Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чапля єгипетська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Розведення дорослого підвиду | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bubulcus ibis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування зимування Осіле проживання | ||||||||||||||||
| B. i. ibis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ardea ibis Linnaeus, 1758 Ardeola ibis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ча́пля єги́петська (Bubulcus ibis) — вид птахів родини чаплевих.
Опис
Маса тіла 250—350 г, довжина тіла 48-53 см, розмах крил 90-96 см. Єгипетська чапля має у загальному біле забарвлення, але верхні частини голови, спини і зоба у неї винно-вохристі, вкриті видовженим розсученим пір'ям, яке до осені випадає. У дорослого птаха в шлюбному вбранні на верхній частині голови, спині та волі жовтогарячі плями; решта оперення біла; дзьоб, ноги і райдужна оболонка ока червоні; у позашлюбному вбранні верх голови, воло та пляма на спині світло-жовті або все оперення біле; дзьоб жовтуватий; ноги бурі; райдужна оболонка ока жовта. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні.
Поширення та ареал
Єгипетська чапля живе на всіх континентах крім Антарктиди (за винятком окремих зальотів).
Живе на водоймах степової зони.
Широко поширений вид: населяє країни північно-східної, тропічної і субтропічної Африки, Малу, Передню і Південно-Східну Азію, Індію, Південну Японію, США і південь Канади (5, 6). З середини XIX ст. спостерігається інтенсивне розширення ареалу з тропічних і субтропічних зон на північ і схід.
У Європі гніздиться на півдні Іспанії, у французькому заповіднику Камарг у дельті річки Рона, де досить рідкісна. В Азії зустрічається на Південному Сході та на Аравійському півострові.
До останнього часу цей птах належав Старому Світу, тобто східній півкулі. Населяє Південну Азію, гніздиться на півдні Японії, на Філіппінських і Великих Зондських островах. В Африці поширена від Сенегалу до східних берегів материка і звідси на південь до самих південних частин Африки. Гніздиться і на Мадагаскарі. У недавні роки єгипетська чапля з'явилася в північних частинах Південної Америки, вкоренилася там і тепер поширюється з цього материка, через Центральну Америку та Антильські острови вона проникла також до Північної, де відома тепер до Великих озер (Мічиган) і Ньюфаундленду. Перша зустріч з цим птахом в Південній Америці (Британська Гвіана) датується 1911 і 1912 роками. Бурхливе розселення її почалося в 30-х роках. Вона розселяється також у Північній та Північно-Східній Австралії.
Поява єгипетської чаплі на цьому материку зобов'язана, мабуть, випуску близько 1933 року в околицях Кімберлі 18 птахів, привезених з Калькутти. У Південній Америці ці птахи з'явилися, ймовірно, випадково. Як всі чаплі, цей птах любить болотисті місцевості, але при цьому вона досить звичайна в культурному ландшафті, де постійно тримається серед домашньої худоби. Її нерідко можна побачити на спині корови, буйвола, а поза культурного ландшафту ця чапля йде слід за дикими копитними і без побоювання сідає на спину носорога, а інколи й на спину слона.
В Україні рідкісний залітний вид Криму, пониззя Дніпра, Дунаю та решти півдня країни.
Спосіб життя
Єгипетська чапля менше інших чапель прив'язана до води і може зустрічатися відносно далеко від водойм. Вона живе в степах, на луках, рисових полях. Зрідка цей птах зустрічається і в містах (в основному африканських), навіть у таких великих, як Каїр. Часто єгипетських чапель можна зустріти біля стад диких і домашніх копитних, на спинах яких вона збирає комах. Чисельність єгипетської чаплі в Африці росте синхронно зі зростанням скотарства і оранки земель. Єгипетська чапля дуже полохлива та обережна. Злітаючи зі спин диких або домашніх копитних, помітивши небезпеку, вона, тим самим дає тривожний сигнал про небезпеку самим копитним.
Живлення
Живиться єгипетська чапля головним чином великими комахами, зокрема кониками, яких сполохала худоба, що пасеться. Їсть вона і водних мешканців, але в невеликій кількості. Вона поїдає також комах і кліщів, яких вибирає з вовни та шкури тварин. Таким чином, співдружність птахів і ссавців виявляється, мабуть, взаємно корисною. Їсть також дрібну рибу, земноводних, плазунів, деяких гризунів і пташенят, інших птахів.
Розмноження
Статева зрілість настає в 2 роки. Як правило, гніздиться в змішаних колоніях з іншими видами голінастих, великими і малими бакланами. У кладці буває від 1 до 6 яєць. У південних районах проживання за один рік єгипетської чаплі вдається вивести 2 і навіть три виводка пташенят. Смертність пташенят відносно невелика, тому що батьки активно захищають гніздо від хижаків, а також від інших членів колонії.
Поширення
Гніздиться на озерах, в заплавах і дельтах річок, де є зарості середньовікових верби або тополі, оповиті колючими та іншими ліанами. Нерідко поселяється поблизу мілководних водойм — в гаях широколистяних порід (дуб). Колонії, від кількох пар до кількох сотень пар, розташовуються спільно з іншими чаплями, бакланами і граками. Іноді утворюють самостійні поселення.
Лімітуючі фактори
В умовах існування на межі ареалу чисельність і поширення виду лімітуються обмеженістю придатних місць існування і кліматичними умовами.
Охорона
Чапля єгипетська перебуває під охороною Бернської конвенції та конвенції CITES. Для охорони виду необхідна відмова від використання хімікатів в сільському господарстві та боротьба з браконьєрством. Доцільно заборонити рубки лісу в місцях гніздування. Полювання заборонено.
Посилання
- http://zoo-eco.zooclub.ru [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Cattle Egret [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.] — The Atlas of Southern African Birds
Джерела
- BirdLife International (2008). Bubulcus ibis. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 05 November 2008. Database entry includes justification for why this species is of least concern
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 26 травня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaplya yegipetskaRozvedennya doroslogo pidviduOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Yegipetska chaplya Bubulcus Vid Chaplya yegipetskaBinomialna nazvaBubulcus ibis Linnaeus 1758 Areal vidu Gnizduvannya zimuvannya Osile prozhivannyaPidvidiB i ibis Linnaeus 1758 B i coromandus Boddaert 1783 B i seychellarum Salomonsen 1934 SinonimiArdea ibis Linnaeus 1758 Ardeola ibis Bubulcus bubulcus Buphus coromandus Cancroma coromanda Egretta ibis Linnaeus 1758 Lepterodatis ibis Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Bubulcus ibisVikividi Bubulcus ibisEOL 45511347ITIS 174803MSOP 22697109NCBI 110668 Cha plya yegi petska Bubulcus ibis vid ptahiv rodini chaplevih OpisMasa tila 250 350 g dovzhina tila 48 53 sm rozmah kril 90 96 sm Yegipetska chaplya maye u zagalnomu bile zabarvlennya ale verhni chastini golovi spini i zoba u neyi vinno vohristi vkriti vidovzhenim rozsuchenim pir yam yake do oseni vipadaye U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni na verhnij chastini golovi spini ta voli zhovtogaryachi plyami reshta operennya bila dzob nogi i rajduzhna obolonka oka chervoni u pozashlyubnomu vbranni verh golovi volo ta plyama na spini svitlo zhovti abo vse operennya bile dzob zhovtuvatij nogi buri rajduzhna obolonka oka zhovta Molodij ptah podibnij do doroslogo u pozashlyubnomu vbranni Poshirennya ta arealYegipetska chaplya zhive na vsih kontinentah krim Antarktidi za vinyatkom okremih zalotiv Zhive na vodojmah stepovoyi zoni Shiroko poshirenij vid naselyaye krayini pivnichno shidnoyi tropichnoyi i subtropichnoyi Afriki Malu Perednyu i Pivdenno Shidnu Aziyu Indiyu Pivdennu Yaponiyu SShA i pivden Kanadi 5 6 Z seredini XIX st sposterigayetsya intensivne rozshirennya arealu z tropichnih i subtropichnih zon na pivnich i shid U Yevropi gnizditsya na pivdni Ispaniyi u francuzkomu zapovidniku Kamarg u delti richki Rona de dosit ridkisna V Aziyi zustrichayetsya na Pivdennomu Shodi ta na Aravijskomu pivostrovi Do ostannogo chasu cej ptah nalezhav Staromu Svitu tobto shidnij pivkuli Naselyaye Pivdennu Aziyu gnizditsya na pivdni Yaponiyi na Filippinskih i Velikih Zondskih ostrovah V Africi poshirena vid Senegalu do shidnih beregiv materika i zvidsi na pivden do samih pivdennih chastin Afriki Gnizditsya i na Madagaskari U nedavni roki yegipetska chaplya z yavilasya v pivnichnih chastinah Pivdennoyi Ameriki vkorenilasya tam i teper poshiryuyetsya z cogo materika cherez Centralnu Ameriku ta Antilski ostrovi vona pronikla takozh do Pivnichnoyi de vidoma teper do Velikih ozer Michigan i Nyufaundlendu Persha zustrich z cim ptahom v Pivdennij Americi Britanska Gviana datuyetsya 1911 i 1912 rokami Burhlive rozselennya yiyi pochalosya v 30 h rokah Vona rozselyayetsya takozh u Pivnichnij ta Pivnichno Shidnij Avstraliyi Poyava yegipetskoyi chapli na comu materiku zobov yazana mabut vipusku blizko 1933 roku v okolicyah Kimberli 18 ptahiv privezenih z Kalkutti U Pivdennij Americi ci ptahi z yavilisya jmovirno vipadkovo Yak vsi chapli cej ptah lyubit bolotisti miscevosti ale pri comu vona dosit zvichajna v kulturnomu landshafti de postijno trimayetsya sered domashnoyi hudobi Yiyi neridko mozhna pobachiti na spini korovi bujvola a poza kulturnogo landshaftu cya chaplya jde slid za dikimi kopitnimi i bez poboyuvannya sidaye na spinu nosoroga a inkoli j na spinu slona V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid Krimu ponizzya Dnipra Dunayu ta reshti pivdnya krayini Sposib zhittyaKoloniyi ptahiv na poli Kolkata Yegipetska chaplya menshe inshih chapel priv yazana do vodi i mozhe zustrichatisya vidnosno daleko vid vodojm Vona zhive v stepah na lukah risovih polyah Zridka cej ptah zustrichayetsya i v mistah v osnovnomu afrikanskih navit u takih velikih yak Kayir Chasto yegipetskih chapel mozhna zustriti bilya stad dikih i domashnih kopitnih na spinah yakih vona zbiraye komah Chiselnist yegipetskoyi chapli v Africi roste sinhronno zi zrostannyam skotarstva i oranki zemel Yegipetska chaplya duzhe polohliva ta oberezhna Zlitayuchi zi spin dikih abo domashnih kopitnih pomitivshi nebezpeku vona tim samim daye trivozhnij signal pro nebezpeku samim kopitnim Zhivlennya Zhivitsya yegipetska chaplya golovnim chinom velikimi komahami zokrema konikami yakih spolohala hudoba sho pasetsya Yist vona i vodnih meshkanciv ale v nevelikij kilkosti Vona poyidaye takozh komah i klishiv yakih vibiraye z vovni ta shkuri tvarin Takim chinom spivdruzhnist ptahiv i ssavciv viyavlyayetsya mabut vzayemno korisnoyu Yist takozh dribnu ribu zemnovodnih plazuniv deyakih grizuniv i ptashenyat inshih ptahiv Rozmnozhennya Dorosla ptaha z ptashenyamBubulcus ibis Stateva zrilist nastaye v 2 roki Yak pravilo gnizditsya v zmishanih koloniyah z inshimi vidami golinastih velikimi i malimi baklanami U kladci buvaye vid 1 do 6 yayec U pivdennih rajonah prozhivannya za odin rik yegipetskoyi chapli vdayetsya vivesti 2 i navit tri vivodka ptashenyat Smertnist ptashenyat vidnosno nevelika tomu sho batki aktivno zahishayut gnizdo vid hizhakiv a takozh vid inshih chleniv koloniyi PoshirennyaGnizditsya na ozerah v zaplavah i deltah richok de ye zarosti serednovikovih verbi abo topoli opoviti kolyuchimi ta inshimi lianami Neridko poselyayetsya poblizu milkovodnih vodojm v gayah shirokolistyanih porid dub Koloniyi vid kilkoh par do kilkoh soten par roztashovuyutsya spilno z inshimi chaplyami baklanami i grakami Inodi utvoryuyut samostijni poselennya Limituyuchi faktoriV umovah isnuvannya na mezhi arealu chiselnist i poshirennya vidu limituyutsya obmezhenistyu pridatnih misc isnuvannya i klimatichnimi umovami OhoronaChaplya yegipetska perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi ta konvenciyi CITES Dlya ohoroni vidu neobhidna vidmova vid vikoristannya himikativ v silskomu gospodarstvi ta borotba z brakonyerstvom Docilno zaboroniti rubki lisu v miscyah gnizduvannya Polyuvannya zaboroneno Posilannyahttp zoo eco zooclub ru 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Cattle Egret 16 lipnya 2015 u Wayback Machine The Atlas of Southern African BirdsDzherelaBirdLife International 2008 Bubulcus ibis 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 05 November 2008 Database entry includes justification for why this species is of least concern Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Arhiv originalu za 20 serpnya 2010 Procitovano 26 travnya 2011