Шульц Павло Миколайович | |
---|---|
Павел Николаевич Шульц | |
Народився | 23 жовтня 1900 Санкт-Петербург |
Помер | 20 вересня 1983 (82 роки) Коктебель |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Петербурзький університет |
Галузь | історія |
Заклад | Інститут археології АН СРСР |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Відомі учні | d |
Відомий завдяки: | історик, археолог |
Нагороди |
Шульц Павло Миколайович (23 жовтня 1900, Санкт-Петербург − 20 вересня 1983, Коктебель) — археолог та мистецтвознавець, організатор та керівник археологічних досліджень у Криму, співробітник Інституту археології АН СРСР, доктор історичних наук, професор, організатор і беззмінний керівник Тавро-скіфської експедиції.
Біографія
Павло Миколайович народився 23 жовтня 1900 (або 1901) у Санкт-Петербурзі, в німецькій родині вчених. У 1923 році закінчив Петроградський університет за спеціальністю археологія та історія мистецтва. Ще навчаючись в університеті, під час громадянської війни, проводив археологічні розкопки в Криму, після навчання працює в Ермітажі, фахівцем в області скіфської і сарматської монументальної скульптури. З 1925 року — старший науковий співробітник античного відділу Академії історії та матеріальної культури. У 1933—1934 роках проводить археологічні розвідки в Криму — на грецькому Кульчукському городищі і греко-скіфському — Кара-Тобе. У 1935 році отримує посаду доцента в університеті і у Академії мистецтв.
З початком Німецько-радянської війни йде добровольцем в ополчення, потрапляє до партизанів. У 1942 році, в результаті поранення, позбувся пальців на обох руках. Залікувавши рани, працював викладачем у Суріковському інституті і МГУ, брав участь у відновленні заповідника Пушкіногір'я. Від серпня 1945 очолив Тавро-скіфську експедицію — регулярні розкопки Неаполя Скіфського. Першого року були розчищені вирубані в скелі скіфські склепи з розписами, наступного — мавзолей скіфської знаті, 1947 року — залишки головних воріт міста.
1948 року, на пропозицію Президії АН СРСР Шульц організовує науково-дослідну базу Академії Наук у Криму, яку незабаром перетворює на філію Академії. Сам вчений стає лише керівником одного з відділів — відділу історії та археології Криму. 1956 року оселяється в Коктебелі. Зона досліджень і розкопок була значно розширена, перемістилася до східного Криму — останньою великою роботою вченого були багаторічні розкопки на плато Тепсень. З 1966 року, після раптової смерті Віктора Гайдукевича, очолив античний відділ Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР, в якому працював до виходу на пенсію 1974 року. Останні роки провів у Коктебелі, де помер 20 вересня 1983 року. Кремований, похований біля батьків на Волковому кладовищі (Санкт-Петербург). Наукова спадщина вченого включає більше 60 робіт. У 1986 у Ленінграді відбулася перша наукова конференція, присвячена пам'яті вченого.
Публікації
- Археологические разведки в Ржевском уезде 1923—1925 гг. // Ржевский край. — Ржев: Изд. Об-ва краеведения, 1927.
- Портретная скульптура Антониновской эпохи // Античный портрет. — Л.: Изд. ГМИИ, 1929.
- Дложевский Сергей Степанович // Сообщения ГАИМК. — 1931 — № 1. — С. 32.
- Техника античного рабовладельческого общества // Очерки истории техники докапиталистических формаций. — М.-Л. Изд. АН СССР, 1936.
- Искусство древнего мира. Литографиров. курс лекций. — Л.: Изд. арх. фонда — 1937.
- О работах Евпаторийской экспедиции // СА. — 1937. — вып. 3. — С. 252—254.
- Ямы-жилища в скифском поселении близ г. Николаева // КСИИМК. — 1940. — Вып. 5. — С. 71- 5.
