Фабіан Гилярович Шантир 23 січня 4 лютого 1887 18870204 Слуцьк 29 травня 1920 Новозибків УНР білоруський публіцист проза

Фабіан Гилярович Шантир (23 січня (4 лютого) 1887(18870204), Слуцьк - 29 травня 1920, Новозибків, УНР) — білоруський публіцист, прозаїк, поет, перекладач, громадський і державний діяч. Мав стосунки і спільного сина Антона із Зоською Верас.

Фабіан Шантир
біл. Фабіян Гіляравіч Шантыр

Народився	4 лютого 1887 Слуцьк (або Копиль), Слуцький повіт, Мінська губернія
Помер	29 травня 1920 Новозибків, Новозибковський повіт, Чернігівська губернія, УНР
Країна	Російська імперія Білоруська РСР
Діяльність	публіцист, прозаїк, поет, перекладач, громадський і державний діяч
Мова творів	білоруська, російська
Роки активності	1909-1917
Жанр	оповідання
Членство	Q1963748? і ^d
Партія	Білоруський національний комітет
У шлюбі з	Зоська Верас
Діти	син Антон



Шантир Фабіан Гилярович у Вікісховищі

Псевдоніми і криптоніми

Використовував псевдоніми: Н. Светлов; А. Хмара; криптоніми: Ф. Ш .; Ф. Ш-р; Фабіан Шан-р; Ш. Ф..

Біографія

Народився в родині муляра в Слуцьку, за іншими даними, в Копилі. У грудні 1905 року він був заарештований за участь у революційних подіях в місті Старобин іувязнений у Слуцькій в'язниці (1905-1907). У 1909 жив у Слуцьку; 1910 у Копилі. Працював муляром, адвокатом, учителем. У 1914 мобілізований до армії , служив наглядачем польового госпіталю в Бобруйську. У 1916-1917 брав участь в роботі клубу «Білоруська хатка», куди приїжджав з Бобруйська. У 1917 став одним з лідерів лівого крила Білоруської соціалістичної громади. На З'їзді білоруських національних організацій (Мінськ, 25-27.3.1917) обраний до БНК; у липні 1917 - до Центральної ради білоруських організацій і партій. Брав участь у 1 Всебілоруському з'їзді (грудень 1917). На переломі квітня і травня 1918 року, в результаті розколу в БСГ увійшов до складу керівництва Білоруської партії соціалістів-революціонерів. З 1918 року в Червоній Армії, співробітник Слуцького повітового військового комісаріату, завідувач Смоленського відділення Білнацкому. Один з авторів збірки «Зажинки» (Москва, 1918). У тому ж році заарештований. У 1918 році він перебував у Бобруйську. Служив доглядачем польового госпіталю в Бобруйській фортеці. Під час роботи у фортеці його відвідувала Зоська Верас .

На початку 1919 комісар з національних справ Тимчасового уряду БРСР. Після - співробітник Мінського губернського військового комісаріату та Особливої продовольчої комісії Західного фронту. Брав участь у виданні газети «Радянська Білорусь» . У 1920 році пішов у відставку на знак протесту проти територіального поділу БРСР. У лютому 1920 мобілізований до Червоної Армії. Незабаром заарештований і 29 травня 1920 розстріляний.

Творчість

Друкуватися почав у газеті «Наша нива», де в 1909-1912 розміщував прозові образки-імпресії; там же опублікував кілька поетичних творів. Розміщував вірші та публіцистичні статті в газеті «Денница». Автор оповідань «Захар» (1909), «Ніч», «Смерть убогого», «Під шум лісу» (все в 1910), «Святий Боже» (1917). Переклав білоруською мовою політичну брошуру В. Лібкнехта «Павуки і мухи».

Твори

Патрэбнасць нацыянальнага жыцця для беларусаў і самаадзначэння народа / Ф. Шантыр. — Слуцк: Друкарня З. Барнака: 1918. — 21 с.
У час барацьбы: [Верш у прозе] // Крыніца. 1988, № 11.
Зажынкі. М., 1918

У культурі

Людмила Рублевська спільно з істориком Віталієм Скалабаном написала поему «Людвіка і Фабіан», присвячену любові Людвіки Сивицької (Зоськи Верас) і Фабіана Шантира .

Примітки

т. 5. Біографічний довідник. Мн: Видавництво «Білоруська радянська енциклопедія» імені Петруся Бровки, 1982. 29 с.
Ant.
Dorota Michaluk: Białoruska Republika Ludowa 1918-1920.
05.01.2011 На острие истории^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (рос.)
. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 16 червня 2019.
. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
Патрэбнасць нацыянальнага жыццядля беларусаў і самаадзначэння народа^{[недоступне посилання]}
Радянська Білорусія № 52 (23443). Вівторок, 23 березня 2010 року^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Від архівного документа - до художнього твору^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Література

Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 2. — Мн:, 2003.
Казбярук У. Рамантычны пошук. Мн., 1983;
Гарэцкі М. Шантыр Фабіан // Гарэцкі М. Гісторыя беларускай літаратуры. Мн., 1992;
Мяснікоў А. Нацдэмы: Лёс і трагедыя Фабіана Шантыра, Усевалада Ігнатоўскага і Язэпа Лёсіка. Мн., 1993;
Черепко С. Капкан. Загадка смерти наркома Фабияна Шантыра // Советская Белоруссия. 2000. 26 августа;
Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — .

[БС-1] т. 5. Біографічний довідник. Мн: Видавництво «Білоруська радянська енциклопедія» імені Петруся Бровки, 1982. 29 с.

[ААО-2] Ant.

[3] Dorota Michaluk: Białoruska Republika Ludowa 1918-1920.

[4] 05.01.2011 На острие истории^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (рос.)

[5] . Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 16 червня 2019.

[6] . Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2019.

[7] Патрэбнасць нацыянальнага жыццядля беларусаў і самаадзначэння народа^{[недоступне посилання]}

[8] Радянська Білорусія № 52 (23443). Вівторок, 23 березня 2010 року^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[9] Від архівного документа - до художнього твору^{[недоступне посилання з червня 2019]}