Шоа фр Shoah французький документальний фільм режисера Клода Ланзмана що вийшов в світовий кінопрокат в 1985 році Фільм

«Шоа» (фр. Shoah) — французький документальний фільм режисера Клода Ланзмана, що вийшов в світовий кінопрокат в 1985 році. Фільм присвячений Голокосту — ініційованому гітлерівською Німеччиною систематичному знищенню населення Європи, зокрема євреїв.

Шоа
фр. Shoah

Жанр	документальний
Режисер	Клод Ланзман
Продюсер	Клод Ланзман
Сценарист	Клод Ланзман
У головних ролях	Рауль Гільберг, Клод Ланзман, Ян Карський, ^d, ^d і ^d
Оператор	Вільям Любчанський Доминик Шапюи Джимми Гласберг
Кінокомпанія	Les Films Aleph Historia Film Ministere de la Culture de France
Дистриб'ютор	New Yorker Films
Тривалість	563 хв
Мова	французька польська їдиш іврит німецька англійська
Країна	Франція
Рік	1985
IMDb	ID 0090015
ifcfilms.com/films/shoah/

Виробництво

Виняткова особливість фільму — повна відсутність архівних документальних кіно і фотоматеріалів, знятих до, під час і після закінчення описаних в ньому подій. Фільм складається з інтерв'ю, які Клод Ланзман проводив в 1974 — 1980 рр. в 14 країнах з учасниками подій біля містечка Хелмно в Польщі, в концентраційних таборах Аушвіц (Освенцім), Треблінка, Терезієнштадт. Серед тих, у кого брали інтерв’ю, були ті, що вижили в таборах, їхні діти і родичі, колишні німецькі охоронці і офіцери, польські селяни, які проживають поблизу колишніх концтаборів, цивільні особи з Німеччини, які переїхали до Польщі під час Другої Світової війни, бюрократи Третього рейху, історики та політичні діячі. Фільм чітко розділяє тих, у кого брали інтерв’ю, на три великі групи: жертв Голокосту, нацистських злочинців та їхніх посібників і пасивних свідків того, що відбувалося.

Сцени на їдиші, івриті та польською мовою містять послідовний переклад, що збільшило тривалість фільму до дев'яти годин двадцяти трьох хвилин (563 хвилини). Сцени англійською, німецькою та французькою мовами субтитровані.

Сюжет

Фільм розкриває чотири основні теми:

Хелмно, де для знищення євреїв вперше були масово використані мобільні душогубки.
Табір смерті Треблінка.
Табір смерті Аушвіц-Біркенау (Освенцім).
Варшавське гетто і повстання в ньому.

Розділи, присвячені Треблінці, включають свідчення в'язня табору Авраама Бомби, який працював перукарем в «передбаннику» газової камери, укладеного (ув'язненого, в'язня, бо заключенный договір — укладений договір) Річарда Глазара і офіцера СС ^[ru], що пояснює пристрій і пропускну здатність газової камери. Сухомел погодився на інтерв'ю за умови, що його ім'я не буде розкрито і він не буде ідентифікований у фільмі; проте Ланзману вдалося зняти інтерв'ю спеціальною інфрачервоною камерою, захованою асистентами, тому інтерв'ю додали у фільм. Генрик Гавковські, машиніст потягів, які йшли в Треблінку, розповів, що, знаючи долю своїх пасажирів, міг їхати тільки в стані алкогольного сп'яніння. Фото Генрика Гавковського була використана для маркетингової кампанії фільму.

Свідчення про Освенцім надані, втікачем з табору, ^[ru] і Філіпом Мюллером, членом зондеркоманди, яка спалювала тіла людей, вбитих у газових камерах. Ці свідчення надали також деякі місцеві жителі, які бачили потяги, які щодня привозили до табору значну кількість ув'язнених і поверталися порожніми. Вони швидко здогадалися про долю пасажирів.

Двоє з чотирьох вижили в таборі Хелмно — Шимон Сребнік, який був змушений співати військові пісні, щоб розважати нацистів, і Мордекай Подхлебнік.

Життя і події у варшавському гетто описуються Яном Карським — зв'язковим польського уряду у вигнанні і Францем Грасслером, нацистським адміністратором, який підтримував зв'язок з єврейськими лідерами гетто. Спогади людей, що пережили повстання у Варшавському гетто, завершують фільм.

Історик Рауль Гільберг у фільмі розповідає про розробку нацистами ідеї «остаточного вирішення єврейського питання».

Критика

Фільм отримав велику кількість важливих нагород на міжнародних кінофестивалях, однак, також багато критики. Зокрема, в Польщі його критикували за ігнорування польських громадян, які рятували євреїв під час війни, а також польських громадян, убитих військами Вермахту і СС під час німецької окупації.

Нагороди

1986 — приз Caligari, приз ФІПРЕССІ і почесна згадка католицької кіноорганізації на Берлінському кінофестивалі.
1986 — почесна премія «Сезар».
1986 — приз за найкращий документальний фільм на Роттердамському кінофестивалі.
1987 — премія BAFTA за найкращий документальний фільм.

Тексти

Shoah: an oral history of the Holocaust: the complete text of the film. New York: Pantheon Books, 1985
Témoins de Sartre. Paris: Gallimard, 2005
Ланцман К. Шоа. М.: Нове видавництво, 2016

Література

Beddock F. L'héritage de l'oubl-de Freud à Claude Lanzmann. Nice: Z'éditions, 1988
Koch G. The Aesthetic Transformation of the Image of the Unimaginable : Notes on Claude Landzmann's Shoah // October, № 48, spring 1989, pp. 15-24.
Au sujet de Shoah: le film de Claude Lanzmann. Paris: Belin, 1990.
Kliksberg B. Shoah: la estremecedora denuncia de Claude Lanzmann y las nuevas caras del neonazismo . Caracas: Unión Israelita de Caracas, Dirección de Cultura, 1992
Felman Sh., Laub D. Testimony: Crises of Witnessing in Literature, Psychoanalysis and History. New York: Routledge +1992.
Hartmann GH Holocaust remembrance: the shapes of. Oxford; Cambridge: Blackwell, 1994
Rochman H., McCampbell DZ Bearing witness: stories of the Holocaust. New York: Orchard Books, 1995 (перєїзд. 1999)
Schneider S. Formen von Erinnerung: eine Diskussion mit Claude Lanzmann. Marburg: Jonas, 1998.
Haggith T., Newman J. Holocaust and the moving image: representations in film and television since 1933. London; New York: Wallflower, 2005
Alterman A. Visages de Shoah: le film de Claude Lanzmann. Paris: Cerf, 2006
Liebman S. Claude Lanzmann's Shoah: key essays. Oxford; New York: Oxford University Press, 2007
Олена Петровська. [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] Клод Ланцман: уроки нового архіву [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

«Шоа» на сайті IMDb (англ.)
«Шоа» [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Про кінематограф Ланцмана [ 2 грудня 2006 у Wayback Machine.](фр.)
(англ.)
[http://www.cndp.fr/Tice/teledoc/dossiers/dossier_shoah.htm^{[недоступне посилання з Май 2018]} Досьє фільму Шоа]^{[недоступне посилання з Октябрь 2019]}(фр.)
Фільм Shoah , TV- ARTE : (262 хв.); (280 хв. )(нім.) (фр.)
(фр.)