- Каменные изваяния воинов курганной группы «Чокрак» // Сборник исследований и материалов археолого-исторического музея. — Л.; Гос. научное изд., 1940. — Вып. 1.
- Евпаторийский район: 1933—1934 // Археологические исследования в РСФСР: 1934—1936 гг. — М., Л., 1941. — С. 265—277.
- Скифо-сарматские памятники // Материалы к Всесоюзному археологическому совещанию. — М.: Изд. АН СССР, 1945.
- Скульптурные портреты скифских царей Скилура и Палака // КСИИМК. — 1946. — Вып. 12. — С. 44-57.
- Тавро-скифская археологическая экспедиция в Крыму // Советский Крым. — 1946.-№ 2. — С. 97 −116.
- Итоги работ Тавро-скифской экспедиции // Рефераты научных исследовательских работ за 1945 г. Отделения истории и философии. — М.: Изд. АН СССР, 1947.
- Памятники монументальной скульптуры Неаполя Скифского // Рефераты научных исследовательских работ за 1945 г. Отделения истории и философии. — М.: Изд. АН СССР, 1947.
- Тавро-скифская экспедиция в 1946 г. // Советский Крым. — 1947. — № 5. -С. 42.
- Раскопки Неаполя Скифского // Общее собрание АН СССР 10 — 13 июня 1947 г. — М.-Л.: Изд. АН СССР, 1947
- Раскопки Неаполя Скифского 1945—1946 гг. // Доклады АН СССР. — М., 1947. — Новая серия, — Т. VIII. — № 1. — С. 173—176.
- Раскопки Неаполя Скифского // КСИИМК. — 1947. — Вып. XXI. — С. 16-21.
- Работы Тавро-скифской экспедиции (1945—1946 гг.) // Памятники искусства: Бюл. ГМИИ. — М., 1947. — С. 21 — 30.
- Тавро-скифская экспедиция // Известия АН СССР. Серия истории и философии. — 1947. — Т. 4. — № 3. — С. 275—292.
- Новые археологические открытия в Крыму // Бюллетень ВОКС. — М.: Изд. ВОКС, 1948 (на английском языке).
- Розкопки Неаполя Скіфського в 1946 р. // АП.-К., 1949. — Т. 2. — С. 116—122.
- Работы Тавро-скифской экспедиции // КСИИМК. — 1949. — Вып. XXVII. — С. 56-66.
- Историко-археологические исследования в Крыму (1920—1950 гг.) //Альманах «Крым». — 1950. — № 6.
- О роли местных племен и народностей в истории древнего Крыма (брошюра). — Симферополь: Крымиздат, 1952.
- Тавро-скіфська експедиц!ія 1947 р. // АП. К., 1952. — Т. IV. — С. 198.
- Мавзолей Неаполя Скифского. — М.: Искусство, 1953. — 88 с.
- О комплексных историко-археологических и палеогеографических исследованиях в Северном Крыму // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. — 1953. — Вып. 2. — С. 115—125.
- Работы Северо-Крымской экспедиции // КСИА. — 1955. — Вып. 4. — С. 97 −98.
- Тавры и их взаимоотношения с античными городами Северного Причерноморья // Научн. конф., посвященная истории и археологии Северного Причерноморья в античную эпоху: Тез. докл. — М., 1956. — С. 10-19.
- Исследования Неаполя Скифского (1945—1950 гг.). // ИАДК. — Киев, 1957. — С. 61-93.
- Таврское укрепленное поселение на горе Кошка в Крыму. // КСИА. — 1957. — Вып. 7. — С. 62-66.
- О некоторых вопросах истории тавров (терминология, хронология, взаимоотношения с античными городами) // ПИСПАЭ, — М., 1959. — С. 235—272.
- Надгробный рельеф из с. Марьино // СХМ. — Симферополь: Крымиздат, 1963. — Вып. 3. — С. 3-10.
