Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шуменська фортеця (відома в Шумені і як Старе місто) знаходиться на Шуменському плато біля Шумена.
| Шуменська фортеця | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Шуменська фортеця у 1981 р. | ||||
43°15′45″ пн. ш. 26°53′40″ сх. д. / 43.26261000002777735° пн. ш. 26.89465000002777728° сх. д.Координати: 43°15′45″ пн. ш. 26°53′40″ сх. д. / 43.26261000002777735° пн. ш. 26.89465000002777728° сх. д. | ||||
| Тип | фортеця руїни (1444) археологічна пам'ятка і музей | |||
| Країна |  Болгарія | |||
| Розташування | Шумен | |||
| Архітектурний стиль | фортеця | |||
| Будівництво | 12 ст до н. е. — 1444 | |||
| Стан | ||||
  Шуменська фортеця (Болгарія) | ||||
 Шуменська фортеця у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (квітень 2019) |
Географічне розташування
Фортеця розташована в двох кілометрах на захід від міста Шумен. Район був важливим перехрестям маршрутів, що з'єднував дунайський берег (в Сілістрі) з Адріанополем і Константинополем, та північне узбережжя Чорного моря із західними болгарськими землями.
Історія
Місцевість була заселена більше 3000 років тому — археологічні дослідження вказують на те, що місце було заселена вже в 12 столітті до нашої ери. Першими мешканцями були фракійці, ймовірно, з племені гетів. Близько 1200 року до н. е. вони створили перше поселення, яке спочатку не було укріплене. Таким чином, Шуменська фортеця є ровесницею Приамової Трої (точніше VII-го шару Трої). Вважається, що близько 5 ст до н. е. була побудована фортечна стіна, яка сьогодні не збереглася.
У 15 році н. е. римляни завоювали нинішні землі на Дунайській рівнині, а Шуменська фортеця стала римською власністю. Не виключено, що назва фортеці в той час була Даусдава, але це припущення залишається неведеним. Римляни побудували нову стіну, тепер з використанням розчину і вежами — прямокутної і U-подібної форми. Близько 250 року готи знищують твердиню, але незабаром її відновлюють. У римський період фортеця виконувала головним чином військові функції і стимулювала економічний розвиток сусідніх Марціанополіса (Девня) і Абрітус (Разград).
У 395 році Римська імперія була розділена на Західну і Східну (Візантію), всі болгарські землі залишилися в Візантії. Візантійці збудували нову стіну, вже з п'ятикутними вежами, щоб не бути ураженими при обстрілах кам'яними набоями. У ранній візантійський період Шуменська фортеця є головним виробничим і комерційним центром, монетні знахідки (158 ранньовізантійських монет) свідчать про торговий обмін мешканців міста з далекими куточками імперії. Варварські вторгнення другої половини V століття до середини 7-го століття сприяли руйнації та депопуляції древнього міста. Після приходу Аспаруховських булгар в 680 — 681 рр. територія фортеці увійшла до меж Першої Болгарської держави.
У 8-му столітті на руїнах пізньої античної фортеці з'явилися житла типу землянок, а відновлення поселення як фортеці поступово проходило у IX — X ст. Болгари не змінюють будову стін, за винятком деяких башт, які перероблюють на трикутні. У 9-му столітті, фортеця знову стала важливим центром і була побудована цитадель, де мешкали губернатори міста. Ймовірно, в цей період з'явилася назва міста — Шумен.
Через близькість до болгарських столиць Плиска і Великий Преслав фортеця відігравала важливу військову роль під час Першої Болгарської держави, але значно поступалася їхньому економічному значенню.
У 1001 році Шуменська фортеця була завойована візантійцями, а в 30-х або 40-х роках XI століття була зруйнована під час печеніжських вторгнень, але пізніше була відновлена.
Наприкінці XII століття, після визвольного повстання Асеневців, почався період Другої Болгарської держави, і тоді Шумен став одним з найбільш розвинених міст у середньовічній Болгарії. У цей період добре розвинулось землеробство, гончарство (особливо виробництво сграффітокераміки), обробка каменю, металообробка. За часів правління Івана Олександра з'явивася монетний двір, що свідчить про високий розвиток торгівлі. Цар Іван Шишман відвідав фортецю — свідчення її важливості.
