio litografij Vavel 1911 1912 rokiv stalo dzherelom nathnennya dlya molodogo Pyenonzheka Ale spilkuvannya oboh mitciv bulo ne trivalim 30 listopada 1911 roku Vichulkovskij zalishiv profesorsku posadu ta pishov na pensiyu za stanom zdorov ya Pyenonzhek takozh mandruvav Yevropoyu vidvidavshi Italiyu Nimechchinu Avstriyu ta Chehiyu a za deyakimi danimi takozh Britaniyu Z ciyeyi podorozhi malo sho zbereglosya Viglyad Veroni 1918 Viglyad Veneciyi 1914 pislya cogo vin ne povertavsya do cih tem U 1912 roci vin sklav ispit na profesora serednih shkil Svoyu kar yeru rozpochav uchitelem malyuvannya v serednij shkoli u Krakovi 1912 1915 Pid chas pershoyi svitovoyi vijni Pyenonzhek sluzhiv u 13 mu pihotnomu polku Vid 10 zhovtnya 1915 roku po 26 travnya 1923 roku vikladav u Sambirskij gimnaziyi U 1918 roci pid chas vizitu do Krakova vin vidnoviv znajomstvo z Vichulkovskim yakij zaprosiv Pyenonzheka do svoyeyi majsterni na vulici Shlak u Krakovi i protyagom kilkoh tizhniv terplyache znajomiv jogo z tayemnicyami grafichnogo mistectva Nezvazhayuchi na riznicyu u vici mitci z chasom zdruzhilisya a profesor zalishavsya nastavnikom Pyenonzheka protyagom jogo zriloyi tvorchosti Vichulkovskij povtoryuvav Yakbi ya buv molodshim ya b zasnuvav bratstvo grafikiv hudozhnikiv etnografiv istorikiv mistectva ta pismennikiv Pov yazav bi vsih chernechim pravilom kozhnomu priznachiv bi vidpovidne zavdannya rozislav bi po Polshi zbirati te sho ye garne i cinne a te sho vtracheno znisheno chasom nashim neviglastvom i marnotratstvom Pyenonzhek zalishivsya virnim comu poslannyu do ostannih dniv svogo zhittya Uchitel gimnaziyi v Sambori privernuv uvagu svogo nachalstva i u 1923 1939 rokah vikladav vzhe u VIII Derzhavnij gimnaziyi imeni korolya Kazimira Velikogo Odnim iz jogo uchniv buv Zbignyev Gerbert yakij zgaduvav pro nogo tak Majster malyuvannya yakij panuvav u majsterni z byustami bogiv filosofiv ta poetiv buv vidomij hudozhnik Yuzef Pyenonzhek zacharovanij Pidgallyam kolega majstra Stanislava Batovskogo yakij prihodiv do shkoli za uchnyami yaki pozuvali jomu mizh inshim dlya Redutu najmolodshih Oborona Lvova 1918 r She odnim uchnem Pyenonzheka buv Yuliush Jonyak zhivopisec i grafik profesor Akademiyi krasnih mistectv u Krakovi Vin zalishavsya v postijnomu kontakti z Vichulkovskim perevazhno cherez listuvannya Pyenonzhek dopomagav jomu v neznachnih spravah napriklad vistupayuchi poserednikom z prodazhu tvoriv majstra do naukovogo zakladu imeni Ossolinskih Ossolineumu u Lvovi Chas vid chasu voni razom yizdili na ekskursiyi Same pid chas takih ekspedicij Pyenonzhek zbirav eskizi dlya svoyih tonkih cinnih dokumentalno grafichnih robit U 1933 roci vin organizuvav yuvilejnu vistavku Leona Vichulkovskogo ta buv avtorom vstupnoyi statti do katalogu Mitec takozh tovarishuvav z Yuzefom Osostovichem batkom nadzvichajno talanovitogo hudozhnika Stanislava Osostovicha ta z Emilem Zegadlovichem Nalezhav do literaturno misteckogo gurtka Chartak zasnovanogo Emilem Zegadlovichem 1922 roku u Vadovicyah Svidoctvo intimnoyi blizkosti zalishilosya v Knizi gostej i podij Zegadlovicha yaku proilyustruvali kolegi hudozhnika Vlastimil Gofman Yan Grinkovskij Zbignyev Pronashko ta Stefan Zhehovskij Znajomstvo takozh pov yazalo jogo z Vladislavom Orkanom Doteper v gorchanskij villi pismennika visyat roboti Pyenonzheka na yakih zobrazheni kostel u Rabci ta kaplicya v Orkanuvi U 1925 1938 rokah Pyenonzhek aktivno brav uchast u misteckomu zhitti beruchi uchast u chislennih vistavkah salonah ta pokazah Ne curavsya i blagodijnih akcij Buv aktivnim uchasnikom v Asociaciyi polskih hudozhnikiv grafikiv U 1937 roci buv chlenom revizijnoyi komisiyi Tovaristva prihilnikiv krasnih mistectv u Lvovi a u 1939 roci vin buv nagorodzhenij Licarskij hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi Pid chas radyanskoyi okupaciyi Lvova vin prodovzhuvav vikladati todi she j matematiku Na toj chas VIII Derzhavna gimnaziya imeni korolya Kazimira Velikogo stala lvivskoyu serednoyu shkoloyu 14 miskogo viddilu narodnoyi osviti z polskoyu movoyu navchannya Yuzef Pyenonzhek ne polishav uchasti v misteckomu zhitti vin brav uchast tochnishe buv vimushenij u vistavkah Plastika Zahidnoyi Ukrayini ta Grafika Zahidnoyi Ukrayini organizovanih vladoyu u 1940 roci Pid chas nimeckoyi okupaciyi vikladav malyuvannya u Lvivskij hudozhno promislovij shkoli nim Kunstgewerbeschule z polskoyu movoyu vikladannya Tam vin pracyuvav do 15 travnya 1946 roku hocha z 2 zhovtnya 1944 roku navchalnij zaklad buv uzhe pid radyanskim upravlinnyam Vlitku 1946 roku Pyenonzhek viyihav zi Lvova Oselivsya u Krakovi de z 1947 roku vikladav u II derzhavnomu liceyi ta gimnaziyi imeni Svyatogo Yacka Viyizhdzhav na zvilneni teritoriyi de malyuvav perevazhno pam yatki arhitekturi zokrema Vroclava ta Klodzka Specializuvavsya na grafici po midi oforti akvatinti na pejzazhni ta arhitekturni temi Opublikuvav dekilka grafichnih portfolio Vin takozh stvoriv akvareli sho vidobrazhayut narodnu kulturu polskih goryan Pidgallya Spisha Oravi ta Zhivyechchini U 1923 1946 rokah meshkav u Lvovi spochatku na vul Knyaziv Ostrozkih 6 piznishe v budinku na vulici Piskovij 26 Pomer 25 travnya 1953 roku u Krakovi Hudozhnika pohovali na novomu Podgurskomu cvintari sekciya IVb 12 17 TvorchistTvorchist Yuzefa Pyenonzheka mozhna vvazhati stilistichno odnoridnoyu Pershi roboti malo chim vidriznyayutsya vid ostannih Hudozhnik rano otrimav tehnichnu majsternist tomu legshe rozdiliti jogo robotu geografichno nizh napolyagati na hronologichnomu poryadku Pochatok 1920 h rokiv ce zahoplennya mitcya Krakovom ta jogo pam yatkami Odnimi z pershih kompozicij buli yavno inspirovani tvorchistyu Vichulkovskogo olijni zobrazhennya inter yeriv monumentalnih hramiv Vavelskoyi katedri ta kostelu Svyatoyi Mariyi Pyenonzhek pishov slidami svogo majstra hudozhnika priv yazanogo do misc ta ob yektiv nacionalnogo kultu Prote shvidko zahopivsya tehnikoyu grafiki Jogo po pravu vvazhali majstrom akvafortu Vin stvoriv seriyu vdalih grafichnih robit yaki v svoyij tematici ne vihodili za mezhi ustalenogo kanonu mozhlivo za vinyatkom podvir ya na Kazimira Vin postijno povertavsya do temi Krakova Ofort Vavel na viddali 1951 odna z ostannih robit hudozhnika ye analogom ranishoyi akvareli 1930 h rokiv Panorama Krakova z Volskogo lisu Vin tak i ne virishiv prisvyatiti mistu svoyeyi yunosti grafichne portfolio Prote zi skladannyam portfolio prisvyachenogo pam yatkam Sandomira vin ne mav problem Vin kilka raziv vidviduvav odne z najkrasivishih polskih mist ale virishalnimi stali kilka tizhniv yaki vin proviv tam ulitku 1925 roku Vin poyihav na plener razom z Vichulkovskim Naspravdi metoyu ekspediciyi bula Volin yaku Vichulkovskij z teplotoyu zgaduvav yak koridor Ukrayini ale misto nad Visloyu zacikavilo yih nastilki sho voni zminili svoyi plani Malyuvali panorami cerkvi ratushu vidvidali Baranuv Tarnobzheg ta Kopshivnicyu Pyenonzhek