Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Черкаське староство адміністративно територіальна і господарська одиниця XV XVII ст на землях Південної Київщини з центр

Черкаське староство

Черкаське староство

Черкаське староство — адміністративно-територіальна і господарська одиниця XV–XVII ст. на землях Південної Київщини з центром у м. Черкаси. Входила до складу Великого князівства Литовського, а з 1569 року — Речі Посполитої.

Адміністративно-територіальний устрій

Черкаський повіт як територіальний округ відомий в литовських актах вже з кінця XIV ст. Тоді у Київській землі окрім Житомирського, Овруцького, Чорнобильського, Мозирського, Любецького, Остерського, Путивльського, Звенигородського та Переяславського повітів були ще Черкаський і Канівський. Останні два репрезентували саме Південну Київщину (з 1471 року — Київське воєводство). Під власне «повітом» дослідники розуміють певну територільну округу, котра підлягала владі одного великокнязівського намісника-державця, центром якої був укріплений замок.

image
Орієнтовні межі Черкаського і Канівського староств у середині XVI ст.
image
Території промислових уходів населення Черкаського та Канівського староств.

Треба зауважити, що Черкаський повіт не увесь час був у складі Київської землі. Наприклад, незабаром після походу Скиргайла Ольгердовича на Черкаси, місто з округою переходить в підпорядкування Подільській землі. З яких причин це могло статися — невідомо. Так, у «Списку руських міст далеких і близьких», Черкаси вже значилися в переліку подільських градів.

Одна з найперших письмових згадок терміну «Черкаський повіт» зустрічається в королівському пожалуванні боярину Васку Єршевичу на володіння маєтком Мошни, що датується 1494 роком. Подібні згадки назви цієї адміністративно-територіальної одиниці датується також 1510, 1512 та 1533 роками.

Термін «Черкаське староство» згадується дещо пізніше — в актових матеріалах 1543, 1553 та 1559 років. Імовірно, деякий час словосполучення «Черкаський повіт» і «Черкаське староство» вживалися паралельно. Іноді землі, що прилягали до Черкаського або Канівського замків, також називали словом «обвід». Це дало підстави П. Клепатському стверджувати, що Канівського повіту як окремої адміністративної одиниці не було. Тим паче, що навіть сам термін «Канівський повіт» в литовських актах не зустрічається. П. Клепатський, а за ним і М. Любавський та В. Панашенко, зробили висновок, що в Південній Київщині функціонував лише один Черкаський повіт, що включав у себе Черкаський та Канівський обводи. Однак, наражаючись на ряд контраргументів, ця теорія виявилася непопулярною.

Територія Черкаського староства на межі XV–XVI століть була такою: охоплюючи частину правобережного басейну р. Рось та р. Тясмин, приписана до замку територія, розділялася з Брацлавським повітом «Звенигородською пустелею», тримаючи за собою східну частину Звенигородщини. Природним кордоном тут була річка Гнилий Тікич. На півдні до Черкаського староства прилягали території уходів у районі дніпрових порогів (найвіддаленіший — Таванський уход), басейни річок Інгульця та Інгулу. На лівобережжі Дніпра до староства належали землі нижньої течії Супою та по Сулі, а також землі в басейнах Псла, Ворскли, Орелі, Самари.

Система управління в Черкаському старостві

Провідниками державної політики в Черкаському старостві були князівські намісники. Їм підпорядковувався адміністративний апарат — старостівський замковий уряд. Хоча черкаських, як і канівських, замкових книг того часу не збереглося, свідчення про їх існування залишились; вони датовані 1534 та 1544 роками.

Староста, який стояв на чолі Черкаського староства, призначався безпосередньо великим князем литовським, причому кандидат обов'язково мав бути вихідцем з цієї землі. Вибір кандидатури на посаду старости відбувався переважно на основі рекомендації високих посадових осіб (наприклад, князя Андрія Пронського в 1540 році великий князь Литовський Сигізмунд І призначив черкаським старостою за проханням князя Юрія Радзивіла). Передача замку з округами новому старості юридично закріплювалася великокнязівською грамотою. Втім, мало кому з черкаських старост, окрім О. Дашковича, вдавалося зберегти за собою цю посаду пожиттєво.

У роботі черкаському старості допомагав адміністративний штат Черкаського замкового уряду: справця (Іван Григоревич, Семен Кміта та ін.), намісник, підстароста, писар, ротмістр, слуги.

За успішне виконання покладених на них державою функцій, черкаські старости отримували заохочення у вигляді навколишніх сіл, грошей, або яких-небудь цінностей. Наприклад, за перемогу над військами Саадат-Гірея О. Дашкович отримав винагороду у розмірі 650 коп грошей. Іншою статтею доходів місцевих старост були митні збори з торгових караванів, від рибалок та соляників.

image
Староста Черкаський та Канівський Остафій Дашкевич

Сам термін «староста» на позначення керівників замкових урядів Південної Київщини вперше трапляється на початку XVI ст. Рідше замкових урядників іменували «намісниками» або «державцями».

Ім'я першого з відомих черкаських намісників («capitaneus czerkasiensis») — Рафала зі Слупова — відоме під 1409 роком. Загалом, хронологічна послідовність обіймання посад черкаськими намісниками і старостами має такий вигляд (подаємо за Ю. М. Михайлюком):

В ході реформ 1564–1566 років виник новий владний інститут — гродський суд, що опікувався переважно розбором кримінальних справ шляхти і діяв як паралельна інстанція земських судів.

Черкаський замок — резиденція черкаського старости

Перший замок в Черкасах був збудований ще в 1392–1402 роках. Він знаходився в межах сучасного скверу Богдана Хмельницького, на Замковій горі. Фортеця була острогом міста, зроблена із загострених колод, стіни якої тяглись подолом сучасною Долиною троянд. При цьому простір центру укріплення був лише 60 м уздовж смуги Дніпра і 40 м перпендикулярно до неї. Від вершини, на схилах, знаходились хати зброярів, гончарів та рибалок.

В 1549–1552 роках Остафієм Дашкевичем, старостою Черкаським та Канівським, в Черкасах був зведений новий, міцніший замок на місці старого. Саме він фігурує в історії як Черкаський замок. На будівництво було витрачено 3 роки (1549–1552 роки). Була залучена велика кількість будівельників не тільки з Черкас, але й землекопів з Білорусі, Верхнього Придніпров'я, Волині та Волощини. Керував будівництвом могилівський «добродеревець» Федір Бака. Фортецю збудували на найвищій горі — Замковій — на відстані три перестріли лука від Дніпра. В Архіві Південно-Західної Росії зберігся опис замку, який туди потрапив з архіву державної канцелярії Литовського князівства:


«Було тут 29 городень — засипаних землею зрубів з накриттям, 4 соснові вежі, від поля замок оточував широкий рів. На подвір'ї замку, біля стіни, стояв будинок з ґанком, коморою та світлицею; коло однієї з веж містилася будівля з двома світлицями й сіньми між ними. Крім того, біля подвір'я дитинця підносилася дерев'яна церква Миколи на підрубі і стояло ще кілька хат, житник та шпіхлір на стрільбу. Бронь замковая складалася з кількох гармат і гаківниць. Гарнізон налічував 100 чоловік військових і 60 служебників, якими розпоряджався староста. Допоміжною збройною силою були міщани, які мали нести кінну службу на чималій відстані від міста. Саме місто розбудовувалося обабіч замку».

Господарство краю

Землі Черкаського староства мали неабиякі можливості для господарського розвитку. В структурі економіки краю переважали промисли, що були основою матеріального благополуччя його мешканців. Перевага віддавалася рибальству, мисливству, бортництву. Уходницький промисел тут носив масовий характер. Землеробство ж тут було, за словами П. Клепатського, «мовби випадковим заняттям». Скотарство розвивалося в Черкаському старостві значно динамічніше. Самі старости володіли стадами худоби в декількасот голів. Для окремих жителів краю доволі прибутковим став «відхід в козацтво». Для цього регіону була властивою слабка, порівняно з іншими землями, розвиненість феодально-кріпосницької системи. Через землі Черкаського староства проходила торгова магістраль з Криму до Києва.

Див. також

Примітки

  1. Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 804. (пол.)… S. 804
  2. Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 805. (пол.)… S. 805
  3. Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 807. (пол.)… S. 807

Література

  • Михайлюк Ю. М. Південна Київщина в 60-х рр. XIV — 60-х рр. XVI ст. / Ю. М. Михайлюк. — Черкаси: Вертикаль, 2011. — 348 с.
  • Мицик Ю. Канівське та Черкаське староства в описі малознаної люстрації 1631—1633 років / Ю. Мицик // Краєзнавство. — 2009. — № 4
  • Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 802. (пол.).— S. 802—808. (пол.)
  • Starostwo Czerkaskie, tegoz possesora // Люстрация староств Киевского воеводства 1616 г. Февраль и март, Архив ЮЗР.-Ч.7.-Т.1 -С. 313—322 (пол.)

Посилання

  • Черкаський замок [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cherkaske starostvo administrativno teritorialna i gospodarska odinicya XV XVII st na zemlyah Pivdennoyi Kiyivshini z centrom u m Cherkasi Vhodila do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo a z 1569 roku Rechi Pospolitoyi Administrativno teritorialnij ustrijCherkaskij povit yak teritorialnij okrug vidomij v litovskih aktah vzhe z kincya XIV st Todi u Kiyivskij zemli okrim Zhitomirskogo Ovruckogo Chornobilskogo Mozirskogo Lyubeckogo Osterskogo Putivlskogo Zvenigorodskogo ta Pereyaslavskogo povitiv buli she Cherkaskij i Kanivskij Ostanni dva reprezentuvali same Pivdennu Kiyivshinu z 1471 roku Kiyivske voyevodstvo Pid vlasne povitom doslidniki rozumiyut pevnu teritorilnu okrugu kotra pidlyagala vladi odnogo velikoknyazivskogo namisnika derzhavcya centrom yakoyi buv ukriplenij zamok Oriyentovni mezhi Cherkaskogo i Kanivskogo starostv u seredini XVI st Teritoriyi promislovih uhodiv naselennya Cherkaskogo ta Kanivskogo starostv Treba zauvazhiti sho Cherkaskij povit ne uves chas buv u skladi Kiyivskoyi zemli Napriklad nezabarom pislya pohodu Skirgajla Olgerdovicha na Cherkasi misto z okrugoyu perehodit v pidporyadkuvannya Podilskij zemli Z yakih prichin ce moglo statisya nevidomo Tak u Spisku ruskih mist dalekih i blizkih Cherkasi vzhe znachilisya v pereliku podilskih gradiv Odna z najpershih pismovih zgadok terminu Cherkaskij povit zustrichayetsya v korolivskomu pozhaluvanni boyarinu Vasku Yershevichu na volodinnya mayetkom Moshni sho datuyetsya 1494 rokom Podibni zgadki nazvi ciyeyi administrativno teritorialnoyi odinici datuyetsya takozh 1510 1512 ta 1533 rokami Termin Cherkaske starostvo zgaduyetsya desho piznishe v aktovih materialah 1543 1553 ta 1559 rokiv Imovirno deyakij chas slovospoluchennya Cherkaskij povit i Cherkaske starostvo vzhivalisya paralelno Inodi zemli sho prilyagali do Cherkaskogo abo Kanivskogo zamkiv takozh nazivali slovom obvid Ce dalo pidstavi P Klepatskomu stverdzhuvati sho Kanivskogo povitu yak okremoyi administrativnoyi odinici ne bulo Tim pache sho navit sam termin Kanivskij povit v litovskih aktah ne zustrichayetsya P Klepatskij a za nim i M Lyubavskij ta V Panashenko zrobili visnovok sho v Pivdennij Kiyivshini funkcionuvav lishe odin Cherkaskij povit sho vklyuchav u sebe Cherkaskij ta Kanivskij obvodi Odnak narazhayuchis na ryad kontrargumentiv cya teoriya viyavilasya nepopulyarnoyu Teritoriya Cherkaskogo starostva na mezhi XV XVI stolit bula takoyu ohoplyuyuchi chastinu pravoberezhnogo basejnu r Ros ta r Tyasmin pripisana do zamku teritoriya rozdilyalasya z Braclavskim povitom Zvenigorodskoyu pusteleyu trimayuchi za soboyu shidnu chastinu Zvenigorodshini Prirodnim kordonom tut bula richka Gnilij Tikich Na pivdni do Cherkaskogo starostva prilyagali teritoriyi uhodiv u rajoni dniprovih porogiv najviddalenishij Tavanskij uhod basejni richok Ingulcya ta Ingulu Na livoberezhzhi Dnipra do starostva nalezhali zemli nizhnoyi techiyi Supoyu ta po Suli a takozh zemli v basejnah Psla Vorskli Oreli Samari Sistema upravlinnya v Cherkaskomu starostviProvidnikami derzhavnoyi politiki v Cherkaskomu starostvi buli knyazivski namisniki Yim pidporyadkovuvavsya administrativnij aparat starostivskij zamkovij uryad Hocha cherkaskih yak i kanivskih zamkovih knig togo chasu ne zbereglosya svidchennya pro yih isnuvannya zalishilis voni datovani 1534 ta 1544 rokami Starosta yakij stoyav na choli Cherkaskogo starostva priznachavsya bezposeredno velikim knyazem litovskim prichomu kandidat obov yazkovo mav buti vihidcem z ciyeyi zemli Vibir kandidaturi na posadu starosti vidbuvavsya perevazhno na osnovi rekomendaciyi visokih posadovih osib napriklad knyazya Andriya Pronskogo v 1540 roci velikij knyaz Litovskij Sigizmund I priznachiv cherkaskim starostoyu za prohannyam knyazya Yuriya Radzivila Peredacha zamku z okrugami novomu starosti yuridichno zakriplyuvalasya velikoknyazivskoyu gramotoyu Vtim malo komu z cherkaskih starost okrim O Dashkovicha vdavalosya zberegti za soboyu cyu posadu pozhittyevo U roboti cherkaskomu starosti dopomagav administrativnij shtat Cherkaskogo zamkovogo uryadu spravcya Ivan Grigorevich Semen Kmita ta in namisnik pidstarosta pisar rotmistr slugi Za uspishne vikonannya pokladenih na nih derzhavoyu funkcij cherkaski starosti otrimuvali zaohochennya u viglyadi navkolishnih sil groshej abo yakih nebud cinnostej Napriklad za peremogu nad vijskami Saadat Gireya O Dashkovich otrimav vinagorodu u rozmiri 650 kop groshej Inshoyu statteyu dohodiv miscevih starost buli mitni zbori z torgovih karavaniv vid ribalok ta solyanikiv Starosta Cherkaskij ta Kanivskij Ostafij Dashkevich Sam termin starosta na poznachennya kerivnikiv zamkovih uryadiv Pivdennoyi Kiyivshini vpershe traplyayetsya na pochatku XVI st Ridshe zamkovih uryadnikiv imenuvali namisnikami abo derzhavcyami Im ya pershogo z vidomih cherkaskih namisnikiv capitaneus czerkasiensis Rafala zi Slupova vidome pid 1409 rokom Zagalom hronologichna poslidovnist obijmannya posad cherkaskimi namisnikami i starostami maye takij viglyad podayemo za Yu M Mihajlyukom Rafal zi Slupova zgaduyetsya 1409 roku Kmita Oleksandr Volchkovich zgaduyetsya 1434 roku Sviridov za knyazyuvannya v Kiyevi Semena Olelkovicha bl 1482 1487 rr Bogdan Fedorovich Glinskij 1488 1493 1494 rr Matvij Oleksandrovich Kmita 1494 1496 rr Olbraht Martinovich Gashtold zgaduyetsya 1498 r Ivan Dashkovich Glinskij 1500 1501 rr zgaduyetsya 1501 r Senyushko Semen Romanovich Volchkovich Polozovich 1502 1503 rr Vasil Dashkovich Glinskij 1504 1507 rr 1507 1511 rr Andrij Yakubovich Nemirovich 1511 1514 rr Ostafij Ivanovich Dashkovich 1514 1535 1536 rr 1536 1537 rr 1537 1540 rr Andrij Glibovich Pronskij 1540 1544 rr Josip Mihajlovich Haleckij 1544 15 rr Vasil Petrovich Zagorovskij 15 1551 Onikij Ostafijovich Gornostaj 1544 1547 rr 1547 1552 rr Dmitro Fedorovich Sangushko 1552 1553 rr Josip Mihajlovich Haleckij 1555 1559 rr Mihajlo Oleksandrovich Vishneveckij 1559 1584 rr Oleksandr Oleksandrovich Vishneveckij bl 1581 V hodi reform 1564 1566 rokiv vinik novij vladnij institut grodskij sud sho opikuvavsya perevazhno rozborom kriminalnih sprav shlyahti i diyav yak paralelna instanciya zemskih sudiv Cherkaskij zamok rezidenciya cherkaskogo starostiPershij zamok v Cherkasah buv zbudovanij she v 1392 1402 rokah Vin znahodivsya v mezhah suchasnogo skveru Bogdana Hmelnickogo na Zamkovij gori Fortecya bula ostrogom mista zroblena iz zagostrenih kolod stini yakoyi tyaglis podolom suchasnoyu Dolinoyu troyand Pri comu prostir centru ukriplennya buv lishe 60 m uzdovzh smugi Dnipra i 40 m perpendikulyarno do neyi Vid vershini na shilah znahodilis hati zbroyariv gonchariv ta ribalok V 1549 1552 rokah Ostafiyem Dashkevichem starostoyu Cherkaskim ta Kanivskim v Cherkasah buv zvedenij novij micnishij zamok na misci starogo Same vin figuruye v istoriyi yak Cherkaskij zamok Na budivnictvo bulo vitracheno 3 roki 1549 1552 roki Bula zaluchena velika kilkist budivelnikiv ne tilki z Cherkas ale j zemlekopiv z Bilorusi Verhnogo Pridniprov ya Volini ta Voloshini Keruvav budivnictvom mogilivskij dobroderevec Fedir Baka Fortecyu zbuduvali na najvishij gori Zamkovij na vidstani tri perestrili luka vid Dnipra V Arhivi Pivdenno Zahidnoyi Rosiyi zberigsya opis zamku yakij tudi potrapiv z arhivu derzhavnoyi kancelyariyi Litovskogo knyazivstva Bulo tut 29 goroden zasipanih zemleyu zrubiv z nakrittyam 4 sosnovi vezhi vid polya zamok otochuvav shirokij riv Na podvir yi zamku bilya stini stoyav budinok z gankom komoroyu ta svitliceyu kolo odniyeyi z vezh mistilasya budivlya z dvoma svitlicyami j sinmi mizh nimi Krim togo bilya podvir ya ditincya pidnosilasya derev yana cerkva Mikoli na pidrubi i stoyalo she kilka hat zhitnik ta shpihlir na strilbu Bron zamkovaya skladalasya z kilkoh garmat i gakivnic Garnizon nalichuvav 100 cholovik vijskovih i 60 sluzhebnikiv yakimi rozporyadzhavsya starosta Dopomizhnoyu zbrojnoyu siloyu buli mishani yaki mali nesti kinnu sluzhbu na chimalij vidstani vid mista Same misto rozbudovuvalosya obabich zamku Gospodarstvo krayuZemli Cherkaskogo starostva mali neabiyaki mozhlivosti dlya gospodarskogo rozvitku V strukturi ekonomiki krayu perevazhali promisli sho buli osnovoyu materialnogo blagopoluchchya jogo meshkanciv Perevaga viddavalasya ribalstvu mislivstvu bortnictvu Uhodnickij promisel tut nosiv masovij harakter Zemlerobstvo zh tut bulo za slovami P Klepatskogo movbi vipadkovim zanyattyam Skotarstvo rozvivalosya v Cherkaskomu starostvi znachno dinamichnishe Sami starosti volodili stadami hudobi v dekilkasot goliv Dlya okremih zhiteliv krayu dovoli pributkovim stav vidhid v kozactvo Dlya cogo regionu bula vlastivoyu slabka porivnyano z inshimi zemlyami rozvinenist feodalno kriposnickoyi sistemi Cherez zemli Cherkaskogo starostva prohodila torgova magistral z Krimu do Kiyeva Div takozhCherkaskij zamokPrimitkiCzerkasy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 804 pol S 804 Czerkasy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 805 pol S 805 Czerkasy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 807 pol S 807LiteraturaMihajlyuk Yu M Pivdenna Kiyivshina v 60 h rr XIV 60 h rr XVI st Yu M Mihajlyuk Cherkasi Vertikal 2011 348 s Micik Yu Kanivske ta Cherkaske starostva v opisi maloznanoyi lyustraciyi 1631 1633 rokiv Yu Micik Krayeznavstvo 2009 4 Czerkasy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 802 pol S 802 808 pol Starostwo Czerkaskie tegoz possesora Lyustraciya starostv Kievskogo voevodstva 1616 g Fevral i mart Arhiv YuZR Ch 7 T 1 S 313 322 pol PosilannyaCherkaskij zamok 18 grudnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