Тепсень — городище на плато Тепсень, на південній околиці смт Коктебель, біля підніжжя гірського масиву Карадаг.
Пам'ятку досліджували М. Барсамов, В. Бабенчиков, М. Фронджуло, В. Майко.
Тепсень є рештками міського поселення (площею 16—20 га), що існувало в 2-й половині VIII — 1-й половині X ст.. Було засноване носіями салтівсько-маяцької культури — болгарами-тюрками, які переселилися до Криму і зазнали потужного візантійського впливу.
Досліджено численні житлові й господарські споруди, 6 християнських храмів (один із них мав розміри 24×31 м і є найбільшим у середньовічному Криму), некрополі, водогін, колодязь.
Відомо про рештки порту.
Руйнування міста в середині X ст. пов'язують із нападом кочовиків або походом хозар.
За однією з версій, Тепсень ототожнюють із містом Фули.
На Тепсень відомі також археологічні матеріали пізнішого часу. Вони малодосліджені, але все ж дають підстави стверджувати, що в приморській частині городища в XIV—XV ст. існувало поселення, яке ототожнюють із населеним пунктом Посідіма (Possidima), що входив до генуезьких володінь (ототожнення Тепсень з Калієрою слід визнати застарілим).
Є також думка про локалізацію тут античного порту Афінеон.
Джерела та література
- Вортман Д. Я. Тепсень [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 53. — .
- Тепсенське городище [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Д. Я. Вортман. Фули [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 337-339. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tepsen gorodishe na plato Tepsen na pivdennij okolici smt Koktebel bilya pidnizhzhya girskogo masivu Karadag Pam yatku doslidzhuvali M Barsamov V Babenchikov M Frondzhulo V Majko Tepsen ye reshtkami miskogo poselennya plosheyu 16 20 ga sho isnuvalo v 2 j polovini VIII 1 j polovini X st Bulo zasnovane nosiyami saltivsko mayackoyi kulturi bolgarami tyurkami yaki pereselilisya do Krimu i zaznali potuzhnogo vizantijskogo vplivu Doslidzheno chislenni zhitlovi j gospodarski sporudi 6 hristiyanskih hramiv odin iz nih mav rozmiri 24 31 m i ye najbilshim u serednovichnomu Krimu nekropoli vodogin kolodyaz Vidomo pro reshtki portu Rujnuvannya mista v seredini X st pov yazuyut iz napadom kochovikiv abo pohodom hozar Za odniyeyu z versij Tepsen ototozhnyuyut iz mistom Fuli Na Tepsen vidomi takozh arheologichni materiali piznishogo chasu Voni malodoslidzheni ale vse zh dayut pidstavi stverdzhuvati sho v primorskij chastini gorodisha v XIV XV st isnuvalo poselennya yake ototozhnyuyut iz naselenim punktom Posidima Possidima sho vhodiv do genuezkih volodin ototozhnennya Tepsen z Kaliyeroyu slid viznati zastarilim Ye takozh dumka pro lokalizaciyu tut antichnogo portu Afineon Dzherela ta literaturaVortman D Ya Tepsen 22 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 53 ISBN 978 966 00 1359 9 Tepsenske gorodishe 18 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 D Ya Vortman Fuli 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 337 339 ISBN 978 966 00 1359 9