- Надгробный рельеф сарматского круга // Культура античного мира. — М., 1966.-С. 278—286.
- Об одной группе сарматских погребений с конским набором на Боспоре и Неаполе Скифском // Пленум Института археологии 1966 г. Секция «Ранний железный век»: Тез. докл. АН СССР. — М., 1966. — .1.г С. 18-20.
- Скифские изваяния Причерноморья // Античное общество. — М., 1967. — С. 225—237.
- Скифский город на р. Булганак // АИУ 1965—1966, — К., 1967. — С. 114 −119.
- Антропоморфная стела сарматского круга, найденная на Арабатской стрелке // ЗОАО. — 1967. — Т. 2.- С. 196—201.
- кифское изваяние, найденное у городища «Чайка» // Античная История и культура Средиземноморья и Причерноморья. — Л.: Наука, 1968. — С. 324—332.
- Раскопки кургана Кара-Оба близ Керчи. // АИУ 1967 г. — 1968. — Вып. 2. — С. 114—119.
- Бронзовые статуэтки Диоскуров из Неаполя скифского // СА. — 1969. — № 1. — С. 120—136.
- Позднескифская культура и ее варианты на Днепре и в Крыму // МИА. — 1971. — № 177. — С. 127—143.
- Пам'ятки піздньосліфської культури в Криму //Археологія Української РСР. — К.: Наук. Думка, 1971. — С. 244—270.
- Курган Кара-Оба близ Керчи: (раскопки 1967—1969 гг.) // КСИА. — 1971. — Вып. 128. — С. 55-62.
- Раскопки кургана Кара-Оба в 1967 г. // АИУ 1968 г. — 1971. — Вып. 3. — С. 140—144.
- Скифские изваяния // Художественная культура и археология античного мира. — М.: Наука, 1976.
- (соавтор: Головкина В. А.) Неаполь Скифский // По следам древних культур. — М., 1951. — Т.1. — С. 145—168.
- (соавтор: Столяр А. Д.) Курганы эпохи бронзы в долине Салгира. // КСИИМК. −1958.-Вып. 71.-С. 53-64.
- (соавтор: Навротский Н. И.) Прикубанские изваяния скифского времени // СА. — 1973 — № 4.-С. 189—204.
- (соавтор: Зубарь В. М.) Памятники позднескифской культуры в Крыму // Археология Украинской ССР, — К., Наук. Думка, 1986. — Т. 2. — С. 240—274.
- (соавтор: Чореф М. Я.) Новый рельеф сарматского круга // СА. — 1972. — № 1. — С. 135—145.
- Neapolis des Scythes: L'Orient ancien illustre. — Paris, 1954. — S. 8.
- Eine befestigte Tauriche Siedlung auf dem Berge Koschka auf der Krim // Bibliotheca classica orientalis. — 1961. — H-t 1.
- Die Erforschung des skythischen Neapolis (1945—1950) // Bibliotheca classica orientalis. — 1961. — H-t 5.
Примітки
- У деяких документах — 1901 рік.
- Шульц П. Н.: Тавро-скифская экспедиция
- Краткий обзор исследований Донузлавской экспедиции КФ ИА НАНУ на Кульчукском городище. С.Б. Ланцов,младший научный сотрудник историко-археологического заповедника «Калос Лимен». Процитовано 10 серпня 2013.[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 19 серпня 2015.
- Шульц П. Н.: раскопки Тавро-скифской экспедиции в Неаполе скифском
- П. Н. Шульц — Раскопки Неаполя Скифского
Посилання
- Зайцев Ю. П. История изучения Неаполя скифского (1945−1999 гг.)
