Школа Фонтенбло загальна назва мистецького угруповання яке працювало за замовленнями королів Франції XVI століття на поч

Школа Фонтенбло — загальна назва мистецького угруповання, яке працювало за замовленнями королів Франції XVI століття — на початку XVII і базувалась в майстернях замку Фонтенбло. Виконувало замовлення в різних галузях мистецтва — від живопису і архітектури до гравюр і аррасів.

Класифікація

Мистецтвознавці умовно розподіляють діяльність школи на два періоди, між якими відстань приблизно у 15 років:

Перша школа Фонтенбло.
Друга школа Фонтенбло.

Як типовий центр маньєризму, школа Фонтенбло мала аристократичне спрямування, зорієнтована на придворні, недемократичні смаки.

Перша школа Фонтенбло.

Худ. Жан Клуе.Франциск I, 1525 рік, Лувр, Париж.

Сади і споруди Фонтенбло, гравюра 17 століття

Сади Фонтенбло у 2005 році після реставрації.

Вона існувала в 1530-1570 роках. Засновником школи став король Франції Франциск I. Ще у 1528 році він запросив до королівської резиденції Фонтенбло відомих жудожників і ремісників, різних за національністю і обдаруванням — італійців, голландців, фламандців, французів. З 1530 року всі вони почали працювати під керівництвом італійця Россо Фьорентино, представника італійського маньєризму . Через 10 років ( в зв'язку зі смертю Россо у 1540 році ) король призначив керівником іншого італійського маньєриста — Приматіччо. Завданням було зрівняти королівську резиденцію Фонтенбло з уславленими магнатськими резиденціями того часу в Мантуї, Флоренції, Мілані. Від першої школи фонтенбло в замку збережено лише будівлі і галерею Франциска І.

Представники першої школи Фонтенбло виконали великий обсяг робіт і в архітектурі, і в живопису, в скульптурі, в створенні предметів декоративно-ужиткового мистецтва, парадних королівських обладунків і зброї тощо. Майстрам першої школи Фонтенбло ще була притаманна універсальність. Тому вони віртуозно працювали як з коштовними матеріалами (золото, срібло), так і з дешевими. З майстерень Фонтенбло виходили як коштовні ювелірні вироби для королівської родини, так і захисні обладунки для лицарів і коней. Серед представників першої школи Фонтенбло

Друга школа Фонтенбло

Релігійні війни у Франціїв 1584–1595 році і сладність з призначеннями нового короля обумовили занепад першої школи Фонтенбло, а королівська резиденція була покинута і зазнала руйнацій (зникли Бальна зала, королівська спальня, салон герцогині д'Етамп, галерея Одісея тощо).

Пожвавлення прийшло з обранням королем Генріха Наварського. Він повернув Фонтенбло статус королівської резиденції і наказав реставрувати замок. До резиденції знову запросили майстрів, де переважали лише французи і фламандці (Амбруаз Дюбуа з Антверпена, Туссен Дюбрей, Антуан Карон, з Парижу, низка відомих ремісників). Мартен Фреміне створив стінописи каплиці Св. Трійці (1606-–1616 рр.), що збережені донині на відміну від павільйону Поезії, який зруйнували у 1703 році.

Значення школи Фонтенбло

Мистецький спадок школи Фонтенбло мав потужний вплив на розвиток і розквіт французької національної культури, а також культури північних країн Європи. Митцям Франції і інших північних країн були добре відомі сюжети стінописів Фонтенбло, бо гравер Рене Буайє задокументував працю Россо Фьорентіно в замку. До XX століття дійшло 240 його гравюр. Були відомі і скульптури замку, з яких робили численні копії з бронзи і глини (теракота). Пізніше широко світом розійшлися і витвори декоративно-ужиткового мистецтва школи Фонтенбло, які зберігають

Національна пінакотека, Болонья
Метрополітен-музей, Нью-Йорк,
Лувр, Париж
Музей красних мистецтв, Руан,
Ермітаж, Петербург,
Державний історичний музей (Москва)
Національний музей, Краків
Національна галерея мистецтва, Вашингтон
Галерея Уффіці, Флоренція
Галерея Боргезе, Рим,
Художньо-історичний музей, Відень тощо.

Фонтенбло, галерея Франциска І

Оздоби галереї №1, Слон
Галерея на 2007 рік
Оздоби галереї №2, Алегорія річки

Еротичний живопис школи Фонтенбло

Для живопису школи фонтенбло, особливо другого періоду, характерні відмова від релігійних композицій, еротизм, холодність в відтворенні емоцій, холодні колористичні гами.

Дама біля дзеркала, місто Діжон
Фрагмент картини майстра школи Фонтенбло, Лувр.
Худ. Франсуа Клуе. Діана де Пуатьє, 1571 р., Вашингтон.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Школа Фонтенбло

Джерела

L. Béguin: L'école de Fontainebleau. Le maniérisme à la cour de France (фр.). Paris 1960.
H. Zerner: Die Schule von Fontainebleau. Das graphische Werk (нім.). München 1969.
Сборник статей «Византия.Южные славяне и Древняя Русь.Западная Европа», М, «Наука», 1973 (рос)