Кульчукське городище інша назва Червоний пагорб, або ж Тамірак ) — греко-скіфське давнє городище розташоване в західній частині Криму, в межах села Громове.
Кульчукське городище | |
---|---|
45°22′00″ пн. ш. 32°51′50″ сх. д. / 45.3666666666947762109884934° пн. ш. 32.86388888891677595° сх. д.Координати: 45°22′00″ пн. ш. 32°51′50″ сх. д. / 45.3666666666947762109884934° пн. ш. 32.86388888891677595° сх. д. | |
Тип | замок і археологічна пам'ятка |
Статус спадщини | d і Державний реєстр нерухомих пам'яток України |
Країна | Україна |
Розташування | Громове, Автономна Республіка Крим |
Кульчуцьке городище (Автономна Республіка Крим) | |
Розташування
Городище Кульчук знаходиться на узбережжі Чорного моря, а саме на Тарханкутському виступі в Північно-Західному Криму. Неподалік нього, 2,5 кілометри на південь, розкинулося село Громове. Це було найбільше городище цієї частини Криму (площа, що уціліла після розмиву, — 1,5 гектари і ще понад 2 гектари могильника).
Знаходячись на кручі (11 метрів над морем), поселення з 3 боків мало природний рельєфний захист (з двох сторін глибокі балки, а з заходу омивалося морем). В народі це місце називають Джага-Кульчук (що з тюркської перекладається як "попелястий курган" або "багряний пагорб").
Відомий вчений-археолог Павло Шульц, після детальних досліджень та вивчення давньогрецьких манускриптів локалізував на цьому місці давнє містечко Тамірака, яке згадували: Страбон (Strabo, VII, 3, 19), Клавдій Птолемей (III, 5, 2), Арріан (Arr. PPE, 32 (2OH) і Стефан Візантійський.
Заснування городища
Згідно з археологічними нашаруваннями, вчені - археологи та історики вважають, що перше поселення на Червоному пагорбі виникло десь в IV столітті до н. е., і саме в цей час вся прибережна смуга Північно-Західного Криму з містом Керкинітидою були доєднані до Херсонеської держави. Попавши під опіку потужного мегаполіса, можна було не боятися тривалих набігів кочовиків та спустошення цих земель. З тих часів і розпочався бурхливий розвиток цих місць. Численні поселенці вибирали собі наділи, найбільш родючі землі були розмежовані та почалося їх активне сільськогосподарське освоєння, херсонесці будують десятки нових поселень. Зазвичай це були сільськогосподарські садиби, укріплені поселення, їхні мешканці займалися хліборобством, виноробством і скотарством. Відтак, головним багатством цієї землі були хліб і вино, які продавали в Херсонес і Керкінітиду, а вже звідти переправляли в інші грецькі центри. Завдяки цьому наприкінці IV–III століття до нашої ери Північно-Західний Крим став житницею Херсонеської держави.
Взагалі, у ті давні часи морські шляхи були найбезпечнішими й найшвидшими для перевезення вантажів та торгівлі. Тому грецькі міста-колонії утворювалися, в основному, вздовж узбережжя. А ставши великими мегаполісами, вони розвивали свої сільськогосподарські провінції. Таким самим чином діяли управителі Херсонесу, заклавши чимало поселень на дальній хорі (були споруджені укріплення, садиби, розмежовані наділи, зазеленіли виноградники і сади), одне з яких і було Кульчукське.
Під час першої археологічної вилазки, у 1929 році, на узбережжя Тарханкута було знайдено чимало артефактів, за якими можна визначити хронологію існування городища та ймовірний час заснування. Так, у підйомному матеріалі і в перекопі були виявлені фрагмент пухлогорлої тари Хіоса та ніжка амфори з , які ходили в побуті перших поселенців, відповідно, на межі V - IV ст. до нашої ери; відтак, ці дати стали відправною точкою для заснування поселення.
Археологічні особливості
Кульчуківське городище не було в числі найдослідженіших (ймовірно це посприяло тому, що воно не таке вже розграбоване й понищене), тому сучасні археологи все частіше споряджають сюди експедиції, і давній Тамарик розкривається перед ними. Підсумовуючи ті численні знахідки та аналізуючи матеріал, вчені дійшли до висновку, що археологічну хронологію можна поділити на три етапи: грецький, скіфський та ранньо-середньовічний (сарматський).
Стратиграфічно археологічний розкоп виглядає таким чином:
- Зверху значний шар гумусу (від 1 до 2 метрів);
- Потім іде шар сіро-золистої суспенсії з кам'яними завалами ранньо-середньовічного часу (Салтівська культура);
- Нижче чималий пізньоскіфський горизонт (виявлено чимало стін і приміщень, завершується шаром золи, ймовірно від пожежі та руйнації;
- А найнижчий культурний шар належить до грецької культури, саме існування поселення віддаленої хори Херсонесу Таврійського.
Грецьке поселення
Найдавніші культурні пласти, віднайдені археологами, належать до періоду поселення греків на цій місцині. Були виявлені декілька напівземлянок (овальні заглиблення у землі), половина з яких знищені абразією. Усі залишки споруд, що збереглися, мають довжину від 2,5 до 4 метрів і глибину 0,35 — 0,70 метрів. Найпершими знахідками на цьому місці, які визначають час заснування поселення, є уламки амфор Хіоса, Гераклеї, Сінопу і елементи гончарної кераміки, знайдені в насипі напівземлянок (IV століття до нашої ери).
Найбільше знахідок припадає на часи формування грецького укріплення: побудови вежі, мурів та вимостків і садиб (хоча частина з них знижена розмивом берега, але загальну картину самого городища вчені змогли визначити). Сама вежа була квадратна (9*9 метрів) з глинобитною підлогою та стінами в 1,10 м завтовшки. Зернові ями мали грушоподібну форму. На півдні городища, на обриві, віднайшли залишки грецького капища - есхара, в ямі якого чимало золи з великою кількістю уламків жаровень, перепалених кісток тварин, птахів, риб, фрагментів посуду (чорнолакова кераміка). Некрополь городища датується останньою чвертю IV століття до нашої ери.
Останні греки-поселенці залишили по собі укріплену садибу з вежею, обнесені протитаранним поясом і захисними стінами (по периметру) херсонеського типу і складені із квадрів з піронами і рустами (розібравши стіни вежі та мурів, що залишилися від їх попередників). Після дослідження археологи визначилися, що садиба виникла в першій чверті III століття до нашої ери і проіснувала до першої половини II століття до нашої ери.
Скіфське городище
Скіфи оселилися на місці городища після того, як утвердилася Пізньоскіфська держава зі столицею Неаполь Скіфський (кінець II і початок I століття до нашої ери). Уже за усталеною формою, скіфи, захопивши херсонеські колонії-садиби одразу ж починали зводити захисні фортифікації. Вони викопали рів і насипали вал, який облаштували каменем зі сторони поселення і оперли об оборонну стіну херсонеської садиби. Господарські кам'яні житла в городищі зводились від часів ІІ століттям до нашої ери і до занепаду скіфських городищ - І століттям нашої ери. Знайдені три круглі напівземлянки (що датуються І століттям до нашої ери), і в одній з тих, яка найкраще збереглася, чітко проглядаються яма для вогню, кам’яна лавка та обкладені камінням стіни. Додатково відкриті п'ять скіфських господарських ям, вказують на осілий спосіб життя цих скіфів поселенців, і були заповнені уламками ліплених горщиків (очевидно в них зберігалися рибні та масляні запаси і вино), яких потребували винороби та землероби для вивозу вина та збіжжя до інших міст.
