Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чорнивідка (Чорноводка) — річка в межах Ярмолинецького, Городоцького районів Хмельницької області України. Права притока р. Смотрич (басейн Чорного моря).
| Чорнивідка | |
|---|---|
| Витік | біля с. Ясенівка |
| • висота, м | 324,6 |
| Гирло | Смотрич |
| Похил, м/км | 0,5 ‰ |
| Середня глибина: | 1,2 м |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Хмельницька область |
| Район | Ярмолинецький район Городоцький район |
| Довжина | 30 км |
| Площа басейну: | 95 км² |
| Притоки: | 17 дрібних |
| Ширина | 4—6 м |
Назва
Чому саме така назва «Чорнивідка»? Село Чорниводи оточене болотами, в околиці багато джерел. А річка бере початок з чорноземної ґрунтової води. Води з цієї причини чорні, каламутні. Звідси і назва — Чорнивідка, а поселення Чорниводи.
Опис
У зниженнях рельєфу Подільської височини, біля села Ясенівка Ярмолинецького району на висоті 324,6 м над рівнем моря, не з одного, а з кількох джерелець починає витік Чорнивідка. Починається на південному сході Городоцького району, тече на північний захід, біля села Папірня повертає на південь. Має багато маленьких приток як по лівий, так і по правий берег річки. Річка належить до Азово-Чорноморського басейну. Між селами Мала Левада та Велика Левада впадає в річку Смотрич на висоті 302 м над рівнем моря, а Смотрич тече до Дністровського водосховища.
Протяжність Чорнивідки приблизно 20 км, площа басейну 95 км², кількість приток 17, падіння річки 1,07 м\км, похил річки 0,5 ‰ (0,5м/км). Ширина річки 4—6 м. По всій течії річки береги низькі, місцями заболочені.
Саме русло річки не широке. Але по всій течії створені штучні водойми-ставки, у зв'язку з господарською діяльністю людини, побудовано чимало млинів. У зв'язку з водопостачанням, яке зростає, стала проблема ефективного водопостачання прісних вод та їх охорона. Вирішення цієї проблеми сприяє знання таких показників, як похил та падіння річки.
Характеристика ґрунтового покриву басейну річки
Басейн річки Чорнивідки являє різноманітну картину: обабіч берегів тягнуться вапнякові скелясті відслонення, лісосмуги, трав'яниста рослинність долин.
В межах витоку річки Чорнивідки поширені темно-сірі опідзолені та чорноземні опідзолені ґрунти, а в долині річки поширені сірі-лісові ґрунти. Рухаючись за течією від витоку, по лівому березі річки трапляються вапнякові та крейдяні відслонення, скам'янілі рештки морських черепашок, що свідчить про те, що колись тут існувало море в пізній докембрійський період(700—400 млн років тому). Також існують антропогені форми рельєфу — кар'єри. Річка упродовж мільйонів років свого формування виробила своє русло з великою кількістю меандрів. Внаслідок випадання багаторічних опадів на площі водозбору Чорнивідки утворилася велика кількість ярів та балок.
Більша частина басейну розорана понад 70 %, ліси займають 10 % басейну, болота — низинні очеретові та осокові 20 %. Заплавні луки частково розорані, окультурені або знаходяться під випасами, що призводить до їх деградації, а також змиву при паводках в річкове русло значних домішок — органічних, бактеріальних і твердого стоку.
Кліматичні умови
Клімат басейну річки Чорнивідки помірно-континентальний. Живлення Чорнивідки переважно мішане: дощове, снігове та підземними водами (сім невеликих приток та велика кількість малих струмків забезпечують річку водою). Льодостав триває з грудня по березень. Якщо взимку випадає багато снігу, в березні режим річки порушується, настає повінь.
У річному ході рівня виділяються високе весняне повноводдя, низька літня межа, що порушується короткочасними дощовими паводками, осінні й зимові підйоми води. Підйом рівня навесні найчастіше починається в березні, відбувається інтенсивно (до 0,15 м/добу) . Як правило, повноводдя проходить одним піком. Спад відбувається повільно, протягом одного місяця, і звичайно наприкінці червня встановлюється межень.
Дощі, що випадають щорічно (середня кількість опадів 600—650 мм) викликають паводки висотою в середньому 0,4 м, які рідко сягають рівня весняного повноводдя. На території басейну річки Чорнивідки переважає кількість хмарних днів, особливо в холодну пору року, коли небо в тій чи іншій мірі вкрите хмарами протягом 65—75 % тривалості світлової частини доби. Навесні і особливо влітку, цей показник відчутно зменшується, не перевищуючи 35-50 %.
Рослинний і тваринний світ басейну
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Рослинність території, по якій протікає річка Чорнивідка, досить різноманітна. Правий і лівий берег річки вкриті лісовими масивами, де сосни чергуються з невеликими масивами ялини європейської та бука лісового. До них домішуються липа звичайна, ясен, береза бородавчаста, менше — осика, черешня, на околицях зрідка трапляються груша звичайна, яблуня лісова, глід. Подекуди трапляються густі зарості шипшини собачої, бузини чорної та аличі. Зрідка трапляються поодинокі кущі ліщини, частіше — калини, кизилу. Неподалік здіймаються оригінальних форм кам'яні скелі, вкриті мохами, лишайниками і багаторічним різнотрав'ям.
На берегах річки трапляються верба козяча, ліщина, береза та вільха чорна. Навесні цвітуть мати-й-мачуха, зірочки жовті.
Поки дерева не вкрилися листям, а на луках не піднялися густі трави, розквітають первоцвіти. В першій половині квітня з'являються синьо-фіолетові квіти фіалки запашної, великі білі квіти анемони дібровної, золоті кошики кульбаби. На початку травня схили вкриваються розсипами первоцвіту весняного, а в середині місяця — килимом стокроток, барвінку малого, білого цвіту суниць. Пізніше, у другій половині весни починають цвісти трави у тіні дерев і в густому, високому травостої. Коли на деревах починають розвиватися перші листки, у чагарниках зацвітає анемона жовтецева. На невеликих деревцях черемхи звичайної розкриваються циліндричні китиці білих квіточок і поширюють навкруги своєрідний терпкий аромат.
Наприкінці травня розцвітає люцерна серпувата, еспарцет піщаний та шавлія лучна.
Наприкінці червня — на початку липня у верхній частині скель панує «сивоцвіт» вероніки сивої та полину, внизу — на пологих схилах — синій цвіт чебрецю, а поміж білих плям королиці, грициків та деревію — жовтий килим чистотілу.
Серед літа в лісках ховаються під листям червонобокі суниці, аж виблискують до сонця чорно-сині китиці бузини, а поблизу струмків рясніє ожина. Наприкінці літа червоніють плоди горобини, калини, кизилу, глоду та шипшини.
Лівий берег річки густо встелені споришем, чередою, кропивою, велетенськими лопухами та високим запашними багаторічними травами.
В центрі села купають свої коси у водах ставка плакучі верби, рядами вишикувалися стрункі тополі. На луках домінантним видами виступають злаки та бобові: костриця лучна, мітлиця тонка, пахуча трава звичайна, тонконіг лучний, осока просяна, пирій повзучий, конюшина лучна та чина лучна. У різних асоціаціях домішується різнотрав'я, представлене переважно шавлією лучною, деревієм звичайним, жовтцем повзучим, королицею звичайною та іншими видами. Днища балок та пониження займають перезволожені та заболочені луки, де ростуть тонконіг болотний, мітлиця повзуча, хвощ польовий, верболіззя звичайне, калюжниця болотна, незабудка болотна, татарник. Болотисті заплави ставків заросли татарським зіллям, очеретом звичайним, рогозою та осокою просяною. На мілководді — суцільний покрив з ряски. На берегах річки водяться багато різних представників фауни. Навесні, скрізь чути співи солов'я, кування зозулі, перестук дятла В лісках пурхають мухоловки, синиці, сойки, стрекочуть сороки та перекликаються дикі голуби. З хижих птахів рідко зустрічаються пугачі, луні, яструби та соколи. На полях, через які протікає річка, гордовито походжають лелеки, польові одуди, граки, виспівують мелодійні трелі жайворонки. В населених пунктах поширені горобці, шпаки, сільські ластівки. У місцевих водоймах водиться немало мисливської дичини: водяні курочки, крижні, чирки, вальдшнепи, погоничі, лиски. Там нерідко шукають собі харч чаплі, гучно ревуть бугаї, перелітають з берега на берег набережники, пурхають очеретянки ставкові, іноді сюди можуть завітати білі лебеді.
Із земноводних досить поширена трав'яна, ставкова та озерна жаби, зелена та сіра ропухи, рідше — тритон звичайний, жаба гостроморда та квакша.
З плазунів трапляються ящірки: зелена, прудка, майже зовсім зникли змії, за виключенням вужа звичайного. Ще рідше можна натрапити на болотну черепаху (якось дітям нашої школи поталанило її зустріти в Скалах) На узліссях, освітлених схилах скель, поблизу орних земель, мешкають хом'як звичайний, ховрах рябий, миша мала та польова та полівка звичайна. В лісових урочищах водяться кроти, їжаки, зайці, у невеликих ущелинах можна натрапити на тхора, в хащах — на нори ласок і лисиць та дупла білок і куниць. В ставках водяться ондатри, щурі річкові (полівки водяні), видри. На мілководді ставка біля с. Мудриголови та в с. Чорниводи височать конусоподібні хатки чепуруль-ондатр.
По течії добре розвинене ставкове господарство. Найбільш практичне значення мають види родини коропових, а серед них різні раси коропа та карася. В усіх ставках водяться карасі, коропи, окуні, верховодки, плотва, пічкурі. Гарно акліматизувалися в наших водоймах товсто лоб та білий амур, поширені щуки та трапляються в'юни. По всій течії річки та в усіх ставках дозволено спортивне рибальство з вудочками, за виключенням центрального ставка, де нещодавно був запущений мальок коропа та іншої риби.
По берегах Чорнивідки мешкають види рослин і тварин, що підлягають особливій охороні. Наприклад, видра річкова занесена до Червоної книги України, а в'юн, ящірка зелена, черепаха болотна, бугай та хом'як звичайний є рідкісними, чисельність яких у регіоні зменшується. На ласку та ондатру на території нашої області повинні бути встановлені ліміти на полювання. Потребують охорони на регіональному у Хмельницькій області первоцвіт весняний та цикута отруйна.
Примітки
 | Це незавершена стаття про річку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
| Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (червень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornividka Chornovodka richka v mezhah Yarmolineckogo Gorodockogo rajoniv Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Prava pritoka r Smotrich basejn Chornogo morya ChornividkaVitikbilya s Yasenivka visota m324 6GirloSmotrichPohil m km0 5 Serednya glibina 1 2 mBasejnBasejn DnistraKrayini UkrayinaRegionHmelnicka oblastRajonYarmolineckij rajon Gorodockij rajonDovzhina30 kmPlosha basejnu 95 km Pritoki 17 dribnihShirina 4 6 mNazvaChomu same taka nazva Chornividka Selo Chornivodi otochene bolotami v okolici bagato dzherel A richka bere pochatok z chornozemnoyi gruntovoyi vodi Vodi z ciyeyi prichini chorni kalamutni Zvidsi i nazva Chornividka a poselennya Chornivodi OpisU znizhennyah relyefu Podilskoyi visochini bilya sela Yasenivka Yarmolineckogo rajonu na visoti 324 6 m nad rivnem morya ne z odnogo a z kilkoh dzherelec pochinaye vitik Chornividka Pochinayetsya na pivdennomu shodi Gorodockogo rajonu teche na pivnichnij zahid bilya sela Papirnya povertaye na pivden Maye bagato malenkih pritok yak po livij tak i po pravij bereg richki Richka nalezhit do Azovo Chornomorskogo basejnu Mizh selami Mala Levada ta Velika Levada vpadaye v richku Smotrich na visoti 302 m nad rivnem morya a Smotrich teche do Dnistrovskogo vodoshovisha Protyazhnist Chornividki priblizno 20 km plosha basejnu 95 km kilkist pritok 17 padinnya richki 1 07 m km pohil richki 0 5 0 5m km Shirina richki 4 6 m Po vsij techiyi richki beregi nizki miscyami zabolocheni Same ruslo richki ne shiroke Ale po vsij techiyi stvoreni shtuchni vodojmi stavki u zv yazku z gospodarskoyu diyalnistyu lyudini pobudovano chimalo mliniv U zv yazku z vodopostachannyam yake zrostaye stala problema efektivnogo vodopostachannya prisnih vod ta yih ohorona Virishennya ciyeyi problemi spriyaye znannya takih pokaznikiv yak pohil ta padinnya richki Harakteristika gruntovogo pokrivu basejnu richkiBasejn richki Chornividki yavlyaye riznomanitnu kartinu obabich beregiv tyagnutsya vapnyakovi skelyasti vidslonennya lisosmugi trav yanista roslinnist dolin V mezhah vitoku richki Chornividki poshireni temno siri opidzoleni ta chornozemni opidzoleni grunti a v dolini richki poshireni siri lisovi grunti Ruhayuchis za techiyeyu vid vitoku po livomu berezi richki traplyayutsya vapnyakovi ta krejdyani vidslonennya skam yanili reshtki morskih cherepashok sho svidchit pro te sho kolis tut isnuvalo more v piznij dokembrijskij period 700 400 mln rokiv tomu Takozh isnuyut antropogeni formi relyefu kar yeri Richka uprodovzh miljoniv rokiv svogo formuvannya virobila svoye ruslo z velikoyu kilkistyu meandriv Vnaslidok vipadannya bagatorichnih opadiv na ploshi vodozboru Chornividki utvorilasya velika kilkist yariv ta balok Bilsha chastina basejnu rozorana ponad 70 lisi zajmayut 10 basejnu bolota nizinni ocheretovi ta osokovi 20 Zaplavni luki chastkovo rozorani okultureni abo znahodyatsya pid vipasami sho prizvodit do yih degradaciyi a takozh zmivu pri pavodkah v richkove ruslo znachnih domishok organichnih bakterialnih i tverdogo stoku Klimatichni umoviKlimat basejnu richki Chornividki pomirno kontinentalnij Zhivlennya Chornividki perevazhno mishane doshove snigove ta pidzemnimi vodami sim nevelikih pritok ta velika kilkist malih strumkiv zabezpechuyut richku vodoyu Lodostav trivaye z grudnya po berezen Yaksho vzimku vipadaye bagato snigu v berezni rezhim richki porushuyetsya nastaye povin U richnomu hodi rivnya vidilyayutsya visoke vesnyane povnovoddya nizka litnya mezha sho porushuyetsya korotkochasnimi doshovimi pavodkami osinni j zimovi pidjomi vodi Pidjom rivnya navesni najchastishe pochinayetsya v berezni vidbuvayetsya intensivno do 0 15 m dobu Yak pravilo povnovoddya prohodit odnim pikom Spad vidbuvayetsya povilno protyagom odnogo misyacya i zvichajno naprikinci chervnya vstanovlyuyetsya mezhen Doshi sho vipadayut shorichno serednya kilkist opadiv 600 650 mm viklikayut pavodki visotoyu v serednomu 0 4 m yaki ridko syagayut rivnya vesnyanogo povnovoddya Na teritoriyi basejnu richki Chornividki perevazhaye kilkist hmarnih dniv osoblivo v holodnu poru roku koli nebo v tij chi inshij miri vkrite hmarami protyagom 65 75 trivalosti svitlovoyi chastini dobi Navesni i osoblivo vlitku cej pokaznik vidchutno zmenshuyetsya ne perevishuyuchi 35 50 Roslinnij i tvarinnij svit basejnuCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Roslinnist teritoriyi po yakij protikaye richka Chornividka dosit riznomanitna Pravij i livij bereg richki vkriti lisovimi masivami de sosni cherguyutsya z nevelikimi masivami yalini yevropejskoyi ta buka lisovogo Do nih domishuyutsya lipa zvichajna yasen bereza borodavchasta menshe osika chereshnya na okolicyah zridka traplyayutsya grusha zvichajna yablunya lisova glid Podekudi traplyayutsya gusti zarosti shipshini sobachoyi buzini chornoyi ta alichi Zridka traplyayutsya poodinoki kushi lishini chastishe kalini kizilu Nepodalik zdijmayutsya originalnih form kam yani skeli vkriti mohami lishajnikami i bagatorichnim riznotrav yam Na beregah richki traplyayutsya verba kozyacha lishina bereza ta vilha chorna Navesni cvitut mati j machuha zirochki zhovti Poki dereva ne vkrilisya listyam a na lukah ne pidnyalisya gusti travi rozkvitayut pervocviti V pershij polovini kvitnya z yavlyayutsya sino fioletovi kviti fialki zapashnoyi veliki bili kviti anemoni dibrovnoyi zoloti koshiki kulbabi Na pochatku travnya shili vkrivayutsya rozsipami pervocvitu vesnyanogo a v seredini misyacya kilimom stokrotok barvinku malogo bilogo cvitu sunic Piznishe u drugij polovini vesni pochinayut cvisti travi u tini derev i v gustomu visokomu travostoyi Koli na derevah pochinayut rozvivatisya pershi listki u chagarnikah zacvitaye anemona zhovteceva Na nevelikih derevcyah cheremhi zvichajnoyi rozkrivayutsya cilindrichni kitici bilih kvitochok i poshiryuyut navkrugi svoyeridnij terpkij aromat Naprikinci travnya rozcvitaye lyucerna serpuvata esparcet pishanij ta shavliya luchna Naprikinci chervnya na pochatku lipnya u verhnij chastini skel panuye sivocvit veroniki sivoyi ta polinu vnizu na pologih shilah sinij cvit chebrecyu a pomizh bilih plyam korolici gricikiv ta dereviyu zhovtij kilim chistotilu Sered lita v liskah hovayutsya pid listyam chervonoboki sunici azh vibliskuyut do soncya chorno sini kitici buzini a poblizu strumkiv ryasniye ozhina Naprikinci lita chervoniyut plodi gorobini kalini kizilu glodu ta shipshini Livij bereg richki gusto vsteleni sporishem cheredoyu kropivoyu veletenskimi lopuhami ta visokim zapashnimi bagatorichnimi travami V centri sela kupayut svoyi kosi u vodah stavka plakuchi verbi ryadami vishikuvalisya strunki topoli Na lukah dominantnim vidami vistupayut zlaki ta bobovi kostricya luchna mitlicya tonka pahucha trava zvichajna tonkonig luchnij osoka prosyana pirij povzuchij konyushina luchna ta china luchna U riznih asociaciyah domishuyetsya riznotrav ya predstavlene perevazhno shavliyeyu luchnoyu dereviyem zvichajnim zhovtcem povzuchim koroliceyu zvichajnoyu ta inshimi vidami Dnisha balok ta ponizhennya zajmayut perezvolozheni ta zabolocheni luki de rostut tonkonig bolotnij mitlicya povzucha hvosh polovij verbolizzya zvichajne kalyuzhnicya bolotna nezabudka bolotna tatarnik Bolotisti zaplavi stavkiv zarosli tatarskim zillyam ocheretom zvichajnim rogozoyu ta osokoyu prosyanoyu Na milkovoddi sucilnij pokriv z ryaski Na beregah richki vodyatsya bagato riznih predstavnikiv fauni Navesni skriz chuti spivi solov ya kuvannya zozuli perestuk dyatla V liskah purhayut muholovki sinici sojki strekochut soroki ta pereklikayutsya diki golubi Z hizhih ptahiv ridko zustrichayutsya pugachi luni yastrubi ta sokoli Na polyah cherez yaki protikaye richka gordovito pohodzhayut leleki polovi odudi graki vispivuyut melodijni treli zhajvoronki V naselenih punktah poshireni gorobci shpaki silski lastivki U miscevih vodojmah voditsya nemalo mislivskoyi dichini vodyani kurochki krizhni chirki valdshnepi pogonichi liski Tam neridko shukayut sobi harch chapli guchno revut bugayi perelitayut z berega na bereg naberezhniki purhayut ocheretyanki stavkovi inodi syudi mozhut zavitati bili lebedi Iz zemnovodnih dosit poshirena trav yana stavkova ta ozerna zhabi zelena ta sira ropuhi ridshe triton zvichajnij zhaba gostromorda ta kvaksha Z plazuniv traplyayutsya yashirki zelena prudka majzhe zovsim znikli zmiyi za viklyuchennyam vuzha zvichajnogo She ridshe mozhna natrapiti na bolotnu cherepahu yakos dityam nashoyi shkoli potalanilo yiyi zustriti v Skalah Na uzlissyah osvitlenih shilah skel poblizu ornih zemel meshkayut hom yak zvichajnij hovrah ryabij misha mala ta polova ta polivka zvichajna V lisovih urochishah vodyatsya kroti yizhaki zajci u nevelikih ushelinah mozhna natrapiti na thora v hashah na nori lasok i lisic ta dupla bilok i kunic V stavkah vodyatsya ondatri shuri richkovi polivki vodyani vidri Na milkovoddi stavka bilya s Mudrigolovi ta v s Chornivodi visochat konusopodibni hatki chepurul ondatr Po techiyi dobre rozvinene stavkove gospodarstvo Najbilsh praktichne znachennya mayut vidi rodini koropovih a sered nih rizni rasi koropa ta karasya V usih stavkah vodyatsya karasi koropi okuni verhovodki plotva pichkuri Garno aklimatizuvalisya v nashih vodojmah tovsto lob ta bilij amur poshireni shuki ta traplyayutsya v yuni Po vsij techiyi richki ta v usih stavkah dozvoleno sportivne ribalstvo z vudochkami za viklyuchennyam centralnogo stavka de neshodavno buv zapushenij malok koropa ta inshoyi ribi Po beregah Chornividki meshkayut vidi roslin i tvarin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni Napriklad vidra richkova zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini a v yun yashirka zelena cherepaha bolotna bugaj ta hom yak zvichajnij ye ridkisnimi chiselnist yakih u regioni zmenshuyetsya Na lasku ta ondatru na teritoriyi nashoyi oblasti povinni buti vstanovleni limiti na polyuvannya Potrebuyut ohoroni na regionalnomu u Hmelnickij oblasti pervocvit vesnyanij ta cikuta otrujna PrimitkiCe nezavershena stattya pro richku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PosilannyaPortal Geografiya Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki cherven 2020