Че́ський коридо́р (Чесько-югославський територіальний коридор, Бургенландський коридор) — один із найсуперечливіших проєктів територіального розмежування в Центральній Європі, винесених на обговорення в ході Паризької мирної конференції 1919 року, під час якої обговорювалися підсумки Першої світової війни та етнотериторіальні проблеми нових незалежних держав. Зокрема, на порядок денний були винесені територіальні питання, пов'язані з розпадом Австро-Угорської імперії. Провідна мета коридору — остаточно розділити Австрію й Угорщину і створити коридор, що сполучав би західних та південних слов'ян. Проєкт не знайшов підтримки у більшості країн-учасників конференції та був відхилений.
Проєкт
Після розпаду Австро-Угорської імперії нові слов'янські держави, що здобули незалежність — Чехословацька республіка і Королівство Сербів, Хорватів і Словенців — були зацікавлені в отриманні максимального територіального збільшення. Їм на руку зіграв факт поразки альянсу Австро-Угорської та Німецької імперій в Першій світовій війні, після чого держави-переможниці дістали можливість диктувати свої умови й вимагати значних контрибуцій. Слов'янські народи регіону охопила ейфорія панславізму і бажання стати якомога ближче один до одного, в тому числі й географічно. Автором проєкту чесько-югославського коридору виступив чеський соціолог і філософ Томаш Гарріг Масарик, виклавши його у своєму діловому листі французькому уряду ще в 1916 р. Під час конференції розглядався варіант включення князівства до складу Королівства Югославії, але уряд останнього погодився на Чехословацьку адміністрацію з фінансових міркувань.
Географія
Коридор передбачалося прокласти крізь такі угорські землі: Мошон, Шопрон, , , (нині входять у так званий Західнозадунайський край (Задунав'я), а також по території Бургенланду ().
Оптимальна довжина коридору мала становити 200 км, ширина - близько 80 км. Висувалися і розширені проекти коридору, метою яких було розділення Австрії та Угорщини смугою слов'янських земель для запобігання реставрації імперії. Оскільки обидві країни вже стали незалежними одна від одної, інші країни-учасниці не бачили необхідності для підтримання їхнього спільного кордону.
Обґрунтування
Для створення коридору слов'янські діячі бачили ряд історичних мотивацій. Так, на вказаних територіях у IX столітті існувало Блатенське князівство слов'ян, а території східної Австрії перебували під владою Великої Моравії. В період свого розквіту князівство було сполучною ланкою між західними (Велика Моравія на півночі) та південними (Хорватія на Балканах) слов'янськими народами, зруйнованою угорським нашестям. Князівство виникло в районі сучасного озера Балатон близько 839 року. 901 року ця територія була захоплена угорцями. У X—XII століттях більша частина місцевого західнослов'янського населення зазнала ранньої мадяризації, а в західній його частині (Бургенланд) — германізації, хоча невелика його частина (населення пізніше ідентифікувало себе як хорвати) зберігалася дисперсним розселенням в сільській місцевості регіону аж до кінця XIX століття.
Причини відхилення проєкту
Головною причиною відхилення проєкту став, у першу чергу, етнічний склад територій, що підлягали включенню до Чеського коридору. Хоча в X столітті більшу частину населення цих теренів дійсно складали слов'яни, інтенсивний процес германізації й мадяризації призвів до значного скорочення слов'янського населення до початку XX століття. Так, з 1 млн 171 тис. осіб, що населяли край 1910 року, 662 тис. (56,5 %) назвали рідною угорську мову; 220 тис. (18,8 %) — слов'янські говірки, близькі до сербської та хорватської мов; а близько 289 тис. (24,7 %) — німецьку (серед них були як євреї, так і етнічні німці). Очевидно що в умовах угорської більшості важко було домогтися формування коридору шляхом референдуму, що ґрунтувався на праві етнічного самовизначення народів, оскільки угорці та німці не погодилися б на слов'янське управління територією, побоюючись непрямого посилення їхнього впливу в регіоні. Тому члени конференції не наважилися створювати в регіоні нове вогнище напруги.
Див. також
- Польський коридор
- Рожева мапа — невдалий проєкт португальського коридору в Африці
- (Західноугорське повстання)
Джерела
Посилання
- Мапа бургенландського коридору [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)
- Chronological survey of the Burgenland Croats [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Essay: "EVENTS LEADING TO TRIANON" by László Botos [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет