Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

рід занять Юзеф Вітлінпол Józef WittlinНародився17 серпня 1896 1896 08 17 Дмитрів неподалік Радехів Королівство Галичини

Юзеф Вітлін

Юзеф Вітлін

Юзеф Вітлін
пол. Józef Wittlin
image
Народився17 серпня 1896(1896-08-17)
Дмитрів, неподалік Радехів, Королівство Галичини та Володимирії
Помер28 лютого 1976(1976-02-28) (79 років)
Нью-Йорк, США
Громадянствоimage Польща image США (з 1949)
Національністьєврей
Місце проживанняЛьвів, Нью-йорк
Діяльністьмовознавець, перекладач, письменник, поет
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовпольська[1][2], німецька, французька і англійська
УчасникПерша світова війна
ЧленствоНімецька академія мови і поезії
Жанрпоезія
Magnum opusd
Брати, сестриd
У шлюбі зГалина Гандельсманн
ДітиЕлізабет Вітлін Ліптон
Нагороди
image

Юзеф Вітлін (пол. Józef Wittlin, 17 серпня 1896, с. Дмитрів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 28 лютого 1976, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки) — польський та американський письменник, поет та перекладач єврейського походження, автор мемуарів «Мій Львів».

Життєпис

У 1906-1914 роках Вітлін навчався у класичній гімназії у Львові, по завершенню якої склав іспит на бакалавріат. Його перший опублікований вірш «Prolog ku czci Zygmunta Krasińskiego» був надрукований у видавництві «Wici» у 1912 році до 100-річчя народження Зигмунта Красінського.

У серпні 1914 року він приєднався до добровольчого військового формування Польського легіону. Проте незабаром його підрозділ було розформовано через відмову поляків присягнути австрійському уряду. У 1915 році Юзеф Вітлін поїхав до Відня, де спершу почав вивчати у Віденському університеті філософію, а потім вивчав німецьку й французьку мови та історію мистецтва. Там же він познайомився з Йозефом Ротом і Райнером Марією Рільке, твори яких згодом переклав польською мовою.

У 1916 році разом із Йозефом Ротом приєднався до австрійської армії і після деякої військової підготовки був призваний у піхотинці. Незадовго до відправлення на італійський фронт він захворів на скарлатину через що не мав можливості брати безпосередню участь у боях. Його військова служба проходила далеко від фронту і включала, серед іншого, роботу перекладача у таборах для військовополонених з італійськими солдатами.

Після війни, у 1918 році повернувся до Львова, де працював учителем гімназії, а також продовжив навчання лінгвістики (польської літератури) та філософії у Львівському університеті. Протягом 1919–1920 років Вітлін особливо захоплювався експресіонізмом з осередку «Zdrój» («Джерело»), де у 1920 році вийшов його дебютний збірник віршів «Hymny» («Гімни»).

У 1922 році він переїхав до Лодзі, де став літературним директором місцевого муніципального театру, співзасновником і професором його драматичної школи, а також працював драматичним критиком у щоденній газеті «Głos Polski».

У 1924 році одружився з Галиною Гандельсманн. У цей час він здійснив численні подорожі Європою, які суттєво вплинули на його творчість.

У 1927 році переїжджає до Варшави. У цей час Вітлін приєднався до помірковано поетичної групи «Скамандр» на чолі з Юліаном Тувімом і Антонієм Слонімським.

У 1920-х роках він був постійним дописувачем у всіх головних польських літературних журналах. Публікував критику, статті та вірші в «Skamander», тижневику («Літературні вісті»), який виходив у 1924–1939 роках у Варшаві, а також у пресі «Filomata».

Еміграція

На початку Другої світової війни Віттлін емігрував із Польщі. Спочатку він жив у Парижі, звідки в травні 1940 року був евакуйований у Біарриц. За допомогою Германа Кестена йому та його родині вдалося втекти в січні 1941 року з Ніцци, а звідти через Іспанію та Португалію до Нью-Йорка, де він залишився жити після війни.

У 1941–1943 роках разом з Яном Лехонем і Казімєжем Вєржинським був співредактором «Tygodnik Polski» («Польський тижневик»). Вітлін також налагодив контакт з польським емігрантським щомісячником "Kultura", який виходив у Парижі, лондонським тижневиком "Wiadomości" під редакцією Мечислава Ґридзевського, а у 1952 році працював на радіо "Вільна Європа" (Мюнхен).

Публікації Віттліна включають збірку віршів Гімни (Гімни; 1920); збірка етюдів «Wojna, pokój i dusza poety» (1925); роман «Сіль землі» (Sól ziemi, 1936); автобіографічний том «Mój Lwów» (1946); і збірка есеїв Orfeusz w piekle XX wieku (Орфей у пеклі ХХ століття; 1963). Він переклав «Одіссею» (за яку отримав нагороду ПЕН-клубу; 1935), твори Сервантеса, Германа Гессе та особистого друга Віттліна Йозефа Рота.

Помер 28 лютого 1976 року і похований у Нью-Йорку.

Творчість

У своїх ранніх творах, у період свого натхнення німецьким і польським експресіонізмом, Вітлін розглядав досвід Першої світової війни з виразно пацифістської позиції. У своєму найважливішому творі, романі «Сіль землі», він розповідає історію Пйотра Нєвядомського, гуцула зі східних Карпат, який проїздить територію усієї Австро-Угорщини як солдат австрійської армії. Значною мірою це автобіографічний роман, в основі якого лежать спогади Вітліна про власний досвід участі у війні.

Це був перший роман із задуманої Вітілном трилогії «Повість про терплячого піхотинця», яку він так і не закінчив. У 1936 році «Сіль землі» була відзначена премією «Wiadomosci Literackie». Через рік роман отримав нагороду «Золотий лавровий вінок» від Польської академії літератури. А у 1939 році його було номіновано на Нобелівську премію з літератури.

Хоча Вітлін був хрещений і вважався християнським письменником, він завжди відкрито говорив про свій зв’язок із єврейським світом. У Псалмі він представився як «Я, Юзеф Вітлін, із роду Юди». У міжвоєнні роки публікував огляди польської єврейської поезії та іноземної літератури на єврейську тематику («Książki o prześladowaniu Żydów» [Книги про переслідування євреїв]; 1934).

Голокост надихнув його на деякі з найкращих віршів: «Żydom w Polsce» (Євреям у Польщі) і «Na Sądny Dzień Żydowski roku 1942/5703» (На день спокути 1942/5703), а також «Pokłon poetom getta» (Данина поетам гетто), а також вступ до збірки поезій «Z otchłani» (З прірви), спочатку опублікованої в підпільному польському виданні у 1944 році та перевиданої у США Якубом Аппенсшлаком.

Книги

  • Hymny: Poemy (1920)
  • Wojna, pokój i dusza poety (1925), есеї
  • Ze wspomnień byłego pacyfisty (1929)
  • Etapy (1933), дорожні нотатки
  • Książki o prześladowaniu Żydów (1934) [Книги про переслідування євреїв]
  • Sól ziemi (1935) [Сіль землі]
  • Mój Lwów, memories (1946)
  • Orfeusz w piekle XX wieku (1963), есеї
  • Poezje (1978), опубліковано посмертно

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Józef Wittlin (1896-1976) // Culture.pl [1]
  4. Eugenia Prokop-Janiec. Wittlin, Józef // Yivo Encyclopedia of Jews in Easter Europe [2]

Див. також

Джерела

  • Czesław Miłosz (1983) The History of Polish Literature. University of California Press
  • Zoya Yurieff. Joseph Wittlin (New York, 1973); Zoya Yurieff (1997) Józef Wittlin. Świat Literacki [pl], Constans
  • Wojciech Ligęza, “Wyznania moralisty (O poezji Józefa Wittlina)” in Wybór poezji, by Józef Wittlin, pp. 5–21 (Warsaw, 1998)
  • Anna Frajlich, ed. [pl] (2001, Toruń) Between Lvov, New York, and Ulysses' Ithaca: Józef Wittlin – poet, essayist, novelist. Nicholas Copernicus University
  • My Lviv as City of Lions (english translation by Antonia Lloyd-Jones, published together with Philippe Sands'). London: Pushkin Press, 2016
  • Юзеф Вітлін. Мій Львів / Фрагмент у перекладі Юрка Прохаська. - Критика. - 2002/7-8. - ст. 57-58