Найцікавішою знахідкою, від часів скіфського городища, виявилися численні глинобитні печі (аж 18 штук, і це лише зі південної сторони поселення), в яких скіфи випалювали кераміку. Така велика кількість печей вказує на суттєві торгові зв’язки поселення і, ймовірно, саме з грецькими поселеннями Керкінітідою та Херсонессом, які найбільше потребували керамічних виробів. Ці глинобитні печі були круглими (в діаметрі від 1 до 3 метрів). Але в I столітті до нашої ери вся територія з печами була засипана і накрита золою, що утвердило вчених у занепаді городища саме в цей час.
Вплив сарматів і кочовиків
Раннє середньовіччя почалось для Криму навалою кочових племен зі степу. Ймовірно, що якась група сарматських племен поселилася на місці городища. Підтвердженням тому є знахідки археологів: залишки кам'яних стін і фрагменти кераміки VIII-X століття нашої ери.
Археологічні експедиції
- Першовідкривачем городища вважається директор Херсонеського музею який у 1928 році, відправившись в творчу мандрівку Західним Кримом (з Севастополя до Ак-Мечеті), натрапив на залишки грецької оборонної стіни.
- Першим археологом, хто описав давню знахідку, був Павло Миколайович Шульц, який розвідував Тарханкутський півострів у 1933 році і провів детальніше дослідження місцини.
- Після оприлюднення даних Шульца городище зацікавило й інших археологів, а саме: , і .
- В останні часи найбільше дослідження городища здійснили Кульчукська експедиція Інституту історії і археології АН СРСР, якою керував А.С. Голенцов, і Західно-Кримська експедиція НА АН УРСР під опікою Сергія Ланцова. Протягом дослідження вони почали охоронні розкопки берегової частини городища, виявили три історичні етапи розвитку городища (грецький, скіфський і ранньосередньовічний), розкрили близько 1000 кв. м всієї площі (заглиблюючись у поверхню від 1,5 метра до 4 метрів).
- Починаючи із 2000-х років розкопки на Кульчукському городищі проводяться систематично, щороку. Ініціатором цих досліджень виступає очільник Донузлавської експедиції , кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України.
Сучасний стан
У ХХІ столітті українські урядовці занесли Кульчукське городище до числа пам'яток археології державного значення, але охорони немає жодної. Зважаючи на те, що воно знаходиться на значній відстані від жилих місць, тим і користаються чорні археологи.
Враховуючи, що городище Кульчук вважається необстеженим ще місцем, то сюди часто навідуються археологічні експедиції і щоразу вони знаходять нові артефакти. А після цих досліджень городище, що сезону, піддається консерваційно-охоронним заходам (єдині, які доречні в цей час). Тобто, будівельні залишки присипаються, поверхні кладок перекриваються шаром рідкої глини. Крім того, археологи подбали про захист берега від абразії (розмивання), вони зсипають саме під обрив ґрунтові відвали (вікові нашарування ґрунту,які зняли з історичних мурів). Таким чином, ними формується контрфорс, на якому проростає трава та інша рослинність, які й уповільнюють процеси руйнування від морських хвиль, так формується невеличкий піщаний пляж і вода відступає.
Див. також
Примітки
- Відомий історик Шульц, висунув гіпотезу, що Кульчукське городище могло бути не чим іншим, як давньою скіфською фортецею Тамірака, про яку згадували ще Страбон, Птолемей та Стефан Візантійський [недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 23 липня 2015.
- http://прекрасная-гавань.рф/publ/o_poselke/istorija/arkheologicheskie_raskopki_kurgany_i_antichnye_poselenija/3-1-0-86 [ 16 вересня 2019 у Wayback Machine.] ... виявлені фрагмент пухлогорлой тари Хіос і ніжка амфори Пепарет, що дозволяє удревніть дату виникнення поселення і віднести її до рубежу V - IV ст. до н.е.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
- Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
Джерела
- Шульц П. Н., «О работах Евпаторийской экспедиции»//Радянська Археологія. 1937. № 3. С. 252-254;
- Щеглов А.Н., «Разведки 1959 г. на западном побережье Крыма»// Повідомлення Херсонеського музею. 1961. Вип. II. С. 75;
- Дашевська О. Д., «Первые исследование Кульчукского некрополя»«» // Радянська Археологія. 1978. № 3. С. 199-215;
- Дашевська О. Д., Голенцов А. С. «Кульчукский курган-кенотаф» //Короткі повідомлення інституту археології. 1982. № 170. С. 90-96.
