Чорни́води — село в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення, станом на 01.01.2017 року, становить 1882 особи.
село Чорниводи | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Різдва Богородиці, 1870 рік | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Хмельницький район | ||||
Громада | Городоцька міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1407 | ||||
Населення | 2774 | ||||
Площа | 3,755 км² | ||||
Густота населення | 552,33 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32008 | ||||
Телефонний код | +380 3251 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°08′46″ пн. ш. 26°37′30″ сх. д. / 49.14611° пн. ш. 26.62500° сх. д.Координати: 49°08′46″ пн. ш. 26°37′30″ сх. д. / 49.14611° пн. ш. 26.62500° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 282 м | ||||
Водойми | р. Чорнивідка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Городок, вул. Грушевського, 53 | ||||
Карта | |||||
Чорниводи | |||||
Чорниводи | |||||
Мапа | |||||
Назва села
Походить назва від річки Чорнивідки яка протікає через усе село. Річка ж носить це ім'я через свої каламутні чорні води.
Розташування
Село розташоване на пагорбах річкової долини. На сході село межує з с.Мудриголови, на зх. м.Городок ,на пд.зх. с.Папірня, на пн.сх. с.Жищинці. Неподалік від села на пн.зх розташований Кошарнинський заказник.
Транспорт і шляхи сполучення
Найближча до Чорнивід залізнична станція — Вікторія, що лежить на лінії Копичинці—Гусятин—Ярмолинці. Відстань до неї становить 5 км. Територіальний автошлях з'єднує Чорниводи з низкою населених пунктів Мудриголови, Папірня, Жищинці. Регіональний автошлях забезпечує сполучення з райцентром (1 км), Ярмолинцями і обласним центром, відстань до якого, приблизно 60 км.
Символіка
Герб і прапор затверджені 9 жовтня 2017р. рішенням №2/18/2017 XVIII сесії сільської ради VII скликання. Автор - П.Б.Войталюк.
Щит перетятий чорною хвилястою нитяною балкою. У першому зеленому полі срібний озброєний бик, у другому лазуровому срібна риба в балку. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЧОРНИВОДИ" і дата "1407".
Хвиляста чорна балка - знак назви села і річки Чорнивідки. Бик - символ свободи і сили. Риба - символ багатих водних ресурсів.
Історія
Село Чорниводи вперше згадується в писемних пам’ятниках за 1407 рік, де говориться, що місцевість під назвою Чорна Вода разом з Купином були відданні королем Ягайлом Богуславу чи Яранту із Стахова.
В 1493 році в Чорниводах було п’ять «дымовь», як було сказано в писемних пам’ятниках, тобто п’ять хат. В 1530 році в селі було лише два плуги чи лана, а в 1565 році - три, які належали Камянецькому старості.
З 1569 року Чорниводами володіли пани Петро і Лука Пясецькі.
В XVIII столітті Чорниводи перейшли до панів Дружбицьких, потім до іншого пана, а до кінця XVIII століття панський маєток до якого входило і село Чорниводи поділився на дрібні маєтки з невеликою кількістю землі і кріпаків, що належали різним поміщикам.
За часів кріпацтва важко жилося селянам села. Якщо з початку селяни працювали на панщині 3-4 дні на тиждень, то починаючи з самого початку XVIII століття, пани примушували селян працювати на панщині цілий тиждень, а пізніше ще й у неділю. Так, будучи власністю різних поміщиків селяни пересвідчилися, що панів добрих немає, що як каже народне прислів’я «ховали сіно в копиці, а пана в каплиці» тобто після того як він помре.
В 1861 році відбулася реформа, але вона не принесла селянам полегшень. Після скасування кріпацтва поміщик Бель не перестав гнобити селян. Уся краща земля залишилась у поміщика. Таким чином в Чорниводах, як і в інших місцях, залишилось теж становище, що й за кріпацтва, лише з тією різницею, що тепер, селян не можна було продавати та купувати.
Таке становище було в селі до революції 1905 року.
Вперше школа в селі з’явилась в 1868 році і називалась вона церковною. В 1870 році замість школи в селі Чорниводи була збудована церква за рахунок державної казни. У церковній школі навчалось не більше двох-трьох десятків дітей, а вчителями були піп і дяк.
В 1892 році церковна школа була перетворена в народне училище, яке розміщалось в найнятій селянській хатині. В 1905 році в цій школі було 4 класи. У 1913 році усю землю в селі Чорниводи викупив пан Фабріц, якого зняв переворот.
У 1917-1921 році у селі кілька разів змінювалась влада,доки не ствердилась радянська окупація.
Сільська рада була створена в 1921 році, поміщицьку землю остаточно розграбовано тоді ж.
У 1929 році почалась примусова колективізація. До 1934 року існував один колгосп «Більшовик», а в 1934 році було створено другий колгосп, який одержав назву колгосп ім.Ворошилова.
У 1935 році відбувся перший випуск учнів-семикласників.
6 липня 1941 року німці захопили села Чорниводи та почали встановлювати свою владу, закрили школи, клуб, бібліотеку. В травні 1942 року насильно забрали 44 юнаків і дівчат на каторжні роботи і Німеччину. Всього було відправлено до Німеччини біля 100 чорниводчан, з яких 4 померло з голоду, а троє пропали безвісти.
23 березня 1944 року частини Радянської армії звільнили село від фашистів. Не повернулись з війни до своїх рідних 196 осіб. Бійцям, які загинули на околицях села Чорниводи згодом було збудовано пам'ятник.
З великим напруженням колгоспники приступили до відбудови народного господарства, яке було зруйноване німецькими загарбниками. Відновили свою роботи колгосп «Більшовик» та колгосп ім.Ворошилова. День у день зростав добробут трудящих, поліпшувались матеріально-побутові умови, що яскраво було видно з підвищення урожайності зернових та технічних культур, індивідуального будівництва житлової площі колгоспниками.
У 1950 році колгоспні господарства села Чорниводи об’єдналися в один колгосп «Більшовик», за яким нараховується землі, в тому числі – орної землі. Після укрупнення колгоспу сюди ж приєднались колгосп «Перемога» с. Мудриголови та колгосп ім.Кірова с.Жищинці. З року в рік колгосп вирощував високі врожаї зернових та технічних культур, збудував 3 тваринницьких приміщення, майстерні, гаражі, клуби в с.Мудриголови та Папірня, сільський будинок культури, комбінат побутового обслуговування, 2 торгових центри, дитячий садок-ясла, восьмирічну школу в с. Чорниводи, а згодом в с. Мудриголови та с. Папірня.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.
Інфраструктура
Село повністю газифіковане та має водопостачання. Переважна більшість дорослого населення працюють на державних підприємствах, а лише невелика їх частина зайняті у сфері сільського господарства. В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. В селі функціонують спортивний зал, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Промінь", сільський будинок культури, бібліотека, музей, музична школа. У селі діють 6 приватних магазинів, 3 бари та аптека.
Відомі люди
- Габінет Михайло Петрович (1925) — український вчений-геолог, кандидат геолого-мінералогічних наук (1958).
- Ярова Валентина Василівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Кльоц Олександр Миколайович — український природознавець, ботанік, еколог, краєзнавець, журналіст, громадський діяч.
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Чорниводи
- Czarna (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 737. (пол.)
- Ігор Попп, Орест Матковський, Петро Білоніжка Михайло Габінет – відомий дослідник осадових товщ Українських Карпат (до 85-річчя від народження) Мінералогічний збірник 2010. № 60. Вип. 1. С. 123–128
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chorni vodi selo v Ukrayini u Gorodockij miskij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanom na 01 01 2017 roku stanovit 1882 osobi selo ChornivodiGerb PraporCerkva Rizdva Bogorodici 1870 rikCerkva Rizdva Bogorodici 1870 rikKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Gorodocka miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1407Naselennya 2774Plosha 3 755 km Gustota naselennya 552 33 osib km Poshtovij indeks 32008Telefonnij kod 380 3251Geografichni daniGeografichni koordinati 49 08 46 pn sh 26 37 30 sh d 49 14611 pn sh 26 62500 sh d 49 14611 26 62500 Koordinati 49 08 46 pn sh 26 37 30 sh d 49 14611 pn sh 26 62500 sh d 49 14611 26 62500Serednya visota nad rivnem morya 282 mVodojmi r ChornividkaMisceva vladaAdresa radi 32000 Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Gorodok vul Grushevskogo 53KartaChornivodiChornivodiMapaNazva selaPohodit nazva vid richki Chornividki yaka protikaye cherez use selo Richka zh nosit ce im ya cherez svoyi kalamutni chorni vodi RoztashuvannyaSelo roztashovane na pagorbah richkovoyi dolini Na shodi selo mezhuye z s Mudrigolovi na zh m Gorodok na pd zh s Papirnya na pn sh s Zhishinci Nepodalik vid sela na pn zh roztashovanij Kosharninskij zakaznik Transport i shlyahi spoluchennyaNajblizhcha do Chornivid zaliznichna stanciya Viktoriya sho lezhit na liniyi Kopichinci Gusyatin Yarmolinci Vidstan do neyi stanovit 5 km Teritorialnij avtoshlyah z yednuye Chornivodi z nizkoyu naselenih punktiv Mudrigolovi Papirnya Zhishinci Regionalnij avtoshlyah zabezpechuye spoluchennya z rajcentrom 1 km Yarmolincyami i oblasnim centrom vidstan do yakogo priblizno 60 km SimvolikaGerb i prapor zatverdzheni 9 zhovtnya 2017r rishennyam 2 18 2017 XVIII sesiyi silskoyi radi VII sklikannya Avtor P B Vojtalyuk Shit peretyatij chornoyu hvilyastoyu nityanoyu balkoyu U pershomu zelenomu poli sribnij ozbroyenij bik u drugomu lazurovomu sribna riba v balku Shit vpisanij u dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napis ChORNIVODI i data 1407 Hvilyasta chorna balka znak nazvi sela i richki Chornividki Bik simvol svobodi i sili Riba simvol bagatih vodnih resursiv IstoriyaSelo Chornivodi vpershe zgaduyetsya v pisemnih pam yatnikah za 1407 rik de govoritsya sho miscevist pid nazvoyu Chorna Voda razom z Kupinom buli viddanni korolem Yagajlom Boguslavu chi Yarantu iz Stahova V 1493 roci v Chornivodah bulo p yat dymov yak bulo skazano v pisemnih pam yatnikah tobto p yat hat V 1530 roci v seli bulo lishe dva plugi chi lana a v 1565 roci tri yaki nalezhali Kamyaneckomu starosti Z 1569 roku Chornivodami volodili pani Petro i Luka Pyasecki V XVIII stolitti Chornivodi perejshli do paniv Druzhbickih potim do inshogo pana a do kincya XVIII stolittya panskij mayetok do yakogo vhodilo i selo Chornivodi podilivsya na dribni mayetki z nevelikoyu kilkistyu zemli i kripakiv sho nalezhali riznim pomishikam Za chasiv kripactva vazhko zhilosya selyanam sela Yaksho z pochatku selyani pracyuvali na panshini 3 4 dni na tizhden to pochinayuchi z samogo pochatku XVIII stolittya pani primushuvali selyan pracyuvati na panshini cilij tizhden a piznishe she j u nedilyu Tak buduchi vlasnistyu riznih pomishikiv selyani peresvidchilisya sho paniv dobrih nemaye sho yak kazhe narodne prisliv ya hovali sino v kopici a pana v kaplici tobto pislya togo yak vin pomre V 1861 roci vidbulasya reforma ale vona ne prinesla selyanam polegshen Pislya skasuvannya kripactva pomishik Bel ne perestav gnobiti selyan Usya krasha zemlya zalishilas u pomishika Takim chinom v Chornivodah yak i v inshih miscyah zalishilos tezh stanovishe sho j za kripactva lishe z tiyeyu rizniceyu sho teper selyan ne mozhna bulo prodavati ta kupuvati Take stanovishe bulo v seli do revolyuciyi 1905 roku Vpershe shkola v seli z yavilas v 1868 roci i nazivalas vona cerkovnoyu V 1870 roci zamist shkoli v seli Chornivodi bula zbudovana cerkva za rahunok derzhavnoyi kazni U cerkovnij shkoli navchalos ne bilshe dvoh troh desyatkiv ditej a vchitelyami buli pip i dyak V 1892 roci cerkovna shkola bula peretvorena v narodne uchilishe yake rozmishalos v najnyatij selyanskij hatini V 1905 roci v cij shkoli bulo 4 klasi U 1913 roci usyu zemlyu v seli Chornivodi vikupiv pan Fabric yakogo znyav perevorot U 1917 1921 roci u seli kilka raziv zminyuvalas vlada doki ne stverdilas radyanska okupaciya Silska rada bula stvorena v 1921 roci pomishicku zemlyu ostatochno rozgrabovano todi zh U 1929 roci pochalas primusova kolektivizaciya Do 1934 roku isnuvav odin kolgosp Bilshovik a v 1934 roci bulo stvoreno drugij kolgosp yakij oderzhav nazvu kolgosp im Voroshilova U 1935 roci vidbuvsya pershij vipusk uchniv semiklasnikiv 6 lipnya 1941 roku nimci zahopili sela Chornivodi ta pochali vstanovlyuvati svoyu vladu zakrili shkoli klub biblioteku V travni 1942 roku nasilno zabrali 44 yunakiv i divchat na katorzhni roboti i Nimechchinu Vsogo bulo vidpravleno do Nimechchini bilya 100 chornivodchan z yakih 4 pomerlo z golodu a troye propali bezvisti 23 bereznya 1944 roku chastini Radyanskoyi armiyi zvilnili selo vid fashistiv Ne povernulis z vijni do svoyih ridnih 196 osib Bijcyam yaki zaginuli na okolicyah sela Chornivodi zgodom bulo zbudovano pam yatnik Z velikim napruzhennyam kolgospniki pristupili do vidbudovi narodnogo gospodarstva yake bulo zrujnovane nimeckimi zagarbnikami Vidnovili svoyu roboti kolgosp Bilshovik ta kolgosp im Voroshilova Den u den zrostav dobrobut trudyashih polipshuvalis materialno pobutovi umovi sho yaskravo bulo vidno z pidvishennya urozhajnosti zernovih ta tehnichnih kultur individualnogo budivnictva zhitlovoyi ploshi kolgospnikami U 1950 roci kolgospni gospodarstva sela Chornivodi ob yednalisya v odin kolgosp Bilshovik za yakim narahovuyetsya zemli v tomu chisli ornoyi zemli Pislya ukrupnennya kolgospu syudi zh priyednalis kolgosp Peremoga s Mudrigolovi ta kolgosp im Kirova s Zhishinci Z roku v rik kolgosp viroshuvav visoki vrozhayi zernovih ta tehnichnih kultur zbuduvav 3 tvarinnickih primishennya majsterni garazhi klubi v s Mudrigolovi ta Papirnya silskij budinok kulturi kombinat pobutovogo obslugovuvannya 2 torgovih centri dityachij sadok yasla vosmirichnu shkolu v s Chornivodi a zgodom v s Mudrigolovi ta s Papirnya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodockoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Gorodockogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Hmelnickogo rajonu InfrastrukturaSelo povnistyu gazifikovane ta maye vodopostachannya Perevazhna bilshist doroslogo naselennya pracyuyut na derzhavnih pidpriyemstvah a lishe nevelika yih chastina zajnyati u sferi silskogo gospodarstva V seli ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv V seli funkcionuyut sportivnij zal doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok Promin silskij budinok kulturi biblioteka muzej muzichna shkola U seli diyut 6 privatnih magaziniv 3 bari ta apteka Vidomi lyudiGabinet Mihajlo Petrovich 1925 ukrayinskij vchenij geolog kandidat geologo mineralogichnih nauk 1958 Yarova Valentina Vasilivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Kloc Oleksandr Mikolajovich ukrayinskij prirodoznavec botanik ekolog krayeznavec zhurnalist gromadskij diyach Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Chornivodi Czarna 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 737 pol Igor Popp Orest Matkovskij Petro Bilonizhka Mihajlo Gabinet vidomij doslidnik osadovih tovsh Ukrayinskih Karpat do 85 richchya vid narodzhennya Mineralogichnij zbirnik 2010 60 Vip 1 S 123 128 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi