Чудомиричі (лат. Quddomirorum, Chudomirig, Cidomirig, Cudomericich, Cudimerig, Cudomirichys, Zudomerich, Zuddomirikion and Zudomirikion) — один із дванадцяти знатних родів Королівства Хорватія, згаданих у Pacta conventa та .
Чудомиричі | |
Країна | Хорватія |
---|---|
Час/дата припинення існування | 16 століття |
Етимологія
Бранімір Гушич стверджував, що родове ім'я пов'язане з топонімом і селом Туджемілі (Тюджемілі або Чудемілі) поблизу Бара, Чорногорія, які знаходяться поблизу інших сіл Дедічі та Хорватін з церквою Святого Миколая. Таким чином, ім'я Чудомір-Чудомер він отримав від готського особистого імені Тіудомер (гот. thiuda «нація, народ, народ»).
Історія
Найдавнішим відомим предком роду є жупан Прибислав Чудомирич, один із дванадцяти шляхтичів, згаданих у Pacta conventa (1102). Відповідно до , вони були одним із шести племен, які обирали банів, які, у свою чергу, обирали нового короля у випадку, коли попередній король помер, не залишивши спадкоємців. У ньому згадується Saruga або Sarubba (Zaruba) Cudomirig, який, швидше за все, пов'язаний з iupanus Sarubba, супутником невідомого хорватського короля або претендента на хорватський трон, Славака, з того самого джерела. До XV століття вони, ймовірно, розгалужувалися на багато менших родыв, або стали частиною інших родыв, або втратили більшість свого шляхетського статусу.
Найдавніша достовірна згадка про рід належить до 1207 року, коли Усте Зудоміріко з'являється як свідок (разом з представниками родів Гусич, Могорович, та ін.) у двох документах, що належать церкві Св. Петра в Бубняні, на захід від Тиня (біля Бенковаця). У документі 1232 року з міста Задар зареєстровано Мілоту Цидомирига щодо деяких земель церкви Св. Хрисогона, тоді як Доброє, син Вукоє Чудомирича в 1278 році, як землевласник у Чудомирчині або районі Чудомирича поблизу Задара, відомий як такий до XVI століття століття. У 1348 і 1361 роках записані як свідки Радослав і Радич. У 1365 р. Грубан, син «кондама Скеничі», був резидентом і господарем у Качині Гориці. Між 1391 і 1402 роками згадується Диминсе Петрович щодо землі в Чудомирщині. Наприкінці XIV та на початку XV століття в Задарі жили мореплавець Матія Радушевич, Юрай, Петар, Бартол, син Борайки та ін. У 1399 році шляхтич Ратко Драгіашич був одружений з Єленою, дочкою Якова Ласнічича з Бітіни в Гацькій жупі. Остання згадка по імені в місті Задар датується 1509 роком.
25 листопада 1371 року в Спліті було укладено угоду, в якій згадується, що Богдан Вукович із села Чихович і «чотири власники села Сиверич» у Петрово Полі були частиною vna generacione videlicet Cudomiricorum. Маєток роду в Лівно опосередковано згадується в XV підробці, виданій, імовірно, у 1103 році угорським королем Коломаном (villam in Cleuna Sudumirizam). У XV столітті деякі члени жили також в інших частинах Далмації, наприклад, у Трогірі та Сукошані, а в 1451 році в Кніні. У 1494 році конвентуальний францисканець Матія Чудомирич був прокуратором монастиря Св. Фране в Шибенику.
Вони також жили в районі Ліки, в 1404 році був записаний Симон, син Обрада з колишнього села Хотуш'є за Велебітом. У 1503 році Іван Ноич був свідком у Лагодушичі (сьогодні Будак біля Госпича), а у 1512 році Яків Врукович або Врнкович у Белаї (сьогодні Білай біля Госпіча), що також є останньою згадкою роду.
У XV столітті одна родина також мала маєток у Греличі (сьогодні село Греличі біля Нового Загреба в області Загор'я). Біля міста Самобор є пагорб під назвою Чудомершчак, який, можливо, пов'язаний з назвою племені. У 1482 році король Мавій Корвін наказав Каптолу визнати володіння Павла Чудомирича, чиновника сербського деспота Вука Гргуревича Бранковича. У 1501 році дружина Павла Луція, яка тоді була вдовою з доньками Барбарою та Доротеєю, написала Корвіну про насильницьке привласнення її маєтків.
Див. також
Список літератури
Примітки
- Gušić, Branimir (1969). Prilog etnogenezi nekih starohrvatskih rodova [A contribution to the ethnogenesis of some Old Croatian genera]. Radovi (хор.). Zadar: JAZU. 16—17: 449—478.
- Croatian Encyclopaedia, 2011.
- Švob, Držislav (1956), (PDF) (Croatian) , Zagreb: Školska Knjiga, с. 101—117, архів оригіналу (PDF) за 14 May 2014
- Klaić, 1897, с. 43.
- Redakcija, 1993.
- Ančić, Mladen (2019). Gradu kmeti ili iobagiones castri kao element društvene strukture Hrvatskoga Kraljevstva [Gradu kmeti or iobagiones castri as an element of the social structure of Croatian Kingdom]. Miscellanea Hadriatica et Mediterranea (хор.). Zadar: University of Zadar. 6 (1): 35—132.
Джерела
- Klaić, Vjekoslav (1897), Hrvatska plemena od XII. do XVI. stoljeća [Croatian tribes from 12th until 16th century], Rad (Serbo-Croatian) , Zagreb: JAZU (47): 1—85
- Croatian Encyclopaedia (2011), Čudomirići
- Redakcija (1993), Čudomirići, Croatian Biographical Lexicon (HBL) (Croatian) , Miroslav Krleža Lexicographical Institute
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chudomirichi lat Quddomirorum Chudomirig Cidomirig Cudomericich Cudimerig Cudomirichys Zudomerich Zuddomirikion and Zudomirikion odin iz dvanadcyati znatnih rodiv Korolivstva Horvatiya zgadanih u Pacta conventa ta Chudomirichi KrayinaHorvatiya Chas data pripinennya isnuvannya16 stolittyaEtimologiyaBranimir Gushich stverdzhuvav sho rodove im ya pov yazane z toponimom i selom Tudzhemili Tyudzhemili abo Chudemili poblizu Bara Chornogoriya yaki znahodyatsya poblizu inshih sil Dedichi ta Horvatin z cerkvoyu Svyatogo Mikolaya Takim chinom im ya Chudomir Chudomer vin otrimav vid gotskogo osobistogo imeni Tiudomer got thiuda naciya narod narod IstoriyaNajdavnishim vidomim predkom rodu ye zhupan Pribislav Chudomirich odin iz dvanadcyati shlyahtichiv zgadanih u Pacta conventa 1102 Vidpovidno do voni buli odnim iz shesti plemen yaki obirali baniv yaki u svoyu chergu obirali novogo korolya u vipadku koli poperednij korol pomer ne zalishivshi spadkoyemciv U nomu zgaduyetsya Saruga abo Sarubba Zaruba Cudomirig yakij shvidshe za vse pov yazanij z iupanus Sarubba suputnikom nevidomogo horvatskogo korolya abo pretendenta na horvatskij tron Slavaka z togo samogo dzherela Do XV stolittya voni jmovirno rozgaluzhuvalisya na bagato menshih rodyv abo stali chastinoyu inshih rodyv abo vtratili bilshist svogo shlyahetskogo statusu Najdavnisha dostovirna zgadka pro rid nalezhit do 1207 roku koli Uste Zudomiriko z yavlyayetsya yak svidok razom z predstavnikami rodiv Gusich Mogorovich ta in u dvoh dokumentah sho nalezhat cerkvi Sv Petra v Bubnyani na zahid vid Tinya bilya Benkovacya U dokumenti 1232 roku z mista Zadar zareyestrovano Milotu Cidomiriga shodo deyakih zemel cerkvi Sv Hrisogona todi yak Dobroye sin Vukoye Chudomiricha v 1278 roci yak zemlevlasnik u Chudomirchini abo rajoni Chudomiricha poblizu Zadara vidomij yak takij do XVI stolittya stolittya U 1348 i 1361 rokah zapisani yak svidki Radoslav i Radich U 1365 r Gruban sin kondama Skenichi buv rezidentom i gospodarem u Kachini Gorici Mizh 1391 i 1402 rokami zgaduyetsya Diminse Petrovich shodo zemli v Chudomirshini Naprikinci XIV ta na pochatku XV stolittya v Zadari zhili moreplavec Matiya Radushevich Yuraj Petar Bartol sin Borajki ta in U 1399 roci shlyahtich Ratko Dragiashich buv odruzhenij z Yelenoyu dochkoyu Yakova Lasnichicha z Bitini v Gackij zhupi Ostannya zgadka po imeni v misti Zadar datuyetsya 1509 rokom 25 listopada 1371 roku v Spliti bulo ukladeno ugodu v yakij zgaduyetsya sho Bogdan Vukovich iz sela Chihovich i chotiri vlasniki sela Siverich u Petrovo Poli buli chastinoyu vna generacione videlicet Cudomiricorum Mayetok rodu v Livno oposeredkovano zgaduyetsya v XV pidrobci vidanij imovirno u 1103 roci ugorskim korolem Kolomanom villam in Cleuna Sudumirizam U XV stolitti deyaki chleni zhili takozh v inshih chastinah Dalmaciyi napriklad u Trogiri ta Sukoshani a v 1451 roci v Knini U 1494 roci konventualnij franciskanec Matiya Chudomirich buv prokuratorom monastirya Sv Frane v Shibeniku Voni takozh zhili v rajoni Liki v 1404 roci buv zapisanij Simon sin Obrada z kolishnogo sela Hotush ye za Velebitom U 1503 roci Ivan Noich buv svidkom u Lagodushichi sogodni Budak bilya Gospicha a u 1512 roci Yakiv Vrukovich abo Vrnkovich u Belayi sogodni Bilaj bilya Gospicha sho takozh ye ostannoyu zgadkoyu rodu U XV stolitti odna rodina takozh mala mayetok u Grelichi sogodni selo Grelichi bilya Novogo Zagreba v oblasti Zagor ya Bilya mista Samobor ye pagorb pid nazvoyu Chudomershchak yakij mozhlivo pov yazanij z nazvoyu plemeni U 1482 roci korol Mavij Korvin nakazav Kaptolu viznati volodinnya Pavla Chudomiricha chinovnika serbskogo despota Vuka Grgurevicha Brankovicha U 1501 roci druzhina Pavla Luciya yaka todi bula vdovoyu z donkami Barbaroyu ta Doroteyeyu napisala Korvinu pro nasilnicke privlasnennya yiyi mayetkiv Div takozhDvanadcyat znatnih rodiv HorvatiyiSpisok literaturiPrimitki Gusic Branimir 1969 Prilog etnogenezi nekih starohrvatskih rodova A contribution to the ethnogenesis of some Old Croatian genera Radovi hor Zadar JAZU 16 17 449 478 Croatian Encyclopaedia 2011 Svob Drzislav 1956 PDF Croatian Zagreb Skolska Knjiga s 101 117 arhiv originalu PDF za 14 May 2014 Klaic 1897 s 43 Redakcija 1993 Ancic Mladen 2019 Gradu kmeti ili iobagiones castri kao element drustvene strukture Hrvatskoga Kraljevstva Gradu kmeti or iobagiones castri as an element of the social structure of Croatian Kingdom Miscellanea Hadriatica et Mediterranea hor Zadar University of Zadar 6 1 35 132 Dzherela Klaic Vjekoslav 1897 Hrvatska plemena od XII do XVI stoljeca Croatian tribes from 12th until 16th century Rad Serbo Croatian Zagreb JAZU 47 1 85 Croatian Encyclopaedia 2011 Cudomirici Redakcija 1993 Cudomirici Croatian Biographical Lexicon HBL Croatian Miroslav Krleza Lexicographical Institute