Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ша́хтний пил — сукупність тонкодисперсних твердих часток органічного або мінерального походження, утворюється в гірничих виробках під час відділення вугілля та породи від масиву, а також транспортування гірничої маси. Пил різного мінерального складу збільшує забрудненість шахтної атмосфери, яка часто значно перевищує гранично допустиму концентрацію.
| Шахтний пил | |
 | |
| Небезпечність місцевості | d і d |
|---|---|
| З матеріалу | вугілля |
| Ідентифікатор PGCH | 0144 |
| Часове середнє значення межі допустимого впливу | 2,4 ± 0,1 mg/m³[1] і 1 ± 1 mg/m³[1] |
 Шахтний пил у Вікісховищі | |
Пил в шахтному повітрі небажаний через низку причин:
- він шкідливий для здоров'я людини;
- пил деяких корисних копалин (наприклад, кам'яного вугілля або сульфідних руд), знаходячись у зваженому стані, може створювати з повітрям вибухову суміш;
- запилення повітря суттєво зменшує видимість, що, в свою чергу, підвищує загальну небезпеку робіт.
Біологічна дія
Виробничий пил за дією на організм людини поділяють на отруйний (свинцевий, ртутний та ін.) і неотрутний (вугільний, породний тощо).
Вражаюча дія пилу визначається:
- дисперсністю (розміром часток пилу);
- їхньою формою і твердістю;
- волокнистістю;
- питомою поверхнею.
Захворювання, зумовлені пилом
Шкідливість неотруйного вугільного і породного пилу обумовлена здатністю викликати професійні захворювання легень — пневмоконіози. Пневмоконіоз, спричинений вдиханням запиленого повітря з вільним діоксидом кремнію, називають силікозом, а з вугільним пилом — антракозом.
Згідно з чинними санітарними нормами запиленість повітря в підземних виробках не має перевищувати:
- 1 мг/м³, якщо в породному пилу понад 70% вільного діоксиду кремнію (SiO2);
- 2 мг/м³ при 10-70 % вільного діоксиду кремнію;
- 4 мг/м³, якщо у вугільному пилу від 5 до 10 % вільного діоксиду кремнію;
- 6 мг/м³, якщо у антрацитовому пилу до 5 % вільного діоксиду кремнію;
- 10 мг/м³, якщо вугільний пил вміщує до 5 % вільного діоксиду кремнію.
Якщо неможливо забезпечити ці норми, то робітники зобов'язані працювати в протипилових респіраторах.
Вибуховість вугільного пилу залежить від вмісту в ньому летких речовин, зольності, вологості, тонкості та концентрації пилу. Вибуховим вважається вугільний пил, який вміщує понад 10% летких речовин, має зольність і вологість менше 40 %, розмір часток менше 0,1 мм і концентрацію його 10-3000 г/м³. Для визначення вибуховості пилу вугілля кожного пласта, який розробляється, спеціально досліджують за допомогою приладів ПКО-1 або ПКО-1М.
Небезпека виникнення вибуху утворюється за умов:
- наявності в повітрі вибухонебезпечної концентрації пилу, а також пилу, що осів у виробці;
- скупчення метану, який знижує межу вибухової концентрації пилу;
- наявності потенційного джерела запалювання пилогазової суміші.
Причини вибуху пилу
Безпосередні причини вибуху вугільного пилу — відкрите полум'я, спалах або вибух газу, вибухові роботи, несправність електричних мережа чи устаткування тощо.
Боротьба з пилом
Для боротьби з вугільним пилом на всіх шахтах проводять комплексне знепилювання згідно з паспортами протипилових заходів, які затверджуються головним інженером шахти.
Наприклад, до таких заходів належать:
- використання машин, які забезпечують мінімальне пилоутворення під час видобутку вугілля;
- попереднє зволоження вугільного пласта;
- зрошення місць пилоутворення і пилу, який осів;
- ефективне провітрювання виробок;
- періодична очищення від пилу відкаточних та вентиляційних виробок;
- розташування скіпових підйомів у стволах із вихідним повітряним струменем.
До профілактичних заходів виникнення джерел запалювання пилу відносять:
- використання запобіжних вибухових речовин та засобів підривання;
- використання вибухобезпечного електрообладнання ;
- сувору заборону відкритого вогню і паління.
Для локалізації або пригнічення вибухів пилу використовують сланцювання виробок і застосування сланцевих заслонів.
Сланцювання виробок — це штучне підвищення зольності пилу на поверхні виробок за рахунок додавання до нього стандартного інертного пилу з вапняку і глинистого сланцю. Використання інертного пилу обумовлене його охолоджуючою дією за рахунок витрати теплової енергії на нагрівання інертного пилу.
Зволожування вугільного масиву — нагнітання води і розчинів змочувальних речовин у вугільний пласт під тиском. Джерела пилоутворення зрошують подачею води в зону руйнування масиву чи на навантажувально-перевантажувальні пункти.
Пиловибухозахист гірничих виробок — це і мокре протирання виробок, зв'язування пилу змочувально-зв'язуючими речовинами, створення у виробках водяних чи туманостворюючих завіс із тонкодисперсованої (розпиленої) води.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- ДНАОП 1.1.30-1.01-00. Правила безпеки у вугільних шахтах. Введено в дію 17.10.2000р. — Харків: Форт, 2004. — 196 с.
- http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0144.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sha htnij pil sukupnist tonkodispersnih tverdih chastok organichnogo abo mineralnogo pohodzhennya utvoryuyetsya v girnichih virobkah pid chas viddilennya vugillya ta porodi vid masivu a takozh transportuvannya girnichoyi masi Pil riznogo mineralnogo skladu zbilshuye zabrudnenist shahtnoyi atmosferi yaka chasto znachno perevishuye granichno dopustimu koncentraciyu Shahtnij pilNebezpechnist miscevostid i dZ materialuvugillyaIdentifikator PGCH0144Chasove serednye znachennya mezhi dopustimogo vplivu2 4 0 1 mg m 1 i 1 1 mg m 1 Shahtnij pil u Vikishovishi Pil v shahtnomu povitri nebazhanij cherez nizku prichin vin shkidlivij dlya zdorov ya lyudini pil deyakih korisnih kopalin napriklad kam yanogo vugillya abo sulfidnih rud znahodyachis u zvazhenomu stani mozhe stvoryuvati z povitryam vibuhovu sumish zapilennya povitrya suttyevo zmenshuye vidimist sho v svoyu chergu pidvishuye zagalnu nebezpeku robit Biologichna diyaVirobnichij pil za diyeyu na organizm lyudini podilyayut na otrujnij svincevij rtutnij ta in i neotrutnij vugilnij porodnij tosho Vrazhayucha diya pilu viznachayetsya dispersnistyu rozmirom chastok pilu yihnoyu formoyu i tverdistyu voloknististyu pitomoyu poverhneyu Zahvoryuvannya zumovleni pilom Shkidlivist neotrujnogo vugilnogo i porodnogo pilu obumovlena zdatnistyu viklikati profesijni zahvoryuvannya legen pnevmokoniozi Pnevmokonioz sprichinenij vdihannyam zapilenogo povitrya z vilnim dioksidom kremniyu nazivayut silikozom a z vugilnim pilom antrakozom Zgidno z chinnimi sanitarnimi normami zapilenist povitrya v pidzemnih virobkah ne maye perevishuvati 1 mg m yaksho v porodnomu pilu ponad 70 vilnogo dioksidu kremniyu SiO2 2 mg m pri 10 70 vilnogo dioksidu kremniyu 4 mg m yaksho u vugilnomu pilu vid 5 do 10 vilnogo dioksidu kremniyu 6 mg m yaksho u