zgaduvav pro cyu podorozh cherez roki Z ciyeyi podorozhi zbereglisya akvarelni etyudi ale vreshti resht mitec obrav yak zasib vazhki metalevi tehniki Na obkladinci takozh ye gravyura na derevi z viglyadom ratushi u Sandomiri Sandomirske portfolio bulo vidano 1926 roku u Lvovi Z chislennih eskiziv mitec zreshtoyu obrav desyat tem dev yat vidiv Sandomira dopovnivshi jogo vidami abatstva u Kopshivnici Vin chudovo peredav nastrij i krasu odnogo z najkrasivishih najstarishih i kolis najvazhlivishih polskih mist Portfolio avtor shtampuvav vlasnoruch pro sho ne ominuv pidkresliti na titulnij storinci Vidannya harakterizuyetsya najvishoyu yakistyu vidbitkiv adzhe lishe taki buli dodatkovo pidpisani hudozhnikom olivcem ta vklyucheni do komplektiv Portfolio prineslo Pyenonzheku viznannya hocha buli kritiki yaki vidznachali jogo konservatizm Svoyi poziciyi vin zmicniv u 1927 roci tak zvane kremenecke portfolio povna nazva Kremenec Ridne misto Yuliusha Slovackogo opinilosya u Lvovi Portfolio mistilo dvadcyat odnu robotu v oforti ta akvatinti Hudozhnik nadrukuvav 90 primirnikiv vseredini bula dodatkovo pronumerovana titulna storinka z jogo avtografom storinka zi vstupom Emilya Zegadlovicha ta storinka zi spiskom doshok dvostoronnya polskoyu ta francuzkoyu movami Perevagoyu bula retelno pidgotovlena paliturka z dodatkovoyu laminovanoyu grafikoyu Viddavshi shanu poetovi Pyenonzhek virushiv u labirint vulic ta derev yanih budinkiv U rezultati vinikla odna z najkrasivishih grafichnih pam yatok prikordonnya Bez pidsmoktuvannya bez zajvih prikras Kriva brukivka porozhni vulici diryavi dahi zagrozlivo pohileni budinki a nad usim visochiye gora Boni ta vezhi kostelu znamenitogo liceyu U cih tvorah prisutni velich povaga do minulogo ta melanholiya Portfolio takozh bulo vazhlivim dlya mista vono vivelo iz zabuttya napivzrujnovanij Kremenec a Pyenonzhek privernuv uvagu polskih hudozhnikiv do mista u 1930 h rokah Navit teper cej element tvorchosti hudozhnika ye vidnosno bilsh vidomim U 2010 roci v muzeyi Visla sho u Kazimezhi Dolnomu vidbulasya vistavka Mistecka koloniya u Kremenci nad Ikvoyu de portfolio bulo predstavleno v shirokomu zagalu mitciv Kremenecka grafika bazuvalasya na rannih malyunkah ta akvarelyah Z riznih etapiv tvorchosti hudozhnika zbereglisya eskizi chasto utochneni sho stanovlyat okremi kompoziciyi Ale ne vsi voni znajshli grafichnij final Prikladom takoyi neobroblenoyi akvareli ye roboti Vonhock Cistercianske abatstvo 1925 Pinchiv Derev yana zabudova 1938 Panorama Pincheva 1938 ta inshi Dva portfolio vidani u odne za drugim privernuli uvagu misteckogo seredovisha do osobi Pyenonzheka Intimna grafichna robota stvorena pid vplivom Vichulkovskogo viklikala interes kritikiv ta kolekcioneriv Pyenonzhek pochav chastishe vistavlyatisya rozshirilosya kolo jogo misteckih znajomstv Portfolio shvidko potrapili do muzejnih ta bibliotechnih kolekcij Hudozhnikom ta jogo tvorchistyu zacikavilasya presa She odne z miskih portfolio Yuzef Pyenonzhek zrobiv na zamovlennya Bidgoske portfolio vidane v 1929 roci bulo pidgotovleno na zamovlennya municipalitetu mista Bidgosh Vono skladalosya z desyati grafichnih zobrazhen semi vidiv Bidgosha ta po odnomu viglyadu Ostromecka Kcini ta Koronovo Krim osnovnih kompozicij buli j neveliki zamalovki dzvoni dzvinochki skrini z pridanim Mozhna zhartoma pripustiti sho komisar ne pogodivsya vklyuchiti do portfolio tri gravyuri na torunsku tematiku zrobleni ranishe u 1924 1926 rokah Malo uvagi hudozhnik pridiliv malovnichomu Vilnyusu populyarnomu sered grafikiv u mizhvoyennij period Ne zvazhayuchi na znachnu kilkist robit lvivske portfolio takozh ne bulo stvoreno Dostatno bulo b zavershiti u rodinnij kolekciyi zbereglisya vikoristani etyudniki ta akvareli Gravyuri Vihid z vulici Lichakovskoyi 1945 ta Panorama Lvova 1945 ce yak simvolichne proshannya hudozhnika z mistom u yakomu projshlo majzhe vse jogo zrile zhittya Okrim cikliv hudozhnik malyuvav j poodinoki ob yekti taki yak Chorshtinskij zamok 1927 akvaforta Zamok u Nedzici 1928 akvaforta Bech Budinok Katovskih 1936 akvaforta akvatinta Vin integruvav silueti zamkiv v inshi zobrazhennya Tak zamok u Nedzici mozhna pobachiti na tli zobrazhennya ciganskogo skripalya 1920 ti roki drugu z dunayeckih fortec zobrazheno na portreti pastuha 1932 roku Na zlami 1920 1930 h rokiv Pyenonzhek zacikavivsya narodnoyu kulturoyu Vin pochav fiksuvati pam yatki starovinnogo vbrannya pam yatki tradicijnogo mistectva ta arhitekturi chasto pokazani na tli she chistogo pejzazhu Z profesorskoyu priskiplivistyu vin namagavsya sublimuvati najcinnishi ob yekti z poshirenih u jogo chasi resursiv arhitekturi ta narodnoyi kulturi Z nagodi stvoreno seriyu malyunkiv na temu derev botanichnih pam yatok prirodi zokrema Dub u Buhchicyah 1938 selo u gmini Tuhuv Tarnovskogo povitu Malopolskogo voyevodstva Pyenonzhek cikavivsya pam yatkami derev yanoyi arhitekturi dokumentuyuchi yih nepovtornu krasu Pershi sprobi vin zrobiv odrazu pislya zakinchennya pershoyi svitovoyi vijni Piznishe vin kilka raziv povertavsya do ciyeyi temi zakarbuvavshi Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi u Voli Radzishovskij 1920 ti rr akvaforta akvatinta Oravka kostel svyatogo Ivana Hrestitelya v pervisnomu viglyadi blizko 1927 akvaforta Kostel Svyatoyi Trijci ta svyatogo Antoniya abata v Lopushni 1927 akvaforta Kostel svyatogo Mihayila Arhangela v Dembno Pidhalyanskomu Kostel svyatogo Martina v Klikushova obidva 1927 akvaforta suha golka Kostel svyatogo Antoniya v Senyavi Kostel svyatoyi Anni v Novomu Torgu obidva 1927 akvaforta akvatinta Kostel svyatogo Ivana Hrestitelya v Komorovicyah 1928 akvatinta Zakopane Starij kostel na vulici Kosceliskij 1928 akvaforta suha golka Kostel svyatogo Andriya Apostola v Lukovici 1934 akvaforta Kostel svyatogo Svyerada v Tropi 1937 akvaforta Vin dumav pro rozmishennya deyakih gravyur u nerealizovanih portfolio Spisha Oravi ta Pidgallya Vin mav namir dodati do nih kompoziciyu Krempachi u Spishi 1929 ofort de na perednomu plani rozmistiv zrubi derev yanih budinkiv ta gospodarskih budivel a na zadnomu plani kontur cerkvi z dzviniceyu Imovirno do portfolio takozh mali uvijti nastupni kompoziciyi Kaplichka 1920 ti rr akvaforta Pridorozhnij hrest u Laseku na Pidgalli blizko 1927 r akvaforta Vechir u girskij hatini 1927 akvaforta Svoshovice Pridorozhnij hrest kinec 1920 h rokiv akvaforta Strasti Hristovi 1930 ti rr akvaforta Te sho ranishe bulo zvichnim teper stalo unikalnim napriklad vertepi z kostelu v Oravci Pid chas svoyih ekskursijnih podorozhej Pyenonzhek bagato pracyuvav nad dokumentuvannyam narodnogo vbrannya znikayuchih profesij zobrazhennya lyudej Gazda z Pshishova ostannij kravec dekorator Vojceh Plata povnishi z Kamenici goryani z Vitova ta Kamenici ye chudovimi prikladami Pochalo shirshe cinuvatisya znannya mitcya pro narodnij kostyum Pyenonzhek nazvav velikij nabir akvarelej ta malyunkiv Pidtatranska zemlya v malyunkah hocha vsuperech nazvi vin zadokumentuvav pam yatki vid Zhiveckogo krayu do Deyaki roboti vidomi z fotoreprodukcij napriklad Svyatinya u Pekelniku v Oravi abo Starij kostel u Rabci bagato z nih buli vtracheni inshi nalezhat rodini hudozhnika Deyaki iz zberezhenih kompozicij Yablunka v Oravi 1928 akvarel rozmita tush na kartini zobrazheno tipovi derev yani budinki z tak zvanimi vishkami odin poverh Oravka prisilok Studonki 1929 akvarel dzvinicya tak zvana gromovicya zvuk dzvonu mav rozignati hmari harakterna dlya Pidgallya ta Oravi Figurki v sadibi Monyakiv u Zubzhici 1930 ti rr akvarel karton svoyeridna Kunstkamera zibrana v budinku silskogo administratora XVII stolittya Strasti Hristovi z kam yanici v Gorcyah 1933 olivec papir Kaplichka svyatogo Marka v Novomu Sonchi 1937 akvarel karton tak zvana shvedska kaplicya zbudovana u 1771 roci na chest vignannya shvediv z mista u 1655 roci Kaplichka Materi Bozhoyi kinec 1930 h rr akvarel Strasti Gospodni z Libushi 1939 akvarel karton Reprodukciyi akvarelej z ciyeyi seriyi z yavlyalisya 1929 roku u riznih drukovanih vidannyah abo yak knizhkovi ilyustraciyi napriklad Zhivyeckij Vallas vklyuchiv u kolis vidomu pracyu Yuzefa Puteka Pro rozbijnicki zamki yeretichni cerkvi ta aushvickij Yerusalim Narisi z istoriyi Silezko Polskogo prikordonnya Vodnochas dokumentalni akvareli z shiroko traktovanogo Pidgalskogo krayu otrimali negativni vidguki mistectvoznavciv Avtora zvinuvachuvali v pospihu nestarannosti zasudzhuvali konservativnij diletantizm vkazuvali na bilshu korist fotografiyi Prote Yuzefa Pyenonzheka use chastishe viznavali yak znavcya derev yanoyi arhitekturi ta narodnogo kostyuma U 1929 roci vin razom z profesorom Yagellonskogo universitetu Vladislavom Semkovichem pokazav prezidentu Ignaciyu Moscickomu kostel v Oravci Za dokumentalistiku otrimav derzhavnu stipendiyu U 1935 roci vin buv chlenom konkursnogo zhuri Festivalyu girskih krayiv u Zakopanomu pid golovuvannyam Valeriya Getelya yake skladalosya z lyudej riznih profesij Vistupi goryan na sceni ocinyuvali okrim Pyenonzhek pismennik Yan Viktor hudozhniki Rafal Malchevskij Yan Gosenica Shostak major Bronislav Romanishin ta profesorka Zofiya Kvasnicova znavec narodnogo tancyu Znajomstvo z Getelem golovoyu Komisiyi batkivshini prizvelo do uchasti Pyenonzheka v ekspediciyi grupi doslidnikiv zokrema Tadeusha Severina ta Geleni Roj Kozlovskoyi metoyu yakoyi bulo stvoriti pismovu dokumentaciyu pro muziku pisni ta obryadi lyudej sho naselyayut shirokij diapazon Karpat vid Ceshina do Guculshini Nezvazhayuchi na nevdovolennya Pyenonzhek virishiv vidati 1937 roku u Lvovi 40 barvistih kompozicij sho pokazuyut kostyumi ta tipi goryan pam yatki arhitekturi cerkovnoyi ta narodnoyi kulturi i mistectva z Pidgallya Oravi Spisha Zhivechchini P yenin i Sondechchini Vichulkovskij pidtrimav jogo v jogo sprobah opublikuvati zibranij material napisavshi 15 listopada 1932 r u rekomendacijnomu listi Ustanova yaka finansovo pidtrimaye realizaciyu cogo vazhlivogo vidannya zasluzhit shiru vdyachnist istoriyi polskogo mistectva ta Polska nauka tim bilshe sho ci pam yatki staroyi polskoyi kulturi vmirayut i yih treba yakomoga shvidshe zberegti Nabir kolorovih kreslen klasichnogo rozmirom folio bulo vmisheno v oshatne portfolio z gravyuroyu po derevu vigotovlene paliturnoyu majsterneyu Romanovskogo u Lvovi Vipusheno 150 primirnikiv pronumerovanih ta pidpisanih avtorom v bilsh dekorativnomu