- Криштоф Е. Г. Как нашли Скилура
- Махнева О. А. Воспоминания о Павле Николаевиче Шульце
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shulc Batko Posada Diti Mati Druzhina Shulc Pavlo MikolajovichPavel Nikolaevich ShulcNarodivsya23 zhovtnya 1900 1900 10 23 Sankt PeterburgPomer20 veresnya 1983 1983 09 20 82 roki KoktebelPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologAlma materPeterburzkij universitetGaluzistoriyaZakladInstitut arheologiyi AN SRSRVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukVidomi uchnidVidomij zavdyaki istorik arheologNagorodi Shulc Pavlo Mikolajovich 23 zhovtnya 1900 19001023 Sankt Peterburg 20 veresnya 1983 Koktebel arheolog ta mistectvoznavec organizator ta kerivnik arheologichnih doslidzhen u Krimu spivrobitnik Institutu arheologiyi AN SRSR doktor istorichnih nauk profesor organizator i bezzminnij kerivnik Tavro skifskoyi ekspediciyi BiografiyaPavlo Mikolajovich narodivsya 23 zhovtnya 1900 abo 1901 u Sankt Peterburzi v nimeckij rodini vchenih U 1923 roci zakinchiv Petrogradskij universitet za specialnistyu arheologiya ta istoriya mistectva She navchayuchis v universiteti pid chas gromadyanskoyi vijni provodiv arheologichni rozkopki v Krimu pislya navchannya pracyuye v Ermitazhi fahivcem v oblasti skifskoyi i sarmatskoyi monumentalnoyi skulpturi Z 1925 roku starshij naukovij spivrobitnik antichnogo viddilu Akademiyi istoriyi ta materialnoyi kulturi U 1933 1934 rokah provodit arheologichni rozvidki v Krimu na greckomu Kulchukskomu gorodishi i greko skifskomu Kara Tobe U 1935 roci otrimuye posadu docenta v universiteti i u Akademiyi mistectv Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni jde dobrovolcem v opolchennya potraplyaye do partizaniv U 1942 roci v rezultati poranennya pozbuvsya palciv na oboh rukah Zalikuvavshi rani pracyuvav vikladachem u Surikovskomu instituti i MGU brav uchast u vidnovlenni zapovidnika Pushkinogir ya Vid serpnya 1945 ocholiv Tavro skifsku ekspediciyu regulyarni rozkopki Neapolya Skifskogo Pershogo roku buli rozchisheni virubani v skeli skifski sklepi z rozpisami nastupnogo mavzolej skifskoyi znati 1947 roku zalishki golovnih vorit mista 1948 roku na propoziciyu Prezidiyi AN SRSR Shulc organizovuye naukovo doslidnu bazu Akademiyi Nauk u Krimu yaku nezabarom peretvoryuye na filiyu Akademiyi Sam vchenij staye lishe kerivnikom odnogo z viddiliv viddilu istoriyi ta arheologiyi Krimu 1956 roku oselyayetsya v Koktebeli Zona doslidzhen i rozkopok bula znachno rozshirena peremistilasya do shidnogo Krimu ostannoyu velikoyu robotoyu vchenogo buli bagatorichni rozkopki na plato Tepsen Z 1966 roku pislya raptovoyi smerti Viktora Gajdukevicha ocholiv antichnij viddil Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi AN SRSR v yakomu pracyuvav do vihodu na pensiyu 1974 roku Ostanni roki proviv u Koktebeli de pomer 20 veresnya 1983 roku Kremovanij pohovanij bilya batkiv na Volkovomu kladovishi Sankt Peterburg Naukova spadshina vchenogo vklyuchaye bilshe 60 robit U 1986 u Leningradi vidbulasya persha naukova konferenciya prisvyachena pam yati vchenogo PublikaciyiArheologicheskie razvedki v Rzhevskom uezde 1923 1925 gg Rzhevskij kraj Rzhev Izd Ob va kraevedeniya 1927 Portretnaya skulptura Antoninovskoj epohi Antichnyj portret L Izd GMII 1929 Dlozhevskij Sergej Stepanovich Soobsheniya GAIMK 1931 1 S 32 Tehnika antichnogo rabovladelcheskogo obshestva Ocherki istorii tehniki dokapitalisticheskih formacij M L Izd AN SSSR 1936 Iskusstvo drevnego mira Litografirov kurs lekcij L Izd arh fonda 1937 O rabotah Evpatorijskoj ekspedicii SA 1937 vyp 3 S 252 254 Yamy zhilisha v skifskom poselenii bliz g Nikolaeva KSIIMK 1940 Vyp 5 S 71 5 Kamennye izvayaniya voinov kurgannoj gruppy Chokrak Sbornik issledovanij i materialov arheologo istoricheskogo muzeya L Gos nauchnoe izd 1940 Vyp 1 Evpatorijskij rajon 1933 1934 Arheologicheskie issledovaniya v RSFSR 1934 1936 gg M L 1941 S 265 277 Skifo sarmatskie pamyatniki Materialy k Vsesoyuznomu arheologicheskomu soveshaniyu M Izd AN SSSR 1945 Skulpturnye portrety skifskih carej Skilura i Palaka KSIIMK 1946 Vyp 12 S 44 57 Tavro skifskaya arheologicheskaya ekspediciya v Krymu Sovetskij Krym 1946 2 S 97 116 Itogi rabot Tavro skifskoj ekspedicii Referaty nauchnyh issledovatelskih rabot za 1945 g Otdeleniya istorii i filosofii M Izd AN SSSR 1947 Pamyatniki monumentalnoj skulptury Neapolya Skifskogo Referaty nauchnyh issledovatelskih rabot za 1945 g Otdeleniya istorii i filosofii M Izd AN SSSR 1947 Tavro skifskaya ekspediciya v 1946 g Sovetskij Krym 1947 5 S 42 Raskopki Neapolya Skifskogo Obshee sobranie AN SSSR 10 13 iyunya 1947 g M L Izd AN SSSR 1947 Raskopki Neapolya Skifskogo 1945 1946 gg Doklady AN SSSR M 1947 Novaya seriya T VIII 1 S 173 176 Raskopki Neapolya Skifskogo KSIIMK 1947 Vyp XXI S 16 21 Raboty Tavro skifskoj ekspedicii 1945 1946 gg Pamyatniki iskusstva Byul GMII M 1947 S 21 30 Tavro skifskaya ekspediciya Izvestiya AN SSSR Seriya istorii i filosofii 1947 T 4 3 S 275 292 Novye arheologicheskie otkrytiya v Krymu Byulleten VOKS M Izd VOKS 1948 na anglijskom yazyke Rozkopki Neapolya Skifskogo v 1946 r AP K 1949 T 2 S 116 122 Raboty Tavro skifskoj ekspedicii KSIIMK 1949 Vyp XXVII S 56 66 Istoriko arheologicheskie issledovaniya v Krymu 1920 1950 gg Almanah Krym 1950 6 O roli mestnyh plemen i narodnostej v istorii drevnego Kryma broshyura Simferopol Krymizdat 1952 Tavro skifska ekspedic iya 1947 r AP K 1952 T IV S 198 Mavzolej Neapolya Skifskogo M Iskusstvo 1953 88 s O kompleksnyh istoriko arheologicheskih i paleogeograficheskih issledovaniyah v Severnom Krymu Izvestiya Krymskogo otdela Geograficheskogo obshestva Soyuza SSR 1953 Vyp 2 S 115 125 Raboty Severo Krymskoj ekspedicii KSIA 1955 Vyp 4 S 97 98 Tavry i ih vzaimootnosheniya s antichnymi gorodami Severnogo Prichernomorya Nauchn konf posvyashennaya istorii i arheologii