antracitovomu pilu do 5 vilnogo dioksidu kremniyu 10 mg m yaksho vugilnij pil vmishuye do 5 vilnogo dioksidu kremniyu Yaksho nemozhlivo zabezpechiti ci normi to robitniki zobov yazani pracyuvati v protipilovih respiratorah Vibuhovij pilPKO 1m prilad dlya kontrolyu oslancyuvannya Vibuhovist vugilnogo pilu zalezhit vid vmistu v nomu letkih rechovin zolnosti vologosti tonkosti ta koncentraciyi pilu Vibuhovim vvazhayetsya vugilnij pil yakij vmishuye ponad 10 letkih rechovin maye zolnist i vologist menshe 40 rozmir chastok menshe 0 1 mm i koncentraciyu jogo 10 3000 g m Dlya viznachennya vibuhovosti pilu vugillya kozhnogo plasta yakij rozroblyayetsya specialno doslidzhuyut za dopomogoyu priladiv PKO 1 abo PKO 1M Nebezpeka viniknennya vibuhu utvoryuyetsya za umov nayavnosti v povitri vibuhonebezpechnoyi koncentraciyi pilu a takozh pilu sho osiv u virobci skupchennya metanu yakij znizhuye mezhu vibuhovoyi koncentraciyi pilu nayavnosti potencijnogo dzherela zapalyuvannya pilogazovoyi sumishi Prichini vibuhu pilu Bezposeredni prichini vibuhu vugilnogo pilu vidkrite polum ya spalah abo vibuh gazu vibuhovi roboti nespravnist elektrichnih merezha chi ustatkuvannya tosho Borotba z pilomDlya borotbi z vugilnim pilom na vsih shahtah provodyat kompleksne znepilyuvannya zgidno z pasportami protipilovih zahodiv yaki zatverdzhuyutsya golovnim inzhenerom shahti Napriklad do takih zahodiv nalezhat vikoristannya mashin yaki zabezpechuyut minimalne piloutvorennya pid chas vidobutku vugillya poperednye zvolozhennya vugilnogo plasta zroshennya misc piloutvorennya i pilu yakij osiv efektivne provitryuvannya virobok periodichna ochishennya vid pilu vidkatochnih ta ventilyacijnih virobok roztashuvannya skipovih pidjomiv u stvolah iz vihidnim povitryanim strumenem Do profilaktichnih zahodiv viniknennya dzherel zapalyuvannya pilu vidnosyat vikoristannya zapobizhnih vibuhovih rechovin ta zasobiv pidrivannya vikoristannya vibuhobezpechnogo elektroobladnannya suvoru zaboronu vidkritogo vognyu i palinnya Dlya lokalizaciyi abo prignichennya vibuhiv pilu vikoristovuyut slancyuvannya virobok i zastosuvannya slancevih zasloniv Slancyuvannya virobok ce shtuchne pidvishennya zolnosti pilu na poverhni virobok za rahunok dodavannya do nogo standartnogo inertnogo pilu z vapnyaku i glinistogo slancyu Vikoristannya inertnogo pilu obumovlene jogo oholodzhuyuchoyu diyeyu za rahunok vitrati teplovoyi energiyi na nagrivannya inertnogo pilu Zvolozhuvannya vugilnogo masivu nagnitannya vodi i rozchiniv zmochuvalnih rechovin u vugilnij plast pid tiskom Dzherela piloutvorennya zroshuyut podacheyu vodi v zonu rujnuvannya masivu chi na navantazhuvalno perevantazhuvalni punkti Pilovibuhozahist girnichih virobok ce i mokre protirannya virobok zv yazuvannya pilu zmochuvalno zv yazuyuchimi rechovinami stvorennya u virobkah vodyanih chi tumanostvoryuyuchih zavis iz tonkodispersovanoyi rozpilenoyi vodi Div takozhPromislovij pil girnichih pidpriyemstv Skazhene boroshno ShtibLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s DNAOP 1 1 30 1 01 00 Pravila bezpeki u vugilnih shahtah Vvedeno v diyu 17 10 2000r Harkiv Fort 2004 196 s http www cdc gov niosh npg npgd0144 html