Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чухур-Саад, Чохур-Саад, Чухурсаад — у XV—XVIII ст. історична область і адміністративна одиниця — бейлербейства у складі держави Кара-Коюнлу і Сефевідів. Включала в себе більшу частину території історичної Східної Вірменії. У XVI столітті бейлербеями Чухур-Саада призначалися еміри з кизилбашського племені устаджлу, які переселилися до Єреванської області у тому ж столітті.
| Чухур-Саадське бейлербейство | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Еялет (Бейлербейство) | Ерівань | ||
| Найбільше місто | Ерівань, Нахічевань, Ордубад | ||
| Країна | Сефевідська держава | ||
| Регіон | Сефевідський Іран | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | перша половина XVI століття | ||
| Дата ліквідації | 1730—1740-ті роки | ||
| Перший бейлербей | |||
 Вірменія Азербайджан Іран Туреччина | |||
| |||
В теперішній час цій області приблизно відповідають території Республіки Вірменія та Нахічеванської АР Азербайджану.
Походження і локалізація топоніма
Назва «Чухур-Саад» складається з тюркського Чухур — западина (в даному випадку долина) і Саад. Смислове значення терміна — Долина (належить) Саад-у. Джерела пов'язують походження терміна Саад з ім'ям еміра Саада, голови огузького племені Саадлу, зі складу племінної конфедерації Кара-Коюнлу, які були витіснені із Середньої Азії до Передньої Азії вторгненням монголів. Влада емір Саада, а в подальшому його синів та онуків, на цих територіях тривала до 30-х рр. XV століття. Дані деяких рукописів дозволяють стверджувати, що з 1411 року, якщо не раніше, в цій правив Пір-Хусейн, син емір Саада. В період його правління кордони, заснованого його батьком емірату розширилися, за рахунок включення сюди міста Карса і його околиць. В історичних записах особливо відзначені будівельні роботи, що проводяться Пір-Хусейном, переважно по відновленню Карса, а також в інших областях вілаєта. Кам'яна гробниця села Аргаванд відноситься до числа цінних зразків таких будівель.
Топонім «Чухур-Саад» відзначений джерелами ще в XV столітті, наприклад «Кітабі-Діарбакіріййа». Чухур-Саад географічно відноситься до долини вздовж обох берегів Араксу, і включав частини вірменських історичних провінцій Айрарат, Гугарк і Васпуракан. Згідно інформації перського історика Іскандеру Мунши, Карс розташовано між Чухур-і Саадом та Ерзурумом. Чухур-Саад сусідить з Агіска (Ахалціхом).
Історія
Історик повідомляє, що син Кара Юсуфа Мірза Іскандер пройшов через Кагізма і вступив до Чухур-Саад. Передбачається, що в роки правління Іскандера його репресіям, поряд з іншими феодалами, піддалися й еміри Саадлу і деякий час в області не було місцевих князів. Це тривало до вступу на престол Джаханшаха, який відновив у правах феодалів, які зазнали переслідувань за його брата. Згідно інформації , якийсь Хусейн Саадлу з власним військом брав участь в поході Джаханшаха на Хорасані після завоювання Астарабада деякий час був правителем даного вілаєта. Цей факт свідчить, що в період правління Джаханшаха Саадлу вдалося відновити свої князівські права і вони зайняли важливе місце у військово-феодальної ієрархії. Також Хасан-бек Румлу згадує цю назву при описі походу Ісмаїла Сефеві та зіткнення з військом Альвенда Ак-Коюнлу, де вказується, що воно відбулося в Чухур-Саїді, в місцевості Шарур. Після XV століття, з економічних міркувань, ці території входили до складу великої адміністративної одиниці, з центром в Тебризі, під назвою «Азербайджан». Ця підпорядкованість носила лише фінансово-адміністративний характер. В одній з грамот, що зберігаються в Матенадарані і датуються 1428 роком, повідомляється:
 | ...Це - одна третина цілого села, що іменується Учкіліса з сіл нахіє Карбі, яке знаходиться в країні Азербайджан, в одній з областей Грузії, в Чухур-Саадському вілаєті, - так вбереже його бог від нещасть і лих часу, - з усіма його чотирма кордонами... |  |
З часу створення держави Сефевідів область Чухур-Саад була перетворена на бейлербейство (провінцію) зі столицею в Еривані. Будучи самостійними політико-адміністративними одиницями, бейлербейства Чухур-Саад, разом з Тебрізьким, Ширванським та Карабаським бейлербействами, мали загальне керівництво з точки зору податково-фінансового підпорядкування і звітували перед візиром північно-західної області, або «Азербайджану». При цьому як зазначає російський сходознавець В. Ф. Мінорський вживання терміна «Азербайджан» для бейлербейств Чухур-Саад, Карабах та Ширван географічно недоречно і невірно, бо вони розташовувалися за межами історичного Азербайджану .
У XVI столітті Чухур-Саад передається як улька кизилбашському племені Устаджли, а область, аж до османського завоювання, стає їх спадковим володінням. Тоді ж Чухур-Саад був заселений тюркськими огузькими племенами алпаут і баят. За словами Аббас-Кулі-ага Бакіханова, «Шах Ісмаїл переселив з Іраку плем'я Баят частиною в Еріван, а частиною в Дербенд і Шабран, щоб посилити місцевих правителів». Вже до того часу місцева вірменська знать була повністю винищена. Після смерті Ісмаїла Сефеві, в період міжусобних воєн, в Чухур-Сааді також оселилося плем'я Румлу.
Першим бейлербейом Чухур-Саада був Бадр-хан Устаджлу, а потім Шахкули-хан Устаджлу.
З 1587 року бейлрбейом області став Мухаммеді-хан Тохмак Устаджлу, один із найвидатніших полководців Сефевідської епохи.
Після звільнення цих земель від османської окупації, у часи правління шаха Аббаса Великого, бейлербейство знову було відновлено і заселене племенем ахча-койюнлу каджар. Проіснувало аж до падіння династії Афшарів в Ірані. Згодом на території Чухур-Саада були утворені Нахічеванське та Ериванське ханства.
Примітки
- Encyclopaedia iranica // ARMENIA AND IRAN vi. Armeno-Iranian relations in the Islamic period [ 26 травня 2020 у Wayback Machine.]Оригінальний текст (англ.)In accordance with this, in Armenia the Perso-Ottoman boundary began from the mountains of Javaxkʿ, and passing along the Axuryan river, the range of the Armenian mountains, the western slopes of Mt Ararat and along the Vaspurakan mountains joined the Zagros mountains. The Safavid state included within its boundaries the totality of the historic Armenian provinces of Siwnikʿ, Arcʿax, Utikʿ, Pʿaytakaran, and Persarmenia and also the eastern countries of Ararat, Gugarkʿ, and Vaspurakan. According to the new administrative division, these provinces were under the authority of the beglerbegs of Čʿuxur-Sad, Qarabāḡ, and Azerbaijan (see Taḏkerat al-molūk, pp. 100-02).
- Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 62.:
- George A. Bournoutian. // Occasional paper / Kennan Institute for Advanced Russian Studies. — № 91. — С. 1.Оригінальний текст (англ.)Following that treaty the Turks took control of the major portion of Armenia, where they installed their own governors (Pashas) and provincial boundaries (Pashaliks, subdivided into Sanjaks); with the Safavids were left with the small easternmost section of historic Armenia, which they organized into the administrative unit of the Beglerbegi of Chukhur Sa'ad.
- Див. прим. 692 Л. П. Смирнової до видання Малик Шах-Хусайн Систани. Хроника воскрешения царей. М. Восточная литература. 2000 [ 26 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 64.Оригінальний текст (укр.)В XVI в. беглербегами Чухур-Са'да (Еревана) всегда назначались эмиры из кызылбашского племени устаджлу,1 ветвь которого получила земельные пожалования в Ереванской области.
- Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 74.: Оригінальний текст (укр.)У Єреванській (Чухур-Са'дській) області (вілаєті) велика частина території становила землі дивана і перебувала під безпосереднім управлінням місцевого бейлербея. Після смерті Надир-шаха бейлербейство стало спадковим і перетворилося на напівнезалежне ханство. У Єреванській області в XVI ст. були поселені частини кизилбашських племен устаджлу, алпаут і баят, за правління шаха Аббаса I були поселені також Ахча-койюнлу каджар; ще раніше тут утвердилися курдські племена чамішкізек, хнуслу і пазукі.
