Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чернівецький трамвай — не діюча сьогодні трамвайна система у Чернівцях.
| Чернівецький трамвай | |
|---|---|
 | |
| Опис | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Чернівці |
| Дата відкриття | 18 липня 1897 |
| Дата закриття | 20 березня 1967 |
| Маршрутна мережа | |
| Кількість маршрутів | 1 |
| Довжина мережі | 8 км |
| Довжина маршрутів | 8 км |
| Рухомий склад | |
| Кількість вагонів | 33 |
| Кількість депо | 1 |
| Технічні дані | |
| Ширина колії | 1000 мм |
| Тип живлення | контактна лінія |
Історія
Необхідність запровадження в Чернівцях масового громадського транспорту виникла у середині 1860-х років, коли місто отримало залізничне сполучення із Львовом. Залізницю було споруджено таким чином, що міський залізничний вокзал було збудовано у нижній частині міста, неподалік річки Прут. Вокзал із центральною частиною міста сполучив крутий узвіз. Загалом на початку 1880-х років територія Чернівців розкинулася на майже 8 кілометрів із півночі на південь (від залізничного мосту через річку Прут до залізничної станції Фолксгартен — нині Чернівці-Південна) і на 4 км з заходу на схід (від Палацу буковинських митрополитів до міського цвинтаря на Горечі).
Проєкт трамваю на канатній тязі
Починаючи із середини ХІХ століття, у великих містах Європи почали споруджувати трамвайні лінії із кінною тягою. На перешкоді будівництву кінного трамваю у Чернівцях став складний рельєф міста, де ухили вулиць, що поєднували залізничний вокзал із центральною частиною міста, складали до 100 проміле.
У грудні 1882 році інженер Фрідріх Шмідт із Відня запропонував спорудити в Чернівцях трамвайну лінію на канатній тязі по типу фунікулера . На розгляд чернівецького магістрату був представлений проєкт трамвайної лінії довжиною 2317 м. і шириною колії 1000 мм. Трамвайна лінія мала сполучити привокзальну площу із Фердінандпляц, де повинен мав бути встановлений привід на паровій тязі. Трамвайні вагони мали приводитися в рух замкнутим сталевим канатом, який мав бути прокладений у підземному жолобі між трамвайними рейками.
У жовтні 1885 року Фрідріх Шмідт отримав від Міністерства торгівлі Австро-Угорщини дозвіл на будівництво лінії канатного трамваю від залізничного вокзалу до центру Чернівців та від залізничного вокзалу до Садгори. Але оскільки у самого Фрідріха Шмідта коштів на таке масштабне та інноваційне на той час будівництво не було, а інвесторів не знайшлося, проєкт так і не був реалізований.
Проєкт парового трамваю
У грудні 1887 року все той же інженер Фрідріх Шмідт розробив проєкт будівництва у Чернівцях парового трамваю . Цей проєкт передбачав будівництво міської вузькоколійної залізниці на паровій тязі, яка мала сполучити залізничний вокзал із центром міста та залізничною станцією Фольксґартен (). На ділянці узвозу із найбільшим ухилом Фрідріх Шмідт запропонував прокласти додаткову третю зубчасту рейку. Окрім пасажирів міською залізницею планувалося перевозити також вантажі із центральної частини міста у промислову зону, що розташувалася неподалік річки Прут. Через низку недоліків проєкт парового трамваю був відкинутий магістратом у 1888 році.
Проєкт кінного трамваю
30 листопада 1889 року інженер Карл Фуксберґер подав у Крайове управління Буковини проєкт прокладання у верхній частині міста лінії кінного трамваю довжиною 6,2 км. Про будівництво лінії кінного трамваю до чернівецького вокзалу і річки Прут не могло бути і мови - коні не змогли б витягнути важкий вагон із пасажирами по крутому узвозу. Проєкт був підтриманий місцевою владою і 30 грудня 1889 року був направлений до Відня на розгляд у Міністерство Торгівлі. Розгляд проєкту у Відні тривав до липня 1891 року. Дозвіл на будівництво кінного трамваю був отриманий, проте його будівництво так і не розпочалося.
Електричний трамвай
Перший проєкт електричного трамвая у Чернівцях був розроблений у 1891 році комерційним радником Гуґо фон Вебенау . Лінія електричного трамвая мала бути прокладена серпантином західніше Вокзальної вулиці по землям, які знаходилися у приватному володінні і вийти на Фляйшерґасе (нині вулиця Богуна) і по ній вийти в центральну частину міста до Рінґпляц (Центральна площа). Далі лінія мала пройти до станції Фольксґартен на півдні міста вулицями Герренґасе (О.Кобилянської), Нойєвельтґасе (Т.Шевченка) та Зібенбюрґерштрассе (Головною).
Траса, що сполучала залізничний вокзал із центром Чернівців, хоча і мала невеликий ухил, але ця територія була малозаселена, через це чернівецький магістрат відкинув цей проєкт, хоча сама можливість будівництва електричного трамвая у Чернівцях не була відкинута.
Роботи із проєктування електричного трамвая у Чернівцях значно пожвавилися на початку літа 1893 року, коли у Львові почалися роботи із будівництва електричного трамвая. 27 червня 1893 року чернівецький магістрат створив комісію із питань будівництва трамвая та запровадження електричного освітлення. До складу комісії увійшли міські райці Н.Мустац, І.Ґреґор, головний інженер локальних залізниць Буковини Е. Крас та інженер Г. фон Вебенау. Проєктування мережі електричного трамвая було доручено раднику будівельного управління магістрату Ґеорґу Рапфу. До серпня 1893 року Ґеорґ Рапф, провівши аналіз існуючих на той час трамвайних мереж у європейських містах і видав його результати у вигляді окремої книжки. Перша частина була присвячена порівняльному аналізу трамвайних систем із кінною, паровою та електричною тягою. У другій частині книги здійснювався аналіз переміщень мешканців Чернівців і було викладено проєкт трамвайної мережі із чотирьох ліній . Відповідно до проєкту Ґ. Рапфа для потреб мережі планувалося закупити 7 моторних трамвайних вагонів. Потужність електростанції була оцінена у 80 кінських сил.
Будівництво електростанції та трамвайної лінії у Чернівцях здійснювалося на умовах концесії "Електричним товариством Шукерта", із яким 2 березня 1895 року було заключено відповідну угоду. Будівництво електростанції розпочалося 13 серпня 1895 року, а уже 12 лютого 1896 року ця електростанція подала струм для освітлення міського театру . Офіційне введення в експлуатацію міської електромережі відбулося 28 лютого 1896 року.
Концесію на будівництво електричного трамвая у Чернівцях було затверджено 26 липня 1896 року Міністерством залізниць у Відні. Саме будівництво трамвая мало бути здійснене за 18 місяців, концесія мала діяти 50 років.
Керував будівництвом електричного трамвая у Чернівцях інженер Ґец із Нюренберґа. Для будівництва, яке розпочалося 18 вересня 1896 року було залучено робітників із Італії.
Трамвайні вагони, виготовлені на заводі "Рінґгофер" у Празі прибули до Чернівців у січні 1897 року. Від станції Фольксґартен до трамвайного депо, яке знаходилося на вулиці Ґартенґасе (Садовій) трамваї транспортували на спеціальних санях, запряжених волами. Трамвайне депо складалося із трьох ангарів, у яких могло розміститися 9 трамвайних вагонів.
У лютому 1897 року в буковинських газетах було розміщено оголошення про набір на курси вагоноводів та кондукторів. Загалом було подано 470 заяв, але в результаті ретельного відбору 15 квітня 1897 року розпочали навчання лише 22 учні.
22 квітня 1897 року комісія Крайового управління Буковини оглянула електростанцію та трамвайне депо, а 6 травня 1897 року було затверджено правила руху кінних екіпажів вздовж трамвайної лінії.
Всі роботи із будівництва трамвайної лінії були завершені у середині травня 1897 і бургомістр Чернівців Антон Кохановський скерував до Відня телеграму із проханням направити дозволити обкатку лінії з метою навчання персоналу та для перевірки електробладнання. 18 травня 1897 року такий дозвіл було отримано і 24 травня комісія магістрату дозволила почати обкатку лінії.
Перша пробна поїздка відбулася 3 червня 1897 року. Місцева газета «Буковина» за 5 червня з цього приводу написала наступне:
 | Вчера відбулася пробна їзда трамваю. В ринку від нього сполошилися коні капітана Гана і наїхали на бронзівника Абрагама Ґрінберґа і его хлопця Нухима Ґроса. Один від того має підбите око, другий скалічену руку. Взагалі люди мало пильнуються трамвая. Вчера якась пані мимо сигналів дзвінком підлізла під трамвай так, що не прийшло до нещастя. Машиніст затримав віз на місци, хоч їхав з гори. Але не завсігди можна спускатися на силу гальми і на притомність машиніста тому не завадило би людям більше осторожности |  |
Обкатка лінії проводилася частинами. До 14 червня 1897 року вагоноводи практикувалися лише на частині лінії по вулиці Садовій. 15 червня 1897 року розпочалася обкатка частини лінії із найбільш крутим спуском від центру до залізничного вокзалу. Із 20 червня розпочалася обкатка лінії від вокзалу до річки Прут.
28 червня 1897 року із Відня прибула спеціальна комісія Міністерства залізниць, яка мала дозволити експлуатацію трамваїв із пасажирами.
4 липня 1897 року почалися пробні рейси трамвая по всій трасі - від річки Прут до станції Фольксґартен.
Для початку пасажирського руху трамвайну колію інспектувала комісія Генеральної дирекції австрійських залізниць. Ця комісія прибула з Відня лише 15 серпня 1897 року. Це дало підстави вищезгаданій газеті писати:
| | Електричний трамвай поче гумор черновецким мешканцям, бо не возить нікого, а тілько полошить коней та денервує людей своїм дзвоненєм | |
Врешті решт урочисте відкриття трамвайного руху із пасажирами відбулося опівдні 18 липня 1897 року. У перший день трамваї курсували до 11 години вечора повністю заповнені пасажирами. Пасажирський рух розпочинався о 5 годині ранку, останній трамвай від залізничного вокзалу рушав о 23-00, а від станції Фольксґартен - о 22-45.
Електричний трамвай виявився вельми прибутковою справою - влітку 1897 року щоденна виручка складала 350 ґульденів.
Трамвайна лінія проходила від моста над Прутом до Вокзалу. Двовісні вагони курсували на всій протяжності лінії, а чотиривісні — від Прута до Центральної площі. Це було пов'язано з розмірами вагонів і їх вагою .
Початково трамвайна лінія у Чернівцях була одноколійною. У 1906 році на частині лінії було збудовано другу колію.
У 1908 році довжина трамвайної лінії складала 6,514 км, у трамвайному депо перебувало 18 моторних і 4 причіпні трамвайні вагони.
У зв'язку із відкриттям нового чернівецького залізничного вокзалу в 1909 році була проведена реконструкція трамвайних колій в районі залізничного вокзал. У 1910 році продовжилися роботи із будівництва другої колії.
У 1912—1915 році планувалося розширення трамвайної мережі у Чернівцях, зокрема трамвайна лінія мала бути продовжена по мосту через Прут до залізничної станції Жучка. Також планувалися трамвайні лінії до міського цвинтаря та резиденції Буковинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Проте через погіршення економічних показників підприємства до початку Першої світової війни вдалося збудувати лише 685-метрову лінію через міст над Прутом.
У румунський період був час, коли проїзд коштував 5 лей. Згодом була введена нова система, за якою вартість квитка залежала від довжини поїздки. Кондуктор, видавши квиток, сам компастував його .
Чернівецький трамвай припинив роботу 20 березня 1967 року . У 1997 році з нагоди 100-річчя чернівецького трамваю у сквері на вулиці Гагаріна встановили пам'ятник чернівецькому трамваю: відреставрований вагон серії «900» № 10 було поміщено на постамент.
Лінія починалась від залізничного вокзалу і підіймалась до Старого Міста, і далі до парку Шевченка. Складна експуатація на рельєфному підйомі від залізничного вокзалу, застарілі вагончики, які неможливо було замінити за радянських часів, і вузька колія, до якої важко було знайти підхід у радянській Україні — все це вплинуло на рішення замінити трамвай тролейбусом.
Наразі від трамваю залишились опори одноколійки вздовж вулиці Садової біля парку Шевченка, а також пам'ятник Чернівецькому трамваю.
Рухомий склад
- Двовісні моторні вагони — 20 вагонів поставок 1896 (8 вагонів; №№1-8), 1899 (4 вагони; №№9-12), 1908 (3 вагони; №№16-18), 1914 (5 вагонів; №№20-24) років
- Двовісні причепні вагони — 4 вагони відкритого типу, що експлуатувалися в теплу пору року поставки 1902 року; №№101-104
- Чотиривісні моторні вагони — 2 вагони відкритого типу, що експлуатувалися в теплу пору року поставки 1906 року; у 1940 році перероблені на закриті; №№14-15
- Вагони серії «900» (двовісні моторні) — 21 вагон поставок 1952 (2 вагони; №№1, 5), 1953 (7 вагонів; №№9-13, 17, 20), 1954 (5 вагонів; №№16, 18-19, 25-26), 1958 (2 вагони; №№27-28), 1959 (5 вагонів; №№29-33) років
Чернівецький трамвай у культурі
Ґеорґ Дроздовський, австрійський поет родом з Чернівців у своїй книжці «Тоді в Чернівцях і довкола» написав :
| | Від станції «Фольксгартен» він їхав через усе місто аж до моста через Прут, мав колись два класи, а влітку, в купальний сезон, переходив на відкриті вагони, в яких і на яких пасажири висіли гронами, що на відрізку біля залізничного вокзалу було вельми небезпечно ... ми любили його, коли він весело видзвонював дорогою, а ввечері повертався у свій притулок біля Фольксгартена | |
Примітки
- . www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2016.
- . www.geocaching.su. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- . www.geocaching.su. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- «Свобода слова». Інтерв'ю з чернівецьким старожилом Тарасом Рідушем[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 29 березня 2009.
Посилання
- Чернівецький трамвай на сайті «Горэлектротранс». Архів оригіналу за 27 квітня 2013. Процитовано 29 березня 2009. (рос.)
- (рос.) (англ.) (укр.) (біл.)
- Чернівецький трамвай на сайті «Энциклопедия узкоколейных железных дорог бывшего СССР «Младший Брат»». Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 6 серпня 2010. (рос.)
Джерела
- Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — .
- Тархов С.А. Історія міськелектротранспорту Чернівців. Чернівці: Прут, 1997 -
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherniveckij tramvaj ne diyucha sogodni tramvajna sistema u Chernivcyah Cherniveckij tramvajOpisKrayina UkrayinaMisto ChernivciData vidkrittya 18 lipnya 1897Data zakrittya 20 bereznya 1967Marshrutna merezhaKilkist marshrutiv 1Dovzhina merezhi 8 kmDovzhina marshrutiv 8 kmRuhomij skladKilkist vagoniv 33Kilkist depo 1Tehnichni daniShirina koliyi 1000 mmTip zhivlennya kontaktna liniyaIstoriyaNeobhidnist zaprovadzhennya v Chernivcyah masovogo gromadskogo transportu vinikla u seredini 1860 h rokiv koli misto otrimalo zaliznichne spoluchennya iz Lvovom Zaliznicyu bulo sporudzheno takim chinom sho miskij zaliznichnij vokzal bulo zbudovano u nizhnij chastini mista nepodalik richki Prut Vokzal iz centralnoyu chastinoyu mista spoluchiv krutij uzviz Zagalom na pochatku 1880 h rokiv teritoriya Chernivciv rozkinulasya na majzhe 8 kilometriv iz pivnochi na pivden vid zaliznichnogo mostu cherez richku Prut do zaliznichnoyi stanciyi Folksgarten nini Chernivci Pivdenna i na 4 km z zahodu na shid vid Palacu bukovinskih mitropolitiv do miskogo cvintarya na Gorechi Proyekt tramvayu na kanatnij tyazi Pochinayuchi iz seredini HIH stolittya u velikih mistah Yevropi pochali sporudzhuvati tramvajni liniyi iz kinnoyu tyagoyu Na pereshkodi budivnictvu kinnogo tramvayu u Chernivcyah stav skladnij relyef mista de uhili vulic sho poyednuvali zaliznichnij vokzal iz centralnoyu chastinoyu mista skladali do 100 promile U grudni 1882 roci inzhener Fridrih Shmidt iz Vidnya zaproponuvav sporuditi v Chernivcyah tramvajnu liniyu na kanatnij tyazi po tipu funikulera Na rozglyad cherniveckogo magistratu buv predstavlenij proyekt tramvajnoyi liniyi dovzhinoyu 2317 m i shirinoyu koliyi 1000 mm Tramvajna liniya mala spoluchiti privokzalnu ploshu iz Ferdinandplyac de povinen mav buti vstanovlenij privid na parovij tyazi Tramvajni vagoni mali privoditisya v ruh zamknutim stalevim kanatom yakij mav buti prokladenij u pidzemnomu zholobi mizh tramvajnimi rejkami U zhovtni 1885 roku Fridrih Shmidt otrimav vid Ministerstva torgivli Avstro Ugorshini dozvil na budivnictvo liniyi kanatnogo tramvayu vid zaliznichnogo vokzalu do centru Chernivciv ta vid zaliznichnogo vokzalu do Sadgori Ale oskilki u samogo Fridriha Shmidta koshtiv na take masshtabne ta innovacijne na toj chas budivnictvo ne bulo a investoriv ne znajshlosya proyekt tak i ne buv realizovanij Proyekt parovogo tramvayu U grudni 1887 roku vse toj zhe inzhener Fridrih Shmidt rozrobiv proyekt budivnictva u Chernivcyah parovogo tramvayu Cej proyekt peredbachav budivnictvo miskoyi vuzkokolijnoyi zaliznici na parovij tyazi yaka mala spoluchiti zaliznichnij vokzal iz centrom mista ta zaliznichnoyu stanciyeyu Folksgarten Na dilyanci uzvozu iz najbilshim uhilom Fridrih Shmidt zaproponuvav proklasti dodatkovu tretyu zubchastu rejku Okrim pasazhiriv miskoyu zalizniceyu planuvalosya perevoziti takozh vantazhi iz centralnoyi chastini mista u promislovu zonu sho roztashuvalasya nepodalik richki Prut Cherez nizku nedolikiv proyekt parovogo tramvayu buv vidkinutij magistratom u 1888 roci Proyekt kinnogo tramvayu 30 listopada 1889 roku inzhener Karl Fuksberger podav u Krajove upravlinnya Bukovini proyekt prokladannya u verhnij chastini mista liniyi kinnogo tramvayu dovzhinoyu 6 2 km Pro budivnictvo liniyi kinnogo tramvayu do cherniveckogo vokzalu i richki Prut ne moglo buti i movi koni ne zmogli b vityagnuti vazhkij vagon iz pasazhirami po krutomu uzvozu Proyekt buv pidtrimanij miscevoyu vladoyu i 30 grudnya 1889 roku buv napravlenij do Vidnya na rozglyad u Ministerstvo Torgivli Rozglyad proyektu u Vidni trivav do lipnya 1891 roku Dozvil na budivnictvo kinnogo tramvayu buv otrimanij prote jogo budivnictvo tak i ne rozpochalosya Elektrichnij tramvaj Pershij proyekt elektrichnogo tramvaya u Chernivcyah buv rozroblenij u 1891 roci komercijnim radnikom Gugo fon Vebenau Liniya elektrichnogo tramvaya mala buti prokladena serpantinom zahidnishe Vokzalnoyi vulici po zemlyam yaki znahodilisya u privatnomu volodinni i vijti na Flyajshergase nini vulicya Boguna i po nij vijti v centralnu chastinu mista do Ringplyac Centralna plosha Dali liniya mala projti do stanciyi Folksgarten na pivdni mista vulicyami Gerrengase O Kobilyanskoyi Nojyeveltgase T Shevchenka ta Zibenbyurgershtrasse Golovnoyu Trasa sho spoluchala zaliznichnij vokzal iz centrom Chernivciv hocha i mala nevelikij uhil ale cya teritoriya bula malozaselena cherez ce cherniveckij magistrat vidkinuv cej proyekt hocha sama mozhlivist budivnictva elektrichnogo tramvaya u Chernivcyah ne bula vidkinuta Tramvajne depo Roboti iz proyektuvannya elektrichnogo tramvaya u Chernivcyah znachno pozhvavilisya na pochatku lita 1893 roku koli u Lvovi pochalisya roboti iz budivnictva elektrichnogo tramvaya 27 chervnya 1893 roku cherniveckij magistrat stvoriv komisiyu iz pitan budivnictva tramvaya ta zaprovadzhennya elektrichnogo osvitlennya Do skladu komisiyi uvijshli miski rajci N Mustac I Gregor golovnij inzhener lokalnih zaliznic Bukovini E Kras ta inzhener G fon Vebenau Proyektuvannya merezhi elektrichnogo tramvaya bulo dorucheno radniku budivelnogo upravlinnya magistratu Georgu Rapfu Do serpnya 1893 roku Georg Rapf provivshi analiz isnuyuchih na toj chas tramvajnih merezh u yevropejskih mistah i vidav jogo rezultati u viglyadi okremoyi knizhki Persha chastina bula prisvyachena porivnyalnomu analizu tramvajnih sistem iz kinnoyu parovoyu ta elektrichnoyu tyagoyu U drugij chastini knigi zdijsnyuvavsya analiz peremishen meshkanciv Chernivciv i bulo vikladeno proyekt tramvajnoyi merezhi iz chotiroh linij Vidpovidno do proyektu G Rapfa dlya potreb merezhi planuvalosya zakupiti 7 motornih tramvajnih vagoniv Potuzhnist elektrostanciyi bula ocinena u 80 kinskih sil Budivnictvo elektrostanciyi ta tramvajnoyi liniyi u Chernivcyah zdijsnyuvalosya na umovah koncesiyi Elektrichnim tovaristvom Shukerta iz yakim 2 bereznya 1895 roku bulo zaklyucheno vidpovidnu ugodu Budivnictvo elektrostanciyi rozpochalosya 13 serpnya 1895 roku a uzhe 12 lyutogo 1896 roku cya elektrostanciya podala strum dlya osvitlennya miskogo teatru Oficijne vvedennya v ekspluataciyu miskoyi elektromerezhi vidbulosya 28 lyutogo 1896 roku Koncesiyu na budivnictvo elektrichnogo tramvaya u Chernivcyah bulo zatverdzheno 26 lipnya 1896 roku Ministerstvom zaliznic u Vidni Same budivnictvo tramvaya malo buti zdijsnene za 18 misyaciv koncesiya mala diyati 50 rokiv Keruvav budivnictvom elektrichnogo tramvaya u Chernivcyah inzhener Gec iz Nyurenberga Dlya budivnictva yake rozpochalosya 18 veresnya 1896 roku bulo zalucheno robitnikiv iz Italiyi Tramvajni vagoni vigotovleni na zavodi Ringgofer u Prazi pribuli do Chernivciv u sichni 1897 roku Vid stanciyi Folksgarten do tramvajnogo depo yake znahodilosya na vulici Gartengase Sadovij tramvayi transportuvali na specialnih sanyah zapryazhenih volami Tramvajne depo skladalosya iz troh angariv u yakih moglo rozmistitisya 9 tramvajnih vagoniv U lyutomu 1897 roku v bukovinskih gazetah bulo rozmisheno ogoloshennya pro nabir na kursi vagonovodiv ta konduktoriv Zagalom bulo podano 470 zayav ale v rezultati retelnogo vidboru 15 kvitnya 1897 roku rozpochali navchannya lishe 22 uchni 22 kvitnya 1897 roku komisiya Krajovogo upravlinnya Bukovini oglyanula elektrostanciyu ta tramvajne depo a 6 travnya 1897 roku bulo zatverdzheno pravila ruhu kinnih ekipazhiv vzdovzh tramvajnoyi liniyi Vsi roboti iz budivnictva tramvajnoyi liniyi buli zaversheni u seredini travnya 1897 i burgomistr Chernivciv Anton Kohanovskij skeruvav do Vidnya telegramu iz prohannyam napraviti dozvoliti obkatku liniyi z metoyu navchannya personalu ta dlya perevirki elektrobladnannya 18 travnya 1897 roku takij dozvil bulo otrimano i 24 travnya komisiya magistratu dozvolila pochati obkatku liniyi Persha probna poyizdka vidbulasya 3 chervnya 1897 roku Misceva gazeta Bukovina za 5 chervnya z cogo privodu napisala nastupne Vchera vidbulasya probna yizda tramvayu V rinku vid nogo spoloshilisya koni kapitana Gana i nayihali na bronzivnika Abragama Grinberga i ego hlopcya Nuhima Grosa Odin vid togo maye pidbite oko drugij skalichenu ruku Vzagali lyudi malo pilnuyutsya tramvaya Vchera yakas pani mimo signaliv dzvinkom pidlizla pid tramvaj tak sho ne prijshlo do neshastya Mashinist zatrimav viz na misci hoch yihav z gori Ale ne zavsigdi mozhna spuskatisya na silu galmi i na pritomnist mashinista tomu ne zavadilo bi lyudyam bilshe ostorozhnosti Tramvajna zupinka na Centralnij ploshi Obkatka liniyi provodilasya chastinami Do 14 chervnya 1897 roku vagonovodi praktikuvalisya lishe na chastini liniyi po vulici Sadovij 15 chervnya 1897 roku rozpochalasya obkatka chastini liniyi iz najbilsh krutim spuskom vid centru do zaliznichnogo vokzalu Iz 20 chervnya rozpochalasya obkatka liniyi vid vokzalu do richki Prut 28 chervnya 1897 roku iz Vidnya pribula specialna komisiya Ministerstva zaliznic yaka mala dozvoliti ekspluataciyu tramvayiv iz pasazhirami 4 lipnya 1897 roku pochalisya probni rejsi tramvaya po vsij trasi vid richki Prut do stanciyi Folksgarten Dlya pochatku pasazhirskogo ruhu tramvajnu koliyu inspektuvala komisiya Generalnoyi direkciyi avstrijskih zaliznic Cya komisiya pribula z Vidnya lishe 15 serpnya 1897 roku Ce dalo pidstavi vishezgadanij gazeti pisati Elektrichnij tramvaj poche gumor chernoveckim meshkancyam bo ne vozit nikogo a tilko poloshit konej ta denervuye lyudej svoyim dzvonenyem Vreshti resht urochiste vidkrittya tramvajnogo ruhu iz pasazhirami vidbulosya opivdni 18 lipnya 1897 roku U pershij den tramvayi kursuvali do 11 godini vechora povnistyu zapovneni pasazhirami Pasazhirskij ruh rozpochinavsya o 5 godini ranku ostannij tramvaj vid zaliznichnogo vokzalu rushav o 23 00 a vid stanciyi Folksgarten o 22 45 Elektrichnij tramvaj viyavivsya velmi pributkovoyu spravoyu vlitku 1897 roku shodenna viruchka skladala 350 guldeniv Tramvajna liniya prohodila vid mosta nad Prutom do Vokzalu Dvovisni vagoni kursuvali na vsij protyazhnosti liniyi a chotirivisni vid Pruta do Centralnoyi ploshi Ce bulo pov yazano z rozmirami vagoniv i yih vagoyu Pochatkovo tramvajna liniya u Chernivcyah bula odnokolijnoyu U 1906 roci na chastini liniyi bulo zbudovano drugu koliyu U 1908 roci dovzhina tramvajnoyi liniyi skladala 6 514 km u tramvajnomu depo perebuvalo 18 motornih i 4 prichipni tramvajni vagoni Tramvaj na rozi vulic Golovnoyi ta Shevchenka U zv yazku iz vidkrittyam novogo cherniveckogo zaliznichnogo vokzalu v 1909 roci bula provedena rekonstrukciya tramvajnih kolij v rajoni zaliznichnogo vokzal U 1910 roci prodovzhilisya roboti iz budivnictva drugoyi koliyi U 1912 1915 roci planuvalosya rozshirennya tramvajnoyi merezhi u Chernivcyah zokrema tramvajna liniya mala buti prodovzhena po mostu cherez Prut do zaliznichnoyi stanciyi Zhuchka Takozh planuvalisya tramvajni liniyi do miskogo cvintarya ta rezidenciyi Bukovinskih mitropolitiv nini Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Prote cherez pogirshennya ekonomichnih pokaznikiv pidpriyemstva do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vdalosya zbuduvati lishe 685 metrovu liniyu cherez mist nad Prutom U rumunskij period buv chas koli proyizd koshtuvav 5 lej Zgodom bula vvedena nova sistema za yakoyu vartist kvitka zalezhala vid dovzhini poyizdki Konduktor vidavshi kvitok sam kompastuvav jogo Cherniveckij tramvaj pripiniv robotu 20 bereznya 1967 roku U 1997 roci z nagodi 100 richchya cherniveckogo tramvayu u skveri na vulici Gagarina vstanovili pam yatnik cherniveckomu tramvayu vidrestavrovanij vagon seriyi 900 10 bulo pomisheno na postament Pam yatnik cherniveckomu tramvayu Liniya pochinalas vid zaliznichnogo vokzalu i pidijmalas do Starogo Mista i dali do parku Shevchenka Skladna ekspuataciya na relyefnomu pidjomi vid zaliznichnogo vokzalu zastarili vagonchiki yaki nemozhlivo bulo zaminiti za radyanskih chasiv i vuzka koliya do yakoyi vazhko bulo znajti pidhid u radyanskij Ukrayini vse ce vplinulo na rishennya zaminiti tramvaj trolejbusom Narazi vid tramvayu zalishilis opori odnokolijki vzdovzh vulici Sadovoyi bilya parku Shevchenka a takozh pam yatnik Cherniveckomu tramvayu Ruhomij skladDvovisni motorni vagoni 20 vagoniv postavok 1896 8 vagoniv 1 8 1899 4 vagoni 9 12 1908 3 vagoni 16 18 1914 5 vagoniv 20 24 rokiv Dvovisni prichepni vagoni 4 vagoni vidkritogo tipu sho ekspluatuvalisya v teplu poru roku postavki 1902 roku 101 104 Chotirivisni motorni vagoni 2 vagoni vidkritogo tipu sho ekspluatuvalisya v teplu poru roku postavki 1906 roku u 1940 roci pererobleni na zakriti 14 15 Vagoni seriyi 900 dvovisni motorni 21 vagon postavok 1952 2 vagoni 1 5 1953 7 vagoniv 9 13 17 20 1954 5 vagoniv 16 18 19 25 26 1958 2 vagoni 27 28 1959 5 vagoniv 29 33 rokivCherniveckij tramvaj u kulturiGeorg Drozdovskij avstrijskij poet rodom z Chernivciv u svoyij knizhci Todi v Chernivcyah i dovkola napisav Vid stanciyi Folksgarten vin yihav cherez use misto azh do mosta cherez Prut mav kolis dva klasi a vlitku v kupalnij sezon perehodiv na vidkriti vagoni v yakih i na yakih pasazhiri visili gronami sho na vidrizku bilya zaliznichnogo vokzalu bulo velmi nebezpechno mi lyubili jogo koli vin veselo vidzvonyuvav dorogoyu a vvecheri povertavsya u svij pritulok bilya FolksgartenaPrimitki www ji lviv ua Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2016 www geocaching su Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 www geocaching su Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 Svoboda slova Interv yu z cherniveckim starozhilom Tarasom Ridushem nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 19 bereznya 2009 Procitovano 29 bereznya 2009 PosilannyaCherniveckij tramvaj na sajti Gorelektrotrans Arhiv originalu za 27 kvitnya 2013 Procitovano 29 bereznya 2009 ros ros angl ukr bil Cherniveckij tramvaj na sajti Enciklopediya uzkokolejnyh zheleznyh dorog byvshego SSSR Mladshij Brat Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2010 ros DzherelaElektrotransport Ukrayini enciklopedichnij putivnik Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander Kiyiv Sidorenko V B 2010 912 s ISBN 978 966 2321 11 1 Tarhov S A Istoriya miskelektrotransportu Chernivciv Chernivci Prut 1997 ISBN 966 560 115 6