oformlenni Pidgallya v kartinah nabulo nespodivanoyi populyarnosti Elementi kompoziciyi Pyenonzhek buli vklyucheni v dekoraciyi ta reklamni vidbitki MS Batoriya u kalendari ta na listivkah Avtor prisvyativ vidannya Leonu Vichulkovskomu Vin zavzhdi zaohochuvav Pyenonzheka vipustiti portfolio i davav poradi Vin vvazhav sebe pershim peredplatnikom i hreshenim batkom albomu Vin dovgo stiskaye ruku avtora Pyenonzhek pritisnuv ruku majstra do svoyih grudej i pociluvav yiyi Vichulkovskij Vin poproshavsya z usima Moye serce bilosya vse ridshe Ce ne buv porozhnij zhest u bik Majstra sho prohodiv povz Pyenonzhek buv shiro zacharovanij nim Zvidsi takij velikij zaryad emocij u prekrasnij kompoziciyi Leona Vichulkovskogo v jogo majsterni v Krakovi 1925 Ce ne yedine zobrazhennya profesora hocha Pyenonzhek ne zahoplyuvavsya portretom Odnak vin takozh stvoriv obraz hudozhnika Lyudomira Benediktovicha 1926 nedatovanij portret Yana Matejka mozhlivo mitec peredbachav jogo yak chastinu nerealizovanogo krakivskogo portfolio ta vdalij avtoportret z 1920 h rokiv Zovsim inshimi zhorstkimi j pompeznimi buli portreti diyachiv Polskoyi respubliki Yuzefa Pilsudskogo ta Ignaciya Moscickogo vikonani u 1930 h rokah Podibnim statichnim ye portret kardinala Adama Stefana Sapigi 1951 Na portreti Ignaciya Moscickogo na zadnomu plani zobrazheno panoramu Polshi vid gir do morya Pyenonzhek pokazav krayinu kriz prizmu simvolichnih elementiv derev yanoyi dzvinici ta silskoyi hati Chorshtinskogo ta Vavelskogo zamkiv Gnyeznenskogo soboru ta Mariackogo kostelu v Gdansku Vin dodav vitrilnik Dar Pomorza ale vidokremiv promislovi elementi dimovi zavodski trubi ta naftovi kolodyazi u Borislavi uyavnoyu richkoyu U mitci prokinuvsya antreprener Pyenonzhek zamoviv reklamnu listivku v yakij spovishalosya sho vin otrimav osoblivu podyaku vid Civilnoyi kancelyariyi Prezidenta za portret Moscickogo i sho vin vidpovidno do shvalennya Ministerstva religijnih sprav i gromadskoyi prosviti pridatnij dlya derzhavnih zaliv kabinetiv derzhavnih ta municipalnih kerivnikiv Unikalne misce v tvorchosti Pyenonzheka zajmaye tvir Jezu Ufam Tobie 1944 roku predstavlenij na konkursi obrazu Isusa Miloserdnogo organizovanomu u 1940 h rokah Pislya povernennya do Krakova u 1947 roci Pyenonzhek virushiv u mistecku podorozh do vidnovlenih teritorij stvoryuyutsya ostanni tvori z mejnstrimu oforti iz zobrazhennyam pam yatok Klodzka Probuvav svoyi sili v stili socrealizmu ale bezrezultatno Zobrazhennya shahtariv z shahti Dmitrova u Bitomi nini kopalnya kam yanogo vugillya Centr pol kopalnia wegla kamiennego Centrum ne vdalisya Vin vzhe buv vazhko hvorij ale dumav pro portfolio z pam yatkami Nizhnoyi Sileziyi ta Pomor ya Pro ce vin pisav za dva tizhni do smerti u svoyij zayavi na stipendiyu adresovanij Golovnij upravi zakladiv obrazotvorchogo mistectva u Varshavi Grafichni portfolio Sandomir 1926 Kremenec Ridne misto Yuliusha Slovackogo 1927 Starij Bidgosh Vidi Bidgosha 1929 Pidgallya v svitlinah albom 1937 Inshi tvori Vonhok 1918 akvarel papir U tini yabluni 1918 oliya na teksturi Vilnyus Provulok z kostelom svyatogo Kazimira 1923 akvaforta papir Kostel sv Andriya z kostelom sv Mariyi na zadnomu plani 1924 akvaforta akvatinta papir Torun Kostel Svyatogo Yakuba 1924 akvaforta akvatinta Portret Yuliusha Slovackogo 1926 akvaforta papir Kremenec Budinki pri vul Kladkovij 1926 akvaforta Kremenec Vulicya Shiroka 1926 akvaforta papir Kremenec Budinki pri vul Kladkovij II 1926 akvaforta Kremenec Vulicya Kladkova 1926 akvaforta papir Kremenec Budinok zayizhdzhogo dvoru 1926 akvaforta papir Budinki pri vul A de Bopre 1926 akvaforta papir Portret Yuliusha Slovackogo 1927 akvaforta papir Kremeneckij licej 1927 akvaforta papir Kremenec Viglyad na licej ta goru Boni 1927 akvaforta papir Kremenec 1927 akvaforta papir Fridman u Spishu 1929 akvarel papir Rizdvyana shopka 1929 akvarel olivec papir Kremenec 1929 akvaforta papir Hizhne 1929 akvarel papir Svidnik 1933 akvarel papir Zamok v Ostrozi 1935 akvarel papir Viglyad zamku Ostrozkih v Ostrozi 1935 akvarel papir Guralska hata v Miluvci 1937 Panorama Pinchova II 1938 akvarel olivec karton Shidlov 1938 akvarel papir Lvivski dahi ta kupol Dominikanskogo kostelu viglyad z ploshi Strileckoyi na budinki pri vul Skarbkovskij ta Virmenskij 1941 olivec kartka dlya etyudnika Yevrejska dilnicya u Lvovi 1945 akvaforta akvatinta papir Vroclav 1947 akvarel papir Bereza 1950 ti roki akvaforta akvatinta Budyaki 1953 akvarel olivec papir Choven na berezi Baltijskogo morya oliya polotno Viglyad na Nisu akvarel papir Misto v Nizhnij Sileziyi akvarel papir Viglyad na kamaldulskij monastir u Bilyanah guash papir nakleyenij na karton Starij gazda z Zhepiska u Spishi Kaplicya Boyimiv u Lvovi akvaforta akvatinta papir Vnutrishnye ozdoblennya derev yanogo kostelu v Oravci oliya polotno nakleyene na karton PrimitkiSlownik artystow polskich i obcych w Polsce dzialajacych zmarlych przed 1966 r malarze rzezbiarze graficy S 112 116 Piate Sprawozdanie Dyrekcji c k Gimnazjum w Podgorzu za rok szkolny 1903 Krakow 1903 S 78 pol A K Banach Mlodziez chlopska na Uniwersytecie Jagiellonskim w latach 1860 1918 Krakow 1997 S 141 278 pol Z Kucielska Wystawy jubileuszowe 150 lecia Akademii Sztuk Pieknych w Krakowie 1818 1968 Krakow 1969 S 98 pol J Pieniazek Wycieczka z profesorem Wyczolkowskim do Sandomierza Przeglad Bydgoski 1937 z 1 S 44 49 pol Stefan Legezynski osme gimnazjum we Lwowie Biuletyn Kolo Lwowian w Londynie R 13 nr 27 Grudzien 1974 S 42 pol Adam Trojanowski VIII Gimnazjum i Liceum im Krola Kazimierza Wielkiego we Lwowie Refleksja na szesciesieciolecie lwow com pl pol originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2023 J Siedlecka Pan od poezji o Zbigniewie Herbercie Warszawa Proszynski i S ka 2002 S 42 pol B Ziembicka Najprostsza droga rozmowy z artystami Krakow Znak 1998 S 155 ISBN 83 7006 840 5 pol Vichulkovskij zazvichaj pov yazanij z Krakovom z 1922 roku chasto yizdiv do mayetku v Gosceradzi poblizu Bidgosha U 1929 roci vin zalishiv Krakiv i pereviz svoyu majsternyu do Poznani U 1934 roci vin zajnyav posadu profesora grafiki u Varshavskij akademiyi krasnih mistectv i buv pov yazanij z cim mistom do samoyi smerti Listy Stanislaw Osostowicz oprac Irena Jakimowicz Osostowicz Stanislaw 1906 1939 Jakimowicz Irena 1922 1999 Krakow Wydawnictwo Literackie 1978 S 67 pol Zbereglasya grafika z prisvyatoyu Moyemu kohanomu panu Emilyu Zegadlovichu na zgadku u Gozheni Gurnomu 19 8 1936 M Wojcik Ksiega Gosci i Zdarzen Miscelaneiczne pele mele Emila Zegadlowicza Teksty Drugie R 2004 z 4 S 227 228 pol Z Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Pieknych we Lwowie Gazeta Lwowska nr 56 11 marca 1937 S 2 pol Dekoracja odznaczonych w lwowskim Palacu Wojewodzkim Gazeta Lwowska nr 100 5 maja 1939 S 3 pol Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 121 ros J Jaworska Polska sztuka walczaca 1939 1945 Warszawa Wydawnictwa