Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріє́тта Сергі́ївна Шагіня́н (* 21 березня (2 квітня) 1888; Москва — † 20 березня 1982, Москва) — російська письменниця (фантаст, біограф, поетеса) і літературознавець, журналістка та музикознавець вірменського походження. Герой Соціалістичної Праці (1976). Член-кореспондент Академії наук Вірменської РСР (1950).
| Шагінян Марієтта Сергіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 Марка 1988 р. на честь письменниці М. Шагінян | ||||
| Народилася | 21 березня (2 квітня) 1888[1][2][3] Москва, Російська імперія[1][4][3] | |||
| Померла | 20 березня 1982[5][6][…](93 роки) Москва, СРСР[3] | |||
| Поховання | Вірменське кладовище (Москва) | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Місце проживання | Вірменська РСР Москва | |||
| Діяльність | письменниця, публіцистка, громадська діячка, журналістка, перекладачка, філолог, біограф, письменниця наукової фантастики, музикознавиця, мистецтвознавиця | |||
| Сфера роботи | поезія, d[8], мистецтвознавство[8] і журналістика[8] | |||
| Alma mater | d, Вищі жіночі курси (1912)[3] і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1914)[3] | |||
| Заклад | Приазовский край, Ростовська консерваторія, Російський інститут історії мистецтв, Правда і Известия | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1909 | |||
| Жанр | роман | |||
| Членство | СП СРСР і Академія наук Вірменської РСР | |||
| Партія | ВКП(б)[3] | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | Шагінян Мірель Яківна | |||
| Нагороди |           | |||
| | ||||
 Шагінян Марієтта Сергіївна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Марієтта Шагінян народилася 21 березня (2 квітня за новим стилем) 1888 року в Москві в родині лікаря, професора Московського університету. Здобувши якісну домашню освіту, далі навчалася в приватному пансіоні, потім у гімназії Ржевської, одній із найкращих тогочасних гімназій Москви.
1912 року закінчила історико-філософський факультет Вищих жіночих курсів. Того ж року Шагінян побувала в Петербурзі, познайомилася та зблизилася із і Дмитром Мережковським, цікавилася філософськими концепціями символістів, відчула їх вплив, що відбилося в книгах Шагінян «Про блаженство того, хто має. Поезія З. М. Гіппіус» (1912), «Дві моралі» (1914), в деяких статтях.
1913 року Шагінян видала книгу «Orientalia», яка принесла їй відомість. Велику роль у формуванні письменниці зіграла її співпраця з газетами «[Приазовский край]]», «Кавказское слово», «Баку», де вона регулярно виступала як професійний журналіст, висвітлюючи події літературного та мистецького життя країни.
У 1915—1918 роках Шагінян мешкала в Ростові-на-Дону, викладала в консерваторії естетику та історію мистецтв. В ці роки написала перший великий роман — «Своя доля», насичений філософською проблематикою.
За часів СРСР бралася за різні роботи: від директора 1-ї ткацької школи до лектора Інституту історії мистецтв. Але головною залишалась літературна діяльність. У 1922—1948 рр. працювала спеціальним кореспондентом відомих ідеологічних, комуністичних за спрямуванням, газет СРСР — «Правда» та «Известия».
Прийнята до лав Комуністичної партії (більшовиків) у 1942. Декілька років була депутатом Моссовєта.
Отримала наукове звання доктора філологічних наук. Працювала членкором АН Вірменської РСР. Герой Соціалістичної Праці 1976 року. Чоловіком Марієтти став перекладач Яків Хачатрянц. 17 травня 1918 року в передмісті Ростова-на-Дону в Шагінянів народилася перша та єдина донька Мірель — майбутня художниця.
Померла в Москві 20 березня 1982 року, похована на Вірменському цвинтарі (філії Ваганьківського цвинтаря в Москві). На честь письменниці в СРСР випустили поштову марку.
Фантастика у творчості Марієтти Шагінян
До фантастичних мотивів Шагінян зверталася ще в дореволюційні роки, опублікувавши оповідання — «Останній мілітарист», «Голова медузи» (обидва — 1916) та інші; їх низка об'єднана у збірці — «Дивні розповіді». Проте найбільшу популярність письменниці приніс авантюрний фантастичний роман, написаний у дусі так званого «червоного Пінкертона», — «Мес Менд, або Янкі в Петрограді» (1924 — під псевдонімом Джим Долар ;. виправлено — 1956 — «Мес Менд-, або Янкі в Петрограді», під своїм ім'ям.); екранізований в 1926 році як «Міс Менд»; продовження — «Лорі Лен, металіст» (1925) і «Шлях на Багдад» (1935); останній роман вперше виданий в одному томі з попереднім — «. Лорі Лен, металіст Дорога на Багдад» (1935). Сюжет цієї легкої і багато в чому пародійної трилогії включає обов'язкову для подібних творів «боротьбу світового пролетаріату» (використовує — особливо в першому романі — різні фантастичні винаходи і відкриття) проти деградуючих (в тому числі і буквально — біологічно) «імперіалістів-змовників» .
Шагінян як шевченкознавець
У літературознавчій праці багато уваги приділяла шевченкознавству: 1939 здійснила подорож по шевченківських місцях України. 1941 опублікувала монографію «Шевченко» (є в українському й чеському перекладах), в якій, крім біографії, особливу увагу звернула на висвітлення проблем естетики й поетики Шевченка та на характеристику його мистецької спадщини. Крім того, статті «Русская проза Шевченко» («Красная Новь», 1939, 3), «Эстетика Тараса Шевченко» («Новый Мир», 1939, 3), «Аральская экспедиция» («Молодая гвардия», 1940, 8), «У ряду геніїв людства» («Вітчизна», 1961, 3) та ін.
Друковані книги (російською)
- книга стихов «Первые встречи» (1909)
- «О блаженстве имущего. Поэзия З. Н. Гиппиус» (1913)
- «Orientalia» (1913)
- «Узкие врата»(1914)
- «Две морали» (1914)
- «Семь разговоров» (1915)
- «Своя судьба» (1916)
- «Приключения дамы из общества» (1923)
- «Перемена» (1923)
- «Гироцентраль» (1928)
- «Месс Менд, или Янки в Петрограде» (1924)
- «Кик» (1928)
- «Урал в обороне» (1944)
- сборник очерков «По Советской Армении» (1950)
- книга очерков «Зарубежные письма» (1964)
- «Лениниана» (1937—1968)
- «Путешествие в Веймар» (1914; «Гёте» (1950))
- «Т. Шевченко» (1941)
- «И. А. Крылов» (1944)
- «Этюды о Низами» (1955)
- «Воскрешение из мёртвых» (1964)
- " Йозеф Мислівечек ", серия ЖЗЛ, о чешском композиторе, современнике Моцарта и Максима Березовского (1967)
Див. також
- 2144 Марієтта — астероїд, названий на честь письменниці.
Примітки
- Чертков Л. Н. Шагинян // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 8.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 424–425.
- Шагинян Мариэтта Сергеевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- FemBio database
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела та література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- «Творчество Мариэтты Шагинян» (1980).
- Скорино Л. И. Мариэтта Шагинян — художник. — 1981.
- Шагінян Марієта Сергіївна // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 351.
- Полотай А. М. Шагінян Марієтта Сергіївна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 357—358.
- Хронос. Шагінян Марієтта Сергіївна [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Шагінян Маріетта Сергіївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 821.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Mariyetta U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shaginyan Mariye tta Sergi yivna Shaginya n 21 bereznya 2 kvitnya 1888 18880402 Moskva 20 bereznya 1982 Moskva rosijska pismennicya fantast biograf poetesa i literaturoznavec zhurnalistka ta muzikoznavec virmenskogo pohodzhennya Geroj Socialistichnoyi Praci 1976 Chlen korespondent Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1950 Shaginyan Mariyetta SergiyivnaMarka 1988 r na chest pismennici M ShaginyanNarodilasya21 bereznya 2 kvitnya 1888 1 2 3 Moskva Rosijska imperiya 1 4 3 Pomerla20 bereznya 1982 1982 03 20 5 6 93 roki Moskva SRSR 3 PohovannyaVirmenske kladovishe Moskva Krayina Rosijska imperiya SRSRMisce prozhivannyaVirmenska RSR MoskvaDiyalnistpismennicya publicistka gromadska diyachka zhurnalistka perekladachka filolog biograf pismennicya naukovoyi fantastiki muzikoznavicya mistectvoznavicyaSfera robotipoeziya d 8 mistectvoznavstvo 8 i zhurnalistika 8 Alma materd Vishi zhinochi kursi 1912 3 i Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla 1914 3 ZakladPriazovskij kraj Rostovska konservatoriya Rosijskij institut istoriyi mistectv Pravda i IzvestiyaMova tvorivrosijskaRoki aktivnostiz 1909ZhanrromanChlenstvoSP SRSR i Akademiya nauk Virmenskoyi RSRPartiyaVKP b 3 U shlyubi zdDitiShaginyan Mirel YakivnaNagorodi Shaginyan Mariyetta Sergiyivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaMariyetta Shaginyan narodilasya 21 bereznya 2 kvitnya za novim stilem 1888 roku v Moskvi v rodini likarya profesora Moskovskogo universitetu Zdobuvshi yakisnu domashnyu osvitu dali navchalasya v privatnomu pansioni potim u gimnaziyi Rzhevskoyi odnij iz najkrashih togochasnih gimnazij Moskvi 1912 roku zakinchila istoriko filosofskij fakultet Vishih zhinochih kursiv Togo zh roku Shaginyan pobuvala v Peterburzi poznajomilasya ta zblizilasya iz i Dmitrom Merezhkovskim cikavilasya filosofskimi koncepciyami simvolistiv vidchula yih vpliv sho vidbilosya v knigah Shaginyan Pro blazhenstvo togo hto maye Poeziya Z M Gippius 1912 Dvi morali 1914 v deyakih stattyah 1913 roku Shaginyan vidala knigu Orientalia yaka prinesla yij vidomist Veliku rol u formuvanni pismennici zigrala yiyi spivpracya z gazetami Priazovskij kraj Kavkazskoe slovo Baku de vona regulyarno vistupala yak profesijnij zhurnalist visvitlyuyuchi podiyi literaturnogo ta misteckogo zhittya krayini U 1915 1918 rokah Shaginyan meshkala v Rostovi na Donu vikladala v konservatoriyi estetiku ta istoriyu mistectv V ci roki napisala pershij velikij roman Svoya dolya nasichenij filosofskoyu problematikoyu Za chasiv SRSR bralasya za rizni roboti vid direktora 1 yi tkackoyi shkoli do lektora Institutu istoriyi mistectv Ale golovnoyu zalishalas literaturna diyalnist U 1922 1948 rr pracyuvala specialnim korespondentom vidomih ideologichnih komunistichnih za spryamuvannyam gazet SRSR Pravda ta Izvestiya Prijnyata do lav Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv u 1942 Dekilka rokiv bula deputatom Mossovyeta i Shaginyan Mariyetta Sergiyivna priblizno 1975 1978 rr Otrimala naukove zvannya doktora filologichnih nauk Pracyuvala chlenkorom AN Virmenskoyi RSR Geroj Socialistichnoyi Praci 1976 roku Cholovikom Mariyetti stav perekladach Yakiv Hachatryanc 17 travnya 1918 roku v peredmisti Rostova na Donu v Shaginyaniv narodilasya persha ta yedina donka Mirel majbutnya hudozhnicya Pomerla v Moskvi 20 bereznya 1982 roku pohovana na Virmenskomu cvintari filiyi Vagankivskogo cvintarya v Moskvi Na chest pismennici v SRSR vipustili poshtovu marku Fantastika u tvorchosti Mariyetti ShaginyanDo fantastichnih motiviv Shaginyan zvertalasya she v dorevolyucijni roki opublikuvavshi opovidannya Ostannij militarist Golova meduzi obidva 1916 ta inshi yih nizka ob yednana u zbirci Divni rozpovidi Prote najbilshu populyarnist pismennici prinis avantyurnij fantastichnij roman napisanij u dusi tak zvanogo chervonogo Pinkertona Mes Mend abo Yanki v Petrogradi 1924 pid psevdonimom Dzhim Dolar vipravleno 1956 Mes Mend abo Yanki v Petrogradi pid svoyim im yam ekranizovanij v 1926 roci yak Mis Mend prodovzhennya Lori Len metalist 1925 i Shlyah na Bagdad 1935 ostannij roman vpershe vidanij v odnomu tomi z poperednim Lori Len metalist Doroga na Bagdad 1935 Syuzhet ciyeyi legkoyi i bagato v chomu parodijnoyi trilogiyi vklyuchaye obov yazkovu dlya podibnih tvoriv borotbu svitovogo proletariatu vikoristovuye osoblivo v pershomu romani rizni fantastichni vinahodi i vidkrittya proti degraduyuchih v tomu chisli i bukvalno biologichno imperialistiv zmovnikiv Shaginyan yak shevchenkoznavecU literaturoznavchij praci bagato uvagi pridilyala shevchenkoznavstvu 1939 zdijsnila podorozh po shevchenkivskih miscyah Ukrayini 1941 opublikuvala monografiyu Shevchenko ye v ukrayinskomu j cheskomu perekladah v yakij krim biografiyi osoblivu uvagu zvernula na visvitlennya problem estetiki j poetiki Shevchenka ta na harakteristiku jogo misteckoyi spadshini Krim togo statti Russkaya proza Shevchenko Krasnaya Nov 1939 3 Estetika Tarasa Shevchenko Novyj Mir 1939 3 Aralskaya ekspediciya Molodaya gvardiya 1940 8 U ryadu geniyiv lyudstva Vitchizna 1961 3 ta in Drukovani knigi rosijskoyu kniga stihov Pervye vstrechi 1909 O blazhenstve imushego Poeziya Z N Gippius 1913 Orientalia 1913 Uzkie vrata 1914 Dve morali 1914 Sem razgovorov 1915 Svoya sudba 1916 Priklyucheniya damy iz obshestva 1923 Peremena 1923 Girocentral 1928 Mess Mend ili Yanki v Petrograde 1924 Kik 1928 Ural v oborone 1944 sbornik ocherkov Po Sovetskoj Armenii 1950 kniga ocherkov Zarubezhnye pisma 1964 Leniniana 1937 1968 Puteshestvie v Vejmar 1914 Gyote 1950 T Shevchenko 1941 I A Krylov 1944 Etyudy o Nizami 1955 Voskreshenie iz myortvyh 1964 Jozef Mislivechek seriya ZhZL o cheshskom kompozitore sovremennike Mocarta i Maksima Berezovskogo 1967 Div takozh2144 Mariyetta asteroyid nazvanij na chest pismennici PrimitkiChertkov L N Shaginyan Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 8 d Track Q4514654d Track Q649d Track Q4239850 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Armenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 424 425 d Track Q2657718d Track Q124737635 Shaginyan Marietta Sergeevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 FemBio database d Track Q61356138 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tvorchestvo Marietty Shaginyan 1980 Skorino L I Marietta Shaginyan hudozhnik 1981 Shaginyan Mariyeta Sergiyivna Shevchenkivskij slovnik Tom 2 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 S 351 Polotaj A M Shaginyan Mariyetta Sergiyivna Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 357 358 Hronos Shaginyan Mariyetta Sergiyivna 24 chervnya 2008 u Wayback Machine ros PosilannyaShaginyan Marietta Sergiyivna Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 821