Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шкільний референдум 1937 року — плебісцит, зорганізований шкільними урядами у Підкарпатській Русі, коли батьки мали зробити вибір між двома граматиками, якими користувалися у довоєнній Чехословаччині у школах Підкарпатської Русі для вивчення русинської мови (або місцевого варіанту української мови). Голосуючі обирали між русофільською граматикою Сабова та українофільською Панькевича.
Мовна традиція до незалежності Чехословаччини
Починаючи з перших друкованих граматик (1830, Лучкай) літературна «русинська» мова у Закарпатті, яке тоді входило до складу угорської частини Австрійської імперії, розвивалася в єдиній традиції етимологічного правопису з запозиченням великої кількості церковнослов'янських слів, порівняно зі східноукраїнським літературним стандартом — і так до виникнення незалежної Чехословаччини (1919—1939). Про це свідчать слова самого А. Волошина:
Перед войною, або ще и безпосередно перед револуціею у нас не было языковых споров; писателѣ наши постепенно сближалися к народному языку, желаючи сохраняти руську букву, руськое слово и ширити науку.
Мовні тенденції та граматики чехословацької доби
Проукраїнська орієнтація
Згідно зі ст. 11 Сен-Жерменського договору (1919), з якого це положення перейшло до Генерального статуту, тимчасового конституційного закону Підкарпатської Русі, і з § 6 чехословацького закону ч. 122, у Підкарпатській Русі мав бути скликаний Сойм, одним із завдань і правом якого було «знормалізувати мову тієї території таким чином, аби не розірвати єдність з Чехословацькою республікою». Але обіцяного Сойму не скликали аж до 1938 року.
Замість того чехословацька влада перебрала на себе регулювання мовних питань у школі. У карпатських школах на посади вчителів масово призначали емігрантів з України, і в цілому влада підтримувала інтеграцію карпаторусинської ідентичності з українською. Головним інспектором шкільної управи Підкарпатської Русі був призначений чех Йозеф Пешек, який одразу ж викликав до Ужгорода з Галичини мовознавця Івана Панькевича, який отримав практично монопольне право регулювати мовні питання у школі і в офіційній документації. Панькевич взявся за розроблення граматики, яка б забезпечила перехід від місцевих діалектів до літературної української мови. Граматика вийшла 1922 року і перевидавалася два рази (1927, 1936), щоразу відкидаючи все більше місцевих діалектизмів і наближаючися до українського літературного стандарту.
«Традиційна» (москвофільська) орієнтація
Року 1924 Євменій Сабов під крилом Товариства О. Духновича видав так звану модернізовану традиційну граматику, де намагався штучно зблизити карпатські говори з російською мовою. Однак практично граматика Сабова була граматикою російської мови з невеликою кількістю місцевих слів.
Граматика А. Волошина для початкової школи (1919) була орієнтована на українську мову, але з використанням церковнослов'янських слів, непритаманних розмовній мові. І першу, і другу схвалив чеський славіст Їржі Полівка, до якого звернувся по пораду міністр культури Чехословаччини.
Учительський з'їзд 1923 року (Берегово) голосував за граматику Волошина (544 голоси), за граматику Панькевича віддали 2 голоси. Подібні обговорення відбулися на інших учительських з'їздах, а також у рамках Товариства О. Духновича.
Боротьба між граматиками досить швидко перетворилася на політичну боротьбу. Так, 1 червня 1930 року на автора русофільської граматики Є. Сабова скоїв замах активіст «Просвіти» Федір Тацинець.
З огляду на протести, з 1936 р. чехословацька влада дозволила використовувати у школах граматику Є. Сабова.
Референдум 1937 року
1937 року проблема загострилася такою мірою, що 14 вересня за дорученням міністра освіти Чехословаччини в «руських» школах Підкарпатської Русі відбувся референдум. Батьки дітей, які мали право на освіту в тих школах, мали обрати між двома граматиками: І. Панькевича і Є. Сабова. За Сабова було віддано 313 (73,3 %), за Панькевича 114 (26,7 %) голосів.
На Верховині та Гуцульщині підтримали Панькевича, в долині — Сабова, а в етнічних «неруських» школах не голосували. Наприклад, у Березнянському повіті 30 шкіл були за Сабова, а інші 30 за Панькевича; в Рахівському повіті з 29 шкіл були 19 за Панькевича, а в 10 школах не голосували; в Берегівському окрузі з 20 шкіл були 5 за Панькевича, 2 за Сабова, а в 13 школах не голосували.
За даними 1937 року, приблизно 4/5 жителів краю сприймали поняття «український» як таке, що стосувалося чужої країни.
Реакція на референдум
Чеська влада була задоволена результатами референдуму, оскільки вважала, що спромоглася розв'язати проблему демократичним способом; задоволені були також прихильники «традиційної» русинської граматики, яка фактично служила інструментом русифікації Закарпаття. Незадоволеними залишилися як прихильники інтеграції з Україною, так і комуністична партія.
Проукраїнські активісти і комуністи зібрали 17 жовтня 1937 року мітинг в Ужгороді, де виступили Августин Волошин і Олекса Борканюк, там було запропоновано проголосувати за те, щоб в усіх школах Підкарпатської Русі запровадити вивчення української мови на базі східноукраїнського стандарту. Пізніше, у комуністичну добу, те мітингове голосування було названо «громадським референдумом».
Див. також
Література
- Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. Сс. 266—268.
- Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011.
- Волошин, Августин. О письменном яцыцѣ подкарпатских Русинов [ 3 січня 2022 у Wayback Machine.]. Выдавництво товариства «Просвѣта» в Ужгородѣ. Ужгород. «Уніо». 1921.
- Годьмаш П., Годьмаш С. История республики Подкарпатская Русь. Гл.10. Строительство автономной республики Подкарпатская Русь [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка «Карпатського Краю» № 3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782.
- Пушкаш А. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918—1945. Институт славяноведения РАН. Москва. Издательство «Европа». 2006. Сс. 123—124.
- Fedinec Cs., Csernicskó I.: Jazyk ako labyrint etnopolitických vzťahov na Podkarpatskej Rusi / Language as labyrinth of ethnopolitical relations in Carpathian Ruthenia [ 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Dejiny 2017/2.
Примітки
- А. Волошин, О письменном языцѣ… [ 3 січня 2022 у Wayback Machine.], с. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkilnij referendum 1937 roku plebiscit zorganizovanij shkilnimi uryadami u Pidkarpatskij Rusi koli batki mali zrobiti vibir mizh dvoma gramatikami yakimi koristuvalisya u dovoyennij Chehoslovachchini u shkolah Pidkarpatskoyi Rusi dlya vivchennya rusinskoyi movi abo miscevogo variantu ukrayinskoyi movi Golosuyuchi obirali mizh rusofilskoyu gramatikoyu Sabova ta ukrayinofilskoyu Pankevicha Movna tradiciya do nezalezhnosti ChehoslovachchiniPochinayuchi z pershih drukovanih gramatik 1830 Luchkaj literaturna rusinska mova u Zakarpatti yake todi vhodilo do skladu ugorskoyi chastini Avstrijskoyi imperiyi rozvivalasya v yedinij tradiciyi etimologichnogo pravopisu z zapozichennyam velikoyi kilkosti cerkovnoslov yanskih sliv porivnyano zi shidnoukrayinskim literaturnim standartom i tak do viniknennya nezalezhnoyi Chehoslovachchini 1919 1939 Pro ce svidchat slova samogo A Voloshina Pered vojnoyu abo she i bezposeredno pered revolucieyu u nas ne bylo yazykovyh sporov pisatelѣ nashi postepenno sblizhalisya k narodnomu yazyku zhelayuchi sohranyati rusku bukvu ruskoe slovo i shiriti nauku Movni tendenciyi ta gramatiki chehoslovackoyi dobiProukrayinska oriyentaciya Zgidno zi st 11 Sen Zhermenskogo dogovoru 1919 z yakogo ce polozhennya perejshlo do Generalnogo statutu timchasovogo konstitucijnogo zakonu Pidkarpatskoyi Rusi i z 6 chehoslovackogo zakonu ch 122 u Pidkarpatskij Rusi mav buti sklikanij Sojm odnim iz zavdan i pravom yakogo bulo znormalizuvati movu tiyeyi teritoriyi takim chinom abi ne rozirvati yednist z Chehoslovackoyu respublikoyu Ale obicyanogo Sojmu ne sklikali azh do 1938 roku Zamist togo chehoslovacka vlada perebrala na sebe regulyuvannya movnih pitan u shkoli U karpatskih shkolah na posadi vchiteliv masovo priznachali emigrantiv z Ukrayini i v cilomu vlada pidtrimuvala integraciyu karpatorusinskoyi identichnosti z ukrayinskoyu Golovnim inspektorom shkilnoyi upravi Pidkarpatskoyi Rusi buv priznachenij cheh Jozef Peshek yakij odrazu zh viklikav do Uzhgoroda z Galichini movoznavcya Ivana Pankevicha yakij otrimav praktichno monopolne pravo regulyuvati movni pitannya u shkoli i v oficijnij dokumentaciyi Pankevich vzyavsya za rozroblennya gramatiki yaka b zabezpechila perehid vid miscevih dialektiv do literaturnoyi ukrayinskoyi movi Gramatika vijshla 1922 roku i perevidavalasya dva razi 1927 1936 shorazu vidkidayuchi vse bilshe miscevih dialektizmiv i nablizhayuchisya do ukrayinskogo literaturnogo standartu Tradicijna moskvofilska oriyentaciya Roku 1924 Yevmenij Sabov pid krilom Tovaristva O Duhnovicha vidav tak zvanu modernizovanu tradicijnu gramatiku de namagavsya shtuchno zbliziti karpatski govori z rosijskoyu movoyu Odnak praktichno gramatika Sabova bula gramatikoyu rosijskoyi movi z nevelikoyu kilkistyu miscevih sliv Gramatika A Voloshina dlya pochatkovoyi shkoli 1919 bula oriyentovana na ukrayinsku movu ale z vikoristannyam cerkovnoslov yanskih sliv nepritamannih rozmovnij movi I pershu i drugu shvaliv cheskij slavist Yirzhi Polivka do yakogo zvernuvsya po poradu ministr kulturi Chehoslovachchini Uchitelskij z yizd 1923 roku Beregovo golosuvav za gramatiku Voloshina 544 golosi za gramatiku Pankevicha viddali 2 golosi Podibni obgovorennya vidbulisya na inshih uchitelskih z yizdah a takozh u ramkah Tovaristva O Duhnovicha Borotba mizh gramatikami dosit shvidko peretvorilasya na politichnu borotbu Tak 1 chervnya 1930 roku na avtora rusofilskoyi gramatiki Ye Sabova skoyiv zamah aktivist Prosviti Fedir Tacinec Z oglyadu na protesti z 1936 r chehoslovacka vlada dozvolila vikoristovuvati u shkolah gramatiku Ye Sabova Referendum 1937 roku1937 roku problema zagostrilasya takoyu miroyu sho 14 veresnya za doruchennyam ministra osviti Chehoslovachchini v ruskih shkolah Pidkarpatskoyi Rusi vidbuvsya referendum Batki ditej yaki mali pravo na osvitu v tih shkolah mali obrati mizh dvoma gramatikami I Pankevicha i Ye Sabova Za Sabova bulo viddano 313 73 3 za Pankevicha 114 26 7 golosiv Na Verhovini ta Guculshini pidtrimali Pankevicha v dolini Sabova a v etnichnih neruskih shkolah ne golosuvali Napriklad u Bereznyanskomu poviti 30 shkil buli za Sabova a inshi 30 za Pankevicha v Rahivskomu poviti z 29 shkil buli 19 za Pankevicha a v 10 shkolah ne golosuvali v Beregivskomu okruzi z 20 shkil buli 5 za Pankevicha 2 za Sabova a v 13 shkolah ne golosuvali Za danimi 1937 roku priblizno 4 5 zhiteliv krayu sprijmali ponyattya ukrayinskij yak take sho stosuvalosya chuzhoyi krayini Reakciya na referendumCheska vlada bula zadovolena rezultatami referendumu oskilki vvazhala sho spromoglasya rozv yazati problemu demokratichnim sposobom zadovoleni buli takozh prihilniki tradicijnoyi rusinskoyi gramatiki yaka faktichno sluzhila instrumentom rusifikaciyi Zakarpattya Nezadovolenimi zalishilisya yak prihilniki integraciyi z Ukrayinoyu tak i komunistichna partiya Proukrayinski aktivisti i komunisti zibrali 17 zhovtnya 1937 roku miting v Uzhgorodi de vistupili Avgustin Voloshin i Oleksa Borkanyuk tam bulo zaproponovano progolosuvati za te shob v usih shkolah Pidkarpatskoyi Rusi zaprovaditi vivchennya ukrayinskoyi movi na bazi shidnoukrayinskogo standartu Piznishe u komunistichnu dobu te mitingove golosuvannya bulo nazvano gromadskim referendumom Div takozhUkrayinci v Chehoslovachchini 1918 1938 LiteraturaPaul Robert Magocsi Chrbtom k horam Dejiny Karpatskej Rusi a karpatskych Rusinov UNIVERSUM Presov 2016 ISBN 978 80 89046 97 3 Ss 266 268 Pop Ivan Male dejiny Rusinov Vydalo Zdruzenie inteligencie Rusinov Slovenska Bratislava 2011 ISBN 978 80 970354 4 0 Voloshin Avgustin O pismennom yacycѣ podkarpatskih Rusinov 3 sichnya 2022 u Wayback Machine Vydavnictvo tovaristva Prosvѣta v Uzhgorodѣ Uzhgorod Unio 1921 Godmash P Godmash S Istoriya respubliki Podkarpatskaya Rus Gl 10 Stroitelstvo avtonomnoj respubliki Podkarpatskaya Rus 22 grudnya 2019 u Wayback Machine Magochij Pavlo Robert Formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti Pidkarpatska Rus 1848 1948 Polichka Karpatskogo Krayu 3 6 18 Uzhgorod 1994 ISSN 0869 0782 Pushkash A Civilizaciya ili varvarstvo Zakarpate 1918 1945 Institut slavyanovedeniya RAN Moskva Izdatelstvo Evropa 2006 ISBN 5 9739 0083 5 Ss 123 124 Fedinec Cs Csernicsko I Jazyk ako labyrint etnopolitickych vztahov na Podkarpatskej Rusi Language as labyrinth of ethnopolitical relations in Carpathian Ruthenia 23 grudnya 2019 u Wayback Machine Dejiny 2017 2 PrimitkiA Voloshin O pismennom yazycѣ 3 sichnya 2022 u Wayback Machine s 3