Чотиривимірні гіперкомплексні числа — гіперкомплексні числа з трьома уявними одиницями.
Тобто числа виду
де
- — дійсні числа;
- — уявні одиниці,
- — уявна частина.
Множення
Всі 3*3 взаємних добутків уявних одиниць є деякими чотиривимірними гіперкомплексними числами, наприклад:
Погрупувавши доданки
Після заміни змінних, отримаємо:
Тому довільне чотиривимірне гіперкомплексне число можна записати рекурсивно:
- .
Додавання і множення гіперкомплексних чисел повинно бути узгодженим з традиційним додаванням і множенням дійсних чисел.
Дійсні числа в даній гіперкомплексній системі мають вигляд
- — додавання,
- — множення (може бути не комутативним і не асоціативним).
Степенева асоціативність
Щоб була хоча б одна з найслабших форм асоціативності — степенева асоціативність:
достатньо комутативності множення або степеневої асоціативності для .
Другого легко досягти при:
Почергово зануляючи всі числа окрім одного отримаємо:
- — антикомутативність добутків
Альтернативність
Використавши ще одну із слабких форм асоціативності — альтернативність, отримаємо:
|
| |
|
Виконавши множення в різному порядку отримаємо асоціативність:
Властивості:
Назва | Примітки | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
-1 | -1 | -1 | кватерніони | ✗ | |||
-1 | -1 | +1 | бікомплексні числа | ✗ | комутативні кватерніони | ||
-1 | +1 | -1 | тессаріни | ✗ | ізоморфні бікомплексним числам | ||
-1 | +1 | +1 | спліт-кватерніони | ✗ | |||
-1 | 0 | 0 | дуальні комплексні числа | ✗ |
Не альтернативні
При відсутності альтернативності, не можливо вивести одні добутки із інших, але легко побачити степенево-асоціативну систему:
Ділення
Визначимо операції:
- — норма числа,
- — ділення чисел.
При можна визначити:
- — спряжене число,
- .
Діагональний базис
Якщо присутня інволюційна уявна одиниця то як і в подвійних числах існують два ортогональні ідемпотентні елементи:
які можна використати як альтернативний базис:
У даному базисі додавання, множення та ділення обчислюються покомпонентно. Ділення не визначене коли чи рівні нулю.
Див. також
Джерела
- Кантор И. Л., Солодовников А. С. Гиперкомплексные числа. — Москва : Наука, 1973. — 144 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chotirivimirni giperkompleksni chisla giperkompleksni chisla z troma uyavnimi odinicyami Tobto chisla vidu a bi cj dk displaystyle a bi cj dk de a b c d displaystyle a b c d dijsni chisla i j k displaystyle i j k uyavni odinici I bi cj dk displaystyle I bi cj dk uyavna chastina MnozhennyaVsi 3 3 vzayemnih dobutkiv uyavnih odinic ye deyakimi chotirivimirnimi giperkompleksnimi chislami napriklad ij a bi cj dk displaystyle ij a bi cj dk Pogrupuvavshi dodanki i c j b a cb dk displaystyle i c j b a cb dk Pislya zamini zminnih otrimayemo ij k displaystyle ij k Tomu dovilne chotirivimirne giperkompleksne chislo mozhna zapisati rekursivno a bi c di j displaystyle a bi c di j Dodavannya i mnozhennya giperkompleksnih chisel povinno buti uzgodzhenim z tradicijnim dodavannyam i mnozhennyam dijsnih chisel Dijsni chisla v danij giperkompleksnij sistemi mayut viglyad a 0I displaystyle a 0I a1 I1 a2 I2 a1 a2 I1 I2 displaystyle a 1 I 1 a 2 I 2 a 1 a 2 I 1 I 2 dodavannya a1 I1 a2 I2 a1a2 a1I2 a2I1 I1I2 displaystyle a 1 I 1 cdot a 2 I 2 a 1 a 2 a 1 I 2 a 2 I 1 I 1 I 2 mnozhennya mozhe buti ne komutativnim i ne asociativnim Stepeneva asociativnist Shob bula hocha b odna z najslabshih form asociativnosti stepeneva asociativnist z z2 z2 z displaystyle z cdot z 2 z 2 cdot z z2 a I a I a2 2aI I2 displaystyle z 2 a I a I a 2 2aI I 2 dostatno komutativnosti mnozhennya abo stepenevoyi asociativnosti dlya I displaystyle I Drugogo legko dosyagti pri I2 bi cj dk 2 b2i2 c2j2 d2k2 bc ij ji bd ik ki cd jk kj R a b c displaystyle I 2 bi cj dk 2 b 2 i 2 c 2 j 2 d 2 k 2 bc ij ji bd ik ki cd jk kj in mathbb R quad forall a b c Pochergovo zanulyayuchi vsi chisla okrim odnogo otrimayemo ij ji ik ki jk kj 0 displaystyle ij ji ik ki jk kj 0 antikomutativnist dobutkiv i j k displaystyle i j k ii aii R displaystyle ii a ii in mathbb R jj ajj R displaystyle jj a jj in mathbb R kk akk R displaystyle kk a kk in mathbb R Alternativnist Vikoristavshi she odnu iz slabkih form asociativnosti alternativnist otrimayemo ij k displaystyle ij k kj ajj i displaystyle kj a jj cdot i ik aii j displaystyle ik a ii cdot j aii jk akk i displaystyle a ii cdot jk a kk cdot i ajj ki akk j displaystyle a jj cdot ki a kk cdot j akk ji aiiajj k displaystyle a kk cdot ji a ii a jj cdot k Vikonavshi mnozhennya v riznomu poryadku otrimayemo asociativnist ijk jki kij akk displaystyle ijk jki kij a kk kji ikj jik aiiajj displaystyle kji ikj jik a ii a jj Vlastivosti i2 displaystyle i 2 j2 displaystyle j 2 k2 displaystyle k 2 Nazva ij ji displaystyle ij ji ij ji displaystyle ij ji z w C i22 1 ϵ2 0 displaystyle z w in mathbb C quad i 2 2 1 epsilon 2 0 Primitki 1 1 1 kvaternioni Tak z w i2 displaystyle z w cdot i 2 1 1 1 bikompleksni chisla Tak z w i2 displaystyle z w cdot i 2 komutativni kvaternioni 1 1 1 tessarini Tak z w j displaystyle z w cdot j izomorfni bikompleksnim chislam 1 1 1 split kvaternioni Tak z w j displaystyle z w cdot j 1 0 0 dualni kompleksni chisla Tak z w ϵ displaystyle z w cdot epsilon Ne alternativni Pri vidsutnosti alternativnosti ne mozhlivo vivesti odni dobutki iz inshih ale legko pobachiti stepenevo asociativnu sistemu aii ajj akk 1 displaystyle a ii a jj a kk 1 giperbolichni kvaternioniij k ji displaystyle ij k ji jk i kj displaystyle jk i kj ki j ik displaystyle ki j ik DilennyaViznachimo operaciyi z zz z z displaystyle lVert z rVert equiv z bar z bar z z norma chisla z1z2 z1z2 z2 displaystyle z 1 over z 2 equiv z 1 bar z 2 over lVert z 2 rVert dilennya chisel Pri I2 R displaystyle I 2 in mathbb R mozhna viznachiti a I a I displaystyle overline a I equiv a I spryazhene chislo z a2 I2 R displaystyle lVert z rVert equiv a 2 I 2 in mathbb R Diagonalnij bazisYaksho prisutnya involyucijna uyavna odinicya j2 1 displaystyle j 2 1 to yak i v podvijnih chislah isnuyut dva ortogonalni idempotentni elementi e1 1 j2 e2 1 j2 e1e1 e1e2e2 e2e1e2 0 displaystyle e 1 1 j over 2 quad e 2 1 j over 2 qquad Rightarrow qquad begin cases e 1 e 1 e 1 e 2 e 2 e 2 e 1 e 2 0 end cases yaki mozhna vikoristati yak alternativnij bazis A Bj A B e1 A B e2 a c b d i e1 a c b d i e2 A e1 B e2 displaystyle A Bj A B e 1 A B e 2 Big a c b d i Big e 1 Big a c b d i Big e 2 tilde A e 1 tilde B e 2 U danomu bazisi dodavannya mnozhennya ta dilennya obchislyuyutsya pokomponentno Dilennya ne viznachene koli A displaystyle tilde A chi B displaystyle tilde B rivni nulyu Div takozhDvovimirni giperkompleksni chislaDzherelaKantor I L Solodovnikov A S Giperkompleksnye chisla Moskva Nauka 1973 144 s ros