У 1388 році, під час походу великого візира Алі-паші проти північно-східної Болгарії, її захопили османські війська. Під час археологічних розкопок не було знайдено слідів руйнації того часу, навпаки, османський шар щільно лягає над шаром Другої болгарської держави, і тому вважається, що фортеця повинна була перейти в османські руки без опору.
Кінець тисячолітньої історії фортеці відбувся в 1444 році. Під час останнього хрестового походу вона була захоплена армією короля Владислава III Ягело після триденної облоги і жорстокого опору османського гарнізону. Це призвело до її спалювання і руйнування, після чого вона було залишена назавжди.
Фортеця сьогодні
Історико-археологічний заповідник «Шуменська крепость» входить до числа 100 національних туристичних об'єктів. Працює цілий рік, є печатка. Також діє музей. Фортеця входить до числа найбільш досліджених археологічних пам'яток Болгарії. Розкопки відбувалися між 1957 і 1987 рр. (найбільш активні в 1974—1981 рр.) під керівництвом Віри Антонової обласного історичного музею Шумена (нині Регіональний історичний музей). Виявлено при цьому три стіни — римську, ранньовізантійську (пізніше болгарську і османську) і періоду Другої болгарської держави, з баштами, характерними для кожного періоду. Також були знайдені залишки ранньовізантійської лазні з дренажним каналом, двома водоймами, 12 церквами (у тому числі з так званим «Культовим центром», де знаходяться фундаменти чотирьох церков в одному місці), цитадель. Серед знахідок варто згадати: Шуменський напис царя Івана Шишмана, де розповідається про візит правителя до Шумена (назва міста написана вже саме так); плитка з зображенням танцюючого чоловіка (можливо, протоболгарського шамана — питання залишається відкритим); напис «Остро… богоїн»(за словами Віри Антонової, це перший кириличний напис в Болгарії); сграффіто-кераміка; букетова кераміка троянського типу (доказ того, що тут було поселення в епоху міді); стрічкові аплікації; золоті літургичні судини; велика кількість монет практично всіх періодів.
Загальна площа фортеці становить близько 32 гектарів, але значна частина населення жила поза стінами в передмісті. Фортеця надає багату інформацію про військове, культурне та економічне життя свого часу. Внаслідок археологічних досліджень, що тривають майже 30 років, виявлено достатньо доказів існування організованої виробничої діяльності в середньовічному місті та його околицях. Одним з популярних ремесел було металолитейне, яке тісно пов'язане з виготовленням ювелірних виробів. Підтвердженням цього є різноманітність коштовностей і численні об'єкти християнського культу, знайдені в розкопках (сережки, браслети, кільця, хрести, церковні судини). Більшість з них — мідні і з мідних сплавів (бронза), але є також з дорогоцінних металів (срібло, золото).
Джерела
- Стелла Дончева, Ливарні судна з Шуменської фортеці // Анонси РІМ-Шумена, книга 17, 2017, с.65
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шуменската крепост |
- на сайті обласного історичного музею в Шумені
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shumenska fortecya vidoma v Shumeni i yak Stare misto znahoditsya na Shumenskomu plato bilya Shumena Shumenska fortecyaShumenska fortecya u 1981 r 43 15 45 pn sh 26 53 40 sh d 43 26261000002777735 pn sh 26 89465000002777728 sh d 43 26261000002777735 26 89465000002777728 Koordinati 43 15 45 pn sh 26 53 40 sh d 43 26261000002777735 pn sh 26 89465000002777728 sh d 43 26261000002777735 26 89465000002777728Tipfortecya ruyini 1444 arheologichna pam yatka i muzejKrayina Bolgariya ISO3166 1 alpha 3 BGR ISO3166 1 cifrovij 100 RoztashuvannyaShumenArhitekturnij stilfortecyaBudivnictvo12 st do n e 1444StanShumenska fortecya Bolgariya Shumenska fortecya u Vikishovishi Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad kviten 2019 Geografichne roztashuvannyaFortecya roztashovana v dvoh kilometrah na zahid vid mista Shumen Rajon buv vazhlivim perehrestyam marshrutiv sho z yednuvav dunajskij bereg v Silistri z Adrianopolem i Konstantinopolem ta pivnichne uzberezhzhya Chornogo morya iz zahidnimi bolgarskimi zemlyami Vid z Shumenskoyi forteciIstoriyaMiscevist bula zaselena bilshe 3000 rokiv tomu arheologichni doslidzhennya vkazuyut na te sho misce bulo zaselena vzhe v 12 stolitti do nashoyi eri Pershimi meshkancyami buli frakijci jmovirno z plemeni getiv Blizko 1200 roku do n e voni stvorili pershe poselennya yake spochatku ne bulo ukriplene Takim chinom Shumenska fortecya ye rovesniceyu Priamovoyi Troyi tochnishe VII go sharu Troyi Vvazhayetsya sho blizko 5 st do n e bula pobudovana fortechna stina yaka sogodni ne zbereglasya U 15 roci n e rimlyani zavoyuvali ninishni zemli na Dunajskij rivnini a Shumenska fortecya stala rimskoyu vlasnistyu Ne viklyucheno sho nazva forteci v toj chas bula Dausdava ale ce pripushennya zalishayetsya nevedenim Rimlyani pobuduvali novu stinu teper z vikoristannyam rozchinu i vezhami pryamokutnoyi i U podibnoyi formi Blizko 250 roku goti znishuyut tverdinyu ale nezabarom yiyi vidnovlyuyut U rimskij period fortecya vikonuvala golovnim chinom vijskovi funkciyi i stimulyuvala ekonomichnij rozvitok susidnih Marcianopolisa Devnya i Abritus Razgrad U 395 roci Rimska imperiya bula rozdilena na Zahidnu i Shidnu Vizantiyu vsi bolgarski zemli zalishilisya v Vizantiyi Vizantijci zbuduvali novu stinu vzhe z p yatikutnimi vezhami shob ne buti urazhenimi pri obstrilah kam yanimi naboyami U rannij vizantijskij period Shumenska fortecya ye golovnim virobnichim i komercijnim centrom monetni znahidki 158 rannovizantijskih monet svidchat pro torgovij obmin meshkanciv mista z dalekimi kutochkami imperiyi Varvarski vtorgnennya drugoyi polovini V stolittya do seredini 7 go stolittya spriyali rujnaciyi ta depopulyaciyi drevnogo mista Pislya prihodu Asparuhovskih bulgar v 680 681 rr teritoriya forteci uvijshla do mezh Pershoyi Bolgarskoyi derzhavi Odna z vezh na pivdenno shidnij stini Shumenskoyi forteci U 8 mu stolitti na ruyinah piznoyi antichnoyi forteci z yavilisya zhitla tipu zemlyanok a vidnovlennya poselennya yak forteci postupovo prohodilo u IX X st Bolgari ne zminyuyut budovu stin za vinyatkom deyakih basht yaki pereroblyuyut na trikutni U 9 mu stolitti fortecya znovu stala vazhlivim centrom i bula pobudovana citadel de meshkali gubernatori mista Jmovirno v cej period z yavilasya nazva mista Shumen Vid Shumenskoyi forteci Cherez blizkist do bolgarskih stolic Pliska i Velikij Preslav fortecya vidigravala vazhlivu vijskovu rol pid chas Pershoyi Bolgarskoyi derzhavi ale znachno postupalasya yihnomu ekonomichnomu znachennyu U 1001 roci Shumenska fortecya bula zavojovana vizantijcyami a v 30 h abo 40 h rokah XI stolittya bula zrujnovana pid chas pechenizhskih vtorgnen ale piznishe bula vidnovlena Naprikinci XII stolittya pislya vizvolnogo povstannya Asenevciv pochavsya period Drugoyi Bolgarskoyi derzhavi i todi Shumen stav odnim z najbilsh rozvinenih mist u serednovichnij Bolgariyi U cej period dobre rozvinulos zemlerobstvo goncharstvo osoblivo virobnictvo sgraffitokeramiki obrobka kamenyu metaloobrobka Za chasiv pravlinnya Ivana Oleksandra z yavivasya monetnij dvir sho svidchit pro visokij rozvitok torgivli Car Ivan Shishman vidvidav fortecyu svidchennya yiyi vazhlivosti U 1388 roci pid chas pohodu velikogo vizira Ali pashi proti pivnichno shidnoyi Bolgariyi yiyi zahopili osmanski vijska Pid chas arheologichnih rozkopok ne bulo znajdeno slidiv rujnaciyi togo chasu navpaki osmanskij shar shilno lyagaye nad sharom Drugoyi bolgarskoyi derzhavi i tomu vvazhayetsya sho fortecya povinna bula perejti v osmanski ruki bez oporu Kinec tisyacholitnoyi istoriyi forteci vidbuvsya v 1444 roci Pid chas ostannogo hrestovogo pohodu vona bula zahoplena armiyeyu korolya Vladislava III Yagelo pislya tridennoyi oblogi i zhorstokogo oporu osmanskogo garnizonu Ce prizvelo do yiyi spalyuvannya i rujnuvannya pislya chogo vona bulo zalishena nazavzhdi Vid na Shumensku fortecyuFortecya sogodniIstoriko arheologichnij zapovidnik Shumenska krepost vhodit do chisla 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Pracyuye cilij rik ye pechatka Takozh diye muzej Fortecya vhodit do chisla najbilsh doslidzhenih arheologichnih pam yatok Bolgariyi Rozkopki vidbuvalisya mizh 1957 i 1987 rr najbilsh aktivni v 1974 1981 rr pid kerivnictvom Viri Antonovoyi oblasnogo istorichnogo muzeyu Shumena nini Regionalnij istorichnij muzej Viyavleno pri comu tri stini rimsku rannovizantijsku piznishe bolgarsku i osmansku i periodu Drugoyi bolgarskoyi derzhavi z bashtami harakternimi dlya kozhnogo periodu Takozh buli znajdeni zalishki rannovizantijskoyi lazni z drenazhnim kanalom dvoma vodojmami 12 cerkvami u tomu chisli z tak zvanim Kultovim centrom de znahodyatsya fundamenti chotiroh cerkov v odnomu misci citadel Sered znahidok varto zgadati Shumenskij napis carya Ivana Shishmana de rozpovidayetsya pro vizit pravitelya do Shumena nazva mista napisana vzhe same tak plitka z zobrazhennyam tancyuyuchogo cholovika mozhlivo protobolgarskogo shamana pitannya zalishayetsya vidkritim napis Ostro bogoyin za slovami Viri Antonovoyi ce pershij kirilichnij napis v Bolgariyi sgraffito keramika buketova keramika troyanskogo tipu dokaz togo sho tut bulo poselennya v epohu midi strichkovi aplikaciyi zoloti liturgichni sudini velika kilkist monet praktichno vsih periodiv Vid Shumenskoyi forteci Zagalna plosha forteci stanovit blizko 32 gektariv ale znachna chastina naselennya zhila poza stinami v peredmisti Fortecya nadaye bagatu informaciyu pro vijskove kulturne ta ekonomichne zhittya svogo chasu Vnaslidok arheologichnih doslidzhen sho trivayut majzhe 30 rokiv viyavleno dostatno dokaziv isnuvannya organizovanoyi virobnichoyi diyalnosti v serednovichnomu misti ta jogo okolicyah Odnim z populyarnih remesel bulo metalolitejne yake tisno pov yazane z vigotovlennyam yuvelirnih virobiv Pidtverdzhennyam cogo ye riznomanitnist koshtovnostej i chislenni ob yekti hristiyanskogo kultu znajdeni v rozkopkah serezhki brasleti kilcya hresti cerkovni sudini Bilshist z nih midni i z midnih splaviv bronza ale ye takozh z dorogocinnih metaliv sriblo zoloto DzherelaStella Doncheva Livarni sudna z Shumenskoyi forteci Anonsi RIM Shumena kniga 17 2017 s 65Panorama Shumenskoyi forteciPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shumenskata krepost na sajti oblasnogo istorichnogo muzeyu v Shumeni