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

rid zanyat Yuzef Vitlinpol Jozef WittlinNarodivsya17 serpnya 1896 1896 08 17 Dmitriv nepodalik Radehiv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer28 lyutogo 1976 1976 02 28 79 rokiv Nyu Jork SShAGromadyanstvo Polsha SShA z 1949 NacionalnistyevrejMisce prozhivannyaLviv Nyu jorkDiyalnistmovoznavec perekladach pismennik poetAlma materLNU im I FrankaZnannya movpolska 1 2 nimecka francuzka i anglijskaUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyiZhanrpoeziyaMagnum opusdBrati sestridU shlyubi zGalina GandelsmannDitiElizabet Vitlin LiptonNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Yuzef Vitlin pol Jozef Wittlin 17 serpnya 1896 s Dmitriv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 28 lyutogo 1976 Nyu Jork Spolucheni Shtati Ameriki polskij ta amerikanskij pismennik poet ta perekladach yevrejskogo pohodzhennya avtor memuariv Mij Lviv ZhittyepisU 1906 1914 rokah Vitlin navchavsya u klasichnij gimnaziyi u Lvovi po zavershennyu yakoyi sklav ispit na bakalavriat Jogo pershij opublikovanij virsh Prolog ku czci Zygmunta Krasinskiego buv nadrukovanij u vidavnictvi Wici u 1912 roci do 100 richchya narodzhennya Zigmunta Krasinskogo U serpni 1914 roku vin priyednavsya do dobrovolchogo vijskovogo formuvannya Polskogo legionu Prote nezabarom jogo pidrozdil bulo rozformovano cherez vidmovu polyakiv prisyagnuti avstrijskomu uryadu U 1915 roci Yuzef Vitlin poyihav do Vidnya de spershu pochav vivchati u Videnskomu universiteti filosofiyu a potim vivchav nimecku j francuzku movi ta istoriyu mistectva Tam zhe vin poznajomivsya z Jozefom Rotom i Rajnerom Mariyeyu Rilke tvori yakih zgodom pereklav polskoyu movoyu U 1916 roci razom iz Jozefom Rotom priyednavsya do avstrijskoyi armiyi i pislya deyakoyi vijskovoyi pidgotovki buv prizvanij u pihotinci Nezadovgo do vidpravlennya na italijskij front vin zahvoriv na skarlatinu cherez sho ne mav mozhlivosti brati bezposerednyu uchast u boyah Jogo vijskova sluzhba prohodila daleko vid frontu i vklyuchala sered inshogo robotu perekladacha u taborah dlya vijskovopolonenih z italijskimi soldatami Pislya vijni u 1918 roci povernuvsya do Lvova de pracyuvav uchitelem gimnaziyi a takozh prodovzhiv navchannya lingvistiki polskoyi literaturi ta filosofiyi u Lvivskomu universiteti Protyagom 1919 1920 rokiv Vitlin osoblivo zahoplyuvavsya ekspresionizmom z oseredku Zdroj Dzherelo de u 1920 roci vijshov jogo debyutnij zbirnik virshiv Hymny Gimni U 1922 roci vin pereyihav do Lodzi de stav literaturnim direktorom miscevogo municipalnogo teatru spivzasnovnikom i profesorom jogo dramatichnoyi shkoli a takozh pracyuvav dramatichnim kritikom u shodennij gazeti Glos Polski U 1924 roci odruzhivsya z Galinoyu Gandelsmann U cej chas vin zdijsniv chislenni podorozhi Yevropoyu yaki suttyevo vplinuli na jogo tvorchist U 1927 roci pereyizhdzhaye do Varshavi U cej chas Vitlin priyednavsya do pomirkovano poetichnoyi grupi Skamandr na choli z Yulianom Tuvimom i Antoniyem Slonimskim U 1920 h rokah vin buv postijnim dopisuvachem u vsih golovnih polskih literaturnih zhurnalah Publikuvav kritiku statti ta virshi v Skamander tizhneviku Literaturni visti yakij vihodiv u 1924 1939 rokah u Varshavi a takozh u presi Filomata Emigraciya Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Vittlin emigruvav iz Polshi Spochatku vin zhiv u Parizhi zvidki v travni 1940 roku buv evakujovanij u Biarric Za dopomogoyu Germana Kestena jomu ta jogo rodini vdalosya vtekti v sichni 1941 roku z Nicci a zvidti cherez Ispaniyu ta Portugaliyu do Nyu Jorka de vin zalishivsya zhiti pislya vijni U 1941 1943 rokah razom z Yanom Lehonem i Kazimyezhem Vyerzhinskim buv spivredaktorom Tygodnik Polski Polskij tizhnevik Vitlin takozh nalagodiv kontakt z polskim emigrantskim shomisyachnikom Kultura yakij vihodiv u Parizhi londonskim tizhnevikom Wiadomosci pid redakciyeyu Mechislava Gridzevskogo a u 1952 roci pracyuvav na radio Vilna Yevropa Myunhen Publikaciyi Vittlina vklyuchayut zbirku virshiv Gimni Gimni 1920 zbirka etyudiv Wojna pokoj i dusza poety 1925 roman Sil zemli Sol ziemi 1936 avtobiografichnij tom Moj Lwow 1946 i zbirka eseyiv Orfeusz w piekle XX wieku Orfej u pekli HH stolittya 1963 Vin pereklav Odisseyu za yaku otrimav nagorodu PEN klubu 1935 tvori Servantesa Germana Gesse ta osobistogo druga Vittlina Jozefa Rota Pomer 28 lyutogo 1976 roku i pohovanij u Nyu Jorku TvorchistU svoyih rannih tvorah u period svogo nathnennya nimeckim i polskim ekspresionizmom Vitlin rozglyadav dosvid Pershoyi svitovoyi vijni z virazno pacifistskoyi poziciyi U svoyemu najvazhlivishomu tvori romani Sil zemli vin rozpovidaye istoriyu Pjotra Nyevyadomskogo gucula zi shidnih Karpat yakij proyizdit teritoriyu usiyeyi Avstro Ugorshini yak soldat avstrijskoyi armiyi Znachnoyu miroyu ce avtobiografichnij roman v osnovi yakogo lezhat spogadi Vitlina pro vlasnij dosvid uchasti u vijni Ce buv pershij roman iz zadumanoyi Vitilnom trilogiyi Povist pro terplyachogo pihotincya yaku vin tak i ne zakinchiv U 1936 roci Sil zemli bula vidznachena premiyeyu Wiadomosci Literackie Cherez rik roman otrimav nagorodu Zolotij lavrovij vinok vid Polskoyi akademiyi literaturi A u 1939 roci jogo bulo nominovano na Nobelivsku premiyu z literaturi Hocha Vitlin buv hreshenij i vvazhavsya hristiyanskim pismennikom vin zavzhdi vidkrito govoriv pro svij zv yazok iz yevrejskim svitom U Psalmi vin predstavivsya yak Ya Yuzef Vitlin iz rodu Yudi U mizhvoyenni roki publikuvav oglyadi polskoyi yevrejskoyi poeziyi ta inozemnoyi literaturi na yevrejsku tematiku Ksiazki o przesladowaniu Zydow Knigi pro peresliduvannya yevreyiv 1934 Golokost nadihnuv jogo na deyaki z najkrashih virshiv Zydom w Polsce Yevreyam u Polshi i Na Sadny Dzien Zydowski roku 1942 5703 Na den spokuti 1942 5703 a takozh Poklon poetom getta Danina poetam getto a takozh vstup do zbirki poezij Z otchlani Z prirvi spochatku opublikovanoyi v pidpilnomu polskomu vidanni u 1944 roci ta perevidanoyi u SShA Yakubom Appensshlakom Knigi Hymny Poemy 1920 Wojna pokoj i dusza poety 1925 eseyi Ze wspomnien bylego pacyfisty 1929 Etapy 1933 dorozhni notatki Ksiazki o przesladowaniu Zydow 1934 Knigi pro peresliduvannya yevreyiv Sol ziemi 1935 Sil zemli Moj Lwow memories 1946 Orfeusz w piekle XX wieku 1963 eseyi Poezje 1978 opublikovano posmertnoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Jozef Wittlin 1896 1976 Culture pl 1 Eugenia Prokop Janiec Wittlin Jozef Yivo Encyclopedia of Jews in Easter Europe 2 Div takozhStanislav Lem Yacek Kuron Vitold Sholginya Zbignyev Gerbert Stanislav Vincenz Karolina Lyanckoronska Jozef RotDzherelaCzeslaw Milosz 1983 The History of Polish Literature University of California Press ISBN 978 0520044777 Zoya Yurieff Joseph Wittlin New York 1973 Zoya Yurieff 1997 Jozef Wittlin Swiat Literacki pl Constans ISBN 978 8386646517 Wojciech Ligeza Wyznania moralisty O poezji Jozefa Wittlina in Wybor poezji by Jozef Wittlin pp 5 21 Warsaw 1998 Anna Frajlich ed pl 2001 Torun Between Lvov New York and Ulysses Ithaca Jozef Wittlin poet essayist novelist Nicholas Copernicus University My Lviv as City of Lions english translation by Antonia Lloyd Jones published together with Philippe Sands London Pushkin Press 2016 ISBN 978 1 782271 17 8 Yuzef Vitlin Mij Lviv Fragment u perekladi Yurka Prohaska Kritika 2002 7 8 st 57 58

Дата публікації:
Топ