Severnogo Prichernomorya v antichnuyu epohu Tez dokl M 1956 S 10 19 Issledovaniya Neapolya Skifskogo 1945 1950 gg IADK Kiev 1957 S 61 93 Tavrskoe ukreplennoe poselenie na gore Koshka v Krymu KSIA 1957 Vyp 7 S 62 66 O nekotoryh voprosah istorii tavrov terminologiya hronologiya vzaimootnosheniya s antichnymi gorodami PISPAE M 1959 S 235 272 Nadgrobnyj relef iz s Marino SHM Simferopol Krymizdat 1963 Vyp 3 S 3 10 Nadgrobnyj relef sarmatskogo kruga Kultura antichnogo mira M 1966 S 278 286 Ob odnoj gruppe sarmatskih pogrebenij s konskim naborom na Bospore i Neapole Skifskom Plenum Instituta arheologii 1966 g Sekciya Rannij zheleznyj vek Tez dokl AN SSSR M 1966 1 g S 18 20 Skifskie izvayaniya Prichernomorya Antichnoe obshestvo M 1967 S 225 237 Skifskij gorod na r Bulganak AIU 1965 1966 K 1967 S 114 119 Antropomorfnaya stela sarmatskogo kruga najdennaya na Arabatskoj strelke ZOAO 1967 T 2 S 196 201 kifskoe izvayanie najdennoe u gorodisha Chajka Antichnaya Istoriya i kultura Sredizemnomorya i Prichernomorya L Nauka 1968 S 324 332 Raskopki kurgana Kara Oba bliz Kerchi AIU 1967 g 1968 Vyp 2 S 114 119 Bronzovye statuetki Dioskurov iz Neapolya skifskogo SA 1969 1 S 120 136 Pozdneskifskaya kultura i ee varianty na Dnepre i v Krymu MIA 1971 177 S 127 143 Pam yatki pizdnoslifskoyi kulturi v Krimu Arheologiya Ukrayinskoyi RSR K Nauk Dumka 1971 S 244 270 Kurgan Kara Oba bliz Kerchi raskopki 1967 1969 gg KSIA 1971 Vyp 128 S 55 62 Raskopki kurgana Kara Oba v 1967 g AIU 1968 g 1971 Vyp 3 S 140 144 Skifskie izvayaniya Hudozhestvennaya kultura i arheologiya antichnogo mira M Nauka 1976 soavtor Golovkina V A Neapol Skifskij Po sledam drevnih kultur M 1951 T 1 S 145 168 soavtor Stolyar A D Kurgany epohi bronzy v doline Salgira KSIIMK 1958 Vyp 71 S 53 64 soavtor Navrotskij N I Prikubanskie izvayaniya skifskogo vremeni SA 1973 4 S 189 204 soavtor Zubar V M Pamyatniki pozdneskifskoj kultury v Krymu Arheologiya Ukrainskoj SSR K Nauk Dumka 1986 T 2 S 240 274 soavtor Choref M Ya Novyj relef sarmatskogo kruga SA 1972 1 S 135 145 Neapolis des Scythes L Orient ancien illustre Paris 1954 S 8 Eine befestigte Tauriche Siedlung auf dem Berge Koschka auf der Krim Bibliotheca classica orientalis 1961 H t 1 Die Erforschung des skythischen Neapolis 1945 1950 Bibliotheca classica orientalis 1961 H t 5 PrimitkiU deyakih dokumentah 1901 rik Shulc P N Tavro skifskaya ekspediciya Kratkij obzor issledovanij Donuzlavskoj ekspedicii KF IA NANU na Kulchukskom gorodishe S B Lancov mladshij nauchnyj sotrudnik istoriko arheologicheskogo zapovednika Kalos Limen Procitovano 10 serpnya 2013 nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 19 serpnya 2015 Shulc P N raskopki Tavro skifskoj ekspedicii v Neapole skifskom P N Shulc Raskopki Neapolya SkifskogoPosilannyaZajcev Yu P Istoriya izucheniya Neapolya skifskogo 1945 1999 gg Krishtof E G Kak nashli Skilura Mahneva O A Vospominaniya o Pavle Nikolaeviche Shulce