- Sushil Chaudhury, Gegham Gewonean «Armenians in Asian Trade in the Early Modern Era» стр.55
- А. Д. Папазян. Арабская надпись на гробнице туркменских эмиров в селе Аргаванд. — М.: Восточная литература, 1962. — С. 68-75.
- «Kitab-i Diyarbakkriyya. Ak Kovunlular tarihi» Abu Bakr Tihrani. Ankara 1962
- Richard G. Hovannisian. The Armenian People from Ancient to Modern Times: Foreign dominion to statehood: the fifteenth century to the twentieth century. — Palgrave Macmillan, 2004. — Т. 2. — С. 82.
- «Tadhkirat al Muluk A manual of safavid Administration» V. Minorsky. London 1943.p. 165
- «Ахсан ат-таварих, та'лиф-и Хасан Румлу беехтемам-и.» Abdul Huseyn Navan.Tehran. 1349/ p.225 Тегеран
- «A Chronicle of the Early Safavis Being the Ahshan ut-tawarikh of Hasan-i Rumlu» C/N/ Seddon Barode 1931—1934. t.I, s.59
- А.Д.Папазян. Персидские, арабские и турецкие официальные документы Матенадарана XIV—XIX веков и их значение для изучения социально-экономической жизни стран Ближнего Востока. — Восточной Литературы, 1960.
- Персидские документы Матенадарана, II. Купчие. Выпуск первый (XIV—XVI вв.). Комментарии. Ереван. 1968 Оригінальний текст (укр.)Подібно до того, як край «Армінія», з центром спершу в місті Двин, а потім Барда, в період арабського панування охоплював всю історичну Вірменію, включаючи Албанію і Грузію до Кавказьких гір (див. Я'кубі, Белазурі, Саха-ал-хамавов , Абулфіда, Ібн-Хордадбе і ін., див. про це «Арабські джерела про Вірменію і суміжних країн», склав А. Т. Налбандян, Єреван, 1965, стор. 16, 132), так і «Азербайджан», з центром в Тавризі, після XV століття представляв велику адміністративну одиницю, до якої входили не тільки власне «Азербайджан» або «Атропатена», але також хутір Албанія, а з областей історичної Вірменії - Арцах і Сюнік повністю і велика частина східних; повітів Васпуракана і Айрарат. Отже, згадка після XV століття в перській історіографії та в історичних документах адміністративної одиниці «Азербайджан», в широкому сенсі, часто вказує лише на фінансово-адміністративну підпорядкованість даного вілаєта або району, подібно терміну «Армінія» арабських джерел, яка мала лише адміністративне значення.
Згідно Шардену, при Сефевідах країна була розділена на чотири великих фінансових департаменти (departemens) - Ірак, Фарс, Азербайджан і Хорасан (том 5., стор. 439). В. Ф. Мінорський вказує, на майже те ж саме; поділ було в Тазкірат-ал-Мулці. Доходи, що надходили з різних губерній країни, перераховані за вищезгаданими чотирма економічними районами.
Розглядаючи окремо всі перераховані в цьому списку райони, В. Ф. Мінорський вказує, що в «Північно-західному районі перераховані чотири бейлайбества: [347] Тавриз, Чухур-С'ад, Карабах і Ширван. Термін «Азербайджан, який дано цим чотирьом бейлайбействам у вигляді заголовка, очевидно, відноситься до цих чотирьох губерній так само, як «Хорасан» - до всього північного сходу. Зрозуміло, подібне вживання згаданого терміну недоречно і невірно, але географічна література цього не підтверджує. Насправді, тільки Тавризьке бейлайбейство, взяте окремо, охоплювало більшу частину історичного Азербайджану» (стор. 164). Говорячи про суто економічні міркування подібного роду підрозділі, в розділі, присвяченому податкового обліку, «аваредже», Мінорський приділяє особливу увагу тій обставині, що «за Іраком, Фарсом і Азербайджаном числиться «аваредже» цих же губерній, за Кірмані і Хузістане числяться Хорасан і Ірак, за «аваредже» Ширване числиться за Азербайджаном. «Єдиним поясненням подібного розподілу є тільки те, - пише він, - що з метою зміцнення економічних основ, доходи Кирманськойї Хузистанської та Ширванської губерній надавалися Хорасані, Іраку і Азербайджану, а їх підрахунки в книгах «аваредже» реєструвалися і вираховувались дворазово» (стор. 174).
Ці чотири вілаєти, що входили до північно-західного податково-фінансового підрозділу, були самостійними політико-адміністративними одиницями. Заслуговує на увагу та обставина, що Араратська країна, або Ереванський край, якому підпорядковувалася також Нахчеванська Олкай, називалася Чухур-Са'дським бейлербейством; Гандзак, разом з Арцах - Гянджінським або Карабахським бейлайбейством; Шамах, разом з більшою частиною Агванка - Ширванським бейлайбейством, і тільки Тавризька губернія, або власне Атропатена - Азербайджанським бейлайбейством (див. Іскандар Мунши, Таріх-е Аламар-е Аббасі, (ТАА), стор. 169, 492, 565, 683, 1026, 1030, 1046, 1085). Однак всі вони, як було сказано, з точки зору податково-фінансового підпорядкування мали загальне керівництво і звітували перед візирами північно-західного краю, або «Азербайджану». - . Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 58.
- Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 117.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuhur Saad Chohur Saad Chuhursaad u XV XVIII st istorichna oblast i administrativna odinicya bejlerbejstva u skladi derzhavi Kara Koyunlu i Sefevidiv Vklyuchala v sebe bilshu chastinu teritoriyi istorichnoyi Shidnoyi Virmeniyi U XVI stolitti bejlerbeyami Chuhur Saada priznachalisya emiri z kizilbashskogo plemeni ustadzhlu yaki pereselilisya do Yerevanskoyi oblasti u tomu zh stolitti Chuhur Saadske bejlerbejstvo Prapor Eyalet Bejlerbejstvo Erivan Najbilshe misto Erivan Nahichevan Ordubad Krayina Sefevidska derzhava Region Sefevidskij Iran Naselennya povne Plosha povna Data zasnuvannya persha polovina XVI stolittya Data likvidaciyi 1730 1740 ti roki Pershij bejlerbej Virmeniya Azerbajdzhan Iran Turechchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chuhur Saad V teperishnij chas cij oblasti priblizno vidpovidayut teritoriyi Respubliki Virmeniya ta Nahichevanskoyi AR Azerbajdzhanu Pohodzhennya i lokalizaciya toponimaNazva Chuhur Saad skladayetsya z tyurkskogo Chuhur zapadina v danomu vipadku dolina i Saad Smislove znachennya termina Dolina nalezhit Saad u Dzherela pov yazuyut pohodzhennya termina Saad z im yam emira Saada golovi oguzkogo plemeni Saadlu zi skladu pleminnoyi konfederaciyi Kara Koyunlu yaki buli vitisneni iz Serednoyi Aziyi do Perednoyi Aziyi vtorgnennyam mongoliv Vlada emir Saada a v podalshomu jogo siniv ta onukiv na cih teritoriyah trivala do 30 h rr XV stolittya Dani deyakih rukopisiv dozvolyayut stverdzhuvati sho z 1411 roku yaksho ne ranishe v cij praviv Pir Husejn sin emir Saada V period jogo pravlinnya kordoni zasnovanogo jogo batkom emiratu rozshirilisya za rahunok vklyuchennya syudi mista Karsa i jogo okolic V istorichnih zapisah osoblivo vidznacheni budivelni roboti sho provodyatsya Pir Husejnom perevazhno po vidnovlennyu Karsa a takozh v inshih oblastyah vilayeta Kam yana grobnicya sela Argavand vidnositsya do chisla cinnih zrazkiv takih budivel Toponim Chuhur Saad vidznachenij dzherelami she v XV stolitti napriklad Kitabi Diarbakirijja Chuhur Saad geografichno vidnositsya do dolini vzdovzh oboh beregiv Araksu i vklyuchav chastini virmenskih istorichnih provincij Ajrarat Gugark i Vaspurakan Zgidno informaciyi perskogo istorika Iskanderu Munshi Kars roztashovano mizh Chuhur i Saadom ta Erzurumom Chuhur Saad susidit z Agiska Ahalcihom IstoriyaKam yana grobnicya zbudovana v period pravlinnya Pir Husejna selo Argavand kolishnij Dzhafarabad Istorik povidomlyaye sho sin Kara Yusufa Mirza Iskander projshov cherez Kagizma i vstupiv do Chuhur Saad Peredbachayetsya sho v roki pravlinnya Iskandera jogo represiyam poryad z inshimi feodalami piddalisya j emiri Saadlu i deyakij chas v oblasti ne bulo miscevih knyaziv Ce trivalo do vstupu na prestol Dzhahanshaha yakij vidnoviv u pravah feodaliv yaki zaznali peresliduvan za jogo brata Zgidno informaciyi yakijs Husejn Saadlu z vlasnim vijskom brav uchast v pohodi Dzhahanshaha na Horasani pislya zavoyuvannya Astarabada deyakij chas buv pravitelem danogo vilayeta Cej fakt svidchit sho v period pravlinnya Dzhahanshaha Saadlu vdalosya vidnoviti svoyi knyazivski prava i voni zajnyali vazhlive misce u vijskovo feodalnoyi iyerarhiyi Takozh Hasan bek Rumlu zgaduye cyu nazvu pri opisi pohodu Ismayila Sefevi ta zitknennya z vijskom Alvenda Ak Koyunlu de vkazuyetsya sho vono vidbulosya v Chuhur Sayidi v miscevosti Sharur Pislya XV stolittya z ekonomichnih mirkuvan ci teritoriyi vhodili do skladu velikoyi administrativnoyi odinici z centrom v Tebrizi pid nazvoyu Azerbajdzhan Cya pidporyadkovanist nosila lishe finansovo administrativnij harakter V odnij z gramot sho zberigayutsya v Matenadarani i datuyutsya 1428 rokom povidomlyayetsya Ce odna tretina cilogo sela sho imenuyetsya Uchkilisa z sil nahiye Karbi yake znahoditsya v krayini Azerbajdzhan v odnij z oblastej Gruziyi v Chuhur Saadskomu vilayeti tak vberezhe jogo bog vid neshast i lih chasu z usima jogo chotirma kordonami Z chasu stvorennya derzhavi Sefevidiv oblast Chuhur Saad bula peretvorena na bejlerbejstvo provinciyu zi stoliceyu v Erivani Buduchi samostijnimi politiko administrativnimi odinicyami bejlerbejstva Chuhur Saad razom z Tebrizkim Shirvanskim ta Karabaskim bejlerbejstvami mali zagalne kerivnictvo z tochki zoru podatkovo finansovogo pidporyadkuvannya i zvituvali pered vizirom pivnichno zahidnoyi oblasti abo Azerbajdzhanu Pri comu yak zaznachaye rosijskij shodoznavec V F Minorskij vzhivannya termina Azerbajdzhan dlya bejlerbejstv Chuhur Saad Karabah ta Shirvan geografichno nedorechno i nevirno bo voni roztashovuvalisya za mezhami istorichnogo Azerbajdzhanu U XVI stolitti Chuhur Saad peredayetsya yak ulka kizilbashskomu plemeni Ustadzhli a oblast azh do osmanskogo zavoyuvannya staye yih spadkovim volodinnyam Todi zh Chuhur Saad buv zaselenij tyurkskimi oguzkimi plemenami alpaut i bayat Za slovami Abbas Kuli aga Bakihanova Shah Ismayil pereseliv z Iraku plem ya Bayat chastinoyu v Erivan a chastinoyu v Derbend i Shabran shob posiliti miscevih praviteliv Vzhe do togo chasu misceva virmenska znat bula povnistyu vinishena Pislya smerti Ismayila Sefevi v period mizhusobnih voyen v Chuhur Saadi takozh oselilosya plem ya Rumlu Pershim bejlerbejom Chuhur Saada buv Badr han Ustadzhlu a potim Shahkuli han Ustadzhlu Z 1587 roku bejlrbejom oblasti stav Muhammedi han Tohmak Ustadzhlu odin iz najvidatnishih polkovodciv Sefevidskoyi epohi Pislya zvilnennya cih zemel vid osmanskoyi okupaciyi u chasi pravlinnya shaha Abbasa Velikogo bejlerbejstvo znovu bulo vidnovleno i zaselene plemenem ahcha kojyunlu kadzhar Proisnuvalo azh do padinnya dinastiyi Afshariv v Irani Zgodom na teritoriyi Chuhur Saada buli utvoreni Nahichevanske ta Erivanske hanstva PrimitkiEncyclopaedia iranica ARMENIA AND IRAN vi Armeno Iranian relations in the Islamic period 26 travnya 2020 u Wayback Machine Originalnij tekst angl In accordance with this in Armenia the Perso Ottoman boundary began from the mountains of Javaxkʿ and passing along the Axuryan river the range of the Armenian mountains the western slopes of Mt Ararat and along the Vaspurakan mountains joined the Zagros mountains The Safavid state included within its boundaries the totality of the historic Armenian provinces of Siwnikʿ Arcʿax Utikʿ Pʿaytakaran and Persarmenia and also the eastern countries of Ararat Gugarkʿ and Vaspurakan According to the new administrative division these provinces were under the authority of the beglerbegs of Cʿuxur Sad Qarabaḡ and Azerbaijan see Taḏkerat al moluk pp 100 02 Petrushevskij I P Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 62 George A Bournoutian Occasional paper Kennan Institute for Advanced Russian Studies 91 S 1 Originalnij tekst angl Following that treaty the Turks took control of the major portion of Armenia where they installed their own governors Pashas and provincial boundaries Pashaliks subdivided into Sanjaks with the Safavids were left with the small easternmost section of historic Armenia which they organized into the administrative unit of the Beglerbegi of Chukhur Sa ad Div prim 692 L P Smirnovoyi do vidannya Malik Shah Husajn Sistani Hronika voskresheniya carej M Vostochnaya literatura 2000 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine Petrushevskij I P Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 64 Originalnij tekst ukr V XVI v beglerbegami Chuhur Sa da Erevana vsegda naznachalis emiry iz kyzylbashskogo plemeni ustadzhlu 1 vetv kotorogo poluchila zemelnye pozhalovaniya v Erevanskoj oblasti Petrushevskij I P Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 74 Originalnij tekst ukr U Yerevanskij Chuhur Sa dskij oblasti vilayeti velika chastina teritoriyi stanovila zemli divana i perebuvala pid bezposerednim upravlinnyam miscevogo bejlerbeya Pislya smerti Nadir shaha bejlerbejstvo stalo spadkovim i peretvorilosya na napivnezalezhne hanstvo U Yerevanskij oblasti v XVI st buli poseleni chastini kizilbashskih plemen ustadzhlu alpaut i bayat za pravlinnya shaha Abbasa I buli poseleni takozh Ahcha kojyunlu kadzhar she ranishe tut utverdilisya kurdski plemena chamishkizek hnuslu i pazuki Sushil Chaudhury Gegham Gewonean Armenians in Asian Trade in the Early Modern Era str 55 A D Papazyan Arabskaya nadpis na grobnice turkmenskih emirov v sele Argavand M Vostochnaya literatura 1962 S 68 75 Kitab i Diyarbakkriyya Ak Kovunlular tarihi Abu Bakr Tihrani Ankara 1962 Richard G Hovannisian The Armenian People from Ancient to Modern Times Foreign dominion to statehood the fifteenth century to the twentieth century Palgrave Macmillan 2004 T 2 S 82 Tadhkirat al Muluk A manual of safavid Administration V Minorsky London 1943 p 165 Ahsan at tavarih ta lif i Hasan Rumlu beehtemam i Abdul Huseyn Navan Tehran 1349 p 225 Tegeran A Chronicle of the Early Safavis Being the Ahshan ut tawarikh of Hasan i Rumlu C N Seddon Barode 1931 1934 t I s 59 A D Papazyan Persidskie arabskie i tureckie oficialnye dokumenty Matenadarana XIV XIX vekov i ih znachenie dlya izucheniya socialno ekonomicheskoj zhizni stran Blizhnego Vostoka Vostochnoj Literatury 1960 Persidskie dokumenty Matenadarana II Kupchie Vypusk pervyj XIV XVI vv Kommentarii Erevan 1968 Originalnij tekst ukr Podibno do togo yak kraj Arminiya z centrom spershu v misti Dvin a potim Barda v period arabskogo panuvannya ohoplyuvav vsyu istorichnu Virmeniyu vklyuchayuchi Albaniyu i Gruziyu do Kavkazkih gir div Ya kubi Belazuri Saha al hamavov Abulfida Ibn Hordadbe i in div pro ce Arabski dzherela pro Virmeniyu i sumizhnih krayin sklav A T Nalbandyan Yerevan 1965 stor 16 132 tak i Azerbajdzhan z centrom v Tavrizi pislya XV stolittya predstavlyav veliku administrativnu odinicyu do yakoyi vhodili ne tilki vlasne Azerbajdzhan abo Atropatena ale takozh hutir Albaniya a z oblastej istorichnoyi Virmeniyi Arcah i Syunik povnistyu i velika chastina shidnih povitiv Vaspurakana i Ajrarat Otzhe zgadka pislya XV stolittya v perskij istoriografiyi ta v istorichnih dokumentah administrativnoyi odinici Azerbajdzhan v shirokomu sensi chasto vkazuye lishe na finansovo administrativnu pidporyadkovanist danogo vilayeta abo rajonu podibno terminu Arminiya arabskih dzherel yaka mala lishe administrativne znachennya Zgidno Shardenu pri Sefevidah krayina bula rozdilena na chotiri velikih finansovih departamenti departemens Irak Fars Azerbajdzhan i Horasan tom 5 stor 439 V F Minorskij vkazuye na majzhe te zh same podil bulo v Tazkirat al Mulci Dohodi sho nadhodili z riznih gubernij krayini pererahovani za vishezgadanimi chotirma ekonomichnimi rajonami Rozglyadayuchi okremo vsi pererahovani v comu spisku rajoni V F Minorskij vkazuye sho v Pivnichno zahidnomu rajoni pererahovani chotiri bejlajbestva 347 Tavriz Chuhur S ad Karabah i Shirvan Termin Azerbajdzhan yakij dano cim chotirom bejlajbejstvam u viglyadi zagolovka ochevidno vidnositsya do cih chotiroh gubernij tak samo yak Horasan do vsogo pivnichnogo shodu Zrozumilo podibne vzhivannya zgadanogo terminu nedorechno i nevirno ale geografichna literatura cogo ne pidtverdzhuye Naspravdi tilki Tavrizke bejlajbejstvo vzyate okremo ohoplyuvalo bilshu chastinu istorichnogo Azerbajdzhanu stor 164 Govoryachi pro suto ekonomichni mirkuvannya podibnogo rodu pidrozdili v rozdili prisvyachenomu podatkovogo obliku avaredzhe Minorskij pridilyaye osoblivu uvagu tij obstavini sho za Irakom Farsom i Azerbajdzhanom chislitsya avaredzhe cih zhe gubernij za Kirmani i Huzistane chislyatsya Horasan i Irak za avaredzhe Shirvane chislitsya za Azerbajdzhanom Yedinim poyasnennyam podibnogo rozpodilu ye tilki te pishe vin sho z metoyu zmicnennya ekonomichnih osnov dohodi Kirmanskojyi Huzistanskoyi ta Shirvanskoyi gubernij nadavalisya Horasani Iraku i Azerbajdzhanu a yih pidrahunki v knigah avaredzhe reyestruvalisya i virahovuvalis dvorazovo stor 174 Ci chotiri vilayeti sho vhodili do pivnichno zahidnogo podatkovo finansovogo pidrozdilu buli samostijnimi politiko administrativnimi odinicyami Zaslugovuye na uvagu ta obstavina sho Araratska krayina abo Erevanskij kraj yakomu pidporyadkovuvalasya takozh Nahchevanska Olkaj nazivalasya Chuhur Sa dskim bejlerbejstvom Gandzak razom z Arcah Gyandzhinskim abo Karabahskim bejlajbejstvom Shamah razom z bilshoyu chastinoyu Agvanka Shirvanskim bejlajbejstvom i tilki Tavrizka guberniya abo vlasne Atropatena Azerbajdzhanskim bejlajbejstvom div Iskandar Munshi Tarih e Alamar e Abbasi TAA stor 169 492 565 683 1026 1030 1046 1085 Odnak vsi voni yak bulo skazano z tochki zoru podatkovo finansovogo pidporyadkuvannya mali zagalne kerivnictvo i zvituvali pered vizirami pivnichno zahidnogo krayu abo Azerbajdzhanu Arhiv originalu za 9 bereznya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2020 Petrushevskij I P Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 58 Petrushevskij I P Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 117 Div takozhIstoriya Yerevana