Шахтне повітря

Ша́хтне пові́тря — це атмосферне повітря, яке заповнює гірничі виробки і, проходячи ними, змінює свій хімічний склад у зв'язку з наявністю в виробках процесів окиснення вугілля і гірських порід, гниття лісових матеріалів, що застосовуються для кріплення виробок, виділення із вугілля і порід метану, вуглекислого газу та ін.

При виконання вибухових робіт утворюється велика кількість газів, які також надходять в атмосферу гірничих виробок. Крім того, виробничі процеси в шахті супроводжуються виділенням великої кількості вугільного і породного пилу, який також забруднює повітря. Тому склад і процентне відношення газів в шахтному повітрі будуть іншими, ніж в атмосферному.

Разом з тим шахтне повітря не повинно значно відрізнятися від атмосферного, оскільки воно може бути непридатним для дихання людини і вибухонебезпечним. У зв'язку з цим чинні правила безпеки у вугільних шахтах встановлюють певні допустимі норми. Вміст кисню О₂ у повітрі чинних гірничих виробок повинен бути не менше 20 % об'єму.

В умовах підземних робіт в разі зниження вмісту кисню до 17 % у людини з'являється задишка, серцебиття, а зниження вмісту кисню до 12 % смертельно небезпечне. Дуже малий вміст кисню зустрічається в старих покинутих виробках, у тупиках непровітрюваних або в слабо провітрюваних виробках, у виробленому просторі.

Основною причиною зменшення вмісту кисню в шахтній атмосфері є його витрати на підтримання процесів окиснення та гниття. Невелика кількість кисню витрачається на дихання людей.

Для створення безпечних і нормальних у санітарно-гігієнічному відношенні умов роботи шахтарів треба постійно провітрювати гірничі виробки.

Див. також

• Аерологія шахт