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20150723214735/http://www.krimoved-library.ru/books/arheologicheskie-issledovaniya-v-krimu18.html Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] Городище Кульчукське (археологічні особливості)] (рос.)
- Городище Кульчукське (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulchukske gorodishe insha nazva Chervonij pagorb abo zh Tamirak greko skifske davnye gorodishe roztashovane v zahidnij chastini Krimu v mezhah sela Gromove Kulchukske gorodishe45 22 00 pn sh 32 51 50 sh d 45 3666666666947762109884934 pn sh 32 86388888891677595 sh d 45 3666666666947762109884934 32 86388888891677595 Koordinati 45 22 00 pn sh 32 51 50 sh d 45 3666666666947762109884934 pn sh 32 86388888891677595 sh d 45 3666666666947762109884934 32 86388888891677595Tipzamok i arheologichna pam yatkaStatus spadshinid i Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaGromove Avtonomna Respublika KrimKulchucke gorodishe Avtonomna Respublika Krim RoztashuvannyaGorodishe Kulchuk znahoditsya na uzberezhzhi Chornogo morya a same na Tarhankutskomu vistupi v Pivnichno Zahidnomu Krimu Nepodalik nogo 2 5 kilometri na pivden rozkinulosya selo Gromove Ce bulo najbilshe gorodishe ciyeyi chastini Krimu plosha sho ucilila pislya rozmivu 1 5 gektari i she ponad 2 gektari mogilnika Znahodyachis na kruchi 11 metriv nad morem poselennya z 3 bokiv malo prirodnij relyefnij zahist z dvoh storin gliboki balki a z zahodu omivalosya morem V narodi ce misce nazivayut Dzhaga Kulchuk sho z tyurkskoyi perekladayetsya yak popelyastij kurgan abo bagryanij pagorb Vidomij vchenij arheolog Pavlo Shulc pislya detalnih doslidzhen ta vivchennya davnogreckih manuskriptiv lokalizuvav na comu misci davnye mistechko Tamiraka yake zgaduvali Strabon Strabo VII 3 19 Klavdij Ptolemej III 5 2 Arrian Arr PPE 32 2OH i Stefan Vizantijskij Zasnuvannya gorodishaZgidno z arheologichnimi nasharuvannyami vcheni arheologi ta istoriki vvazhayut sho pershe poselennya na Chervonomu pagorbi viniklo des v IV stolitti do n e i same v cej chas vsya priberezhna smuga Pivnichno Zahidnogo Krimu z mistom Kerkinitidoyu buli doyednani do Hersoneskoyi derzhavi Popavshi pid opiku potuzhnogo megapolisa mozhna bulo ne boyatisya trivalih nabigiv kochovikiv ta spustoshennya cih zemel Z tih chasiv i rozpochavsya burhlivij rozvitok cih misc Chislenni poselenci vibirali sobi nadili najbilsh rodyuchi zemli buli rozmezhovani ta pochalosya yih aktivne silskogospodarske osvoyennya hersonesci buduyut desyatki novih poselen Zazvichaj ce buli silskogospodarski sadibi ukripleni poselennya yihni meshkanci zajmalisya hliborobstvom vinorobstvom i skotarstvom Vidtak golovnim bagatstvom ciyeyi zemli buli hlib i vino yaki prodavali v Hersones i Kerkinitidu a vzhe zvidti perepravlyali v inshi grecki centri Zavdyaki comu naprikinci IV III stolittya do nashoyi eri Pivnichno Zahidnij Krim stav zhitniceyu Hersoneskoyi derzhavi Vzagali u ti davni chasi morski shlyahi buli najbezpechnishimi j najshvidshimi dlya perevezennya vantazhiv ta torgivli Tomu grecki mista koloniyi utvoryuvalisya v osnovnomu vzdovzh uzberezhzhya A stavshi velikimi megapolisami voni rozvivali svoyi silskogospodarski provinciyi Takim samim chinom diyali upraviteli Hersonesu zaklavshi chimalo poselen na dalnij hori buli sporudzheni ukriplennya sadibi rozmezhovani nadili zazelenili vinogradniki i sadi odne z yakih i bulo Kulchukske Pid chas pershoyi arheologichnoyi vilazki u 1929 roci na uzberezhzhya Tarhankuta bulo znajdeno chimalo artefaktiv za yakimi mozhna viznachiti hronologiyu isnuvannya gorodisha ta jmovirnij chas zasnuvannya Tak u pidjomnomu materiali i v perekopi buli viyavleni fragment puhlogorloyi tari Hiosa ta nizhka amfori z yaki hodili v pobuti pershih poselenciv vidpovidno na mezhi V IV st do nashoyi eri vidtak ci dati stali vidpravnoyu tochkoyu dlya zasnuvannya poselennya Arheologichni osoblivostiKulchukivske gorodishe ne bulo v chisli najdoslidzhenishih jmovirno ce pospriyalo tomu sho vono ne take vzhe rozgrabovane j ponishene tomu suchasni arheologi vse chastishe sporyadzhayut syudi ekspediciyi i davnij Tamarik rozkrivayetsya pered nimi Pidsumovuyuchi ti chislenni znahidki ta analizuyuchi material vcheni dijshli do visnovku sho arheologichnu hronologiyu mozhna podiliti na tri etapi greckij skifskij ta ranno serednovichnij sarmatskij Stratigrafichno arheologichnij rozkop viglyadaye takim chinom Zverhu znachnij shar gumusu vid 1 do 2 metriv Potim ide shar siro zolistoyi suspensiyi z kam yanimi zavalami ranno serednovichnogo chasu Saltivska kultura Nizhche chimalij piznoskifskij gorizont viyavleno chimalo stin i primishen zavershuyetsya sharom zoli jmovirno vid pozhezhi ta rujnaciyi A najnizhchij kulturnij shar nalezhit do greckoyi kulturi same isnuvannya poselennya viddalenoyi hori Hersonesu Tavrijskogo Grecke poselennya Najdavnishi kulturni plasti vidnajdeni arheologami nalezhat do periodu poselennya grekiv na cij miscini Buli viyavleni dekilka napivzemlyanok ovalni zagliblennya u zemli polovina z yakih znisheni abraziyeyu Usi zalishki sporud sho zbereglisya mayut dovzhinu vid 2 5 do 4 metriv i glibinu 0 35 0 70 metriv Najpershimi znahidkami na comu misci yaki viznachayut chas zasnuvannya poselennya ye ulamki amfor Hiosa Gerakleyi Sinopu i elementi goncharnoyi keramiki znajdeni v nasipi napivzemlyanok IV stolittya do nashoyi eri Najbilshe znahidok pripadaye na chasi formuvannya greckogo ukriplennya pobudovi vezhi muriv ta vimostkiv i sadib hocha chastina z nih znizhena rozmivom berega ale zagalnu kartinu samogo gorodisha vcheni zmogli viznachiti Sama vezha bula kvadratna 9 9 metriv z glinobitnoyu pidlogoyu ta stinami v 1 10 m zavtovshki Zernovi yami mali grushopodibnu formu Na pivdni gorodisha na obrivi vidnajshli zalishki greckogo kapisha eshara v yami yakogo chimalo zoli z velikoyu kilkistyu ulamkiv zharoven perepalenih kistok tvarin ptahiv rib fragmentiv posudu chornolakova keramika Nekropol gorodisha datuyetsya ostannoyu chvertyu IV stolittya do nashoyi eri Ostanni greki poselenci zalishili po sobi ukriplenu sadibu z vezheyu obneseni protitarannim poyasom i zahisnimi stinami po perimetru hersoneskogo tipu i skladeni iz kvadriv z pironami i rustami rozibravshi stini vezhi ta muriv sho zalishilisya vid yih poperednikiv Pislya doslidzhennya arheologi viznachilisya sho sadiba vinikla v pershij chverti III stolittya do nashoyi eri i proisnuvala do pershoyi polovini II stolittya do nashoyi eri Skifske gorodishe Skifi oselilisya na misci gorodisha pislya togo yak utverdilasya Piznoskifska derzhava zi stoliceyu Neapol Skifskij kinec II i pochatok I stolittya do nashoyi eri Uzhe za ustalenoyu formoyu skifi zahopivshi hersoneski koloniyi sadibi odrazu zh pochinali zvoditi zahisni fortifikaciyi Voni vikopali riv i nasipali val yakij oblashtuvali kamenem zi storoni poselennya i operli ob oboronnu stinu hersoneskoyi sadibi Gospodarski kam yani zhitla v gorodishi zvodilis vid chasiv II stolittyam do nashoyi eri i do zanepadu skifskih gorodish I stolittyam nashoyi eri Znajdeni tri krugli napivzemlyanki sho datuyutsya I stolittyam do nashoyi eri i v odnij z tih yaka najkrashe zbereglasya chitko proglyadayutsya yama dlya vognyu kam yana lavka ta obkladeni kaminnyam stini Dodatkovo vidkriti p yat skifskih gospodarskih yam vkazuyut na osilij sposib zhittya cih skifiv poselenciv i buli zapovneni ulamkami liplenih gorshikiv ochevidno v nih zberigalisya ribni ta maslyani zapasi i vino yakih potrebuvali vinorobi ta zemlerobi dlya vivozu vina ta zbizhzhya do inshih mist Najcikavishoyu znahidkoyu vid chasiv skifskogo gorodisha viyavilisya chislenni glinobitni pechi azh 18 shtuk i ce lishe zi pivdennoyi storoni poselennya v yakih skifi vipalyuvali keramiku Taka velika kilkist pechej vkazuye na suttyevi torgovi zv yazki poselennya i jmovirno same z greckimi poselennyami Kerkinitidoyu ta Hersonessom yaki najbilshe potrebuvali keramichnih virobiv Ci glinobitni pechi buli kruglimi v diametri vid 1 do 3 metriv Ale v I stolitti do nashoyi eri vsya teritoriya z pechami bula zasipana i nakrita zoloyu sho utverdilo vchenih u zanepadi gorodisha same v cej chas Vpliv sarmativ i kochovikiv Rannye serednovichchya pochalos dlya Krimu navaloyu kochovih plemen zi stepu Jmovirno sho yakas grupa sarmatskih plemen poselilasya na misci gorodisha Pidtverdzhennyam tomu ye znahidki arheologiv zalishki kam yanih stin i fragmenti keramiki VIII X stolittya nashoyi eri Arheologichni ekspediciyi Pershovidkrivachem gorodisha vvazhayetsya direktor Hersoneskogo muzeyu yakij u 1928 roci vidpravivshis v tvorchu mandrivku Zahidnim Krimom z Sevastopolya do Ak Mecheti natrapiv na zalishki greckoyi oboronnoyi stini Pershim arheologom hto opisav davnyu znahidku buv Pavlo Mikolajovich Shulc yakij rozviduvav Tarhankutskij pivostriv u 1933 roci i proviv detalnishe doslidzhennya miscini Pislya oprilyudnennya danih Shulca gorodishe zacikavilo j inshih arheologiv a same i V ostanni chasi najbilshe doslidzhennya gorodisha zdijsnili Kulchukska ekspediciya Institutu istoriyi i arheologiyi AN SRSR yakoyu keruvav A S Golencov i Zahidno Krimska