Цусі́мська протока (対馬海峡 (яп. Tsushima Kaikyō), 対馬海峡東水道 (яп. Tsushima Kaikyō higashi-suidō)) — південно-східний прохід Корейської протоки між островом Цусіма і островом Ікі; що з'єднує Японське море, Жовте море та Східнокитайське море.
Цусімська протока | |
---|---|
Розташування | |
Розташування | Тихий океан |
Координати | Координати: 34°00′27″ пн. ш. 129°29′24″ сх. д. / 34.0075° пн. ш. 129.49° сх. д. |
Прибережні країни | Японія |
Ширина | 46 км |
Острови | Цусіма, Ікі |
Мапа | |
Протока є проходом на схід і південний схід від острова Цусіма, з японськими островами Хонсю на схід і північний схід, а також островами Кюсю і Гото на півдні і південному сході. На південь, Внутрішнє Японське море змішує свої води через вузьку [en] між Хонсю і Кюсю з водами Цусімської протоки, створюючи один з найжвавіших морських шляхів у світі.
Протока була місцем вирішальної морської битви в російсько-японській війні — Цусімської битви між японським і російським флотами 1905 року; в якій російський флот був практично знищений.
Географія
Цусімська протока має середню ширину 100 км і близько 65 км — у найвужчому місці та глибину близько 140 м .
Через протоку прямує тепла гілка течії Куросіо. Починаючись уздовж Японських островів, ця течія проходить через Японське море, а потім розгалужується, одна гілка прямує в Тихий океан через протоку Цугару на південь від Хоккайдо. Інша гілка прямує далеко на північ і розгалужується вздовж обох берегів острова Сахалін; зрештою потрапляє в Охотське море через протоку Лаперуза на північ від Хоккайдо і через Татарську протоку в Охотське море на північ від острова Сахалін.
Течія Куросіо приносить багаті рибні ресурси зі Східнокитайського моря в Японське море: Seriola quinqueradiata, , але в наші дні також приносить екологічні проблеми: масове скупчення гігантських Nemopilema nomurai та відходів з країн, що знаходяться на березі що омиває течія.
Комерційне поромне сполучення здійснюється між Сімоносекі на заході острова Хонсю і Пусаном, Південна Корея. Також курсує паром між Сімоносекі та островом Цусіма.
Історичне значення
Найдавніше заселення Японії людьми, найбільш схожими на сучасних японців, відбулося у прибережній північній частині Кюсю, поруч із Цусімською протокою, підтверджується легендарними, історичними та археологічними свідченнями. Історично Корейсько/Цусімська протоки були морським шляхом високого ризику для торгівлі між країнами Корейського півострова і Японії.
Протоки також служили шляхом міграції або вторгнення в обох напрямках. Наприклад, археологи вважають, що перші мезолітичні міграції (період Дзьомон) відбулись на Хонсю приблизно в 10 столітті до Р. Х., витіснивши людей палеоліту, що прийшли з Азії в Японію по суші понад 100 000 років тому, коли рівень моря був нижчим під час останнього льодовикового періоду. Буддизм, разом з китайською писемністю, потрапив з Корейського півострова через Цусімську протоку до Японії в 5 столітті.
Вояки під час Монгольського вторгнення до Японії перетнули протоки і спустошили острови Цусіма перед тим, як камікадзе — у перекладі як «божественний вітер» — тайфун, врятував Японію від монгольського флоту вторгнення на чолі з Хубілай-ханом в 1281 році. В 16 столітті, Тойотомі Хідейосі перетнув ці протоки за для завоювання Китаю через Корейський півострів.
Вирішальна морська битва в російсько-японській війні — Цусімська битва — відбулася в протоці між японським і російським флотами в 1905 році; Російський флот був практично знищений японськими військово-морськими силами що втратили лише три японські торпедні катери.
Територіальні води Японії простягаються в протоку до трьох морських миль (5,6км) замість звичайних дванадцяти, щоб дозволити військовим кораблям і підводним човнам ВМС США з ядерною зброєю пройти через протоку, не порушуючи заборони Японії щодо ядерної зброї на її території.
Примітки
- 100 Battles, Decisive Battles that Shaped the World, Dougherty, Martin, J., Parragon, p.144-45
- Imamura, K. 1996. Prehistoric Japan: New Perspectives on Insular East Asia. London, University College London.
- Kyodo News, «Japan left key straits open for U.S. nukes», Japan Times, June 22, 2009.
- See: Enforcement Order of the Law on the Territorial Sea and the Contiguous Zone (Cabinet Order No. 210 of 1977, as amended by Cabinet Order No. 383 of 1993, Cabinet Order No. 206 of 1996 and Cabinet Order No. 434 of 2001) (PDF). Law of the Sea Bulletin (66): 71—81. 13 березня 2008.
Посилання
- Цусимська протока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cusi mska protoka 対馬海峡 yap Tsushima Kaikyō 対馬海峡東水道 yap Tsushima Kaikyō higashi suidō pivdenno shidnij prohid Korejskoyi protoki mizh ostrovom Cusima i ostrovom Iki sho z yednuye Yaponske more Zhovte more ta Shidnokitajske more Cusimska protoka Roztashuvannya Roztashuvannya Tihij okean Koordinati Koordinati 34 00 27 pn sh 129 29 24 sh d 34 0075 pn sh 129 49 sh d 34 0075 129 49 Priberezhni krayini Yaponiya Shirina 46 km Ostrovi Cusima Iki Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cusima Protoka ye prohodom na shid i pivdennij shid vid ostrova Cusima z yaponskimi ostrovami Honsyu na shid i pivnichnij shid a takozh ostrovami Kyusyu i Goto na pivdni i pivdennomu shodi Na pivden Vnutrishnye Yaponske more zmishuye svoyi vodi cherez vuzku en mizh Honsyu i Kyusyu z vodami Cusimskoyi protoki stvoryuyuchi odin z najzhvavishih morskih shlyahiv u sviti Protoka bula miscem virishalnoyi morskoyi bitvi v rosijsko yaponskij vijni Cusimskoyi bitvi mizh yaponskim i rosijskim flotami 1905 roku v yakij rosijskij flot buv praktichno znishenij GeografiyaCusimska protoka maye serednyu shirinu 100 km i blizko 65 km u najvuzhchomu misci ta glibinu blizko 140 m Cherez protoku pryamuye tepla gilka techiyi Kurosio Pochinayuchis uzdovzh Yaponskih ostroviv cya techiya prohodit cherez Yaponske more a potim rozgaluzhuyetsya odna gilka pryamuye v Tihij okean cherez protoku Cugaru na pivden vid Hokkajdo Insha gilka pryamuye daleko na pivnich i rozgaluzhuyetsya vzdovzh oboh beregiv ostrova Sahalin zreshtoyu potraplyaye v Ohotske more cherez protoku Laperuza na pivnich vid Hokkajdo i cherez Tatarsku protoku v Ohotske more na pivnich vid ostrova Sahalin Techiya Kurosio prinosit bagati ribni resursi zi Shidnokitajskogo morya v Yaponske more Seriola quinqueradiata ale v nashi dni takozh prinosit ekologichni problemi masove skupchennya gigantskih Nemopilema nomurai ta vidhodiv z krayin sho znahodyatsya na berezi sho omivaye techiya Komercijne poromne spoluchennya zdijsnyuyetsya mizh Simonoseki na zahodi ostrova Honsyu i Pusanom Pivdenna Koreya Takozh kursuye parom mizh Simonoseki ta ostrovom Cusima Istorichne znachennyaNajdavnishe zaselennya Yaponiyi lyudmi najbilsh shozhimi na suchasnih yaponciv vidbulosya u priberezhnij pivnichnij chastini Kyusyu poruch iz Cusimskoyu protokoyu pidtverdzhuyetsya legendarnimi istorichnimi ta arheologichnimi svidchennyami Istorichno Korejsko Cusimska protoki buli morskim shlyahom visokogo riziku dlya torgivli mizh krayinami Korejskogo pivostrova i Yaponiyi Protoki takozh sluzhili shlyahom migraciyi abo vtorgnennya v oboh napryamkah Napriklad arheologi vvazhayut sho pershi mezolitichni migraciyi period Dzomon vidbulis na Honsyu priblizno v 10 stolitti do R H vitisnivshi lyudej paleolitu sho prijshli z Aziyi v Yaponiyu po sushi ponad 100 000 rokiv tomu koli riven morya buv nizhchim pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Buddizm razom z kitajskoyu pisemnistyu potrapiv z Korejskogo pivostrova cherez Cusimsku protoku do Yaponiyi v 5 stolitti Voyaki pid chas Mongolskogo vtorgnennya do Yaponiyi peretnuli protoki i spustoshili ostrovi Cusima pered tim yak kamikadze u perekladi yak bozhestvennij viter tajfun vryatuvav Yaponiyu vid mongolskogo flotu vtorgnennya na choli z Hubilaj hanom v 1281 roci V 16 stolitti Tojotomi Hidejosi peretnuv ci protoki za dlya zavoyuvannya Kitayu cherez Korejskij pivostriv Virishalna morska bitva v rosijsko yaponskij vijni Cusimska bitva vidbulasya v protoci mizh yaponskim i rosijskim flotami v 1905 roci Rosijskij flot buv praktichno znishenij yaponskimi vijskovo morskimi silami sho vtratili lishe tri yaponski torpedni kateri Teritorialni vodi Yaponiyi prostyagayutsya v protoku do troh morskih mil 5 6km zamist zvichajnih dvanadcyati shob dozvoliti vijskovim korablyam i pidvodnim chovnam VMS SShA z yadernoyu zbroyeyu projti cherez protoku ne porushuyuchi zaboroni Yaponiyi shodo yadernoyi zbroyi na yiyi teritoriyi Primitki100 Battles Decisive Battles that Shaped the World Dougherty Martin J Parragon p 144 45 Imamura K 1996 Prehistoric Japan New Perspectives on Insular East Asia London University College London Kyodo News Japan left key straits open for U S nukes Japan Times June 22 2009 See Enforcement Order of the Law on the Territorial Sea and the Contiguous Zone Cabinet Order No 210 of 1977 as amended by Cabinet Order No 383 of 1993 Cabinet Order No 206 of 1996 and Cabinet Order No 434 of 2001 PDF Law of the Sea Bulletin 66 71 81 13 bereznya 2008 PosilannyaCusimska protoka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Yaponiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi