Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Че́ський коридо́р (Чесько-югославський територіальний коридор, Бургенландський коридор) — один із найсуперечливіших проєктів територіального розмежування в Центральній Європі, винесених на обговорення в ході Паризької мирної конференції 1919 року, під час якої обговорювалися підсумки Першої світової війни та етнотериторіальні проблеми нових незалежних держав. Зокрема, на порядок денний були винесені територіальні питання, пов'язані з розпадом Австро-Угорської імперії. Провідна мета коридору — остаточно розділити Австрію й Угорщину і створити коридор, що сполучав би західних та південних слов'ян. Проєкт не знайшов підтримки у більшості країн-учасників конференції та був відхилений.
Проєкт
Після розпаду Австро-Угорської імперії нові слов'янські держави, що здобули незалежність — Чехословацька республіка і Королівство Сербів, Хорватів і Словенців — були зацікавлені в отриманні максимального територіального збільшення. Їм на руку зіграв факт поразки альянсу Австро-Угорської та Німецької імперій в Першій світовій війні, після чого держави-переможниці дістали можливість диктувати свої умови й вимагати значних контрибуцій. Слов'янські народи регіону охопила ейфорія панславізму і бажання стати якомога ближче один до одного, в тому числі й географічно. Автором проєкту чесько-югославського коридору виступив чеський соціолог і філософ Томаш Гарріг Масарик, виклавши його у своєму діловому листі французькому уряду ще в 1916 р. Під час конференції розглядався варіант включення князівства до складу Королівства Югославії, але уряд останнього погодився на Чехословацьку адміністрацію з фінансових міркувань.
Географія
Коридор передбачалося прокласти крізь такі угорські землі: Мошон, Шопрон, , , (нині входять у так званий Західнозадунайський край (Задунав'я), а також по території Бургенланду ().
Оптимальна довжина коридору мала становити 200 км, ширина - близько 80 км. Висувалися і розширені проекти коридору, метою яких було розділення Австрії та Угорщини смугою слов'янських земель для запобігання реставрації імперії. Оскільки обидві країни вже стали незалежними одна від одної, інші країни-учасниці не бачили необхідності для підтримання їхнього спільного кордону.
Обґрунтування
Для створення коридору слов'янські діячі бачили ряд історичних мотивацій. Так, на вказаних територіях у IX столітті існувало Блатенське князівство слов'ян, а території східної Австрії перебували під владою Великої Моравії. В період свого розквіту князівство було сполучною ланкою між західними (Велика Моравія на півночі) та південними (Хорватія на Балканах) слов'янськими народами, зруйнованою угорським нашестям. Князівство виникло в районі сучасного озера Балатон близько 839 року. 901 року ця територія була захоплена угорцями. У X—XII століттях більша частина місцевого західнослов'янського населення зазнала ранньої мадяризації, а в західній його частині (Бургенланд) — германізації, хоча невелика його частина (населення пізніше ідентифікувало себе як хорвати) зберігалася дисперсним розселенням в сільській місцевості регіону аж до кінця XIX століття.
Причини відхилення проєкту
Головною причиною відхилення проєкту став, у першу чергу, етнічний склад територій, що підлягали включенню до Чеського коридору. Хоча в X столітті більшу частину населення цих теренів дійсно складали слов'яни, інтенсивний процес германізації й мадяризації призвів до значного скорочення слов'янського населення до початку XX століття. Так, з 1 млн 171 тис. осіб, що населяли край 1910 року, 662 тис. (56,5 %) назвали рідною угорську мову; 220 тис. (18,8 %) — слов'янські говірки, близькі до сербської та хорватської мов; а близько 289 тис. (24,7 %) — німецьку (серед них були як євреї, так і етнічні німці). Очевидно що в умовах угорської більшості важко було домогтися формування коридору шляхом референдуму, що ґрунтувався на праві етнічного самовизначення народів, оскільки угорці та німці не погодилися б на слов'янське управління територією, побоюючись непрямого посилення їхнього впливу в регіоні. Тому члени конференції не наважилися створювати в регіоні нове вогнище напруги.
Див. також
- Польський коридор
- Рожева мапа — невдалий проєкт португальського коридору в Африці
- Західноугорське повстання
Джерела
Посилання
- Мапа бургенландського коридору [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)
- Chronological survey of the Burgenland Croats [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Essay: "EVENTS LEADING TO TRIANON" by László Botos [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Che skij korido r Chesko yugoslavskij teritorialnij koridor Burgenlandskij koridor odin iz najsuperechlivishih proyektiv teritorialnogo rozmezhuvannya v Centralnij Yevropi vinesenih na obgovorennya v hodi Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 1919 roku pid chas yakoyi obgovoryuvalisya pidsumki Pershoyi svitovoyi vijni ta etnoteritorialni problemi novih nezalezhnih derzhav Zokrema na poryadok dennij buli vineseni teritorialni pitannya pov yazani z rozpadom Avstro Ugorskoyi imperiyi Providna meta koridoru ostatochno rozdiliti Avstriyu j Ugorshinu i stvoriti koridor sho spoluchav bi zahidnih ta pivdennih slov yan Proyekt ne znajshov pidtrimki u bilshosti krayin uchasnikiv konferenciyi ta buv vidhilenij Ugorske korolivstvo po Trianonskomu dogovoru 1920 dobre vidno Burgenland navproti nogo roztashovani tri zemli Zahidnogo Zadunav ya z yakih mali sformuvati Cheskij koridor Cheskij koridorProyektPislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi novi slov yanski derzhavi sho zdobuli nezalezhnist Chehoslovacka respublika i Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv buli zacikavleni v otrimanni maksimalnogo teritorialnogo zbilshennya Yim na ruku zigrav fakt porazki alyansu Avstro Ugorskoyi ta Nimeckoyi imperij v Pershij svitovij vijni pislya chogo derzhavi peremozhnici distali mozhlivist diktuvati svoyi umovi j vimagati znachnih kontribucij Slov yanski narodi regionu ohopila ejforiya panslavizmu i bazhannya stati yakomoga blizhche odin do odnogo v tomu chisli j geografichno Avtorom proyektu chesko yugoslavskogo koridoru vistupiv cheskij sociolog i filosof Tomash Garrig Masarik viklavshi jogo u svoyemu dilovomu listi francuzkomu uryadu she v 1916 r Pid chas konferenciyi rozglyadavsya variant vklyuchennya knyazivstva do skladu Korolivstva Yugoslaviyi ale uryad ostannogo pogodivsya na Chehoslovacku administraciyu z finansovih mirkuvan GeografiyaKoridor peredbachalosya proklasti kriz taki ugorski zemli Moshon Shopron nini vhodyat u tak zvanij Zahidnozadunajskij kraj Zadunav ya a takozh po teritoriyi Burgenlandu Optimalna dovzhina koridoru mala stanoviti 200 km shirina blizko 80 km Visuvalisya i rozshireni proekti koridoru metoyu yakih bulo rozdilennya Avstriyi ta Ugorshini smugoyu slov yanskih zemel dlya zapobigannya restavraciyi imperiyi Oskilki obidvi krayini vzhe stali nezalezhnimi odna vid odnoyi inshi krayini uchasnici ne bachili neobhidnosti dlya pidtrimannya yihnogo spilnogo kordonu ObgruntuvannyaDlya stvorennya koridoru slov yanski diyachi bachili ryad istorichnih motivacij Tak na vkazanih teritoriyah u IX stolitti isnuvalo Blatenske knyazivstvo slov yan a teritoriyi shidnoyi Avstriyi perebuvali pid vladoyu Velikoyi Moraviyi V period svogo rozkvitu knyazivstvo bulo spoluchnoyu lankoyu mizh zahidnimi Velika Moraviya na pivnochi ta pivdennimi Horvatiya na Balkanah slov yanskimi narodami zrujnovanoyu ugorskim nashestyam Knyazivstvo viniklo v rajoni suchasnogo ozera Balaton blizko 839 roku 901 roku cya teritoriya bula zahoplena ugorcyami U X XII stolittyah bilsha chastina miscevogo zahidnoslov yanskogo naselennya zaznala rannoyi madyarizaciyi a v zahidnij jogo chastini Burgenland germanizaciyi hocha nevelika jogo chastina naselennya piznishe identifikuvalo sebe yak horvati zberigalasya dispersnim rozselennyam v silskij miscevosti regionu azh do kincya XIX stolittya Prichini vidhilennya proyektuGolovnoyu prichinoyu vidhilennya proyektu stav u pershu chergu etnichnij sklad teritorij sho pidlyagali vklyuchennyu do Cheskogo koridoru Hocha v X stolitti bilshu chastinu naselennya cih tereniv dijsno skladali slov yani intensivnij proces germanizaciyi j madyarizaciyi prizviv do znachnogo skorochennya slov yanskogo naselennya do pochatku XX stolittya Tak z 1 mln 171 tis osib sho naselyali kraj 1910 roku 662 tis 56 5 nazvali ridnoyu ugorsku movu 220 tis 18 8 slov yanski govirki blizki do serbskoyi ta horvatskoyi mov a blizko 289 tis 24 7 nimecku sered nih buli yak yevreyi tak i etnichni nimci Ochevidno sho v umovah ugorskoyi bilshosti vazhko bulo domogtisya formuvannya koridoru shlyahom referendumu sho gruntuvavsya na pravi etnichnogo samoviznachennya narodiv oskilki ugorci ta nimci ne pogodilisya b na slov yanske upravlinnya teritoriyeyu poboyuyuchis nepryamogo posilennya yihnogo vplivu v regioni Tomu chleni konferenciyi ne navazhilisya stvoryuvati v regioni nove vognishe naprugi Div takozhPolskij koridor Rozheva mapa nevdalij proyekt portugalskogo koridoru v Africi Zahidnougorske povstannyaDzherelaMargaret MacMillan Richard Holbrooke Paris 1919 Six Months that Changed the World Random House 2002 ISBN 0 375 76052 0 1 Oskar Krejci Martin C Styan Geopolitics of the Central European Region 2005 ISBN 8022408522 9788022408523 2 PosilannyaMapa burgenlandskogo koridoru 3 bereznya 2016 u Wayback Machine ugor Chronological survey of the Burgenland Croats 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Essay EVENTS LEADING TO TRIANON by Laszlo Botos 28 bereznya 2016 u Wayback Machine