Юзеф Богдан Залеський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залеський.

|Ukrcenter= |Примітки=

Йосиф Богдан Залеський
пол. Józef Bohdan Zaleski
Псевдонім	Polanin Dnieprowy^[1] і B. Zabrzeziński^[1]
Народився	2 (14) лютого 1802(1802-02-14) Богатирка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	31 березня 1886(1886-03-31) (84 роки) Париж
Поховання	Цвинтар Монмартр
Діяльність	мовознавець, поет, письменник, перекладач
Alma mater	Імператорський Варшавський університет
Мова творів	польська
Рід	^d
Автограф
Нагороди
Йосиф Богдан Залеський у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Йосиф (або Юзеф) Богдан Залеський (пол. Józef Bohdan Zaleski; 2 (14) лютого 1802, Богатирка — 31 березня 1886, Париж) — польськомовний поет і громадський діяч.

Життєпис

Батько — Вавжинець Залеський, мати походила з молдовської родини — Марія Буркатовна, прадід був запорозьким козаком, долю якого поет відобразив в думі «Зозулич».

Богдан був 13 дитиною в сім'ї. Після його народження мати померла. Батько віддав сина на виховання родичам.

1812 року пішов до школи в Умані. Тут познайомився із Северином Гощинським та Михайлом Грабовським, з якими його пов'язувала подальша дружба. Не закінчивши школу разом з Северином Гощинським 1826 року Богдан їде до Варшави. Знайомиться з Казимиром Бродзінським.

Через нестачу грошей починає працювати вчителем. Брав участь у Листопадовому повстанні. Після поразки повстання разом із сеймом змушений був виїхати до Парижа.

Зовнішні відеофайли
	1. Лист (записка) Миколи Гоголя Богдану Залеському, Париж, лютий 1837 року // Канал «История Руси» на YouTube, 29 квітня 2022.

Заприятелював у Парижі з Адамом Міцкевичем та 1836 року з Миколою Гоголем, з яким переважно спілкувався українською мовою через незнання останнім польської. У Парижі був у колі польських емігрантів. Наприкінці життя цікавився релігією, мав на думці стати чернцем.

Помер у Парижі, де й похований. Посмертний портрет написала Анна Білінська — художниця, народжена у Златополі.

Творчість

Під час проживання в Умані був зачарований народними думами та співом лірників про козацькі подвиги та козацьких гетьманів. Цікавився козацьким минулим. Створив ряд дум присвячених козацькій тематиці та козацьким подвигам.

Є засновником «української школи» в польській літературі й співцем «козацького романтизму». Поклав свої історичні думи на музику українських дум. Думи Залеського тісно пов'язані з Україною і характеризують його як Співця Степу.

Козацькій темі присвятив:

10 дум:

• З Савур Могили або дума про першого гетьмана.
• Дума «Лях Сердечний»
• «Люлі-люлі немовляті Івоні»
• Дума про Мазепу
• Дума про гетьмана Косинського
• Дух степу
• Хотинська битва
• Степ
• Подвійний кінець
• Смутна Краковянка (Княжна Ганка Ружинська)
• Зозулич
• Золота дума

3 рапсодії:

• Ян Бенявський (про сина чигиринського старости)
• Демян князь Вишневецький 1826
• Трахтемирівський монастир

2 історичні пісні:

• Чайки (про похід Конашевича на Синоп)
• Третій штурм Ставище

5 поезій:

• До Польки (Золотаренко в Варшаві)
• Гей, гей Батьку Отамане!

1 колискову:

• «Люлі-люлі немовляті Івоні»

2 українські народні пісні:

• Похід
• Виїзд без повернення

Опис Запорозької Січі Богданом Залеським

У поясненні до думи Зозулич Залеський писав у листі Адамові Міцкевичу, що в цій думі показана доля його прадіда. І дає короткий опис Запорозькій Січі: він описує січ, як величезний чоловічий монастир із чіткими правилами. Козаки, якщо вони не були у військових походах проти невірних, займалися ловлею риби, полюванням і виготовленням «чайок». Жінкам на Січ вхід був заборонений. У кінці року, під час вибору старшини кожний міг повернутися на Україну, позаяк кожний заслужив у походах на власну домівку та жінку. Кожний добровільно міг прийти на Січ, та занести себе до реєстрової книги. Частина козаків мали в Січі свою батьківщину, це були діти без батьків, яких присилали на Січ або яких козаки підбирали в походах, їх виховували в Січі старі посивілі вояки. Для цих дітей Степ був батьком, а Січ — мати. Їм давали придумані імена найчастіше називали назвами птахів або просто зозуличами. З таких дітей виростали найкращі козаки віддані своєму козацькому кошу.

Одним з них був прадід Богдана Залеського.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 113; 412.
4. Шенрок В. І. Материалы для биографии Гоголя. Том 3. М. : Типография Э. Лисснера и Ю. Романа, 1895. С. 166 (рос. дореф.)

Джерела та література

• П. В. Голобуцький. Залєський (Zaleski) Юзеф-Богдан [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 228. — .

Посилання

• Залеські Богдан [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 464. — 1000 екз.
• Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Львів. 1900—1904. Т.1-5 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
• Поезії Богдана Залеського [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Wieszcze oratorium Bohdana Zaleskiego [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)