ekspediciya NA AN URSR pid opikoyu Sergiya Lancova Protyagom doslidzhennya voni pochali ohoronni rozkopki beregovoyi chastini gorodisha viyavili tri istorichni etapi rozvitku gorodisha greckij skifskij i rannoserednovichnij rozkrili blizko 1000 kv m vsiyeyi ploshi zagliblyuyuchis u poverhnyu vid 1 5 metra do 4 metriv Pochinayuchi iz 2000 h rokiv rozkopki na Kulchukskomu gorodishi provodyatsya sistematichno shoroku Iniciatorom cih doslidzhen vistupaye ochilnik Donuzlavskoyi ekspediciyi kandidat istorichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Suchasnij stanU HHI stolitti ukrayinski uryadovci zanesli Kulchukske gorodishe do chisla pam yatok arheologiyi derzhavnogo znachennya ale ohoroni nemaye zhodnoyi Zvazhayuchi na te sho vono znahoditsya na znachnij vidstani vid zhilih misc tim i koristayutsya chorni arheologi Vrahovuyuchi sho gorodishe Kulchuk vvazhayetsya neobstezhenim she miscem to syudi chasto naviduyutsya arheologichni ekspediciyi i shorazu voni znahodyat novi artefakti A pislya cih doslidzhen gorodishe sho sezonu piddayetsya konservacijno ohoronnim zahodam yedini yaki dorechni v cej chas Tobto budivelni zalishki prisipayutsya poverhni kladok perekrivayutsya sharom ridkoyi glini Krim togo arheologi podbali pro zahist berega vid abraziyi rozmivannya voni zsipayut same pid obriv gruntovi vidvali vikovi nasharuvannya gruntu yaki znyali z istorichnih muriv Takim chinom nimi formuyetsya kontrfors na yakomu prorostaye trava ta insha roslinnist yaki j upovilnyuyut procesi rujnuvannya vid morskih hvil tak formuyetsya nevelichkij pishanij plyazh i voda vidstupaye Div takozhKermen Kir Ust Alminske gorodishe PrimitkiVidomij istorik Shulc visunuv gipotezu sho Kulchukske gorodishe moglo buti ne chim inshim yak davnoyu skifskoyu forteceyu Tamiraka pro yaku zgaduvali she Strabon Ptolemej ta Stefan Vizantijskij nedostupne posilannya Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 23 lipnya 2015 http prekrasnaya gavan rf publ o poselke istorija arkheologicheskie raskopki kurgany i antichnye poselenija 3 1 0 86 16 veresnya 2019 u Wayback Machine viyavleni fragment puhlogorloj tari Hios i nizhka amfori Peparet sho dozvolyaye udrevnit datu viniknennya poselennya i vidnesti yiyi do rubezhu V IV st do n e Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lipnya 2015 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 DzherelaShulc P N O rabotah Evpatorijskoj ekspedicii Radyanska Arheologiya 1937 3 S 252 254 Sheglov A N Razvedki 1959 g na zapadnom poberezhe Kryma Povidomlennya Hersoneskogo muzeyu 1961 Vip II S 75 Dashevska O D Pervye issledovanie Kulchukskogo nekropolya Radyanska Arheologiya 1978 3 S 199 215 Dashevska O D Golencov A S Kulchukskij kurgan kenotaf Korotki povidomlennya institutu arheologiyi 1982 170 S 90 96 Posilannya https web archive org web 20150723214735 http www krimoved library ru books arheologicheskie issledovaniya v krimu18 html Arhivovano23 lipnya 2015 u Wayback Machine Gorodishe Kulchukske arheologichni osoblivosti ros Gorodishe Kulchukske ros