Artystyczne i filmowe 1976 S 209 seria Sztuka Polska pol Melnik I V Zagajska R J Lichakivske peredmistya ta shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Igor Melnik Roksolyana Zagajska Vidannya druge zminene i dopovnene Lviv Centr Yevropi 2013 S 99 Lvivski vulici i kam yanici 4 4 ISBN 978 966 464 002 9 Ksiega adresowa Malopolski Lwow Stanislawow Tarnopol z informatorem m stol Warszawy wojewodztwa krakowskiego pomorskiego poznanskiego i slaskiego rocznik 1935 1936 Krakow 1936 S 278 pol Zarzad Cmentarzy Komunalnych w Krakowie Internetowy lokalizator grobow Jozef Pieniazek zck krakow pl pol originalu za 4 lyutogo 2023 Procitovano 6 bereznya 2023 sowa website pl pol Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2023 M Tyrowicz Wspomnienia o zyciu kulturalnym i obyczajowym Lwowa 1918 1939 Wroclaw zakl Narodowy im Ossolinskich 1991 S 175 pol E Sekula Tauer Leon Wyczolkowski Wroclaw Wydawnictwo Dolnoslaskie 2001 S 68 seria W Zwierciadle Sztuki pol M Gronska Grafika w ksiazce tece i albumie polskie wydawnictwa artystyczne i bibliofilskie z lat 1899 1945 Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1994 poz 435 436 pol Wystawa pamiatek po Slowackim Przeglad Biblioteczny 1927 z 1 2 Lwow Wydawnictwo Zwiazku Bibliotekarzy Polskich S 174 176 pol V muzeyi v Gozheni Gurnomu zberigsya ekzemplyar portfolio prisvyachenij Zegadlovichu W Odorowski D Seweryn Puchalska Kolonia artystyczna w Krzemiencu nad Ikwa Kazimierz Dolny 2010 S 107 111 pol Muzeum Zamojskie nr inw G 259 R Marcinek M Maksymiuk jw S 309 322 pol B Bazielich Badania nad odzieza i strojem ludowym w Polsce Lud 1995 t 78 S 199 pol Aukcja nr 35 Malarstwo rzezba rysunek grafika rzemioslo artysty Wystawa przedaukcyjna 10 14 XII 2012 Krakow Salon Antykwaryczny Nautilus 2012 S 6 pol Jozef Putek O zbojnickich zamkach heretyckich zborach i Oswiecimskiej Jerozolimie Szkice z dziejow pogranicza Slasko Polskiego Biblioteka Kresow Slaskich tom I Krakow 1938 264 s pol Obrazy Jozefa Pieniazka z cyklu Ziemia Podtatrzanska Swiat R 28 nr 17 1933 29 kwietnia S 20 pol M Kurzeja Swiatek Swieta Gor 1935 1938 i ich rola w krzewieniu wiedzy o regionach Malopolska 2013 t 15 S 134 144 pol Dzherela ta literaturaAnacka Lyjak Maria Slownik artystow polskich i obcych w Polsce dzialajacych zmarlych przed 1966 r malarze rzezbiarze graficy T 7 Pe Po uzupelnienia i sprostowania do tomow 1 6 Warszawa Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk 2003 463 s S 112 116 ISBN 8389101084 pol Salon Antykwaryczny Nautilus nr 36 3 marca 2013 S 4 5 34 51 pol Roman Marcinek Jozef Pieniazek Piewca rodzimego krajobrazu Jozef Pieniazek Bard of the native landscape Ochrona zabytkow 1 272 LXXI 2018 S 167 194 pol angl Jozef Pieniazek Aukcje onebid pl pol OneBid originalu za 4 zhovtnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2023 PosilannyaBiografia i prace Jozefa Pieniazka galeria attis pl pol Krakowska galeria sztuki Attis originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 6 bereznya 2023 Obiekty archiwalne Jozef Pieniazek desa pl pol Dom Aukcyjny DESA Unicum Procitovano 7 bereznya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dziela autora Jozef Pieniazek na aukcja sztuka agraart pl pol Dom Aukcyjny Agra Art S A originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2023 Artysci Jozef Pieniazek koneser krakow pl pol Salon Dziel Sztuki Connaisseur Procitovano 7 bereznya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya