Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конфедерація Стара Швейцарська конфедерація нім Eidgenossenschaft фр République des Suisses італ Res publica Helvetiorum

Швейцарський союз

Швейцарський союз
Конфедерація
Стара Швейцарська конфедерація
нім. Eidgenossenschaft
фр. République des Suisses
італ. Res publica Helvetiorum
1291 – 1798

image

Прапор

image


Столиця Цюрих (з XVI ст.)
Мова(и) алеманська німецька, середньофранцузька, ломбардійська, ретороманські мови
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Стара Швейцарська конфедерація

Стара Швейцарська конфедерація (нім. Alte Eidgenossenschaft — дослівно «Старе суприсяжництво»; історично Eidgenossenschaft, після Реформації також фр. République des Suisses, лат. Res publica Helvetiorum «Республіка швейцарців») — вільна конфедерація незалежних малих держав (кантонів, нім. Orte або Stände) в межах Священної Римської імперії. Попередниця сучасної держави Швейцарія.

Сформувалася в XIV столітті навколо лісових кантонів — того, що тепер називається , з пізнішим приєднанням Цюриху та Берну в середині століття. Так утворився рідкісний союз сільських та міських громад, кожна з яких мала імперський статус.

Ця конфедерація восьми кантонів (Acht Orte) була політично та військово успішною протягом більш ніж століття і внаслідок Бурґундських воєн у 1470-х закріпилася як самостійна сила в регіоні, де домінували Франція та Габсбурґи. Ці успіхи посприяли приєднанню нових територій, збільшивши кількість кантонів до тринадцяти (Dreizehn Orte) у 1513 році. Конфедерація прийняла нейтралітет у 1647 році (під загрозою Тридцятилітньої війни), втім багато швейцарців служили найманцями в італійських війнах в ранньомодерну епоху.

Після Швабської війни 1499 року конфедерація стала фактично незалежною державою, формально лишаючись частиною Священної Римської імперії до 1648 року, коли Вестфальський мир закінчив Тридцятилітню війну. Швейцарська реформація спровокувала розкол на реформаторську та католицьку партії, що вилилося у внутрішній конфлікт XVI—XVIII століть; як наслідок федеральні збори (тагзатцунг) були часто паралізовані ворожістю між фракціями. 1798 року французька революційна армія захопила Швейцарську конфедерацію, після чого та перетворилася на нетривалу Гельветійську Республіку. 1815 року було утворено нову Швейцарську Конфедерацію, що існує понині.

Література

  • Aubert, J.-F.: Petite histoire constitutionnelle de la Suisse, 2nd ed.; Francke Editions, Bern, 1974. (in French)
  • Peyer, H. C.: Verfassungsgeschichte der alten Schweiz, Schulthess Polygraphischer Verlag, Zürich, 1978. . (in German)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konfederaciya Stara Shvejcarska konfederaciya nim Eidgenossenschaft fr Republique des Suisses ital Res publica Helvetiorum1291 1798 Prapor Stolicya Cyurih z XVI st Mova i alemanska nimecka serednofrancuzka lombardijska retoromanski movi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stara Shvejcarska konfederaciya Stara Shvejcarska konfederaciya nim Alte Eidgenossenschaft doslivno Stare suprisyazhnictvo istorichno Eidgenossenschaft pislya Reformaciyi takozh fr Republique des Suisses lat Res publica Helvetiorum Respublika shvejcarciv vilna konfederaciya nezalezhnih malih derzhav kantoniv nim Orte abo Stande v mezhah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Poperednicya suchasnoyi derzhavi Shvejcariya Sformuvalasya v XIV stolitti navkolo lisovih kantoniv togo sho teper nazivayetsya z piznishim priyednannyam Cyurihu ta Bernu v seredini stolittya Tak utvorivsya ridkisnij soyuz silskih ta miskih gromad kozhna z yakih mala imperskij status Cya konfederaciya vosmi kantoniv Acht Orte bula politichno ta vijskovo uspishnoyu protyagom bilsh nizh stolittya i vnaslidok Burgundskih voyen u 1470 h zakripilasya yak samostijna sila v regioni de dominuvali Franciya ta Gabsburgi Ci uspihi pospriyali priyednannyu novih teritorij zbilshivshi kilkist kantoniv do trinadcyati Dreizehn Orte u 1513 roci Konfederaciya prijnyala nejtralitet u 1647 roci pid zagrozoyu Tridcyatilitnoyi vijni vtim bagato shvejcarciv sluzhili najmancyami v italijskih vijnah v rannomodernu epohu Pislya Shvabskoyi vijni 1499 roku konfederaciya stala faktichno nezalezhnoyu derzhavoyu formalno lishayuchis chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi do 1648 roku koli Vestfalskij mir zakinchiv Tridcyatilitnyu vijnu Shvejcarska reformaciya sprovokuvala rozkol na reformatorsku ta katolicku partiyi sho vililosya u vnutrishnij konflikt XVI XVIII stolit yak naslidok federalni zbori tagzatcung buli chasto paralizovani vorozhistyu mizh frakciyami 1798 roku francuzka revolyucijna armiya zahopila Shvejcarsku konfederaciyu pislya chogo ta peretvorilasya na netrivalu Gelvetijsku Respubliku 1815 roku bulo utvoreno novu Shvejcarsku Konfederaciyu sho isnuye ponini LiteraturaAubert J F Petite histoire constitutionnelle de la Suisse 2nd ed Francke Editions Bern 1974 in French Peyer H C Verfassungsgeschichte der alten Schweiz Schulthess Polygraphischer Verlag Zurich 1978 ISBN 3 7255 1880 7 in German

Дата публікації:
Топ