Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черемо́шня — село в Україні, в Золочівському районі, Львівської області. Відстань до райцентру становить 14 км. Така сама відстань і до колишнього райцентру Олеська, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Ожидова становить 10 км.
| село Черемошня | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада | Золочівська міська громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1432 |
| Населення | 266 |
| Площа | 1,374 км² |
| Густота населення | 193,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80710 |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′53″ пн. ш. 24°52′37″ сх. д. / 49.88139° пн. ш. 24.87694° сх. д.Координати: 49°52′53″ пн. ш. 24°52′37″ сх. д. / 49.88139° пн. ш. 24.87694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 291 м |
| Водойми | р. Західний Буг |
| Відстань до обласного центру | 78 км |
| Відстань до районного центру | 14 км |
| Найближча залізнична станція | Ожидів |
| Відстань до залізничної станції | 10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80710, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Білий Камінь |
| Карта | |
  Черемошня | |
 Черемошня | |
| Мапа | |
| | |
Черемошня разом з селами Білий Камінь, Бужок, Гавареччина, Розваж, Підлисся входили до складу Білокамінської сільської ради. Населення становить 266 осіб.
Населення
Наприкінці XIX століття в селі налічувалося 120 дворів (у тому числі і 6 дворів на хуторі Булки), які розташовувалися всього на двох вулицях. Мешкали тут українці, поляки, євреї, але лише українська громада мала свою парафію з храмом.
| Склад населення Черемошні за релігійним віросповіданням | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Заг. число мешканців | римо-католики | греко-католики | юдеї | ||||||||||
| 1880 | 519 | 195 | 260 | 64 | ||||||||||
| 1890 | 271 | |||||||||||||
| 1900 | 372 | |||||||||||||
| 1910 | 275 | 390 | ||||||||||||
| 1936 | 278 | 319 | ||||||||||||
| 2001 | 266 | |||||||||||||
Географія
Через село протікає річка Західний Буг. За 1 км на північний схід від села знаходиться пам'ятка природи місцевого значення — Свята Гора.
Історія
Перша письмова згадка
В історичних джерелах XV століття згадується як «Czeremoszna», «Czeremaszna», «Czeremeschna», «Czeremeszno»" та у деяких інших подібних формах.
Першою письмовою згадкою про село можна вважати 1432 рік у зв'язку із записом у грамоті польського короля Ягайла про Олехна Черемоського («Olechno Czeremoski») — військового шляхтича-землянина, який відбував службу в Олеському замку і володів службовим замковим селом Черемошнею. За участь в антипольському повстанні 1431—1432 років під проводом Олеського старости і воєводи руського Івашка Богдана Рогатинського польський король Ягайло спочатку конфіскував в Олехна Черемоського це поселення, але згодом, схоже, повернув йому назад.
Колишні власники села
Шляхтич Олехно вдруге згадується як «олеський землянин», тобто знову ж військовий службовець Олеського замку у 1439 році, коли новий польський король Владислав III Варненчик за сумлінну службу передав йому у користування королівське село Комарів. Тож у 1440-х та на початку 1450-х років Олехно Черемоський виступає не лише як дідич Черемошні, а й як посідач сусідніх королівських сіл Комарів і Ушня.
Найчастіше Черемошня згадується у зв'язку з її власником Олехном Черемоським («Olechno de Czeremeszna», «Olechno Czeremaszky»). З 1452 року фіксуються активні судові спори між Олехном Черемоським і Матвієм Снятином, який через суд став посесором королівських сіл Ушня і Комарів, позбавивши такого права Олехна.
Через суд Олехно Черемоський вирішував спірні питання з впливовими особами Руського воєводства, як, наприклад, з львівським воєводою Петром Одровонжом, олеським старостою Яном Сененським. Судові суперечки стосувалися також Марії Хильчицької (землевласниці з Хильчиць), жителів Пітрич Малоша і Ходора (Ходька).
В опублікованих джерелах згадуються також дружина Олехна Черемоського на імення Федька, сини Олександр і Андрій (Богдан), внуки Микола, Андрій і Фелікс Богдановичі, які формували династію шляхтичів Черемоських.
У 1515 році Черемошня мала 4 лани оброблюваної землі, тобто близько 80 га. Однією половиною земельної власності володів Жоратинський, а другою — Андрій Черемоський. У власності останнього перебував і водяний млин. Податок з млинового кола оцінювався в 1 фертон (четверту частину гривні).
Через село пролягав давній тракт, що вів із Гологорів через Княже, Почапи та Черемошню до Олеська. Біля Черемошні він сполучався з іншою важливою дорогою, що також вела до Олеська, але зі Львова через Глиняни і Бужок.
Відомий польський історик і етнограф Олександр Яблоновський, описуючи Львівську землю Руського воєводства у XVI столітті, найзначнішим (гніздовим) поселенням Олеської волості на берегах горішнього Бугу вважав село Черемошню, а містечка Сасів і Білий Камінь називав закладеними пізніше.
У 14 томі «Актів гродських і земських з часів Речі Посполитої з так званого Бернардинського архіву у Львові», який охоплює найдавніші записки Львівських судів 1440—1456 років, Черемошня фігурує щонайменше у 60 судових записках. Часто зустрічаються згадки про нього і в інших томах цього фундаментального видання. На відміну від Білого Каменя, про якого в опублікованих «Актах гродських і земських…» не виявлено жодної згадки періоду XV—XVI століть.
На початку XVII століття князь Дмитро Юрій Вишневецький збудував на західній околиці Черемошні, біля межі з Бужком оборонний замок (1611) і мурований костел (1613). Як зазначав мандрівник Ульріх фон Вердум, «замок збудований з білого каменю італійським способом з вежами по боках, оточений вежами і озером». Особливість будівельного матеріалу — «білого каменю» — стала словотвірною основою назви нового населеного пункту
Вважається, що самостійним населеним пунктом Білий Камінь став 1614 року, коли відбулося розмежування між ним та сусідніми селами — Черемошнею та Ушнею
Білий Камінь виявився затисненим між Бужком та Черемошнею на невеликій земельній ділянці та відрізаний широкою смугою земель Черемошні від основних білокамінських угідь, що були компактно зосереджені трохи далі на півночі та північному сході з центром у Гавареччині. Тому 1632 року мешканці Білого Каменя добилися привілею від белзького воєводи Костянтина Вишневецького на право пасти худобу на вільних пасовищах ближніх сусідніх сіл, зокрема користуватися луками сіл Черемошня та Жуличі.
1649 року Черемошня, як і Ушня, входять складу нового маєткового ключа, що починає формуватися з центром у Білому Камені. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького села сильно постраждали від нападів зрадливих спільників козаків — татарів. Серед записок Львівського суду зберігається повідомлення про те, що Ілько та Грицько Бинкарови з Ушні, Васько Пришляк і Федь із Черемошні присягали Яремі Вишневецькому, воєводі Руської землі. Вони заявляли, що «через спустошення села і млина у Черемошні, вимирання і поневолення людей» зібрали лише 14 золотих податку (поборів) з Ушні і 15 золотих — з Черемошні.
Походження назви
Назву поселення часто виводять від черемхи — дерева, поширеного в цих місцях. Однак імовірнішим видається походження від слова «черемош» — так у тюрків називають річку, що тече з темного смоляного лісу. Можливо, саме тут зупинялися половці чи татари, а від найменування їхнього місця зупинки біля «черемошу» воно стало зватися Черемошнею (принагідно згадаймо річки Білий Черемош і Чорний Черемош у Карпатах).
Черемошнянська парафія та її храм
Перша письмова згадка про парафію датується 1515 роком.
Ще в XVII — початок XVIII століття черемошнянська церква була материнською (основною), а білокамінська — дочірньою. Парохами тоді були Данило Маслович, Іоан Сміховський. У 1784—1792 роках парохом Черемошні був о. Лука Галатович, а у 1792—1799 роках — о. Стефан Сидоровський. За о. Стефана було збудовано нову дерев'яну церкву та освячено на честь собору Іоана Хрестителя у 1795 році. У 1799—1806 роках парафію очолив о. Михаїл Левицький, а з 1807 року — о. Григорій Ладанович — парох Білого Каменя і вже відтоді у черемошнянській та білокамінській церквах правили одні і ті ж самі парохи. На той час літургія служилася кожної третьої неділі місяця.
У 1914 році церковні дзвони були реквізовані російською армією для власних потреб. Після Першої Світової війни до церкви було придбано срібну позолочену чашу; чотири ризи — світло-жовту, червону, сіру та яскраво-білу; нові хоругви.
За управителя парафією о. Павла Олійника було вирішено побудувати новий храм, тому що стара дерев'яна церква була у надто поганому стані. Протягом 1932—1936 років, за проектом архітектора Вернюка, на старому прицерковному цвинтарі збудовано нову кам'яну церкву. В плані нова церква була хрестоподібною, однонавовою та освячено на честь Покрови Пресвятої Борогодиці. Будівництво храму розпочалося за о. Петра Олійника, а закінчилося вже за о. Андрія Шуневича. У 1950-х роках в церкві було встановлено іконостас роботи олеських майстрів. У 1962 році радянська влада церкву закрила і лише у 1989 році її було знов відкрито для богослужінь. Відтоді й донині парохом церкви Покрови Пресвятої Борогодиці є о. Євстафій Смук. У 1996—1998 роках храм капітально відремонтовано (до Другої Світової війни будівлю не встигли поштукатурити, то ж зробили це лише тепер).
Громадське життя села за Австрії
1909 року у Черемошні, за ініціативою місцевих мешканців — Василія, Олекси та Семка Минусорів, Тимка Вовка, Миколая та Йосифа Рудих, Даниїла Михальчишина, Филипа Конашевича, Михаїла Підлиського, Романа Смика, Теодора Чучмана, створено філію білокамінського окружного осередку українського спортивно-руханкового та протипожежного товариства «Сокіл».
Шкільна освіта
Ще за часів Австро-Угорщини в Черемошні була однокласна школа з польською мовою викладання, в штаті якої був лишень один вчитель.
На зламі ХІХ—ХХ століть у школі вчителювала Меланія Грабовська, а від 1907 року — Гелена Петрович. У 1914 році в школі навчалося 36 дітей. За часів ІІ Речі Посполитої, у 1932—1933 роках у школі навчалося вже 75 дітей, з них: українці — 32, поляки — 41, євреї — 2. У школі була одна класна кімната загальною площею 51 м², а для вчителів було передбачено одне помешкання, яке складалося з чотирьох кімнат та кухні.
Під час німецької окупації та після закінчення Другої світової війни тут вчителювала Галина Лотоцька-Бохонко. У 1959—1973 роках школою завідувала Єлизавета Гриндьо.
Відомі люди
Учасники визвольних змагань
- Макаровський Володимир — член ОУН, командант боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б).
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- Юречко Ю. Білий Камінь: відгомін з віків…с. 98
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
- Золочівщина її минуле та сучасне / упорядк. Володимир…с.25
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910…с. 269
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… t. XIV. — S. 527
- Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення…С. 12
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… t. IX. — S. 54—55
- Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення…С. 63
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… t. XV. — S. 596
- Źrodła dziejowe… Cz. 1. — S. 158
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… t. IX. — S. 131—132
- Лясота Еріх зі Стеблева. Щоденник… С. 99
- Źrodła dziejowe… Cz. 2. — S. 382
- Ульріх фон Вердум. Щоденник… С. 97
- Жуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих праць … С. 109
- Жерела до істориї України-Руси… Т. V. — С. 246
- Жуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих праць … С. 111
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 грудня 2016.
Джерела
- фон Вердум У. Щоденник // Жовтень. — 1983. — № 3. — С. 89—105.
- Жерела до істориї України-Руси / Під ред. М. Грушевського; С. Томашівського. — Т. 3-7. — Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1900—1903.
- Жуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів / Упоряд., автор передмови та прим. А. Т. Квасецький. — Чернівці : Зелена Буковина, 2013. — 398 с. + вкл. 60 с.
- Золочівщина її минуле та сучасне / упорядк. Володимир Болюбаш / Нью-Йорк-Торонто-Канберра: вид-во спілки «Гомін України», 1982. — 661 с.
- Квасецький А. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці : Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
- Лясота Еріх зі Стеблева. Щоденник / Переклад з німецької — Галина та Іван Сварники // Жовтень. — 1984. — № 10 (480). — С. 97—110.
- Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910.- Львовъ-Жовква : Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с.
- Юречко Ю. Білий Камінь: відгомін з віків. — Золочів, 2006. — 224 с., 8 арк. іл.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справ.-каталог) т. 3 / под ред. Н. Л. Жарикова, И. И. Артеменко и др. - К. : Будівельник, 1985. — 339 с. (рос.)
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903. — T. I—XVII. (пол.)
- Czeremosznia 1.) wś, pow. złoczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 800. (пол.) — S. 800. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim. — Lwów : Książnica Polska, 1919. — 525 s. (пол.)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / pod red. Filipa Sulimierskiego, Bronisława Chłebowskiego, Władysława Walewskiego. — Warszawa: nakładem Władysława Walewskiego, 1880—1902. — T. I—XV. (пол.)
- Źrodła dziejowe. — Warszawa : Warszawska Drukarnia Estetyczna, 1903. — T. XVIII. — Cz. 1-2. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Черемошня [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheremo shnya selo v Ukrayini v Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do rajcentru stanovit 14 km Taka sama vidstan i do kolishnogo rajcentru Oleska sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Ozhidova stanovit 10 km selo CheremoshnyaCheremoshnya Za selom Svyata GoraCheremoshnya Za selom Svyata GoraKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Zolochivska miska gromadaOsnovni daniPersha zgadka 1432Naselennya 266Plosha 1 374 km Gustota naselennya 193 6 osib km Poshtovij indeks 80710Telefonnij kod 380 3265Geografichni daniGeografichni koordinati 49 52 53 pn sh 24 52 37 sh d 49 88139 pn sh 24 87694 sh d 49 88139 24 87694 Koordinati 49 52 53 pn sh 24 52 37 sh d 49 88139 pn sh 24 87694 sh d 49 88139 24 87694Serednya visota nad rivnem morya 291 mVodojmi r Zahidnij BugVidstan do oblasnogo centru 78 kmVidstan do rajonnogo centru 14 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya OzhidivVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 kmMisceva vladaAdresa radi 80710 Lvivska obl Zolochivskij r n s Bilij KaminKartaCheremoshnyaCheremoshnyaMapa Cheremoshnya u Vikishovishi Cheremoshnya razom z selami Bilij Kamin Buzhok Gavarechchina Rozvazh Pidlissya vhodili do skladu Bilokaminskoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 266 osib NaselennyaNaprikinci XIX stolittya v seli nalichuvalosya 120 dvoriv u tomu chisli i 6 dvoriv na hutori Bulki yaki roztashovuvalisya vsogo na dvoh vulicyah Meshkali tut ukrayinci polyaki yevreyi ale lishe ukrayinska gromada mala svoyu parafiyu z hramom Sklad naselennya Cheremoshni za religijnim virospovidannyamRik Zag chislo meshkanciv rimo katoliki greko katoliki yudeyi1880 519 195 260 641890 2711900 3721910 275 3901936 278 3192001 266GeografiyaCherez selo protikaye richka Zahidnij Bug Za 1 km na pivnichnij shid vid sela znahoditsya pam yatka prirodi miscevogo znachennya Svyata Gora IstoriyaPersha pismova zgadka V istorichnih dzherelah XV stolittya zgaduyetsya yak Czeremoszna Czeremaszna Czeremeschna Czeremeszno ta u deyakih inshih podibnih formah Pershoyu pismovoyu zgadkoyu pro selo mozhna vvazhati 1432 rik u zv yazku iz zapisom u gramoti polskogo korolya Yagajla pro Olehna Cheremoskogo Olechno Czeremoski vijskovogo shlyahticha zemlyanina yakij vidbuvav sluzhbu v Oleskomu zamku i volodiv sluzhbovim zamkovim selom Cheremoshneyu Za uchast v antipolskomu povstanni 1431 1432 rokiv pid provodom Oleskogo starosti i voyevodi ruskogo Ivashka Bogdana Rogatinskogo polskij korol Yagajlo spochatku konfiskuvav v Olehna Cheremoskogo ce poselennya ale zgodom shozhe povernuv jomu nazad Kolishni vlasniki sela Shlyahtich Olehno vdruge zgaduyetsya yak oleskij zemlyanin tobto znovu zh vijskovij sluzhbovec Oleskogo zamku u 1439 roci koli novij polskij korol Vladislav III Varnenchik za sumlinnu sluzhbu peredav jomu u koristuvannya korolivske selo Komariv Tozh u 1440 h ta na pochatku 1450 h rokiv Olehno Cheremoskij vistupaye ne lishe yak didich Cheremoshni a j yak posidach susidnih korolivskih sil Komariv i Ushnya Najchastishe Cheremoshnya zgaduyetsya u zv yazku z yiyi vlasnikom Olehnom Cheremoskim Olechno de Czeremeszna Olechno Czeremaszky Z 1452 roku fiksuyutsya aktivni sudovi spori mizh Olehnom Cheremoskim i Matviyem Snyatinom yakij cherez sud stav posesorom korolivskih sil Ushnya i Komariv pozbavivshi takogo prava Olehna Cherez sud Olehno Cheremoskij virishuvav spirni pitannya z vplivovimi osobami Ruskogo voyevodstva yak napriklad z lvivskim voyevodoyu Petrom Odrovonzhom oleskim starostoyu Yanom Senenskim Sudovi superechki stosuvalisya takozh Mariyi Hilchickoyi zemlevlasnici z Hilchic zhiteliv Pitrich Malosha i Hodora Hodka V opublikovanih dzherelah zgaduyutsya takozh druzhina Olehna Cheremoskogo na imennya Fedka sini Oleksandr i Andrij Bogdan vnuki Mikola Andrij i Feliks Bogdanovichi yaki formuvali dinastiyu shlyahtichiv Cheremoskih U 1515 roci Cheremoshnya mala 4 lani obroblyuvanoyi zemli tobto blizko 80 ga Odniyeyu polovinoyu zemelnoyi vlasnosti volodiv Zhoratinskij a drugoyu Andrij Cheremoskij U vlasnosti ostannogo perebuvav i vodyanij mlin Podatok z mlinovogo kola ocinyuvavsya v 1 ferton chetvertu chastinu grivni Cherez selo prolyagav davnij trakt sho viv iz Gologoriv cherez Knyazhe Pochapi ta Cheremoshnyu do Oleska Bilya Cheremoshni vin spoluchavsya z inshoyu vazhlivoyu dorogoyu sho takozh vela do Oleska ale zi Lvova cherez Glinyani i Buzhok Vidomij polskij istorik i etnograf Oleksandr Yablonovskij opisuyuchi Lvivsku zemlyu Ruskogo voyevodstva u XVI stolitti najznachnishim gnizdovim poselennyam Oleskoyi volosti na beregah gorishnogo Bugu vvazhav selo Cheremoshnyu a mistechka Sasiv i Bilij Kamin nazivav zakladenimi piznishe U 14 tomi Aktiv grodskih i zemskih z chasiv Rechi Pospolitoyi z tak zvanogo Bernardinskogo arhivu u Lvovi yakij ohoplyuye najdavnishi zapiski Lvivskih sudiv 1440 1456 rokiv Cheremoshnya figuruye shonajmenshe u 60 sudovih zapiskah Chasto zustrichayutsya zgadki pro nogo i v inshih tomah cogo fundamentalnogo vidannya Na vidminu vid Bilogo Kamenya pro yakogo v opublikovanih Aktah grodskih i zemskih ne viyavleno zhodnoyi zgadki periodu XV XVI stolit Na pochatku XVII stolittya knyaz Dmitro Yurij Vishneveckij zbuduvav na zahidnij okolici Cheremoshni bilya mezhi z Buzhkom oboronnij zamok 1611 i murovanij kostel 1613 Yak zaznachav mandrivnik Ulrih fon Verdum zamok zbudovanij z bilogo kamenyu italijskim sposobom z vezhami po bokah otochenij vezhami i ozerom Osoblivist budivelnogo materialu bilogo kamenyu stala slovotvirnoyu osnovoyu nazvi novogo naselenogo punktu Vvazhayetsya sho samostijnim naselenim punktom Bilij Kamin stav 1614 roku koli vidbulosya rozmezhuvannya mizh nim ta susidnimi selami Cheremoshneyu ta Ushneyu Bilij Kamin viyavivsya zatisnenim mizh Buzhkom ta Cheremoshneyu na nevelikij zemelnij dilyanci ta vidrizanij shirokoyu smugoyu zemel Cheremoshni vid osnovnih bilokaminskih ugid sho buli kompaktno zoseredzheni trohi dali na pivnochi ta pivnichnomu shodi z centrom u Gavarechchini Tomu 1632 roku meshkanci Bilogo Kamenya dobilisya privileyu vid belzkogo voyevodi Kostyantina Vishneveckogo na pravo pasti hudobu na vilnih pasovishah blizhnih susidnih sil zokrema koristuvatisya lukami sil Cheremoshnya ta Zhulichi 1649 roku Cheremoshnya yak i Ushnya vhodyat skladu novogo mayetkovogo klyucha sho pochinaye formuvatisya z centrom u Bilomu Kameni Pid chas Nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo sela silno postrazhdali vid napadiv zradlivih spilnikiv kozakiv tatariv Sered zapisok Lvivskogo sudu zberigayetsya povidomlennya pro te sho Ilko ta Gricko Binkarovi z Ushni Vasko Prishlyak i Fed iz Cheremoshni prisyagali Yaremi Vishneveckomu voyevodi Ruskoyi zemli Voni zayavlyali sho cherez spustoshennya sela i mlina u Cheremoshni vimirannya i ponevolennya lyudej zibrali lishe 14 zolotih podatku poboriv z Ushni i 15 zolotih z Cheremoshni Pohodzhennya nazvi Nazvu poselennya chasto vivodyat vid cheremhi dereva poshirenogo v cih miscyah Odnak imovirnishim vidayetsya pohodzhennya vid slova cheremosh tak u tyurkiv nazivayut richku sho teche z temnogo smolyanogo lisu Mozhlivo same tut zupinyalisya polovci chi tatari a vid najmenuvannya yihnogo miscya zupinki bilya cheremoshu vono stalo zvatisya Cheremoshneyu prinagidno zgadajmo richki Bilij Cheremosh i Chornij Cheremosh u Karpatah Cheremoshnyanska parafiya ta yiyi hram Persha pismova zgadka pro parafiyu datuyetsya 1515 rokom She v XVII pochatok XVIII stolittya cheremoshnyanska cerkva bula materinskoyu osnovnoyu a bilokaminska dochirnoyu Parohami todi buli Danilo Maslovich Ioan Smihovskij U 1784 1792 rokah parohom Cheremoshni buv o Luka Galatovich a u 1792 1799 rokah o Stefan Sidorovskij Za o Stefana bulo zbudovano novu derev yanu cerkvu ta osvyacheno na chest soboru Ioana Hrestitelya u 1795 roci U 1799 1806 rokah parafiyu ocholiv o Mihayil Levickij a z 1807 roku o Grigorij Ladanovich paroh Bilogo Kamenya i vzhe vidtodi u cheremoshnyanskij ta bilokaminskij cerkvah pravili odni i ti zh sami parohi Na toj chas liturgiya sluzhilasya kozhnoyi tretoyi nedili misyacya U 1914 roci cerkovni dzvoni buli rekvizovani rosijskoyu armiyeyu dlya vlasnih potreb Pislya Pershoyi Svitovoyi vijni do cerkvi bulo pridbano sribnu pozolochenu chashu chotiri rizi svitlo zhovtu chervonu siru ta yaskravo bilu novi horugvi Za upravitelya parafiyeyu o Pavla Olijnika bulo virisheno pobuduvati novij hram tomu sho stara derev yana cerkva bula u nadto poganomu stani Protyagom 1932 1936 rokiv za proektom arhitektora Vernyuka na staromu pricerkovnomu cvintari zbudovano novu kam yanu cerkvu V plani nova cerkva bula hrestopodibnoyu odnonavovoyu ta osvyacheno na chest Pokrovi Presvyatoyi Borogodici Budivnictvo hramu rozpochalosya za o Petra Olijnika a zakinchilosya vzhe za o Andriya Shunevicha U 1950 h rokah v cerkvi bulo vstanovleno ikonostas roboti oleskih majstriv U 1962 roci radyanska vlada cerkvu zakrila i lishe u 1989 roci yiyi bulo znov vidkrito dlya bogosluzhin Vidtodi j donini parohom cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Borogodici ye o Yevstafij Smuk U 1996 1998 rokah hram kapitalno vidremontovano do Drugoyi Svitovoyi vijni budivlyu ne vstigli poshtukaturiti to zh zrobili ce lishe teper Gromadske zhittya sela za Avstriyi 1909 roku u Cheremoshni za iniciativoyu miscevih meshkanciv Vasiliya Oleksi ta Semka Minusoriv Timka Vovka Mikolaya ta Josifa Rudih Daniyila Mihalchishina Filipa Konashevicha Mihayila Pidliskogo Romana Smika Teodora Chuchmana stvoreno filiyu bilokaminskogo okruzhnogo oseredku ukrayinskogo sportivno ruhankovogo ta protipozhezhnogo tovaristva Sokil Shkilna osvitaShe za chasiv Avstro Ugorshini v Cheremoshni bula odnoklasna shkola z polskoyu movoyu vikladannya v shtati yakoyi buv lishen odin vchitel Na zlami HIH HH stolit u shkoli vchitelyuvala Melaniya Grabovska a vid 1907 roku Gelena Petrovich U 1914 roci v shkoli navchalosya 36 ditej Za chasiv II Rechi Pospolitoyi u 1932 1933 rokah u shkoli navchalosya vzhe 75 ditej z nih ukrayinci 32 polyaki 41 yevreyi 2 U shkoli bula odna klasna kimnata zagalnoyu plosheyu 51 m a dlya vchiteliv bulo peredbacheno odne pomeshkannya yake skladalosya z chotiroh kimnat ta kuhni Pid chas nimeckoyi okupaciyi ta pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni tut vchitelyuvala Galina Lotocka Bohonko U 1959 1973 rokah shkoloyu zaviduvala Yelizaveta Grindo Vidomi lyudiUchasniki vizvolnih zmagan Makarovskij Volodimir chlen OUN komandant boyivki Sluzhbi bezpeki Glinyanskogo rajonnogo provodu OUN b Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Yurechko Yu Bilij Kamin vidgomin z vikiv s 98 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2017 Zolochivshina yiyi minule ta suchasne uporyadk Volodimir s 25 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 s 269 Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 26 lyutogo 2017 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej t XIV S 527 Davni zgadki pro Zhulichi i susidni poselennya S 12 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej t IX S 54 55 Davni zgadki pro Zhulichi i susidni poselennya S 63 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej t XV S 596 Zrodla dziejowe Cz 1 S 158 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej t IX S 131 132 Lyasota Erih zi Stebleva Shodennik S 99 Zrodla dziejowe Cz 2 S 382 Ulrih fon Verdum Shodennik S 97 Zhulichi Vasil Pachovskij Zbirnik istoriko krayeznavchih prac S 109 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi T V S 246 Zhulichi Vasil Pachovskij Zbirnik istoriko krayeznavchih prac S 111 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2016 Dzherelafon Verdum U Shodennik Zhovten 1983 3 S 89 105 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Pid red M Grushevskogo S Tomashivskogo T 3 7 Lviv Naukove tovaristvo imeni Shevchenka 1900 1903 Zhulichi Vasil Pachovskij Zbirnik istoriko krayeznavchih prac i literaturno hudozhnih tvoriv Uporyad avtor peredmovi ta prim A T Kvaseckij Chernivci Zelena Bukovina 2013 398 s vkl 60 s Zolochivshina yiyi minule ta suchasne uporyadk Volodimir Bolyubash Nyu Jork Toronto Kanberra vid vo spilki Gomin Ukrayini 1982 661 s Kvaseckij A Davni zgadki pro Zhulichi i susidni poselennya nad richkami Bug i Belzec Istorichnij naris Chernivci Zelena Bukovina 2016 84 s Lyasota Erih zi Stebleva Shodennik Pereklad z nimeckoyi Galina ta Ivan Svarniki Zhovten 1984 10 480 S 97 110 Timchishin Ya Savka M Timoshenko P Podorozhi po Lvivshini Krayeznavcho turistichnij naris Lviv Kamenyar 1967 384 s Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1910 500 s Yurechko Yu Bilij Kamin vidgomin z vikiv Zolochiv 2006 224 s 8 ark il Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Il sprav katalog t 3 pod red N L Zharikova I I Artemenko i dr K Budivelnik 1985 339 s ros Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie Lwow Drukarnia Zakladu Narodowego imienia Ossolinskich 1868 1903 T I XVII pol Czeremosznia 1 ws pow zloczowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 800 pol S 800 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Galicyi Bukowinie Spiszu Orawie i Slasku Cieszynskim Lwow Ksiaznica Polska 1919 525 s pol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich pod red Filipa Sulimierskiego Bronislawa Chlebowskiego Wladyslawa Walewskiego Warszawa nakladem Wladyslawa Walewskiego 1880 1902 T I XV pol Zrodla dziejowe Warszawa Warszawska Drukarnia Estetyczna 1903 T XVIII Cz 1 2 pol PosilannyaPogoda v seli Cheremoshnya 25 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi