Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черка́ський бір — лісовий масив, що розташований на північно-західній та північній околиці міста Черкаси в Центрі Україні, є відомим пристеповим бором. Ліс утворився ще за часів дольодовикової епохи. Зараз це найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі ареалу сосни звичайної.
Історія
На початку XIX століття бір мав назву «Лісова дача» і був приписаний до військових поселень Катеринославської та Херсонської губерній. Південно-західна частина бору виділялась для потреб Чорноморського флоту і називалась «Корабельний гай».
Природа
Розташування
Черкаський бір має площу 28,5 тисяч гектарів, а разом з Ірдинським болотом та Мошногірським кряжем становить 41,7 тисячі гектарів.
Рельєф тут переважно рівнинний з невеликими піщаними пагорбами та пониженнями (подами).
Ґрунти — бідні на гумус дерново-слабопідзолисті, але які є найсприятливішими для зростання соснових та дубово-соснових лісів.
Флора та фауна
Всього флора Черкаського бору нараховує близько 800 видів вищих рослин, з яких 18 занесено до Червоної книги України. Тут переважають соснові та дубово-соснові ліси, що мають дво- і чотириярусну будову. Перший ярус, висотою — 24—28 м, займає сосна звичайна (до 65% від усіх деревних порід). Другий ярус — 15—20 м — дуб черешчатий, граб звичайний, клен ясенеподібний та гостролистий, липа серцелиста, трохи рідше — береза поникла. Чагарниковий третій ярус в більшості не розвивається, однак місцями досягає висоти 2 м. На місці пожеж проростає бузина чорна та глід кривочашечковий. У складі підліску (четвертий ярус) — бузина червона, клен татарський, горобина звичайна. З нижчих чагарників — зіновать руська та дрік красильний. Трав'яний покрив складають світлолюбиві види — куничник наземний, , орляк звичайний, конвалія травнева. Звичайними видами є сон-трава чорніюча, дзвоники круглолисті, , та сріблястий, , герань криваво-червона, гвоздика дельтовидна, чебрець дніпровський, ковила дніпровська, чистотіл, розрив-трава, пирій, костриця лучна, підмаренник справжній, суниці лісові, , деревій звичайний, іноді — верес звичайний та зимолюбка зонтична. Тут зустрічається рідкісний вид — вовчі ягоди пахучі. До Червоної книги занесені такі види — любка дволиста, , сон чорніючий, , цибуля ведмежа, булатка червона, ковила дніпровська, підсніжник звичайний, .
В системі зоогеографічного районування Черкаський бір відноситься до правобережжя Дніпра. Тут водяться свиня дика, сарна європейська, лисиця руда, заєць сірий, куниця лісова, вивірка лісова, бобер європейський. З рідкісних ссавців тут зустрічаються, рясоніжка мала, мишівка степова, тхір степовий, борсук європейський, норка європейська, лось звичайний. З чужорідних видів відмічені єнот уссурійський та ондатра. Тут були акліматизовані плямисті олені та благородні олені.
З птахів поширені лісові види: жовтобровий та весняний вівчарики, зяблики, синиця велика, дрізд чорний, сова сіра, дятел великий строкатий та інші.
Багато в Черкаському бору плазунів (черепаха болотяна, веретільниця, ящірка зелена, вуж звичайний, гадюка звичайна), земноводних (тритон звичайний та гребінчастий, ропуха сіра, квакша) та комах.
Використання
Головне значення Черкаського бору полягає в його рекреаційних ресурсах. Він служить місцем відпочинку для мешканців Черкас та гостей міста. За радянських часів на території бору знаходився великий санаторний комплекс для вищих чинів радянської влади. Зараз ця будівля напівзруйнована. На сьогодні в лісовому масиві знаходяться декілька санаторно-лікувальних баз та центрів відпочинку. Найвідомішою частиною Черкаського бору є Соснівка — мікрорайон Черкас, який розміщений на піщаній терасі Дніпра.
В межах Черкаського бору розташовано багато баз відпочинку та санаторіїв. На прибережних ділянках Свидівського лісогосподарства на площі в 50 га розкинулись корпуси санаторію , в мікрорайоні Соснівка знаходиться великий санаторій , а в районі села Мошни — . У Черкаському бору, що безпосередньо прилягає до берега Дніпра, знаходиться база відпочинку «Сокирне».
Черкаський бір є також джерелом лікарської сировини, служить базою для розвитку бджільництва, має велике ландшафтно-архітектурне та естетичне значення. Лісові насадження бору мають велике природоохоронне значення. Вони покривають піщані тераси правого берега Дніпра, запобігають руху та здування пісків, змиву та розмиву ґрунту. Ліси прибережної смуги регулюють поверхневий стік атмосферних вод, захищають береги Кременчуцького водосховища на Дніпрі від розмивання. Масив покращує мікроклімат прилеглих територій, сприяє збереженню малих річок та підвищенню врожаїв сільськогосподарських культур.
Охорона
У складі Черкаського бору є 23 об'єкти природно-заповідного фонду на загальній площі 2 169 га (в тому числі Русько-Полянський ботанічний заказник — загальнодержавного значення) — 6 заказників (Дахнівський, Мошногірський, Русько-Полянський приболотний), 14 пам'яток природи (Мошенська діброва, високопродуктивне насадження сосни в Дахнівці, лісове насадження вікових дубів у Свидівку, лісове насадження вільхи з дубом у Свидівку, плантація бархату амурського біля села Мошни, сосна «Відьмина мітла» в Дубіївці, шестистовбурне дерево дуба на території звірогосподарства, підземне джерело в Мошнах, ландшафтне насадження вікової сосни «Соснівка» в Черкасах) та 3 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Проблеми
Екологічний стан бору за останні десятиріччя значно погіршився, попри те, що деяка частина його охороняється. Проведені дослідження місцевих природоохоронних організацій показали, що лісові насадження в радіусі 20—30 км від промислової зони міста зазнали негативного аерогенного впливу. В лісах проводяться санітарно-оздоровчі заходи, які іноді приводять до спрощення структури деревостанів. Цьому сприяє також зміна ґрунтово-гідрологічних умов, часті лісові пожежі, рекреаційне навантаження. Щорічно в межах Черкаського бору проводяться рубки лісу в розмірі 12,3 тисячі м³, що веде до зменшення корінних деревостанів.
Частина Черкаського бору віддана під військовий полігон, а частина — під міське сміттєзвалище. Сьогодні постає питання про організацію національного природного парку «Черкаський бір» площею в 16,25 тисячі га. До включення в національний парк пропонується площа, яку можна розділити на три кластери:
- Черкаський (Сосновий) бір — 8 тис. га;
- Ірдинське болото — 5,5 тис. га;
- Мошногірський кряж — 2,75 тис. га.
Створення Національного природного парку "Черкаський бір" передбачається Постановою Верховної Ради України "Про програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні" (1994), Законом України "Про Загальнодержавну програму формування екомережі України на 2000-2015 рр" (2000).
Посилання
- Черкаський освітянський портал[недоступне посилання з серпня 2019]
- Дахнівське лісництво[недоступне посилання з серпня 2019]
- "Україна молода" [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherka skij bir lisovij masiv sho roztashovanij na pivnichno zahidnij ta pivnichnij okolici mista Cherkasi v Centri Ukrayini ye vidomim pristepovim borom Lis utvorivsya she za chasiv dolodovikovoyi epohi Zaraz ce najbilshij v Ukrayini sosnovij masiv prirodnogo pohodzhennya yakij zberigsya na pivdennij mezhi arealu sosni zvichajnoyi Shematichne roztashuvannyaIstoriyaSosnivka 1910 rik Na pochatku XIX stolittya bir mav nazvu Lisova dacha i buv pripisanij do vijskovih poselen Katerinoslavskoyi ta Hersonskoyi gubernij Pivdenno zahidna chastina boru vidilyalas dlya potreb Chornomorskogo flotu i nazivalas Korabelnij gaj PrirodaRoztashuvannya Cherkaskij bir maye ploshu 28 5 tisyach gektariv a razom z Irdinskim bolotom ta Moshnogirskim kryazhem stanovit 41 7 tisyachi gektariv Relyef tut perevazhno rivninnij z nevelikimi pishanimi pagorbami ta ponizhennyami podami Grunti bidni na gumus dernovo slabopidzolisti ale yaki ye najspriyatlivishimi dlya zrostannya sosnovih ta dubovo sosnovih lisiv Flora ta fauna Cherkaskij bir Vsogo flora Cherkaskogo boru narahovuye blizko 800 vidiv vishih roslin z yakih 18 zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Tut perevazhayut sosnovi ta dubovo sosnovi lisi sho mayut dvo i chotiriyarusnu budovu Pershij yarus visotoyu 24 28 m zajmaye sosna zvichajna do 65 vid usih derevnih porid Drugij yarus 15 20 m dub chereshchatij grab zvichajnij klen yasenepodibnij ta gostrolistij lipa sercelista trohi ridshe bereza ponikla Chagarnikovij tretij yarus v bilshosti ne rozvivayetsya odnak miscyami dosyagaye visoti 2 m Na misci pozhezh prorostaye buzina chorna ta glid krivochashechkovij U skladi pidlisku chetvertij yarus buzina chervona klen tatarskij gorobina zvichajna Z nizhchih chagarnikiv zinovat ruska ta drik krasilnij Trav yanij pokriv skladayut svitlolyubivi vidi kunichnik nazemnij orlyak zvichajnij konvaliya travneva Zvichajnimi vidami ye son trava chorniyucha dzvoniki kruglolisti ta sriblyastij geran krivavo chervona gvozdika deltovidna chebrec dniprovskij kovila dniprovska chistotil rozriv trava pirij kostricya luchna pidmarennik spravzhnij sunici lisovi derevij zvichajnij inodi veres zvichajnij ta zimolyubka zontichna Tut zustrichayetsya ridkisnij vid vovchi yagodi pahuchi Do Chervonoyi knigi zaneseni taki vidi lyubka dvolista son chorniyuchij cibulya vedmezha bulatka chervona kovila dniprovska pidsnizhnik zvichajnij V sistemi zoogeografichnogo rajonuvannya Cherkaskij bir vidnositsya do pravoberezhzhya Dnipra Tut vodyatsya svinya dika sarna yevropejska lisicya ruda zayec sirij kunicya lisova vivirka lisova bober yevropejskij Z ridkisnih ssavciv tut zustrichayutsya ryasonizhka mala mishivka stepova thir stepovij borsuk yevropejskij norka yevropejska los zvichajnij Z chuzhoridnih vidiv vidmicheni yenot ussurijskij ta ondatra Tut buli aklimatizovani plyamisti oleni ta blagorodni oleni Z ptahiv poshireni lisovi vidi zhovtobrovij ta vesnyanij vivchariki zyabliki sinicya velika drizd chornij sova sira dyatel velikij strokatij ta inshi Bagato v Cherkaskomu boru plazuniv cherepaha bolotyana veretilnicya yashirka zelena vuzh zvichajnij gadyuka zvichajna zemnovodnih triton zvichajnij ta grebinchastij ropuha sira kvaksha ta komah VikoristannyaCherkaskij bir Golovne znachennya Cherkaskogo boru polyagaye v jogo rekreacijnih resursah Vin sluzhit miscem vidpochinku dlya meshkanciv Cherkas ta gostej mista Za radyanskih chasiv na teritoriyi boru znahodivsya velikij sanatornij kompleks dlya vishih chiniv radyanskoyi vladi Zaraz cya budivlya napivzrujnovana Na sogodni v lisovomu masivi znahodyatsya dekilka sanatorno likuvalnih baz ta centriv vidpochinku Najvidomishoyu chastinoyu Cherkaskogo boru ye Sosnivka mikrorajon Cherkas yakij rozmishenij na pishanij terasi Dnipra V mezhah Cherkaskogo boru roztashovano bagato baz vidpochinku ta sanatoriyiv Na priberezhnih dilyankah Svidivskogo lisogospodarstva na ploshi v 50 ga rozkinulis korpusi sanatoriyu v mikrorajoni Sosnivka znahoditsya velikij sanatorij a v rajoni sela Moshni U Cherkaskomu boru sho bezposeredno prilyagaye do berega Dnipra znahoditsya baza vidpochinku Sokirne Cherkaskij bir ye takozh dzherelom likarskoyi sirovini sluzhit bazoyu dlya rozvitku bdzhilnictva maye velike landshaftno arhitekturne ta estetichne znachennya Lisovi nasadzhennya boru mayut velike prirodoohoronne znachennya Voni pokrivayut pishani terasi pravogo berega Dnipra zapobigayut ruhu ta zduvannya piskiv zmivu ta rozmivu gruntu Lisi priberezhnoyi smugi regulyuyut poverhnevij stik atmosfernih vod zahishayut beregi Kremenchuckogo vodoshovisha na Dnipri vid rozmivannya Masiv pokrashuye mikroklimat prileglih teritorij spriyaye zberezhennyu malih richok ta pidvishennyu vrozhayiv silskogospodarskih kultur OhoronaU skladi Cherkaskogo boru ye 23 ob yekti prirodno zapovidnogo fondu na zagalnij ploshi 2 169 ga v tomu chisli Rusko Polyanskij botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya 6 zakaznikiv Dahnivskij Moshnogirskij Rusko Polyanskij pribolotnij 14 pam yatok prirodi Moshenska dibrova visokoproduktivne nasadzhennya sosni v Dahnivci lisove nasadzhennya vikovih dubiv u Svidivku lisove nasadzhennya vilhi z dubom u Svidivku plantaciya barhatu amurskogo bilya sela Moshni sosna Vidmina mitla v Dubiyivci shestistovburne derevo duba na teritoriyi zvirogospodarstva pidzemne dzherelo v Moshnah landshaftne nasadzhennya vikovoyi sosni Sosnivka v Cherkasah ta 3 parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva ProblemiEkologichnij stan boru za ostanni desyatirichchya znachno pogirshivsya popri te sho deyaka chastina jogo ohoronyayetsya Provedeni doslidzhennya miscevih prirodoohoronnih organizacij pokazali sho lisovi nasadzhennya v radiusi 20 30 km vid promislovoyi zoni mista zaznali negativnogo aerogennogo vplivu V lisah provodyatsya sanitarno ozdorovchi zahodi yaki inodi privodyat do sproshennya strukturi derevostaniv Comu spriyaye takozh zmina gruntovo gidrologichnih umov chasti lisovi pozhezhi rekreacijne navantazhennya Shorichno v mezhah Cherkaskogo boru provodyatsya rubki lisu v rozmiri 12 3 tisyachi m sho vede do zmenshennya korinnih derevostaniv Chastina Cherkaskogo boru viddana pid vijskovij poligon a chastina pid miske smittyezvalishe Sogodni postaye pitannya pro organizaciyu nacionalnogo prirodnogo parku Cherkaskij bir plosheyu v 16 25 tisyachi ga Do vklyuchennya v nacionalnij park proponuyetsya plosha yaku mozhna rozdiliti na tri klasteri Cherkaskij Sosnovij bir 8 tis ga Irdinske boloto 5 5 tis ga Moshnogirskij kryazh 2 75 tis ga Stvorennya Nacionalnogo prirodnogo parku Cherkaskij bir peredbachayetsya Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro programu perspektivnogo rozvitku zapovidnoyi spravi v Ukrayini 1994 Zakonom Ukrayini Pro Zagalnoderzhavnu programu formuvannya ekomerezhi Ukrayini na 2000 2015 rr 2000 PosilannyaCherkaskij osvityanskij portal nedostupne posilannya z serpnya 2019 Dahnivske lisnictvo nedostupne posilannya z serpnya 2019 Ukrayina moloda 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi