Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чакона (іспан. Chacona, італ. Ciaccona, франц. Chaconne) — спочатку народний танець, відомий в Іспанії з кін. XVI століття; є дані про його американське (мексиканське, індіанське, мулатське) походження.
Чакона — музична форма варіації з басовою темою, яка повторюється.
Розмір тридольний, темп живий; характер, згідно описам Мігеля де Сервантеса (новела «La ulistre Fregona», опубл. 1610), та ін., був шаленим і диким; виконувалася чакона в супроводі співу та гри на кастаньєтах. Збереглось багато записів для лютні і гітари що свідчать про швидке поширення чакони в Європі, де вона видозмінилася: стала повільним плавним танцем зосереджено-величавого характеру з ліричним відтінком, частіше в мінорі, в тридольному розмірі з акцентом на 2-й долі.
Історія
В Італії чакона, зближаючись з пасакалією, збагачується варіаційним розвитком на основі basso ostinato. У Франції чакона стає балетним танцем: Ж. Б. Люллі вставляє її як заключний номер в фінал сценічного твору, що залишається традицією (див., наприклад, музику з опери «Королева фей» Г. Перселла) аж до епохи К. В. Глюка ( «Орфей і Еврідіка», «Іфігенія в Авліді»).
Згодом назва «чакони» стала застосовуватися до інструментальних нетанцювальних творів, як самостійних або зі вступною п'єсою, так і тих які входили в партиту, сюїту.
В історії чакони велику роль зіграли майстри клавірної та органної музики В. Бір, Дж. Фрескобальді, Й. Пахельбель, Д. Букстегуде.
Чакона нерідко згадується з близькою, але більш ліричною сарабандою, а також. У багатьох випадках композитори не робили різницю між чаконою і пасакалією. У Франції обидві назви використовувалися для позначення творів типу куплетних рондо, де остинатність присутня в проведеннях рефрену. Теми в чаконі невеликі (4- або 8- тактні), з ясною танцювально-метричною організацією. На відміну від пасакалії чакона являє собою варіації швидше на гармонічну послідовність з чітким басом, ніж на остинатний бас. В цілому Чакона простіше пасакалії, менше застосування в ній знаходить поліфонія, варіювання носить орнаментальний характер, причому часто (але не обов'язково) орнаментується бас (наприклад, в Чаконі з 21 варіацією G-dur для клавіру Генделя). Оскільки теми зазвичай гармонічно розімкнуті, проведення легко зливаються, і варіації гуртуються або за способом обробки матеріалу, або по фактурним і тональним ознаками.
Порівняно з пасакалією чакона — жанр більш камерний, але володіє більшим потенціалом для розвитку. Неперевершений зразок Чакони — фінал партити № 2 для скрипки соло Й. С. Баха, що відрізняється великою глибиною і трагічною силою. Існують численні фортепіанні транскрипції цієї чакони (Й. Брамса — для лівої руки; Ф. Бузоні) і її оркестрове перекладання (Н. Г. Рахліна, С. П. Горчакова, Б. П. Рівіліса).
У XIX ст. композитори до чакони майже не звертаються; деякі риси її втілені в таких глибоких творах як 32 варіації c-moll для фортепіано Бетховена, фінал симфонії № 4 Брамса.
Композитори XX ст., звертаються до жанру чакони порівняно рідко: М. Регер (Чакона для скрипки соло, 1909–12), Ф. Бузоні (Токката: прелюдія, фантазія, чакона для фортепіано 1921), Е. Кшенек (токата і чакона для фортепіано, 1922), Б. Барток (соната для скрипки соло, 1943–44, 1-ша частина), Р. К. Щедрін (Чакона в чотиридольному розмірі з «Полифонической тетради» для фортепіано, 1972), латвійський композитор П. Г. Плакідіс (фінальна Чакона в дводольному розмірі з «Музики для фортепіано, струнного оркестру і литавр», 1972).
Чакона практично перестала відрізнятися від пасакалії (3-тя частина фортепіанного тріо М. Равеля, деякі твори П. Гіндеміта); кордони уявлення про чакону в сучасній музиці майже невизначені.
Чакона в літературі
В письменника А.Крима є повість "Чакона" (1986)
Анна Ахматова двічі згадує чакону з другої партити для скрипки Баха:
В вірші «Сон»:
- А мне в ту ночь приснился твой приезд
- Он был во всем... И в баховской Чаконе,
- И в розах, что напрасно расцвели...
В «Поэме без героя»:
- Полно мне леденеть от страха,
- Лучше кликну Чакону Баха.
- А за ней войдет человек...
- Он не станет мне милым мужем,
- Но мы с ним такое заслужим,
- Что смутится Двадцатый Век.
Література
- Музыкальная энциклопедия [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники).
Посилання
- Чакона // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Чакона // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 573.
Примітки
 | Це незавершена стаття про танець. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chakona ispan Chacona ital Ciaccona franc Chaconne spochatku narodnij tanec vidomij v Ispaniyi z kin XVI stolittya ye dani pro jogo amerikanske meksikanske indianske mulatske pohodzhennya Chakona muzichna forma variaciyi z basovoyu temoyu yaka povtoryuyetsya Rozmir tridolnij temp zhivij harakter zgidno opisam Migelya de Servantesa novela La ulistre Fregona opubl 1610 ta in buv shalenim i dikim vikonuvalasya chakona v suprovodi spivu ta gri na kastanyetah Zbereglos bagato zapisiv dlya lyutni i gitari sho svidchat pro shvidke poshirennya chakoni v Yevropi de vona vidozminilasya stala povilnim plavnim tancem zoseredzheno velichavogo harakteru z lirichnim vidtinkom chastishe v minori v tridolnomu rozmiri z akcentom na 2 j doli IstoriyaV Italiyi chakona zblizhayuchis z pasakaliyeyu zbagachuyetsya variacijnim rozvitkom na osnovi basso ostinato U Franciyi chakona staye baletnim tancem Zh B Lyulli vstavlyaye yiyi yak zaklyuchnij nomer v final scenichnogo tvoru sho zalishayetsya tradiciyeyu div napriklad muziku z operi Koroleva fej G Persella azh do epohi K V Glyuka Orfej i Evridika Ifigeniya v Avlidi Zgodom nazva chakoni stala zastosovuvatisya do instrumentalnih netancyuvalnih tvoriv yak samostijnih abo zi vstupnoyu p yesoyu tak i tih yaki vhodili v partitu syuyitu V istoriyi chakoni veliku rol zigrali majstri klavirnoyi ta organnoyi muziki V Bir Dzh Freskobaldi J Pahelbel D Bukstegude Chakona neridko zgaduyetsya z blizkoyu ale bilsh lirichnoyu sarabandoyu a takozh U bagatoh vipadkah kompozitori ne robili riznicyu mizh chakonoyu i pasakaliyeyu U Franciyi obidvi nazvi vikoristovuvalisya dlya poznachennya tvoriv tipu kupletnih rondo de ostinatnist prisutnya v provedennyah refrenu Temi v chakoni neveliki 4 abo 8 taktni z yasnoyu tancyuvalno metrichnoyu organizaciyeyu Na vidminu vid pasakaliyi chakona yavlyaye soboyu variaciyi shvidshe na garmonichnu poslidovnist z chitkim basom nizh na ostinatnij bas V cilomu Chakona prostishe pasakaliyi menshe zastosuvannya v nij znahodit polifoniya variyuvannya nosit ornamentalnij harakter prichomu chasto ale ne obov yazkovo ornamentuyetsya bas napriklad v Chakoni z 21 variaciyeyu G dur dlya klaviru Gendelya Oskilki temi zazvichaj garmonichno rozimknuti provedennya legko zlivayutsya i variaciyi gurtuyutsya abo za sposobom obrobki materialu abo po fakturnim i tonalnim oznakami Porivnyano z pasakaliyeyu chakona zhanr bilsh kamernij ale volodiye bilshim potencialom dlya rozvitku Neperevershenij zrazok Chakoni final partiti 2 dlya skripki solo J S Baha sho vidriznyayetsya velikoyu glibinoyu i tragichnoyu siloyu Isnuyut chislenni fortepianni transkripciyi ciyeyi chakoni J Bramsa dlya livoyi ruki F Buzoni i yiyi orkestrove perekladannya N G Rahlina S P Gorchakova B P Rivilisa U XIX st kompozitori do chakoni majzhe ne zvertayutsya deyaki risi yiyi vtileni v takih glibokih tvorah yak 32 variaciyi c moll dlya fortepiano Bethovena final simfoniyi 4 Bramsa Kompozitori XX st zvertayutsya do zhanru chakoni porivnyano ridko M Reger Chakona dlya skripki solo 1909 12 F Buzoni Tokkata prelyudiya fantaziya chakona dlya fortepiano 1921 E Kshenek tokata i chakona dlya fortepiano 1922 B Bartok sonata dlya skripki solo 1943 44 1 sha chastina R K Shedrin Chakona v chotiridolnomu rozmiri z Polifonicheskoj tetradi dlya fortepiano 1972 latvijskij kompozitor P G Plakidis finalna Chakona v dvodolnomu rozmiri z Muziki dlya fortepiano strunnogo orkestru i litavr 1972 Chakona praktichno perestala vidriznyatisya vid pasakaliyi 3 tya chastina fortepiannogo trio M Ravelya deyaki tvori P Gindemita kordoni uyavlennya pro chakonu v suchasnij muzici majzhe neviznacheni Chakona v literaturiV pismennika A Krima ye povist Chakona 1986 Anna Ahmatova dvichi zgaduye chakonu z drugoyi partiti dlya skripki Baha V virshi Son A mne v tu noch prisnilsya tvoj priezd On byl vo vsem I v bahovskoj Chakone I v rozah chto naprasno rascveli Anna Ahmatova dd V Poeme bez geroya Polno mne ledenet ot straha Luchshe kliknu Chakonu Baha A za nej vojdet chelovek On ne stanet mne milym muzhem No my s nim takoe zasluzhim Chto smutitsya Dvadcatyj Vek Anna Ahmatova dd LiteraturaMuzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki PosilannyaChakona Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Chakona Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 573 PrimitkiUSE Ce nezavershena stattya pro tanec Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi