Родина Ласнічичі (лат. Lacnicith, Lasincich, Lasnitichi, Lasnicit, Lasnizith, Laznichig, Lisnicig, Lisnicik), також відомі як Lačničić і Lisničić — один із дванадцяти знатних родів Хорватського королівства, згаданих у Pacta conventa.
Ласнічичі | |
Країна | Хорватія |
---|
Етимологія
У джерелах, а також хорватський вчений називав їх по-різному, варіюючи між Lasničić, Lisničić і Lačničić, але вони називали себе Lasničić.
Історія
Місцем їх походження вважається область колишньої Луки та Сідраги та жупанії у глибинці Задара — Біограда.
Найдавнішим відомим предком роду є жупан Обрад Ласнічич, один із дванадцяти шляхтичів, згаданих у Pacta conventa (1102). Найдавніша достовірна згадка про рід належить до 1207 року, коли Ютрош і Славомір згадуються у двох документах як свідки пожертвування церкви Св. Петра в Бубняні монастирю Св. Кузьми і Дам'яна поблизу Біограда.
До початку XIV століття вони мали маєтки в Гацькій жупанії, території маєтків, названій на їхню честь, між Оточацем і Доляні. Однак у 1316—1323 роках король Угорщини Карл І віддав їхні землі Дуяму ІІ Франкопану, через що ім'я Ласнічича зникло з Гацка.
У тому ж столітті також згадуються деякі ділові поселення в Задарі, а також у Раштані в районі Вранско та Бічіні поблизу Задара. Відомими членами є Юрай, Дібудой і Толшо, які померли до 1380 року, з яких Юрай мав маєток у Задарі. Остання згадка про рід датується 1448 роком, коли згадується священик-глаголица Яків, який жив у Раштані.
Гілка Толшичів
Гілка названа на честь жупана Толшо (Tolso Lassicich), який у 1275 році згадується як суддя, а у 1322 році як померлий. Можливо, у нього був син на ім'я Хлапач, який володів маєтком Юрая в Задарі, купленим Толшо в XIV столітті. У 1361 р. згадується Мартін, а в 1380 і 1388 рр. Владислав Толшич, який продав частину землі і мав у 1398 р. маєток у Лемешево Грашче. До них також належали Шимун і Яків, які померли до 1391—1399 рр., від яких у Якова була донька Єлена, яка була дружиною задарського громадянина Ратка Драгіашича Чудомирича.
Див. також
Список літератури
Примітки
- Ćošković, 2013.
- Croatian Encyclopaedia, 2011.
- Karabić, Damir; Katušić, Maja; Pisačić, Ana (2007), Srednjovjekovni registri Zadarskog i Splitskog kaptola (Registra Medievalia Capitulorum Iadre et Spalati) Vol.2 : Velika bilježnica Zadarskog kaptola (Quaternus magnus Capituli Iadrensis), Fontes (Croatian та Latin) , Zagreb: Croatian State Archives, 13 (1): 3—4, 169
Джерела
- Croatian Encyclopaedia (2011), Lasničići
- Ćošković, Pejo (2013), Lasničići, Croatian Biographical Lexicon (HBL) (Croatian) , Miroslav Krleža Lexicographical Institute
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rodina Lasnichichi lat Lacnicith Lasincich Lasnitichi Lasnicit Lasnizith Laznichig Lisnicig Lisnicik takozh vidomi yak Lacnicic i Lisnicic odin iz dvanadcyati znatnih rodiv Horvatskogo korolivstva zgadanih u Pacta conventa Lasnichichi Krayina HorvatiyaEtimologiyaU dzherelah a takozh horvatskij vchenij nazivav yih po riznomu variyuyuchi mizh Lasnicic Lisnicic i Lacnicic ale voni nazivali sebe Lasnicic IstoriyaMiscem yih pohodzhennya vvazhayetsya oblast kolishnoyi Luki ta Sidragi ta zhupaniyi u glibinci Zadara Biograda Najdavnishim vidomim predkom rodu ye zhupan Obrad Lasnichich odin iz dvanadcyati shlyahtichiv zgadanih u Pacta conventa 1102 Najdavnisha dostovirna zgadka pro rid nalezhit do 1207 roku koli Yutrosh i Slavomir zgaduyutsya u dvoh dokumentah yak svidki pozhertvuvannya cerkvi Sv Petra v Bubnyani monastiryu Sv Kuzmi i Dam yana poblizu Biograda Do pochatku XIV stolittya voni mali mayetki v Gackij zhupaniyi teritoriyi mayetkiv nazvanij na yihnyu chest mizh Otochacem i Dolyani Odnak u 1316 1323 rokah korol Ugorshini Karl I viddav yihni zemli Duyamu II Frankopanu cherez sho im ya Lasnichicha zniklo z Gacka U tomu zh stolitti takozh zgaduyutsya deyaki dilovi poselennya v Zadari a takozh u Rashtani v rajoni Vransko ta Bichini poblizu Zadara Vidomimi chlenami ye Yuraj Dibudoj i Tolsho yaki pomerli do 1380 roku z yakih Yuraj mav mayetok u Zadari Ostannya zgadka pro rid datuyetsya 1448 rokom koli zgaduyetsya svyashenik glagolica Yakiv yakij zhiv u Rashtani Gilka Tolshichiv Gilka nazvana na chest zhupana Tolsho Tolso Lassicich yakij u 1275 roci zgaduyetsya yak suddya a u 1322 roci yak pomerlij Mozhlivo u nogo buv sin na im ya Hlapach yakij volodiv mayetkom Yuraya v Zadari kuplenim Tolsho v XIV stolitti U 1361 r zgaduyetsya Martin a v 1380 i 1388 rr Vladislav Tolshich yakij prodav chastinu zemli i mav u 1398 r mayetok u Lemeshevo Grashche Do nih takozh nalezhali Shimun i Yakiv yaki pomerli do 1391 1399 rr vid yakih u Yakova bula donka Yelena yaka bula druzhinoyu zadarskogo gromadyanina Ratka Dragiashicha Chudomiricha Div takozhDvanadcyat znatnih plemen HorvatiyiSpisok literaturiPrimitki Coskovic 2013 Croatian Encyclopaedia 2011 Karabic Damir Katusic Maja Pisacic Ana 2007 Srednjovjekovni registri Zadarskog i Splitskog kaptola Registra Medievalia Capitulorum Iadre et Spalati Vol 2 Velika biljeznica Zadarskog kaptola Quaternus magnus Capituli Iadrensis Fontes Croatian ta Latin Zagreb Croatian State Archives 13 1 3 4 169 Dzherela Croatian Encyclopaedia 2011 Lasnicici Coskovic Pejo 2013 Lasnicici Croatian Biographical Lexicon HBL Croatian Miroslav Krleza Lexicographical Institute